Електроніка, що відслужила свій термін експлуатації, несе серйозну загрозу довколишньому середовищу і здоров`ю жителів країн, що розвиваються.
Як передає Бі-Бі-Сі, про це йдеться в оприлюдненій доповіді Програми ООН з довкілля, складеній на основі статистики, зібраної в 11 країнах.
Згідно з документом, зростання обсягів «електронного непотребу» в світі становить 36 млн. тонн щорічно.
Китай, приміром, щороку відправляє на звалище 2,3 млн. тонн непотрібної електронної техніки, поступаючись обсягами лише Сполученим Штатам, які щороку викидають 3 млн. тонн електроніки.
«Серйозні випробування випадуть на долю не тільки Китаю, – заявив голова Програми ООН з довкілля Ахім Штайнер. – Індія, Бразилія, Мексика та інші країни можуть також зіштовхнутися з погіршенням ситуації із забрудненням довкілля і зростанням кількості захворювань серед місцевих жителів, якщо утилізація електроніки не регулюватиметься належним чином».
Як стверджується в доповіді, до 2020 року кількість викинутої на звалище комп`ютерної техніки в Китаї і ПАР зросте на 400% у порівнянні з 2007 роком, тоді як в Індії аналогічний показник зростання становитиме 500%.
Велика частина відправленої на звалище електроніки в Індії і Китаї зазвичай переробляється у сміттєспалювальних установках, щоб видобути із плат золото, срібло, паладій, іридій та інші цінні метали. Під час спалювання електроніки утворюються отруйні гази, які безконтрольно викидаються в атмосферу.
Неправильна утилізація непридатних старих холодильників, кількість яких у тій-таки Індії до 2020 року зросте втричі, може призвести до масштабних витоків фреону.
Головна ж проблема, на думку експертів ООН, полягає в тому, що утилізація електроніки в країнах, що розвиваються, погано регламентована і віддана на відкуп численним приватним фірмам, які часто діють безконтрольно і на власний розсуд.
У доповіді також наголошується, що багато країн, що розвиваються, перетворилися на смітник індустріально розвинених держав і, незважаючи на офіційні заборони, продовжують приймати електронне сміття з-за кордону.
На думку А.Штайнера, правильно організована індустрія утилізації електроніки може перетворитися для країн, що розвиваються, в джерело прибутку, створити нові робочі місця і зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
