Степан Кубів: Українські популісти ополчилися проти важливих реформ та зомбують суспільство не гірше за російську пропаганду

Степан Кубів: Українські популісти ополчилися проти важливих реформ та зомбують суспільство не гірше за російську пропаганду

Запропоновані урядом зміни мають вже до кінця року вивести країну на шлях сталого економічного розвитку. Чого саме чекати - в ексклюзивному інтерв’ю першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва.

Уряд Володимира Гройсмана нещодавно відзначив 100 днів перебування на посадах в виконавчій владі. УНІАН запропонував керівнику економічного блоку Кабміну - першому віце-прем’єру Степану Кубіву назвати основні здобутки за цей час та окреслити плани на майбутнє. Чиновник погодився на пропозицію, проте відповів на запитання письмово.

Кубів: У України є три ворога: терористи на сході, корупція і популісти / Фото УНІАН

Ви розпочали роботу в умовах, коли країна перебувала в глибокій політичній  кризі, втрачала швидкість реформ. Доводилося ухвалювати багато непростих рішень. З чим довелося стикнутися в перші дні на посаді?

Добре пам'ятаю брифінг щодо встановлення єдиної ціни на газ - одне з перших рішень нового уряду. Усі знали, що це - правильний крок, але лише уряд Гройсмана наважився його зробити.

Саме тоді виявилося, що у України є три ворога: терористи на сході, корупція і популісти. Останні ополчилися проти важливих реформ та зомбують суспільство не гірше за російську пропаганду. Але рідко пропонують адекватну альтернативу реформам.

Тоді, в квітні, урядовцям треба було знов «запустити» країну, зробити, як кажуть лікарі, реанімаційні процедури. Як, з вашого погляду, змінилася ситуація в Україні за чотири місяці?

Назву декілька з важливих досягнень. По-перше, реформа газового сектору. Тут інформації вистачило би на окреме інтерв’ю, але я зараз тільки нагадаю, що 1 липня уряд затвердив план реструктуризації НАК «Нафтогаз України». Це надзвичайно важливо для реформування газового сектору відповідно до вимог Третього енергопакету ЄС.

По-друге, ми активно взялися за реформу сфери інтелектуальної власності. 1 червня уряд схвалив Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Крім боротьби з піратством, знищення корупції у сфері реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, реформа сприятиме розвитку інновацій.

Ми продовжуємо реформу корпоративного управління держкомпаній, на прозорих конкурсах обрано керівників «Укрзалізниці» та «Укрпошти». Згадаємо аеропорт «Бориспіль». Коли суспільство та незалежні члени Номінаційного комітету (при Мінекономрозвитку - УНІАН) висловили аргументи проти обраної кандидатури гендиректора «Борисполя» (Юрія Солончука - УНІАН), то ми ініціювали новий конкурс. Багато хто казав, що раніше таке було неможливо, а тепер - норма.

Ми і далі працюємо над зменшенням адмінбар’єрів для бізнесу. Як результат, вперше за кілька років почав зростати індекс промисловості.

Які першочергові завдання зараз вирішує уряд?

Для початку уряд розробив чіткий Операційний план дій, де визначено пріоритети у роботі та показники ефективності. Щоб усі розуміли, якими будуть кроки уряду, які сигнали свідчитимуть про успішний хід реалізації реформ.

Дотримуючись плану, ми закріпимо досягнення у стабілізації економіки та перейдемо до сталого економічного зростання. Серйозну ставку робимо на малий та середній бізнес. Почав свою роботу Hi-Tech Office Ukraine, який допомагатиме із розвитком інновацій в усіх галузях економіки. З травня працює програма 15 регіональних центрів підтримки бізнесу. Ми продовжуємо дерегуляцію, працюємо над покращенням бізнес-клімату та розширенням зовнішніх ринків збуту. Нещодавно угоду про вільну торгівлю з Канадою підписали, тепер працюємо над угодами про вільну торгівлю з Ізраїлем, над Національною експортною стратегією. Але потрібно, щоб парламент якнайшвидше прийняв важливі закони для полегшення умов ведення бізнесу.

Кабмін нещодавно ухвалив показники макроекономічного розвитку України на 2017 рік. Сподівання доволі оптимістичні. Як оцінюєте макроситуацію в країні сьогодні - за підсумками першого півріччя?       

Бачимо поступову активізацію інвестицій та зростання споживчого попиту. Такий позитивний ефект дають макроекономічна стабілізація, поступове покращення бізнес-клімату, підвищення ефективності управління держсектором економіки, адаптація національного законодавства до законодавства ЄС.

На жаль, є і негативні чинники. Зростання та позитивний ефект стримують торговельні та транзитні обмеження з боку Росії.

Але у цілому макроекономічна динаміка співпадає із нашими оцінками, які закладено у прогноз. Тому очікуємо подальше економічне зростання: ВВП плюс 1% за підсумком 2016 року та плюс 3% наступного року.

Прокоментуйте стан відносин з ключовими кредиторами країни - МВФ, Світовим банком. Чи вдасться  досягти мети щодо виконання всіх пунктів співпраці для отримання кредитних траншів?

Оцінка з боку МВФ та Світового банку - характеристика стану реформ у певній країні. Схвальний відгук - це позитивний сигнал бізнесу, який на його основі приймає рішення щодо інвестування України.

І попри складні економічні та політичні умови Україна отримує схвальні відгуки щодо обраного курсу реформ, а тому наслідок у вигляді надходження коштів - лише питання часу.

Разом із тим ми повинні і далі посилювати рух реформ. Важливо, щоб одразу після завершення парламентських канікул Рада взялася до активної роботи - є ціла низка важливих законопроектів, які треба якомога швидше прийняти. Я неодноразово говорив, що реформи треба втілювати спільними зусиллями уряду, парламенту, президента.

З другого півріччя Україна розпочинає масштабну приватизацію та реалізацію спільних проектів, напрацьованих, у тому числі, в рамках великих інвестиційних форумів, зокрема в Канаді. Якими є сподівання щодо приватизації, інвестиційних проектів? Які результати плануєте представити наприкінці року саме в сфері залучення інвесторів та продажу державних активів?

Перша спроба продажу ОПЗ показала, що інвестори загалом зацікавлені в українських активах, але у них є обгрунтовані зауваження. Найперше питання стосується початкової ціни об’єкта.

У випадку з ОПЗ проблемою стало питання боргу перед структурами Group DF. На той час ще не було рішення суду щодо претензій від «Нортіми». Нещодавно Окружний адмінсуд відмовив «Нортімі» у задоволенні претензій і це важливий позитивний сигнал для потенційних інвесторів, для яких справа «Нортіми» була серйозним каменем спотикання. Щоправда, інші проблемні питання щодо заводу поки залишаються.

Уряд працюватиме над вирішенням якщо не всіх, то основних з цих проблем, аби провести приватизацію ОПЗ до кінця поточного року.

Бо цього року у черзі на приватизацію стоять ще шість обленерго та  низка інших менших об’єктів, тому ФДМУ має зробити все можливе, аби приватизація пройшла успішно.

Прокоментуйте ситуацію навколо державних компаній - де очікуються кадрові конкурси найближчим часом, де можуть статися зміни форми управління, а саме створені наглядові ради за прикладом «Нафтогазу» та «Укрализниці»?   

З минулого року діє процедура конкурсного відбору керівників державних компаній. Конкурси є відкритими для всіх кандидатів, які відповідають мінімальним критеріям відбору. Наша увага, звичайно,  прикута до 45 найбільших держкомпаній з активами понад 2 або виручкою понад 1,5 мільярда гривень - для них правила відбору жорсткіші. Кандидати для таких компаній проходять через Номінаційний комітет, де їх оцінюють не лише міністри, але і незалежні експерти, які представляють міжнародні фінансові організації та українську бізнес-спільноту.

Треба розуміти, що держкомпанії змагаються за топ-менеджерів з приватним сектором. Тому для пошуку керівників для таких підприємств ми залучаємо професійних рекрутерів і готові запропонувати найкращим кандидатам ринкові зарплати. Вони мають значний досвід управління в приватному секторі і ми очікуємо від них підвищення операційної ефективності підприємств та впровадження сучасних механізмів управління.

На сьогодні нові керівники уже працюють в 11 великих держкомпаніях, в тому числі в «Укрзалізниці», «Укрпошті», «Укргазвидобуванні» тощо. Відкритий конкурс у «КБ «Південне» ім. Янгеля». Вакантними залишаються посади керівників в «Маріупольському МТП», «Укрспирті», «Укрхімтрансаміаку», аеропорту «Бориспіль» та в «Електроважмаші». Найближчим часом в цих компаніях також будуть оголошені конкурси.

«Нафтогаз» став першою серед найбільших держкомпаній, де була сформована Наглядова рада з більшістю незалежних членів. Троє незалежних членів в наглядовій раді цієї компанії прийшли з приватного сектору і кожен має близько 20 років професійного досвіду в нафтогазовій сфері на різних ринках світу. У планах найближчого часу - створити аналогічні професійні незалежні наглядові ради ще в 15 найбільших держкомпаніях. Ми розробили правила формування та функціонування наглядових рад на держпідприємствах. Після погодження передамо ці правила на затвердження уряду.

Кубів та Гройсман на засіданні уряду / Фото УНІАН

Прем’єр Гройсман постійно наголошує на необхідності продовження процесу дерегуляції економіки. Які рішення очікуються в цій сфері у найближчі місяці? Чи триватиме процес регуляторної гільйотини, започаткований попереднім міністром Абромавічусом?

Наше завдання - спростити умови для ведення бізнесу. Продовжуємо розпочаті раніше процеси, ініціюємо нові. Днями я підписав доручення п’яти  міністерствам про початок системного перегляду регуляторних документів у сільському господарстві, будівництві, на транспорті, в інфраструктурі, енергетиці, ІТ та міжнародній торгівлі та сфері безпеки харчових продуктів.

Easy Business, Офіс ефективного регулювання (BRDO) та Державна регуляторна служба мають проаналізувати регуляторні документи та по кожному напрямку, щоб з’ясувати - є певне регулювання необхідним чи ні. А ще чітко сформулювати очікувану користь від кожного виду регулювання.

Це дозволить зробити його ефективним, позбутися надмірного регуляторного тиску, а з ним корупції та великої кількості бар’єрів для ведення бізнесу.

Але зауважу, що не можна просто все відрізати чи скасувати: регулювання має гарантувати безпеку там, де це потрібно.  І не треба видумувати велосипед, для початку треба прийняти та імплементувати те, що ми уже розробили.

У парламенті перед канікулами застрягло 39 законопроектів, підготованих у рамках Плану дерегуляції та Дорожньої карти Doing Business. Потрібно зосередитись на цьому, а також на оновленому Плані дерегуляції. Потрібно також позбутись радянських атавізмів та скасувати в Україні корупційне цінове регулювання.

Проаналізуємо наші зовнішні торгівельні відносини. Весна-літо виявилися доволі тривожними - з’явилися труднощі з Молдовою, посилилися санкції з боку Росії. Прокоментуйте, яка наразі ситуація з Молдовою…

Молдова є важливим ринком збуту низки товарів з України. Після запровадження Республікою Молдова квот на безмитне ввезення товарів українського походження ми одразу зустрілися з міністром економіки Октавианом Калмиком. Обговорили можливі шляхи вирішення питань щодо українського експорту у Молдову по окремим видам продукції. Українська сторона вже підготувала та направила молдовській стороні статистичні матеріали, а також пропозиції щодо зняття обмежень. Наразі ми чекаємо відповіді від молдовської сторони за результатами розгляду наданих нами матеріалів. Ми перебуваємо у постійному діалозі і налаштовані на вирішення ситуації, яка склалася, найкращим чином.

Щодо Росії - чи слід очікувати подальшого загострення торгових обмежень? Прокоментуйте ситуацію в цій сфері - які наслідки вже відчувають національні виробники і чого їм очікувати в подальшому?

Обмеження з боку Росії необгрунтовані, тому прогнозувати або передбачати дії Росії зараз - це ворожити на кавовій гущі. Дії РФ часто суперечать логіці та нерідко порушують закони.

Повертаючись до, власне, обмежень. Не буду повторювати їх усі - ми дуже активно інформували про перелік обмежень у перші дні через канали Мінекономрозвитку та Мінінфраструктури, через гарячу лінію, проводили щодня Оперативний штаб.

Звісно, що ці обмеження негативно впливають не тільки на українських виробників. Своїми діями Росія суттєво погіршує позиції України як транзитної країни для європейських товарів. І це не випадковість, а частина спланованої економічної агресії проти України.

Київ, звісно, має застосувати адекватні заходи у відповідь. Але на відміну від РФ, Україна чітко дотримуватиметься законодавства і процедур. Наразі рішенням уряду продовжено дію ембарго на російські товари до кінця 2017 року.

27 липня у Женеві на черговому засіданні Генеральної ради СОТ Україна вкотре закликала Російську Федерацію негайно скасувати необґрунтовані транзитні обмеження і відновити недискримінаційний, вільний режим транзиту для всіх членів СОТ.

Позиція, висловлена Україною, була підтримана делегаціями низки країн-членів СОТ, передусім ЄС, США, Канади, Японії, Австралії, Норвегії, Грузії, Кореї, які відзначили необхідність негайного усунення Російською Федерацією обмежень у торгівлі та забезпечення дотримання правил СОТ.

До слова, наскільки сильною є наша позиція в СОТ?

Україна має активну позицію у рамках СОТ, активно використовуємо переговірний майданчик СОТ, аналізуємо торговельні режими та виконання зобов’язання країн-членів СОТ, моніторимо законодавства та порушуємо проблемні питання на засіданнях органів СОТ. З 2013 року ми порушуємо питання про необґрунтованість заборон поставок української продукції до Російської Федерації, проводилася робота у рамках профільних комітетів з технічних бар’єрів в торгівлі та санітарних та фітосанітарних заходів. Ці питання розглядає Генеральна рада СОТ, яка є одним з найвищих органів прийняття рішень.

Але треба розуміти, що це - певний процес, який вимагає дотримання низки правил та процедур. Важливо, що Україна, на відміну від Росії, діє згідно з міжнародним правом. Це, врешті, матиме позитивний ефект.

У липні Україна і Канада підписали Угоду про Зону вільної торгівлі. Експерти стверджують, що важливість документа, ніби, перебільшена, адже найбільш цікаві для України сфери залишилися «поза дужками» угоди. Йдеться про те, що українська агропродукція не отримає широкого доступу на ринок Канади. Це відповідає дійсності?

Поясню як це працює. Канада застосовує глобальну систему тарифних квот для усіх країн. Завдяки угоді про вільну торгівлю українська сільськогосподарська продукція у рамках квот відразу, з моменту вступу в дію угоди, отримає доступ кращий (за нульовим митом), ніж інші країни, у яких немає преференцій.

Крім того, згідно з аналізом, проведеним СОТ, обсяг глобальних квот на окремі товари (суха сироватка, пшениця, ячмінь, яловичина та телятина, морозиво, маргарин, суха маслянка) не вичерпується у повній мірі. Тому українські виробники можуть використати можливості, надані цією угодою.

Віце-прем'єр Степан Кубів і міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд підписали Угоду про ЗВТ / Фото УНІАН

Як просувається питання переговорів щодо ЗВТ з Ізраїлем?

Переговори щодо укладення угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем визначені Програмою діяльності уряду на 2016 рік. Нещодавно Наталія Микольська (торговельний представник України - УНІАН) повернулася з Єрусалиму, де проходив третій раунд переговорів про вільну торгівлю, перспективи дуже хороші. Наразі ми обговорили та опрацювали основні положення, власне, проекту угоди, на перемовинах розглянули взаємні можливості з лібералізації торгівлі сільськогосподарськими та промисловими товарами. Маємо підписаний звіт за результатами перемовин, де ми зафіксували ключові домовленості між Україною та Ізраїлем. Найближче завдання - провести консультації із бізнесом та асоціаціями, щоб чітко окреслити їхню зацікавленість і напрямки співпраці.

Як ви оцінюєте потенціал присутності України на ринках ЄС - наскільки він ефективно використовується?

Дуже активно використовується. Мовою цифр: майже 30 тис. сертифікатів EUR.1 (сертифікати для оформлення вивозу товарів з України за стандартами ЄС - УНІАН) видані станом на кінець липня, включаючи верифікацію сертифікатів EUR.1, виданих минулого року ТПП. 86 підприємств отримали статус уповноваженого експортера, а це дає можливість експортувати до ЄС без необхідності отримання сертифікату.

Українські виробники активно використовують преференції у рамках торгівлі між Україною та ЄС, експорт продовжується і поза межами тарифних квот. Станом на кінець липня повністю використано 9 тарифних квот на сільгосппродукцію, традиційно використана квота на м'ясо птиці, тарифна квота на вершкове масло і молочні пасти використана на 46%, на сухе молоко - на 30%. Загалом треба сказати, що експорт до ЄС цього року зріс на 7%, особливо по продовольчих товарах (на 68%).

Як ще Україна може посилити взаємодію з ЄС та покращити можливості для входження у нові ринки?

Надзвичайно важливою подією є нещодавній візит в Україну єврокомісара Еттінгера. Разом із Володимиром Гройсманом він презентував у Києві проект цифрового співтовариства, який дозволить створити єдиний цифровий простір між ЄС та Україною. Цифрова спільнота сприятиме подальшому об’єднанню з Євросоюзом, створить передумови для прискорення розвитку економіки України, розширить можливості для малого та середнього бізнесу, полегшить бюрократичні процедури між країнами.

Що скажете про ринки інших країн - з вашої точки зору, на що треба негайно звернути увагу?

Треба планомірно на поступово розширювати ринки збуту в усіх напрямках. Наразі активно працюємо щодо ринків Близького Сходу, Африки, Латинської Америки та окремих країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Вони є найбільш перспективними для збуту української продукції агропромислового комплексу, машинобудування та металургії.

На своєму засіданні 8 серпня уряд схвалив документ, який дозволить розпочати приєднання України до Регіональної Конвенції про пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження. Це у перспективі відкриє для України більш вигідні умови експорту товарів та щодо розширення присутності української продукції на ринках держав-членів ЄС, ЄАВТ, Чорногорії, Сербії, Марокко, Алжиру, Тунісу, Єгипту, Ізраїлю, Йорданії, Туреччини, Фарерських островів, Албанії, Македонії  та Молдови.

А ще за результатами візиту до Індонезії у складі делегації на чолі з президентом Порошенком ми також домовилися розпочати двосторонні консультації з індонезійською стороною щодо співпраці у торговельно-економічній сфері.

Олеся Сафронова (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter