Народні депутати не підтримали поправки до законопроекту «Про всеукраїнський референдум», які звужують повноваження парламенту.
Як передає кореспондент УНІАН, ці поправки запропонував внести у проект закону народний депутат Дмитро ШПЕНОВ (фракція Партії регіонів).
Однією з цих поправок пропонувалося встановити, що на законодавчий референдум може виноситись питання щодо прийняття чи скасування закону України, а також щодо втрати чинності чи визнання не чинним закону України. Депутати відхили цю пропозицію.
Також вони не погодилися ще з однією поправкою Д.ШПЕНОВА, якою передбачалося, що закони, в тому числі щодо внесення змін до Конституції, рішення стосовно якого було прийнято на всеукраїнському референдумі, можуть бути змінені, скасовані, визнані такими, що втратили чинність або визнані не чинним на всеукраїнському референдумі, а Верховною Радою – не раніше як через 5 років після офіційного оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму.
Як передає кореспондент УНІАН, за підтримку таких поправок не голосували не тільки народні депутати із опозиційних фракцій, але й депутати із фракцій КПУ та Блоку Литвина.
Верховна Рада при розгляді у другому читанні законопроекту «Про всеукраїнський референдум» вилучила з тексту статтю 16, яка стосувалася всеукраїнського референдуму щодо схвалення нової редакції Конституції України.
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 236 народних депутатів із 433 зареєстрованих у сесійній залі.
«За» голосували народні депутати з усіх фракцій, крім фракції Партії регіонів.
Також статтею 16 передбачалося проведення всеукраїнського референдуму щодо внесення змін до Конституції України, скасування, втрати чинності і визнання нечинним закону про внесення змін до Конституції.
Водночас у законопроекті залишається стаття 15 щодо всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, якою передбачено, що шляхом всеукраїнського референдуму за народною ініціативою може змінюватися «конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України».
Фракції опозиції наполягали, щоб парламент проголосував і за виключення цієї статті, але головуючий на засіданні перший заступник голови ВР Адам МАРТИНЮК не ставив дане питання на голосування.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» (щодо структури податкової міліції).
Як передає кореспондент УНІАН, даний законопроект підтримали 238 народних депутатів із 435, зареєстрованих у сесійній залі.
Статтею 20 законопроекту визначено структуру податкової міліції, до складу якої належать: Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління внутрішньої безпеки ДПА України, підрозділи податкової міліції та слідчі підрозділи у складі відповідних органів державної податкової служби на місцях. Податкову міліцію очолює перший заступник голови ДПА України - начальник податкової міліції.
Водночас парламент не підтримав у першому читанні законопроект народного депутата Анатолія ГРИЦЕНКА (фракція НУ-НС) «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування податкової міліції». За дане рішення проголосували лише 142 народних депутата (при необхідних 226 – УНІАН) із 435, зареєстрованих у сесійній залі.
А.ГРИЦЕНКО зазначив, що на сьогодні рядовий працівник в податковій міліції одержує вищу зарплату, ніж командувач Сухопутних військ.
На його переконання, податкова міліція - це структура, створена «для репресій».
Верховна Рада України ухвалила Закон "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", внесений головою фракції Партії регіонів Олександром ЄФРЕМОВИМ.
Як передає кореспондент УНІАН, за проголосувало 256 із 276, зареєстрованих в сесійній залі депутатів.
Законом передбачено проведення виборів депутатів Верховної Ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. При цьому закон враховує особливий конституційний статус обласних і районних рад, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст (частина четверта статті 140 Конституції України).
Згідно із законом, вибори депутатів Верховної Ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною системою, за якою половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті, а половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія, відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об`єдналися у сільську громаду), селища.
Вибори сільських, селищних та міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості у єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об`єдналися у територіальну громаду), селища, міста.
Чергові місцеві вибори призначаються не пізніше, як за 60 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових місцевих виборів.
Згідно із порядком, запропонованим законом, право висунення кандидатів у депутати Верховної Ради АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації політичних партій.
Право висунення кандидатів у депутати сільської, селищної ради та на посаду сільського, селищного голови реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації політичних партій та шляхом самовисування.
Право висування кандидата на посаду міського голови реалізовуватиметься виборцями через місцеві організації політичних партій.
Передбачено, що особа може бути висунута кандидатом у депутати, кандидатом на посаду міського голови шляхом висування місцевою організацією (місцевими організаціями) лише однієї партії. Місцева організація партії може висувати лише одного кандидата на посаду міського голови. До того ж кандидата можуть висувати тільки міські організації партій. Самовисуватися можуть кандидати на посади сільських та селищних рад.
Крім того, законом передбачено, що місцева організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що дана організація зареєстрована не пізніше, як за 365 днів до дня виборів.
В законі визначено, що чергові вибори 31 жовтня 2010 року проводяться у всіх без винятку сільських, селищних та міських голів, сільських, селищних, міських, районних в місті та обласних рад, крім виборів Київського міського голови, Київської міської ради та Тернопільької обласної ради.
(УНІАН)
