Україна у Митному союзі: ні в тин, ні в ворота

«Регіонали» подейкують про входження України у Митний союз, який вже у липны ц.р. має запрацювати на базі РФ, Білорусі і Казахстану. Варто розібратися: може, не дарма від ідеї свого часу відмовився Кучма...

Майбутнє України президентські вибори зробили ще більш невизначеним. Хоча нам не звикати до надхмарних перспектив, які старанно малює влада. Це і членство в ЄС, що на ділі більше нагадує турецьку історію, і зближення з НАТО, що перейшло у форму «співпраці», і економічний бум. Останню нездійсненну обіцянку можна списати з огляду на кризу, з якою керівництво країни, виявляється, чудово справилося, про що неодноразово заявляло. Мовляв, досить стогнати, гірше позаду, а попереду знову-таки все у рожевому світлі. При цьому рядовий українець абсолютно не поділяє віпівського оптимізму, а, починаючи міркувати над розбіжностями, подумки почуває себе повним  ідіотом – або не все знає, або знає, але зовсім інше, або живе не там...

Серед планів на майбутнє – Митний союз. Історію давно минулих днів воскресили «регіонали», правда, новина про це прозвучала з вуст Тимошенко. Як писали ЗМІ, на зустрічі з депутатами фракції НУ-НС прем`єр нібито сказала, що Янукович вже домовився з Росією, що в обмін на вступ України до Митного союзу ціна на газ впаде на 20-30%. Нікого ця заява не здивувала, лідер «регіоналів» раніше дійсно висловлювався на підтримку єдиного економічного простору, зокрема, і Митного союзу. (Він, видно, вголос перебирає можливі варіанти виконання обіцянки зменшити ціну на блакитне паливо, серед озвучених - пролонгація перебування ЧФ, газовий консорціум і ін.).

Росія відразу спростувала заяву Юлії Володимирівни. «Ніяких домовленостей не немає і бути не може. Перш за все тому, що це суверенна справа суверенного народу суверенної країни», - прокоментував спікер Ради Федерації Сергій Миронов. При цьому він відзначив, що вигоди було б більше, якби до трьох учасникам ТС приєдналася й Україна. А дещо пізніше Росія посмілішала, видно, передчуваючи наближення інавгурації. Спікер Державної думи РФ Борис Гризлов відзначив, що влада РФ розраховує на відновлення переговорів з Україною з цього питання. Він посилався на заяву Януковича, що з його приходом до влади робитимуться зусилля для зближення з Росією за усіма напрямками, у першу чергу, з економічних питань.

Митне дежавю

Згідно з прислів`ям – диму без вогню не буває – варто замислюватися, яка ж дійсна ціна питання, яке набуває усе реальніших контурів. Розмови про Митний союз ведуться з 2003 року, він планувався в рамках створення Єдиного економічного простору за участю Росії, Білорусі, України і Казахстану. Був підписаний і відповідний договір. До речі, охрещений «проросійським» президент Леонід Кучма так і не зважився на крок «зближення». Може, убачав попереду могутню експансію Росії на території вже незалежних держав або знав, як шкода «панові» втрачати маєтки.

Процес затягнувся, оскільки нас влаштовувала зона вільної торгівлі в рамках ЄЕП, але здавалася абсолютно неприйнятною перспектива входження якраз у Митний союз, особливо насторожувало створення наднаціональних органів цієї організації. З приходом до влади Віктора Ющенка переговори про ЄЕП і зовсім припинилися.

«Не сподіваючись» на плече України, президенти Росії, Казахстану і Білорусі в грудні 2009 року на зустрічі в Алма-Аті домовилися завершити формування ЄЕП 1 січня 2012 року. А згідно з підписаними документами, з 1 січня 2010 року введений Єдиний митний тариф. З 1 липня повинен заробити і сам союз  - саме тоді повинен вступити в силу уніфікований Митний кодекс. За оцінкою російських експертів, вигода від нього складе 400 млрд. доларів. Передбачається, що ставки митних зборів змінюватимуться тільки за угодою трьох сторін. Дуже хочеться уточнити, що Росія має 57% голосів при рішенні питань союзу, Білорусь і Казахстан - по 21,5%. Не викликає сумнівів, чия думка буде «правильною».

*** Митний союз - угода двох або більше держав про відміну митних зборів у торгівлі між ними, форма колективного протекціонізму від третіх країн. Митний союз передбачає також утворення «єдиної митної території». Зазвичай країни – учасниці Митного союзу домовляються про створення міждержавних органів, які координують проведення узгодженої зовнішньоторговельної політики. Як правило, це полягає в проведенні періодичних нарад міністрів, керівників відповідних відомств, які в своїй роботі спираються на постійно діючий міждержавний Секретаріат. Фактично, йдеться про форму міждержавної інтеграції, що припускає створення наднаціональних органів. У цьому плані Митний союз є набагато жорсткішою формою інтеграції, аніж, наприклад, Зона вільної торгівлі.

Ряд експертів відзначали, що Митний союз є швидше політичним, ніж економічним об`єднанням. Як показав час, ці висновки мають право на існування. Не встиг союз запрацювати, як обріс конфліктами. При цьому важливий факт, що країни ТС є основними торговими партнерами України.

"Захворів", не встигнувши народитися...

Серед гучних скандалів – нафтовий, газовий і «дерибан общаку».  Почнемо з першого. На початку року Росія і Білорусь близько місяця «домовлялися» про безмитні постачання нафти, не обійшлося і без повного гальмування процесу з боку РФ, їй не звикати застосовувати такі санкції. Білорусь наполягала на збільшенні об`сягів, а інакше погрожувала підняти ставку транзиту. Розійшлися кожен на своєму, підписавши 27 січня пакет документів. Росія поставить нафту в тому обсязі, у якому й хотіла, а Білорусь підвищить тариф на транзит нафти на 11%. У вересні сторони звірять обсяги споживання і тарифи і, якщо буде потрібно, скоректують їх. І тут спливає Митний союз. У кінці січня в Москві пройшло засідання комісії союзу, перше після створення організації, в ході якого з`ясувалося багато що. Білорусь вважає неприйнятним експортне мито на нафту, яке Росія застосовує з 1 липня 2010 року. Перший раунд обговорення пройшов неефективно, все відтерміновано на березень. Та, як свідчить практика, результати переговорів очевидні.

Не обійшлося без дежавю. На початку лютого практично всі російські компанії припинили оформлення постачань нафти на НПЗ Казахстану. Як виявилось, держави ведуть переговори про пролонгацію безмитних поставок "чорного золота" у республіку. Але питання зависло в повітрі. Тим часом, Павлодарський НПЗ на півночі Казахстану на межі зупинки.

Ще один камінь спотикання – газ.  Білорусь виступає проти монополії "Газпрому" при поставках російського газу в країну у рамках єдиної митної території. І це питання вирішуватиметься в березні на зустрічі керівництва країн-учасників союзу. Зауважте, все зводиться до дієслова “буде”.

Що стосується дерибана імпортних мит за національними рахунками, то й ця проблема залишається невирішеною. Раніше повідомлялося, що імпортні мита, одержані в рамках Митного союзу, передбачається накопичувати на єдиному рахунку Росії, Білорусі і Казахстану, а потім розподіляти між країнами. Планувалося, що російська сторона одержуватиме до 90% імпортних мит, Казахстан - 6-7%, а Білорусь - 3-4%. Потім цифри дещо підкоригували. На засіданні з`ясувалося, що Казахстан не оскаржує свою частку в обсязі 8,5%, а Білорусь хоче збільшити свою частку у межах 0,3% до тих, що є 5%. Рішення відклали на потім.

І це тільки декілька пунктів спотикання. Є ще маса питань, наприклад, поспішно складений загальний Митний кодекс, через що гори товарів чекають переоформлення ліцензій.

Політики трьох країн невпинно підкреслюють, що Митний союз – величезна користь для всіх. У першу чергу –  зростання взаємного товарообігу при усуненні митних бар`єрів, вирівнювання тарифів, збільшення обсягів перевезення та інше, інше, інше.

Тим часом, казахстанські підприємці підкреслюють, що Казахстану, у якого мита набагато нижчі, ніж у північного сусіда, пощастило менше за всіх. А значить, як пише "Німецька хвиля", вимушене підвищення митних ставок неминуче приведе до подорожчання імпортних товарів і сировини, з якими працюють вітчизняні виробники.

"Багато видів товарів подорожчають. В усякому разі, все те, що завозиться з далекого зарубіжжя, підвищиться за рахунок мит з 5% до 15% і виросте на 10% в середньому", – пояснює президент Національної ліги споживачів Казахстану Світлана Савченко.

У свою чергу, президент Незалежної асоціації підприємців Казахстану Талгат Акуов відзначає: "Якщо брати чисто російську, чисто білоруську сировину і комплектуючі, то це плюс, тому що ми на цьому економимо. Якщо ж брати, так скажемо, імпорт, з Європи завозити до Казахстану, у нас на 5000 найменувань різної продукції збільшуються всі митні збори".

Серйозні суперечки точаться і навколо митних зборів на автомобілі. У Казахстані оплата за розмитнення складає 10% від вартості іномарки. У Росії ця цифра в 3-3,5 раза вище. У результаті, щоби захистити країну від іноземних виробництв з "викрутковою збіркою", було прийнято угоду, згідно з якою іноземний автоконцерн, що має намір відкрити в Казахстані своє виробництво, змушений буде грати все ж таки за російськими правилами.

"Національні" пріоритети

Ось і виходить, що перспективи не такі позитивні, як нам їх підносять. При цьому треба врахувати, що Україна в «митній команді» є єдиним членом СОТ. Наша країна може брати участь в різних союзах, але тільки у тій якості, яка не суперечить нормам Світової організації торгівлі. Казахстан, Білорусь і Росія раніше заявляли про подачу спільної заявки на членство у СОТ. В організації розгубилися – прецедентів не було. Але трійця не втратила надії і обіцяє повторити запит якщо не всім гамузом, то поодинці. Навіщо ж такому успішному союзу так потрібне це членство? Видно, не все у світі зводиться до торгівлі трьох країн.

Що ж до коментарів від команди Януковича, то вони не позбавлені двозначності. Так, заступник глави парламентської фракції Партії регіонів Анатолій Кінах стверджує, що Київ триматиме курс на поглиблення економічної інтеграції з сусідами, "виходячи з національних інтересів".

Сподіватимемося, що ці слова знайдуть підтвердження у житті. Хоча, скільки можна сподіватися. Що ж до «чесних» газових розцінок від майбутньої владної команди, то, може, не варто шукати шляхів виконання обіцянок за принципом "все, що не робиться, на краще". Слід пригадати інший вислів – благими намірами вимощена дорога в пекло. Не треба обіцяти, якщо не знаєш, чим закінчиться справа. Входження у Митний союз передбачає пайову участь, однак, про те, як воно оформилося у форматі трійки, кажуть цифри. А тому не варто самих себе дурити – пасти нам у цьому союзі задніх. На противагу ілюзорним перспективам на плечі впаде тонна проблем, а вони вже загнали в безвихідь Росію, Казахстан і Білорусь. Та і наших власних "суперечок" більш ніж достатньо. Ніхто, звичайно, не виступає проти відновлення міцних дружніх відносин з Росією. Ця співпраця має масу позитивних моментів, є що перейняти. Наприклад, північна сусідка ніколи нічого не робила і не робить собі у збиток. Пора вчитися.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News