Субота,
19 серпня 2017
Наші спільноти

"Митний" спір із СОТ Україна може завершити... під Москвою

Київ направив до СОТ пропозиції щодо перегляду мит щодо більше 300 товарів. ЄС вбачає в цьому кроці зміну напрямку інтеграції України в бік Митного союзу. Експерти не виключають подібного розвитку сценарію

Україна перейшла в активну фазу свого членства у Світовій організації торгівлі. Київ направив до СОТ пропозиції щодо перегляду ставок ввізних мит по конкретних товарних позиціях, яких набралося більше 300.

Попри те, що такі дії абсолютно законні, рішення української влади отримало негативний і досить потужний резонанс. Обурена Європа не може пов'язати позицію Києва з триваючими за його ж ініціативою переговорами про асоціацію з ЄС, одним з пунктів яких є Зона вільної торгівлі, угода про яку вже в роботі. Мовляв, як можна гальмувати співпрацю і одночасно наполягати на її розширенні. Якщо зняти з рахунків законність «претензій» України, то, з урахуванням підібраного для них часу, «членська» ініціатива більше схожа на підготовку до іншого проекту, суто проросійського, тобто, переходу від торгової дружби в рамках СНД до більш масштабної акції - євразійської інтеграції. Таким думкам дає розвиток і якесь стикування всього, що відбувається.

Під грифом «зрозуміло»

 

Поточний тиждень почався з "митного" скандалу. Спочатку ЗМІ розповсюдили інформацію, що Україна готує до подачі до Світової організації торгівлі пакет документів для перегляду тарифних ставок щодо понад 300 імпортованих товарів. Вітчизняна влада не відгукнулася на це офіційною заявою, що породжувало дедалі більше чуток і домислів.

Брюссель «відгукнувся» першим. Прес-секретар комісара ЄС з питань торгівлі Карела Де Гухта Джон Кленсі заявив, що Європейська комісія дуже стурбована намірами України підвищити імпортні мита. Не обійшлося і без натяку на нібито мінливий курс інтеграції нашої країни - ЄК збентежило, що даним питанням Київ зайнявся тільки через чотири роки після вступу до СОТ.

«Це стосуватиметься значної кількості тарифних позицій - понад 300, що дивує навіть своїми розмірами. Наш попередній аналіз демонструє, що підвищені тарифи зачеплять значну частину торгівлі і зокрема європейського експорту на суму близько 2 млрд євро», - сказав Кленсі, уточнивши, що особливо може постраждати автопром, оскільки 37% європейського експорту (600 млн євро) становлять саме автомобілі .

«Ми вже говорили про нашу стурбованість разом з іншими членами СОТ на неформальній зустрічі СОТ (17 вересня). Всі члени СОТ мають 90 днів для вивчення українського запиту і подачі своїх позицій», - підкреслив Кленсі.

Європу турбувало те, що дані дії України можуть негативно позначитися на двосторонній торгівлі, а це не узгоджується із зобов'язаннями активізувати співпрацю з ЄС, зафіксованими в договорі про Зону вільної торгівлі (20 липня ц.р. в Брюсселі представниками України та ЄК було парафовано текст Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС).

Тільки після висловленого ЄС невдоволення відгукнулася і українська влада. Факт передачі до СОТ своїх торгових пропозицій підтвердив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко. Але з певним застереженням, мовляв, ніхто не ставить питання руба: «Ми почали консультації для того, щоб зрозуміти, хто на сьогоднішній день зацікавлений в цьому, і як вони поставляться до того, що Україна збирається на цю тему почати переговори... На сьогоднішній день ми зарезервували право на переговори ».

За його словами, на даному етапі процедура не передбачає конкретизацію розміру зміни імпортних мит, як і «обов'язкового початку переговорів в майбутньому. Водночас, це дало можливість, в разі економічної доцільності, в період з 1 серпня 2012 до 31 грудня 2014 року ці переговори провести ». При цьому міністр відмовився назвати конкретні пункти списку, пославшись на «конфіденційний характер» інформації, хоча і уточнив, що список складений з урахуванням пропозицій всіх профільних асоціацій. Ось на такий манер влада заспокоїла обурених - не бійтеся, це тільки пробна куля.

Виключно за правилами

 

На перший погляд в даній ситуації натяки ЄС виглядають якось дивно, адже до дій української влади причепитися хоч і можна, вони чітко слідують букві закону. Україна стала повноправним 152-м членом Світової організації торгівлі організації 16 травня 2008 року. А 9 листопада 2011 року зарезервувала право на перегляд поступок, зафіксованих у Переліку поступок і зобов'язань України, в рамках угод СОТ протягом наступного трирічного періоду. Він розпочався 1 січня 2012 року. Чому ми не зробили це в перший трирічний період членства в організації, можна тільки здогадуватися (мабуть, не визначилися, з ким «воювати»).

Притому, що Росія, вступивши до СОТ в серпні поточного року після довгих років переговорів, відразу ж взялася за підготовку претензій до торгових партнерів. У жовтні мають відбутися консультації. Москва не раз заявляла, що її позиції жорсткі. До речі, є маса претензій і до Росії з боку членів СОТ, зокрема і щодо введення утилізаційного збору на автомобілі. Скоро стане зрозуміло, чим усе закінчиться.

До слова, не хочеться іронізувати, але чи то російський приклад моторності так розворушив наших, чи то щось змінилося в розстановці сил на полі СОТ після вступу до організації Росії, і сам факт цього вступу дав поштовх українській стороні активізувати роботу щодо захисту свого ринку.

Утім, не можна сказати, що останні чотири роки українська сторона взагалі нічого не робила. У наказі Мінекономрозвитку (№ 226 від 16 листопада 2011 року) вказувалося, що пропозиції України з обгрунтуванням можливості і доцільності перегляду ставок ввізних мит щодо конкретних товарних позицій повинні бути підготовлені до 20 грудня 2011 р. Для цього навіть була спеціально утворена міжвідомча робоча група, яку очолив уповноважений з питань європейської інтеграції України, глава делегації України для участі в переговорах у рамках Світової організації торгівлі Валерій П'ятницький. Мабуть, не встигли. Але Брюссель так не думає, особливо знаючи, що вже запрацювала ЗВТ в рамках СНД, а також «ненастирливі» поради Кремля, в якому напрямку Києву треба рухатися.

Утім, українська влада не здається. Перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський, перебуваючи у скандальний день в Брюсселі, заявив, що намір України підвищити імпортні мита не суперечить бажанню створювати зону вільної торгівлі з ЄС. «Це - пункти, які не суперечать один одному. Що стосується поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі, то ми зараз готуємося в рамках угоди про асоціацію до її підписання, і, відповідно, вона може бути реалізована як одна з перших складових угоди про асоціацію. Що стосується підвищення мит, то ми працюємо в рамках законодавства Світової організації торгівлі (СОТ), і ми не збираємося ні в якому разі порушувати правила, встановлені цією організацією», - сказав він.

Європі він пообіцяв, що Україна буде дуже обережно підходити до цього питання, хоча і діє «в рамках 28-ї статті (Генеральної угоди про торгівлю і тарифи СОТ - ред.), І в цьому плані претензій прямого характеру бути не може, але стурбованість була виражена. Було висловлено прохання, щоб ми дуже обережно рухалися в цьому питанні».

Він також зазначив, що позиція української сторони полягає в тому, що існують об'єктивні причини, через які асоціації українських виробників звернулися до уряду з проханням переглянути існуючі імпортні квоти (досить згадати «утилізаційний» скандал).

В експертів своє бачення того, що відбувається. Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин, коментуючи ситуацію на своїй сторінці в Facebook, висловив упевненість, що рішення про перегляд митних зборів може бути пов'язано з підготовкою України до вступу до Митного союзу, хоча і не суперечить правилам СОТ. Надалі це може мати негативні тенденції для торговельно-економічного співробітництва з низкою країн.

Крім того, на його думку, ця пропозиція може суттєво вплинути на стан переговорного процесу про Зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, оскільки підвищені тарифи зачеплять значну частину європейського експорту в Україну.

«Згідно з тарифними зобов'язаннями України, які є невід'ємною частиною Протоколу про вступ України до СОТ, зміна ставок ввізного мита відбулася і на продовольчі, і на промислові групи товарів. До вступу до СОТ діюча середньозважена тарифна ставка по всій номенклатурі становила 7,02% (сільське господарство - 18,19%, промисловість - 6,11%), а після вступу до СОТ відповідно до прив'язаних рівнів по всій номенклатурі вона дорівнює 5,09% (сільське господарство - 10,0%, промисловість - 4,77%)», - пояснює Данилишин.

Він також підкреслив, що середньозважена тарифна ставка після вступу Росії до СОТ становить 9,5%, що значно вище за показник України.

«Звичайно, сьогоднішня позиція України у СОТ не може повною мірою влаштовувати як вітчизняних виробників, продукція яких є неконкурентоспроможною на європейському та світовому ринках, так і країни-члени Митного союзу, тому що середньозважені ставки в Україні значно нижчі, що в разі вступу України до цієї організації могло б значно розгойдати торговий баланс країн-членів МС. Найімовірніше, нинішні дії українського керівництва можна розцінювати як підготовку до вступу України до Митного Союзу», - вважає Данилишин.

Крім того, за його словами, підвищення ставок ввізного мита сприяло б захисту внутрішнього ринку в умовах кризи, що насувається, але переговори з країнами-членами СОТ можуть затягтися більш ніж на рік.

«На даний момент, на мій погляд, влада повинна знаходити відповідні умови для підтримки вітчизняного експорту, а не стримувати імпорт, що може істотно вплинути на дохідну частину бюджету. Як відомо, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 1 півріччя 2012 року становить 7,2 млрд дол. Українській владі також доцільно звернути увагу на високий ступінь відкритості національної економіки (відношення зовнішньоторгівельного обороту до ВВП - 113,2%), низьку конкурентоспроможність вітчизняного виробництва, його високу енерго- та матеріальну витратність, низький технологічний рівень експортної продукції», - підкреслює Данилишин.

Він переконаний, що в умовах нестабільного розвитку світових ринків та посилення експортної орієнтованості вітчизняної економіки негативні тенденції у зовнішньоекономічній безпеці України будуть посилюватися. Тому «необхідна оптимізація структури як експорту (шляхом збільшення обсягів поставок продукції з високою часткою валової доданої вартості), так і імпорту (шляхом диверсифікації поставок енергоносіїв, збільшення імпорту технологій і т.д.), а також важливо отримати максимальну вигоду від участі як у вже існуючих міжнародних об'єднаннях (СОТ, СНД, ГУАМ тощо)», так і нещодавно організованих.

Більшу ясність в дане питання може внести засідання прем'єрів країн СНД у Ялті, що очікується 28 вересня. За словами глави українського уряду Миколи Азарова, головною темою цієї зустрічі стане розширення зони вільної торгівлі в рамках СНД (не забудемо, що договір про ЗВТ СНД тільки днями набув чинності).

Нана Чорна (УНІАН)

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку