Російські хімічні підприємства перейшли до фінальної стадії захоплення ринку добрив в Україні при повному сприянні українських чиновників. Про це йдеться в статті експерта, економіста Віталія Бабенка "Альтернативний" імпорт: хто може бути зацікавлений у знищенні українського хімпрому" спеціально для "РБК-Україна".
Зокрема, автор статті зазначає, що санкції проти Росії і зниження світових цін на вуглеводні призвели до значних надлишків газу в Російській Федерації. Виробництво добрив виявилося одним з найбільш ефективних способів отримання валютних надходжень від цих надлишків. Враховуючи це, немає нічого поганого в тому, що Україна захищає свій ринок антидемпінговими заходами, особливо в умовах не тільки економічної, але і військової агресії з боку РФ, підкреслив економіст.
Але на початку 2017 року обмеження для російських компаній були зняті. "Це відбувається настільки стрімко, що про це вже цілком правомірно говорити, як про чергову "зраду". 27 грудня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) встановила факт демпінгового імпорту з РФ, а також визнала, що існує причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом в Україну деяких видів азотних добрив з Росії та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику. Комісія також встановила, що національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів. Проте вже 13 лютого 2017 року МКМТ, яку очолює перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів, приймає рішення призупинити дію антидемпінгових заходів, прийнятих в рішенні Комісії від 27.12.2016", - йдеться в статті.
На думку експерта, закономірним підсумком всіх цих маневрів стала зупинка в березні 2017 року двох українських підприємств з виробництва азоту – в Рівному і Черкасах.
"Логіка повзучого захоплення російськими "хіміками" українського ринку наштовхує на закономірне питання: українські підприємства зупинилися, або їх все-таки "поклали"? Причому – в інтересах конкретних російських компаній. У цьому контексті зовсім іншими фарбами починає грати історія з 346 млн кубометрами конфіскованого газу у компанії Ostchem Дмитра Фірташа. Дивним чином березневе рішення "Укртрансгазу" розпочати процедуру обмеження поставок природного газу для трьох великих хімічних підприємств країни співпало з лютневим припиненням дії антидемпінгових заходів щодо російських виробників", – стверджується в статті.
Таким чином, однією рукою український уряд може знімати "бар'єри" для росіян, а інший – перекривати газ українським виробникам і обидві події відбуваються практично одночасно, підкреслює автор.
"Як мінімум уряду і першому віце-прем'єру Кубіву варто було б пояснити такий збіг. А також той факт, що для російських хімічних гігантів в результаті дій уряду були не просто відкриті шлюзи для масштабного прориву на український ринок напередодні сезону посівної, але і знерухомлені їх ключові українські конкуренти на підставі підвищення конкуренції та необхідності альтернативних постачальників. Проблема тільки в тому, що "альтернативними постачальниками" виявилися добре знайомі російські олігархічні структури, а українські підприємства в кілька дій були просто паралізовані", – упевнений експерт.
"У сухому залишку: після блокадної історії, після скандалу з переділом ринку зниженого газу, отримуємо чергову "погано пахучу" історію, в епіцентрі якої – знову великий російський бізнес", – додав він.
Як раніше повідомляли ЗМІ, за підсумками 2016 року, Україна значно збільшила в порівнянні з попереднім роком імпорт хімічної продукції. Зокрема, імпорт одних лише мінеральних добрив з Росії виріс майже до 2 млн тонн. У той же час, власне виробництво скоротилося в 2016 році більш ніж на 50%, а вже в 2017 році прогнозовано зупинилося.
