Мінпром може повернутися в новій якості

Президент пропонує повернути в структуру Кабміну Міністерство промисловості. Експерти натякають, що новому Мінпрому треба було б віддати частину повноважень Мінекономрозвитку і торгівлі в частині "торгівлі". Загалом, чи то Кабмін хочуть покритикувати, чи то промисловість підтримати, чи то Порошенка послабити...

Президент Віктор Янукович заговорив про необхідність чергового реформування Кабінету Міністрів, поскаржившись на недостатню увагу до промисловості. Може бути слідом за цими словами жодних реальних кроків і не буде – все-таки виборча кампанія надворі і з усіх боків лунають обіцянки подбати то про аграріїв, то про металургів, то про вчителів з лікарями... Так чому б не охопити промисловість в цілому, замість того, щоб "дробити" піклування по підгалузях. Он віце-прем'єр Сергій Тігіпко (3-ій номер у списку Партії регіонів, почесним лідером якої, до речі, є Янукович) теж широко охоплює цільову аудиторію, обіцяючи створити експортне агентство і підтримати українських експортерів.

Однак, не можна виключати і того, що у владних коридорах вже визрів план повернення до старої структури Кабміну, в якій існував такий орган, як Міністерство промислової політики. Утім, просто так взяти і відновити Мінпром навряд чи хтось захоче, адже це буде виглядати як топтання на одному місці, так що процес реставрації ліквідованого міністерства необхідно чимось освіжити. Найпростіше це зробити, додавши йому якихось функцій, і осучаснити назву (але настільки, щоб промисловці впізнавали власне відомство, даруйте за іронію. - Авт.). Невелика проблемка - якщо всі повноваження в уряді розподілені, то якомусь міністерству доведеться стискатися, а, можливо, і зовсім згортатися, щоб реінкарнуваному Мінпрому було де поміститися... Ну а про те, як у нас люблять ділитися повноваженнями і «кермом», особливо в тих сферах, де можна "вирішувати і розподіляти», можна складати легенди.

Спрогнозувати подальший хід подій спробуємо, пригадавши більш докладно - за яких обставин і як говорив про цю проблему Президент. Сталося це в ході наради з питань підтримки реального сектора економіки, що проходив у Дніпропетровську 11 вересня. І чи то Президент хотів промисловців заохотити, чи то урядові дорікнути, але почав він саме з невдоволення нинішньою структурою Кабміну (яка, до речі, рочків отак півтора тому зазнала удосконалення в рамках першого етапу адмінреформи - ред.). «Нам потрібно буде дуже серйозно підійти до роботи Кабінету Міністрів, удосконалити структуру Кабінету Міністрів. Сьогодні промисловість виявилася трошки в стороні, такого не повинно бути», - сказав Віктор Янукович.

Говорячи в цілому про формування державної політики до 2017 року щодо розвитку промислової галузі, В.Янукович наголосив на важливості прийняття відповідної програми.

Варто також нагадати, що реалізацією державних програм розвитку у різних галузях промисловості раніше як раз і займалося Міністерство промислової політики. Іноді це у нього вийшло краще, іноді гірше, але було, хоча б, з кого спитати в разі чого. У 2011 році це міністерство було остаточно розформовано, а на його «уламках» виникло Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, яке, до речі, очолив останній міністр промислової політики Дмитро Колесников.

В результаті реформування склалася ситуація, коли багато ласих промислових держактивів виявилися розпорошеними серед різних відомств. Новостворене Держагентство взяло під свій контроль ті промислові активи, які ще збереглися в держвласності, хоча значна їх частина, так чи інакше зайнята в оборонній промисловості, опинилася під дахом новоствореного концерну «Укроборонпром». Водночас, на базі Міністерства економіки було створено Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке в теорії повинно було взяти на себе повноваження Мінпрому в частині регуляторної діяльності в промисловості.

Однак, багато з тих, хто раніше критикував Мінпром і закликав до його ліквідації, незабаром були змушені визнати, що вакуум, який виник після зникнення міністерства, необхідно чимось заповнити. Куди, наприклад, тепер іти скаржитися промпідприємствам на свавілля державних монополій? І нехай від думки Мінпрому часто мало що залежало, але все-таки відомство могло виступити з відповідною заявою на засіданні уряду, а це вже немало. І хоча, процес приватизації, що проходить в різних галузях, неухильно скорочує держактиви, тим не менше, число промислових активів, що належать до відання держави, як і раніше вражає. Навіть, якщо закрити очі на "убиті" держпідприємства...

Як зазначив у коментарі УНІАН екс-заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко, один раз Міністерство промислової політики вже було ліквідовано - це сталося 1999 року, в рамках реформи Кабінету Міністрів. «Рівень міністерства був знижений до Державного комітету промислової політики. Але вже буквально через півтора роки стало ясно, що ліквідація міністерства була помилкою, тож його відновили. Наразі рівень управління галузями промисловості через департамент у системі Міністерства економічного розвитку і торгівлі не відповідає зростаючим вимогам до ролі держави у вирішенні проблем реального сектора економіки. Президент цілком справедливо зазначив цю невідповідність. Як кажуть, краще пізніше, ніж ніколи, сьогодні є всі можливості для того, щоб це становище виправити», - переконаний екс-заступник міністра.

С.Грищенко не дуже схвально відгукнувся про роботу Держагентства з управління державними корпоративними правами та майном. «Рівень управління цього агентства найкраще охарактеризував сам Президент, відзначивши, що промисловість у нас залишилася "трошки в стороні"», - сказав він. Що стосується управління підприємствами ОПК, які перебували в юрисдикції Мінпрому, то і тут співбесідник агентства не угледів поліпшень. «Дуже багато з тих підприємств, які сьогодні опинилися в складі концерну «Укроборонпром» зарахувати до ОПК можна тільки умовно, вони вже давно перейшли на виробництво продукції цивільного призначення. Я знаю, що сьогодні багато керівників підприємств, включених в «Укроборонпром», висловлюють незадоволення якістю управління в рамках концерну», - додав С.Грищенко.

На його думку, є кілька варіантів посилення промислового напрямку в діяльності уряду. «Я не відкидаю можливості відновлення Міністерства промислової політики в тому вигляді, в якому воно існувало раніше, але думаю що доцільніше було б сформувати Міністерство промислової політики і торгівлі. Найближчим завданням такого відомства могла б стати розробка для різних галузей програм розвитку, яких у нас зараз просто немає. Наприклад, у відношенні гірничо-металургійного комплексу подібний документ був - Державна програма реформування ГМК, прийнята в 2004 році, але термін її дії закінчився у 2011 році. Звичайно, можна сказати, що рішення дуже багатьох питань в тому ж ГМК залежить не від держави, а від власників підприємств», - говорить С.Грищенко.

При цьому, екс-працівник Мінпрому зазначив необхідність розробки і прийняття окремого зводу законів щодо промисловості: "...управління промисловістю полягає не тільки в організації роботи підприємств, що перебувають у державній власності, але і в створенні державою сприятливих умов для функціонування приватного бізнесу. Діяти тут слід через нормативи, через виробничі показники. Давно назріла необхідність прийняття окремого зводу законів щодо промисловості, який би міг називатися Кодексом. У багатьох розвинених країнах такий документ існує».

В якості аргументу "за" повернення Мінпрому Грищенко також наголосив на необхідності цивілізованого лобізму інтересів промисловців на різних рівнях влади: «Останнім часом ми відчуваємо слабкість промислового лобі, тоді як, приміром, аграрне лобі поводиться досить активно і ціла низка законів приймається сьогодні в його інтересах. Враховуючи, що Україна все-таки залишається промисловою, а не аграрною державою, наша промисловість заслуговує на те, щоб мати власну законодавчу базу, власне лобі і відповідний орган управління».

Загалом ситуація вимальовується не надто радісна - промисловість, від швейних фабрик до суднобудівних заводів, дійсно виявилася якось осторонь. І рішення про ліквідацію Мінпрому видається не більш обдуманим, ніж пам'ятний багатьом указ Віктора Ющенка про ліквідацію державтоінспекції, яка звичайно всім пристойно набридла, але і без неї теж якось не дуже.

Утім, є й інші точки зору. Екс-міністр промислової політики Валерій Мазур, який очолював міністерство в кінці 1990-х переконаний, що Мінпром, в останні роки свого існування, практично ні на що не впливав і нічим не управляв. «Щоб власники підприємств прислухалися до думки якого-небудь керівника департаменту Мінпрому», - риторично запитує Мазур і сам собі відповідає: "Та ніколи. Всі наради, які проводилися міністерством з питань функціонування тієї чи іншої галузі були фікцією».

При цьому екс-міністр також виступає за створення міністерства промисловості і торгівлі: «Колись питання про створення такого відомства вже порушували, і сьогодні, напевно, було б логічно відокремити від міністерства економічного розвитку і торгівлі саме цей напрямок. Нова структура могла б зайнятися не тільки просуванням українських товарів на зовнішніх ринках..." Одночасно екс-міністр поскаржився, що сьогодні держава недостатньо захищає вітчизняного виробника від напливу імпортних товарів. На думку Мазура, у разі створення, нове-старе міністерство цілком могло б : «...перейнятися агресивним імпортом на територію самої України. Адже сьогодні на наш ринок лізуть всі, кому не лінь, і в цьому ми винні самі. Необхідно впритул зайнятися питаннями заміщення імпорту вітчизняною продукцією, адже за багатьма напрямками ми цілком в змозі обійтися власними товарами. Було б тільки бажання і політична воля. Зараз через імпорт до нас завозиться маса товарів, які в Україні колись вироблялися. Наприклад, раніше ми самі виробляли нержавіючу сталь, а тепер вона тільки імпортна."

Отже перелік завдань нового міністерства старожили Мінпрому окреслили досить чітко. І навіть більш-менш прояснилося, у кого хочуть «відкусити» повноваження на користь нового відомства (назвемо його умовно Мінпромторг). Дуже хотілося б дізнатися - наскільки бачення ситуації керівництва країни відрізняється від припущень, побажань, висловлених нашими експертами. Адже може виявитися, що "плани народу» збігаються з «планами партії» (не Партії регіонів, Боже збав, просто було у Радянському Союзі таке дивовижний гасло, яке дуже до речі згадалося - Авт.). І якщо це так, то не менш цікаво буде з'ясувати - яким чином відреагує на звуження повноважень свого відомства нинішній міністр економіки і торгівлі Петро Порошенко.

Втім, при будь-яких розкладах доведеться робити "поправку" на економічну ситуацію в країні та світі. Друга хвиля кризи, хоча і не схожа на "фінансове цунамі" 2008 року, але неслабо розгойдати українську економіку вона теж в змозі. У цьому зв'язку власники вітчизняних промпідприємств вкрай зацікавлені в отриманні державної підтримки і в тому, щоб у всіх їхніх звернень був чіткий "адресат" і "захисник" - в особі Міністерства промисловості. Адже хто, як не тодішнє Мінпромполітики, контролював виконання Меморандуму про взаєморозуміння між власниками метпідприємств і Кабміном, підписаного в розпал кризи 2008-го. Через Мінпром домагалися введення всіляких антикризових програм хіміки, машинобудівники і багато інших.

Інша річ, що сам факт надання державою допомоги в тому чи іншому вигляді приватним підприємствам викликає масу питань. Але хай там як, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі на цю всеосяжну роль, судячи з усього, не годиться. Принаймні, поки воно найбільш активно займається «УкрАвтопромом».

На закінчення варто відзначити, що, якщо Мінпромторговлі таки буде створено, це поставить під велике питання доцільність існування Міністерства економічного розвитку. До своєї реорганізації в 2011 році Мінекономіки вважалося аж ніяк не більш значущим для економіки України, ніж Мінпром. Та й держагентство з управління корпоративними правами теж не залишиться осторонь від реформ. Але знову таки - якщо такі будуть, а поки все сказане - лиш роздуми на задану Президентом тему.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News