Прогнози на 2010-й: услід за торжеством демократії наступить траур за економікою?

Прогнози на 2010-й: услід за торжеством демократії наступить траур за економікою?

Про вибори, економіку, долар і участь олігархів...

Грудень – час підбиття підсумків і прогнозів. 2009-й проходить, а криза залишається з нами. За рік ми звикли до нього, набрид і майже зник страх перед обвалом вітчизняної економіки,  девальвацією гривні, гіперінфляцією та дефолтом, що так гостро відчувалися минулої зими. У 2009 році не здійснилися похмурі прогнози про масові страйки і голодні бунти, національна валюта стабілізувалася на рівні 8 гривень за долар. Більше того, в четвертому кварталі від місяця до місяця зростали показники виробництва в багатьох галузях. Одним словом, хоча ніхто і не зміг уникнути спаду в цілому (порівняно з 2008 роком), але все-таки чутки про похорон української економіки виявилися трохи перебільшеними. Але експерти ніяк не вгамуються. Ні, щоб напередодні свят створити людям спокійний настрій, розказавши що-небудь про звивистий шлях до світлих перспектив. Не дочекаєтеся. Ось вам натомість гарантований дефіцит держбюджету-2010, виплати мільярдних боргів іноземним кредитором, інфляція, а «на солодке» все той самий дефолт. Звичайно, всі перераховані біди пропонують опціонально до певного сценарію розвитку ситуації наступного року. Сам ж асортимент прогнозів досить великий, є серед них і більш-менш оптимістичні. Тільки ось проблема, песимісти, як власне і завжди, оперують вельми переконливими доказами. До того ж у них є один залізобетонний аргумент – неможливо розраховувати на ефективну економічну політику держави, що знаходиться в політичному хаосі. В результаті, економічні і фінансові аналітики залишають останнє слово за політологами.

“Плюс”, який все одно залишиться “мінусом”

Точкою відліку вважатимемо прогнози провідних українських експертів, які звучали під час круглого столу на тему: «Ризики 2010 року. До чого готуватися». В принципі, присутні не заперечували, що до кінця поточного року в світовій економіці намітилися тенденції, які дозволяють очікувати в 2010 підйому економічних показників. Для України зростання ВВП прогнозують на рівні 3%, що співпадає із заявами Міністерства економіки. Проте, назвати очікувані показники зростанням можна тільки умовно, оскільки в 2009 році внутрішній валовий продукт скоротився на 14%. У результаті, “плюс” 3% до ВВП в 2010 році - це все одно буде “мінус” 11% порівняно з 2008 роком. З такими темпами досягти докризових показників нашій країні вдасться лише через 4 роки, що знову таки вже не один раз озвучувалося експертним співтовариством. Водночас, на думку аналітиків, при вдалому збігу обставин і хорошій кон`юнктурі ринків для українських експортерів, зростання ВВП може досягти і надхмарних 10%. Але при цьому залишається ризик, що світову економіку наступного року може накрити новою хвилею кризи, яка позбавить Україну надій навіть на 3-процентне зростання.

Зупинимося на трьох відсотках, з якими все не просто. Як вважає директор інституту економіки і прогнозування Національної академії наук Валерій Геєц, економічне зростання в умовах кризи повинне отримати нову якість, а не базуватися на старих передумовах у вигляді експорту напівфабрикатів і дешевій робочій силі. «Реальне зростання економіки може бути забезпечене тільки новими ринками для української продукції, новими продуктами і технологіями, а також новою якістю управління. Жоден з цих чинників в новому році не буде забезпечений. Отже, мене абсолютно не хвилює, яким буде зростання – півпроцента, два відсотки або три. Це буде зростання такої ж якості, зі всіма проблемами, які у нас існують сьогодні», - відзначив В.Геєц.

Якщо вже ми пригадали про експорт, то більшість тих, хто працює саме в цій сфері сходиться на думці, що дефіцит платіжного балансу (різниця між експортом та імпортом на користь останнього) України збережеться і наступного року.

Найважливішим за значущістю чинником ризику для нашої економіки є дефіцит державного бюджету, який наступного року очікують на рівні 8%. «Головна проблема в тому, як уряд розподілить засоби бюджету-2010. Якщо будуть серйозні інвестиції у виробництво, то добре, а якщо ні, то економічні проблеми тільки посилюватимуться», - переконаний В.Геєц.

Інфляцію, яка в 2010 році складе не менше 12%, аналітики безпосередньо пов`язують з розміром бюджетного дефіциту. Буде дефіцит зменшуватись – буде нижча інфляція, якщо ж ні, то і 20% інфляції наступного року цілком реальна цифра.

До дефіциту бюджет додасться і необхідність погашення кредитів, взятих за кордоном. Згідно з оцінками Фонду Блейзера, об`єм таких виплат може скласти наступного року до 30 млрд. дол.

Директор Бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий переконаний, що в 2010 році для нашої країни буде вкрай важливим збереження співпраці з МВФ. “Зараз у Фонду сумніви щодо здатності України обслуговувати свої боргові зобов`язання і понизити дефіцит держбюджету. Основними причинами дефіциту є борги “Нафтогазу” і Пенсійний фонд. Якщо питання з “Нафтогазом” ще можна вирішити шляхом його реформування і підвищення тарифів на ЖКП, то з Пенсійним фондом ситуація тільки посилилася після підвищення мінімальних зарплат і пенсій”, - відзначив він. Проте, експерт переконаний, що уряд повинен прикласти максимум зусиль для отримання четвертого траншу МВФ, оскільки це стане позитивним сигналом для решти кредиторів України і дасть можливість реструктуризувати борги.

Давно відомо, що проблем з фінансуванням “Нафтогазу” без його реформування і підвищення ціни газу для населення не уникнути. Зрозуміло, що вартість російського газу в 300 доларів за тисячу кубометрів на перший квартал 2010 року тільки ускладнить ситуацію.

Ну і, звичайно, залишиться вибухонебезпечною ситуація в банківському секторі, де кількість “поганих” кредитів досягне 30%. У зв`язку з цим В.Геєц відзначив, що і банки, і уряд (незалежно від того, яким воно буде в 2010 році) зацікавлені у високій інфляції, яка розмиє всі борги. “Ми вже проходили щось подібне в 2000 році”, - додав він.

Безумовно, всім цікаво, яким буде курс долара в 2010 році. Але цю тему експерти залишили за димовою завісою суперечливих припущень. У Фонді Блейзера вважають, що середній курс наступного року складе 8,9 грн. за 1 дол. Тоді як Валерій Геєц не виключає падіння долара до 6,5 грн./дол. Між ним і директором економічних програм Центру Разумкова Василем Юрчишиним навіть розгорілася бурхлива дискусія - чи варто відмовитися від прив`язки національної валюти до долара, чи ні? На думку В.Геєца, прийшов час обернутися у бік Сходу, оскільки саме там сьогодні формується новий фінансовий і економічний центр світу. Природно, що при цьому він радить відмовитися від долара, який, на його думку, падатиме наступного року. В.Юрчишин був категорично не згоден з такою позицією, і навіть навів прислів`я  - “поки товстий всохне, худий здохне”. Іншими словами, економіка США має ще достатній запас міцності. Але залишимо тему відмови від долара, як основної світової валюти, дане питання мусують в світових ЗМІ вже не один рік, а долар як і раніше на своєму місці.

Одним словом, в наступний рік українська економіка і фінансовий сектор візьмуть з собою більшість тих проблем, які стали для них хронічними. До них додадуться і нові у вигляді виплати боргових зобов`язань на астрономічну суму, і ще багато чого.

Побажаємо собі в новому році добрих кредиторів

На думку голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктора Суслова, Україна знаходиться під дамокловим мечем знаменитого аргентинського варіанту. (У 2002 році Аргентина була змушена оголосити суверенний дефолт, будучи не в змозі обслуговувати свій зовнішній борг. При цьому одним з найважливіших чинників економічного краху стала політична складова. Після приходу до влади  консервативних політиків, що віддають перевагу не економічним реформам, а державному протекціонізму, країна була позбавлена допомоги МВФ і США – ред.)

“Доля нашої економіки залежить наступного року не від нас, вона залежить від політики наших кредиторів. Якщо Україні доведеться виплатити близько 30 млрд. дол. за своїми боргами, то зрозуміло, що це призведе до тотального дефолту і комерційного сектора, і держави. Отже, розраховувати доводиться тільки на милість кредиторів», - підкреслив В.Суслов. При цьому він відзначив, що «кредитори, правда, всі західні, і вони цілком можуть проявити милість до України. Але не випадково реструктуризація більшості боргів була відкладена до виборів, і не випадково МВФ не дав чергового траншу, теж чекаючи результатів виборів. Всі говорять про те, що рішення ухвалюватимуть за результатами президентської кампанії. Тобто, якщо підсумок буде незадовільним з погляду кредиторів, то борги “попросять” повернути. У такому випадку Україна, безумовно, своїх зобов`язань не виконає, наслідки будуть дуже серйозними”.

Зрозуміло, що відверто заявляти про перевагу для західних кредиторів того або іншого кандидата в президенти глава Держфінпослуг не став. Та й нема сьогодні однозначної відповіді на це питання – тільки перші кроки нового уряду, сформованого після виборів, дозволять наочно говорити на цю тему.

Але якщо абстрагуватися від чистої політики, то, на думку В.Суслова, перенесення рішення більшості економічних проблем на післявиборний період створює дуже напружену ситуацію в грошово-кредитній сфері. “Політика Національного банку, спрямована на утримання валютного курсу, призвела до серйозного падіння виробництва. Вона, на відміну від політики центральних банків інших європейських країн, які стимулювали внутрішній попит, цей попит обмежувала. В результаті - скоротилися інвестиції в економіку. У банків продовжують зростати неповернення за кредитами, і ця проблема ніяк не вирішується. Вона лише зволікалася шляхом масованого рефінансування комерційних банків НБУ”, - переконаний експерт.

На його думку, всі ці проблеми покажуть себе наступного року. “До них також можна віднести примусові державні позики у вигляді неповернень податку на додану вартість, але, врешті-решт, за ними все одно потрібно буде платити. Сюди ж варто зарахувати сплачені наперед податки, а це ресурси наступного року, які були використані в поточному році”, - уточнив В.Суслов.

На його думку, 2010-й стане роком очікування двох серйозних криз – кризи бюджетної і в кредитно-фінансовій сфері. “Бюджетна криза вже почалася – всім добре відомо наскільки важко сьогодні добиватися платежів через Держказначейство. Бюджетна криза загострюється  штучно, оскільки в передвиборній боротьбі виявився задіяним Нацбанк, який повністю перестав підтримувати політику уряду. Регулятор відмовився від подальшого викупу державних цінних паперів, відомо за якими колосальними ставками Мінфіну вдавалося останнім часом реалізовувати цінні папери”, - відзначає глава Держфінпослуг.

Він ще раз підкреслив, що основне питання 2010 року - чи вдасться Україні реструктуризувати борги. “Маса комерційних дефолтів не відбулася в 2009 році тільки тому, що виплати за боргами були відкладені або взяті на себе державою. Але, незважаючи на всі зусилля, зовнішній борг України збільшився за 2009 рік до 104 млрд. 376 млн. дол., тоді як на 1 жовтня 2008 року він складав 102 млрд. 439 млн. При цьому скоротилися борги банків на 8,6 млрд. дол, борги інших комерційних організацій - приблизно на 2,5 млрд. дол. Зате борги уряду і Нацбанку збільшилися в поточному році більш ніж на 12 млрд. дол., що говорить про те, що комерційні борги гасилися за рахунок збільшення заборгованості держави. Зрозуміло, що така політика збиткова і вона не може довго продовжуватися. Бо розраховуватися кредитами, які бере Кабмін, за комерційними боргами – шлях, що веде в нікуди. В цілому економічна політика Кабміну в 2009 році була глибоко помилковою, і її негативні наслідки виявляться найближчим часом”, - відзначив глава Держфінпослуг.

За його словами, з урахуванням всього вищесказаного, в 2010 році напруга по всіх напрямах української економіки і в соціальному секторі може стати дуже серйозною. “Це змусить нового Президента, Кабмін і Верховну Раду ухвалити рішення про стимулювання економіки монетарними методами. Відповідно, загроза інфляції стає вельми і вельми реальною”, - підкреслив В.Суслов.

Загалом, не вперше нам говорять про те, що в боротьбі за симпатії електорату, що виражалася у відмові від ухвалення непопулярних, але важливих для оздоровлення економіки рішень, Кабмін на чолі з Юлією Володимирівною надав цьому самому електорату ведмедячу послугу. Коли б не вибори, вже в поточному році були б прийняті ряд невідкладних заходів з мінімізації наслідків кризи, які боляче б ударили по кишені простих українців. Але в невеликих дозах це можна витримати. Тепер же відкладені питання вимагатимуть термінового рішення, і на нас може звалитися лавина інфляції. Відсунути обвал знову таки можуть вибори, тільки вже не президентські, а дострокові парламентські. Добре це або погано кожен вільний вирішувати сам.

Дві новини – погана і ще краща

Кажучи про можливі сценарії проведення президентських виборів в 2010 році, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко не виключив повторення спектаклю 2004 року, коли сторона, що програла, відмовиться визнавати підсумки виборів.

При цьому він уточнив, що реальними претендентами на президентське крісло є тільки Віктор Янукович і Юлія Тимошенко. «Я розглядаю тільки цих кандидатів, тому що всі інші мають суто гіпотетичні шанси на проходження в другий тур президентських виборів», - відзначив він.

Правда, на думку експерта, повторення дежавю можливо тільки в тому випадку, якщо розрив між першим і другим місцем складатиме менше 10% голосів. «Якщо той, хто програв поступиться переможцеві 10% і більше, розрив буде настільки великий, що переграти ситуацію буде вже неможливо. У такому випадку політична криза швидко вирішиться, і вже в березні Україна матиме нового президента»,  - говорить політолог.

Якщо ж розрив між переможцем і переможеним буде незначним, то почнуться пошуки компромісного рішення. «На мій погляд, ймовірніший варіант, коли два основні претенденти зійдуться на «бойовій нічиїй» - Тимошенко залишиться прем`єр-міністром, а Янукович стане Президентом. Але на довго такий варіант співіснування не зможе затягнутися. Спокуса отримати всю владу через парламентські вибори буде достатньо велика, що неминуче призведе до проведення дострокових парламентських виборів», - вважає політолог.

На його думку, наступний рік може стати роком виборчого марафону. «Закінчиться цей марафон, у кращому випадку, в травні, після проведення дострокових парламентських виборів новим президентом. І то, тільки в тому випадку, якщо парламентські вибори будуть спільно з виборами в місцеві органи влади, але далеко не факт, що так відбудеться. Цілком можливо, що якщо парламентські вибори і відбудуться, то вони можуть пройти восени. Природно, в процесі виборчої кампанії вирішення економічних проблем як і раніше відкладатиметься», - переконаний політолог.

Це саме те,  що політолог відносить до однозначно негативних моментів політекономічного життя країни в 2010-му. А ось що, на його думку, повинно розглядатися як позитив: «Можливо політична ситуація наступного року стабілізується. У такому випадку Україну на декілька років може чекати відпочинок від політики. Це найсприятливіший час для економічних реформ і ухвалення непопулярних рішень в соціально-економічній сфері, для того, щоб стабілізувати економіку».

Ось такі справи - оптимісти нервово палять в кутку, песимісти потирають руки, а українцям залишається поголовно сповідувати стоїцизм. Саме це філософське вчення однією з головних чеснот вважає здатність індивідуума зберігати дієздатність навіть в умовах повної безнадії. В принципі, стійке сприйняття всіх життєвих негараздів завжди було характерним для наших співгромадян, але всьому є межа.

Кредит довіри може бути пред`явлений до оплати

Нам говорять про кредиторів, які можуть втопити українську економіку в боргах. Але ж головний кредитор - це народ України, який, незважаючи на весь безмежний цинізм влади, поки так і не пред`явив до оплати кредит своєї довіри до неї.

«Душа українського народу - це сутінки. Пригадайте ситуацію на початку цього року, коли всі чекали соціальних бунтів і штурму парламенту, але нічого цього не відбулося. Хоча соціально-економічна ситуація в країні була значно гірша, ніж, наприклад, в Латвії або Болгарії, де відбувалися безлади. Проте, український досвід показує, що соціальний вибух може відбутися і в той момент, коли його ніхто не чекає. І такий момент може наступити в 2010 році. Якщо виникне певне поєднання соціально-економічних і політичних чинників, спрацює аргентинський варіант - це може стати передумовою для соціального вибуху», - відзначає В.Фесенко.

Разом з тим, на його думку, наступного року не виключений варіант розбіжності економіки з політикою. “І тут тільки залишається сподіватися, що у нашої економіки достатній потенціал самоорганізації. В умовах зростання така ситуація у нас вже була, але в умовах стагнації і кризи не відомо до чого це призведе”,  - сказав В.Фесенко.

Хто стане українським «Ходорковським»?

Все виглядає так, як ніби істотної різниці між перемогою Тимошенко і Януковичем для української економіки немає, не враховуючи окремих деталей. Але все-таки залишаються і варіанти розвитку подій, які пов`язані виключно з персоналіями. В першу чергу, йдеться про ризики для українських олігархів, які пов`язані з певними політсилами. Ці люди мають величезний вплив на економічні і політичні процеси в державі і, як це не сумно, але доводиться визнати, їх ризики автоматично стають нашими ризиками.

На думку В.Фесенко, якщо виграє Тимошенко, то їй не доведеться домовлятися з регіоналами, оскільки у неї не буде проблем з формуванням парламентської більшості. Біля однієї третини депутатів від ПР можуть перебігти до Юлії Володимирівні. Таким чином, за його словами, Тимошенко на посту Президента зможе достатньо швидко взяти під свій контроль всі владні важелі і обійтися без дострокових парламентських виборів. Таким чином для неї буде відкритий маневрений простір для проведення зачистки в середовищі великих і дрібних олігархів, що не догодили новій владі.

«Якщо ми говоримо про перемогу Тимошенко, то у неї є персоніфіковані політекономічні вороги, які вже позначені як структури, які жирували на українській економіці, одержували надприбутки, зав`язані на політичній корупції. Номер один – РосУкрЕнерго. Але з ним вже практично розібралися. Залишається питання,  що буде з такими структурами, як СКМ, Ріната Ахметова?», - відзначає політолог.

При цьому, за його словами, Тимошенко вже позначила ряд конфліктних тем, до яких нібито причетний Ахметов. Зокрема, це чорноморський шельф, де йде розгляд по компанії «Венко». «Разом з тим, Тимошенко знайшла якусь спільну мову з Ахметовим і Колесниковим, і рядом інших регіоналів. У випадку її перемоги у них залишається вибір - перебігти до Тимошенко для того, щоб зберегти свої активи, або організовувати опір. Зберігати нейтралітет навряд чи вийде. Якийсь час тебе можуть не чіпати, але потім може відбутися все, що завгодно»,  - відзначає експерт.

В.Фесенко переконаний, що у Тимошенко-президента виникне політична мотивація для боротьби з олігархами. «По-перше, потрібно продемонструвати антиолігархічність своєї політики, по-друге, боротьбу з корупцією, в якій швидких результатів досягти неможливо, та зате можна продемонструвати завзятість, створивши власного “Ходорковського”, - прогнозує політолог, при цьому додаючи: «Тимошенко зможе сказати - ось я саджу першого олігарха, знищую його  імперію. Хто це буде? Один з варіантів – Ахметов. Але, чіпаючи Ахметова, можна нарватися на звинувачення в політичних репресіях. І якщо дійсно відбиратимуть власність, то регіонали почнуть за неї боротися, хоча можуть і просто втекти, як це було в 2005 році».

На думку В.Фесенко, ще одним кандидатом на роль українського «Ходорковського» може стати Ігор Коломойський. «З одного боку, він нейтральний, з іншою, має багато грішків. І я думаю, цим варіантом Юлія Володимирівна скористається, інше питання – як скоро?”, - додав він.

Щодо перемоги на виборах Віктора Януковича, то тут, за словами політолога, ситуація значно складніша. «В першу чергу, йому потрібно буде взяти контроль над силовими структурами. Теоретично це можливо, але тільки після формування нового уряду, для чого доведеться проводити дострокові парламентські вибори, які в кращому разі завершаться в травні”, - сказав В.Фесенко. На його думку, «Тимошенко в опозиції – це не подарунок. Вона боротиметься всіма силами. Перші півроку свого президентства Янукович буде позбавлений можливості проводити які-небудь  перерозподіли власності. При цьому після формування уряду він може виявитися коаліційним. В результаті, доведеться враховувати інтереси дуже багатьох людей».

Політолог відзначив, що загалом у випадку з Януковичем переділ власності хоч і може мати місце, але не буде таким драматичним і масштабним. Разом з тим, оточення Януковича цілком може проявити свої амбіції. «Пригадаємо логіку поведінки олігархів з «Нашої України» в 2005 році, коли вони почали «цупити по дрібницях». Перерозподіл власності може бути пов`язаний з такими людьми в оточенні Януковича, як Колесников, Льовочкін, Клюєв, Шуфрич і так далі. Адже вони захочуть повернути те, що втратили свого часу. Той же Шуфрич захоче вибити Балогу і взяти під свій контроль Закарпаття», - вважає В.Фесенко.

Що стосується великих іноземних інвесторів, як АрселорМіттал або «Євраз», то експерт не виключив спроби витіснення цих компаній з України після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. «Спроба може бути зроблена, оскільки йдеться про ГМК, де сильні позиції регіоналів. Але навряд чи хтось спробує забрати активи, оскільки це несе серйозну загрозу інвестиційному клімату і міжнародному іміджу України. При цьому регіонали не захочуть псувати свою репутацію. Навпаки, після приходу до влади Янукович постарається показати, що він «не такий поганий і страшний, як про нього пишуть». Якщо і буде тиск на іноземних інвесторів, то не прямий, про реприватизацію не йдеться. Можливо, буде організований пресинг, за яким йтиме пропозиція продажу українських активів зарубіжних компаній українським фінансово-промисловим групам», - припустив експерт.

Вітання тобі «добрий» Новий рік!

Нічого іншого не приходить на думку після всього вищесказаного, щиро просимо за це вибачення. Додамо до того ж, що, незважаючи на нудне і затягнуте оповідання про прийдешні проблеми, їх перелік залишився далеко не повним. І хоча в своїх прогнозах на 2010 рік економічні експерти, фінансові аналітики і політологи напустили за останній місяць туману не менше, ніж на київських вулицях з початком відлиги, де в чому ясність все ж таки присутня. Відразу ж після виборів перед всіма владними інститутами постане, як говорив класик, «архіважливе» завдання по формуванню єдиної ефективної програми економічної політики. Акцент на слові “єдиної”, інакше толку не буде. Боротьба між декількома центрами сили, кожний з яких підім`яв під себе частину цілісного державного механізму, повинна бути закінчена. А наприкінці ще раз нагадаємо, що експертні прогнози часто нагадують прогноз погоди, яскраве свідчення цього світова криза, що впала на нас як сніг на голову. Циклон, що раптово налетів, не залишить від розрахунків метеорологів каменя на камені, температура при цьому з однаковою ймовірністю може як впасти, так і підвищитися. Незважаючи ні на що сподіватимемося на краще, залишаючись готовими до... самі знаєте чого.

Антон Лосєв (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter