Російський сценарій реформування СНД, або "Мертвому припарки"...

Без діалогу на рівних, на який навряд чи погодиться Росія, ідея зробити Співдружність такою, що має вплив на міжнародні відносини - справа далекого майбутнього, якщо не утопія.

Співдружність незалежних держав, яку можна сміливо назвати «клубом за інтересами» чи місцем для балачок для лідерів країн, створених на руїнах СРСР, чекає велике «реформування». Причому за російським сценарієм. Москва заявила, що у березні хоче скликати конференцію саме з цього питання. Чому Росія так запекло узялася за СНД, з урахуванням того, що про даремність і безперспективність організації говорилося не один рік, - просто чудово розуміє, що має всі шанси втратити і тут свій вплив, а північній сусідці без «трону», що тішить владні амбіції, жити, як видно, важко. Не останньою справою в цій ситуації виглядають і вибори в Україні. Наша країна безперечно ласий шмат як для Росії, так і для країн Азії, які хочуть узяти марш-реванш і позбутися ідей російського домінанта. Роблячи ставки на «своїх», напередодні появи нового президента України, для Росії дуже принадно виглядають перспективи «правильного використання» нашої економіки в цілому. За весь час існування СНД так і не перейшло від декларацій до реальних справ, не був створений режим вільної торгівлі, не відбулося реформування митних відносин і багато що, та й не було зроблено багато іншого, що могло би згуртувати у минулому близькі країни, або хоч б допомогти спробувати протистояти кризовим викликам – гуртом, як мовиться, легше й батька бити.

Російська ідея фікс

Росія активно веде переговори щодо переформатування Співдружності незалежних держав, причому у 2010 році їй і карти в руки – РФ головує у Співдружності.

Як заявив перший віце-прем`єр-міністр Росії Ігор Шувалов, він «зі своїми колегами уже почав об`їжджати держави СНД. Ми одержуємо інформацію від лідерів і держав СНД про те, якою би вони бачили модернізацію цього формату. Буде скликана спеціальна конференція. Це буде на початку березня. І ми тоді будемо про це детальніше говорити».

«Якщо раніше заявлялося, що на початку 90-х років СНД було форматом, який не повинен був допустити повторення югославського сценарію, то зараз СНД – це формат, затребуваний самим життям для забезпечення реальних інтеграційних процесів», - вважає він.

І.Шувалов також відзначив, що вже готовий проект договору СНД про зону вільної торгівлі, який відповідає найвищим міжнародним стандартам. На його думку, базові принципи на просторі СНД можуть бути приблизно такими ж, які планується закласти у відносини з Євросоюзом.

«Таким чином, ми прокладаємо міст через ЄЕП до інших держав СНД для формування загального економічного законодавства з тим, щоби база розвитку бізнесу на всьому цьому просторі була єдиною», - сказав перший віце-прем`єр.

Плани на пострадянському просторі, як видно, не закінчуються. «Через паралельний рух цими двома напрямками ми у перспективі зможемо підійти до широкого економічного простору, що охоплює країни, які входять і в ЄС, і в СНД», - упевнений він.

Хочеться відзначити, що саме вже становище лідера Росії у цьому об`єднанні, що обумовлює її особливий інтерес до СНД, для ряду інших країн-учасниць є причиною, м`яко кажучи, обережного підходу до Співдружності. Для Грузії, наприклад, протистояння з РФ закінчилося виходом з організації.

***Співдружність Незалежних Держав (СНД) створена у грудні 1991 року. В ухваленій декларації учасники Співдружності заявили про свою взаємодію на засадах суверенної рівності. СНД об`єднує: Азербайджанську Республіку, Республіку Вірменія, Республіку Білорусь, Республіку Казахстан, Киргизьку Республіку, Республіку Молдова, Російську Федерацію, Республіку Таджикистан, Республіку Узбекистан та Україну. З серпня 2005 року Туркменістан вийшов з дійсних членів СНД і одержав статус асоційованого члена-спостерігача. З грудня 1993 по 18 серпня 2009 року до складу СНД входила Грузія.

У вересні 1993 року глави держав Співдружності підписали Договір про створення Економічного союзу для формування загального економічного простору. У 1995 році були підписані Угода про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній областях чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргистан, Росія) і Угода про створення Співтовариства Суверенних Республік у складі Білорусі і Росії із створенням відповідних координаційних органів. Рішенням Міждержавної Ради чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргистан, Росія) у лютому 1999 року Республіка Таджикистан визнана повноправним учасником Митного Союзу.

У жовтні 2000 року глави держав п`яти країн (Білорусь, Казахстан, Киргистан, Росія, Таджикистан) підписали Договір про заснування Євразійського економічного співтовариства. Сьогодні Вірменія, Молдова й Україна мають статус спостерігача при ЄврАзЕС. 25 грудня 2005 року до цієї організації приєднався Узбекистан.

У вересні 2003 року чотирма країнами - Білорусією, Казахстаном, Росією та Україною – було підписано угоду про формування ЄЕП (Єдиного економічного простору).

Взаємодія країн у рамках Співдружності Незалежних Держав здійснюється через його координуючі інститути (статутні органи, виконавські органи та органи галузевої співпраці СНД).

Кишинівський саміт розкрив очі ширше

Що стосується реальних відносин у рамках СНД чи спроможності цієї організації, то яскравим показником є кишинівський саміт глав країн-учасниць Співдружності, що відбувся у жовтні 2009 року. Головною інтригою форуму стала вірогідність зустрічі Ющенка та Медведєва. Останній тоді її проігнорував, не угледівши необхідності в дискусії. Демонстративна поведінка Медведєва відносно свого колеги говорить про те, що Росія не готова до повноцінного діалогу не просто з Ющенком, а з Україною загалом. Глава Російської Федерації, перейшовши на особистості, яскраво продемонстрував очікування нового президента нашої країни, з яким, мабуть, вважає, що діалог піде у «потрібному» руслі. Хоча, це виглядає, щонайменше непрофесійно.

Ще одним цікавим моментом форуму була поведінка азійських учасників. До Кишинева не приїхали президенти Туркменії Гурбангули Бердимухамедов, Таджикистану Емомалі Рахмон, Казахстану Нурсултан Назарбаєв та Узбекистану Іслам Карімов. Вони пояснили свою відсутність суворим робочим графіком, продиктованим кризою. Але і без вивчення крізь лупу можна роздивитися справжні причини небажання сідати за один стіл переговорів із росіянами. Згодом це проявилося у вигляді суперечок навколо нафти і газу. Причому переможцями у них стали саме відсутні на осінньому саміті країни. Їм таки вдалося «пояснити» Росії, що її монопольне становище на ринку пального добігає кінця. Рачкувати ніхто більше не буде.

Повернемося до реформування СНД. Про цю необхідність у Кишиневі заявив і Віктор Ющенко. Тим часом, на його думку, формат саміту Співдружності є корисним майданчиком для двосторонніх і багатосторонніх контактів, у той же час, ефективність СНД як організації викликає серйозні сумніви. Він відзначив, що сьогодні тільки 4% рішень СНД імплементуються у країнах-учасницях. Як відзначив Президент, під час зустрічі керівників делегацій у вузькому колі була дуже серйозна і жорстка полеміка з цього приводу. «Я навіть не пам`ятаю такого напруження», - сказав він.

Президент констатував, що керівникам держав не було запропоновано для ухвалення жодної змістовної пропозиції про спільні дії у справі подолання наслідків світової фінансової кризи. Гостра дискусія точилася навколо збереження територіальної цілісності держав у зв`язку з анулюванням ряду угод, пов`язаних з виходом Грузії з СНД. В.Ющенко повідомив, що українська сторона звернулася до керівників інших держав із закликом зберегти ті угоди та положення, які стосуються підтвердження територіальної цілісності країн. При цьому він відзначив, що сьогодні дехто з членів СНД дозволяє собі політику шантажу, політику невизнання територіальної цілісності країн, що є неприпустимим.

Як бачимо, проблем у Співдружності багато, однак щоразу усі переговори закінчуються тільки планами на майбутнє і порожніми деклараціями. І причина тому одна – у об`єднань завжди є лідер, але він повинен бути настільки авторитетним, щоби у інших не виникало сумнівів щодо правильності запропонованих ним ідей. Мабуть, СНД на таку практику не спроможна.

На думку директора Інформаційно-аналітичного центру з вивченню суспільно-політичних процесів на пострадянському просторі Московського держуніверситету Олексія Власова, «кишинівський саміт показав, що СНД остаточно перетворився на дискусійний клуб президентів. Причому президенти самі ухвалюють рішення про формат своєї участі. Якщо поїздка їх не особливо радує, і немає необхідності організовувати зустріч зі своїми партнерами, то центральноазійські лідери ігнорують ці саміти».

За його словами, з цього можна зробити головний висновок: основне наповнення СНД плавно переходить у паралельні інтеграційні структури – ЄврАзЕС, ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку). При цьому він не заперечив, що, можливо, найближчим часом з`являться нові інтеграційні структури.

«Що стосується СНД – пацієнт знаходиться у важкому стані, але для остаточної смерті йому досить далеко. У такому стані СНД може проіснувати ще довго», - упевнений А.Власов.

Підсумовуючи, можна сказати, що СНД свого часу, звичайно, мінімізувало хворобливий процес становлення незалежних держав на території колишнього СРСР. Об`єднання має шанс перетворитися на міждержавне з авторитетною позицією. Однак наразі воно є «союзом» часто несумісних інтересів. Роль цієї організації дуже завищена зацікавленим лідером, який продовжує намагатися завоювати втрачені території. Росії, напевно, слід спершу навчитися вести рівноправний діалог із, на її думку, периферіями. Інакше ідея реформувати СНД, зробивши його таким, що впливає на сучасні міжнародні відносини, - справа далекого майбутнього, якщо не утопія.

Оксана Павловська (УНІАН)

УНІАН в Google News