Фінанси
Печерський райсуд Києва дав санкцію на арешт екс-першого заступника голови Держказначейства Тетяни ГРИЦУН.
Як повідомляє “Українська правда”, відповідне подання прокуратури суд задовольнив минулого четверга, 22 липня.
Т.ГРИЦУН була затримана 19 липня, а 22 липня їй пред`явлене обвинувачення за статтею "зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки" (ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України).
За даними слідства, Т.ГРИЦУН як перший заступника голови Держказначейства з вересня 2009 року по квітень 2010 року давала вказівки своїм підлеглим не перераховувати 800 мільйонів гривень конкурсних гарантій учасникам приватизації Одеського припортового заводу - компаніям "Нортіма" і "Фрунзе-Флора".
Як зазначено у документах, Т.ГРИЦУН перешкоджала поверненню коштів всупереч платіжним дорученням Фонду держмайна.
За матеріалами слідства, Т.ГРИЦУН діяла "умисно з невірно зрозумілих інтересів служби та в інтересах не встановлених слідством третіх осіб".
Їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Адвокати Т.ГРИЦУН просили обрати їй запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд або у вигляді застави у розмірі 51 тисяча гривень, однак суд їм відмовив.
Також суд дав санкцію на обшук Т.ГРИЦУН.
До останнього часу Т.ГРИЦУН працювала завідувачем відділу НДІ Національного університету податкового права і помічником народного депутата на громадських засадах.
Крім повернення 800 мільйонів гривень, "Нортіма" і "Фрунзе-Флора" рішеннями судів відсудили собі штрафні санкції понад 2 мільйона гривень і покриття судових витрат.
Національний банк України (НБУ) в 2009 році, порівняно з 2008 роком, скоротив прибуток у більш ніж три рази – до 2,877 млрд. грн. Про це йдеться в оприлюдненій на сайті НБУ консолідованій фінансовій звітності Нацбанку за 2009 рік.
При цьому чистий процентний прибуток минулого року становив 15,2 млрд. грн., чистий комісійний прибуток – 466 млн. грн.
Витрати на утримання персоналу Нацбанку в 2009 році становили 1,318 млрд. грн., адміністративно-господарські витрати – 548 млн. грн., чисте збільшення резервів – 13,249 млрд. грн.
За даними НБУ, в 2009 році авансом були перераховані до Державного бюджету 608 млн. грн. перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Нацбанку за минулий рік.
Національний банк України в офіційних резервних активах (міжнародних резервах) за перше півріччя 2010 року збільшив обсяги золота на 0,806% - до 0,876 млн. тройських унцій, у номінальному виразі – на 14% - до 1082,72 млн. дол.
Про це повідомляється на сайті Національного банку України.
При цьому за січень-червень ц.р. питома вага золота в міжнародних резервах НБУ скоротилася з 3,75% до 3,67%.
Станом на кінець червня ц.р. обсяг іноземних конвертованих валют у резервах Нацбанку становив 28 млрд. 430,03 млн. дол., у т.ч. цінні папери – 16 млрд. 623,73 млн. дол., валюта і депозити – 11 млрд. 806,30 млн. дол.
Резервна позиція в Міжнародному валютному фонді впродовж півріччя залишається незмінною – на рівні 0,03 млн. дол., спеціальні права запозичень на кінець півріччя становили 10,68 млн. дол. (на початок ц.р. – 63,03 млн. дол.).
Обсяг золота, яке не включається в офіційні резервні активи, на кінець червня ц.р. становило 19,99 млн. дол.
За даними Нацбанку, обсяги міжнародних резервів за січень-червень 2010 року збільшилися на 16,76% - до 29 млрд. 523,46 млн. дол.
Новини ПЕК
Комісія Державної митної служби України завершила перевірку на відповідність закону митного оформлення у лютому 2009 р. 11 млрд. куб. м природного газу, який належав компанії «RosUkrEnergo AG», і виявила ряд порушень.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Держмитслужби.
«Детально вивчивши матеріали митного оформлення газу і перевіривши законність рішень і дій посадовців у цій справі, комісія підтвердила невідповідність чинному законодавству розмитнення зазначеного газу на користь НАК «Нафтогаз України» і знайшла численні порушення з боку посадовців Держмитслужби», - наголошується у повідомленні відомства.
Матеріали передані до слідчого підрозділу Служби безпеки України.
Міністерство вугільної промисловості оприлюднило перелік із 38 підприємств і шахт, у розвиток яких розраховує залучити 10,947 млрд. грн. інвестицій до 2016 року, зокрема і на основі механізму державно-приватного партнерства.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі міністерства.
До переліку підприємств, які, на думку міністерства, мають перспективу розвитку і найпривабливіші для подальшої приватизації, включено, зокрема, 4 шахти ДП «Ровенькиантрацит» («ім. Дзержинського», «Космонавтів», «ім. Фрунзе», «ім. Вахрушева») з сумарним обсягом необхідних інвестицій 356,7 млн. грн., 2 шахти ДП «Свердловантрацит» («Должанська-Капітальна», «Червоний Партизан») – 188,5 млн. грн., 7 шахт ДП «Макіїввугілля» («Холодна Балка», «Чайкіно», «ім. Кірова», «Бутовська», «ім. Бажана», «Північна», «Ясиновська-Глибока») - 1,448 млрд. грн., 5 шахт ДП «Добропіллявугілля» («Добропільська», «Белицька», «Новодонецька», «Піонер», «Алмазна») - 837,9 млн. грн., а також 3 шахти ДП «ДВЕК» («Південнодонбаська №3», ш/у «Трудовське», «ім. Скочинського») - 837,9 млн. грн.
Також міністерство пропонує інвестувати в розвиток ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (306,4 млн. грн.), ш/у «Південнодонбаське №1» (789 млн. грн) і в інші об`єкти.
За оцінками міністерства, у разі залучення необхідного обсягу інвестицій сумарний видобуток вугілля на цих шахтах зросте з 25,35 млн. тонн (факт 2009 року) до 47,3 млн. тонн до 2015 року.
«Мінвуглепром готовий розглянути інвестиційні пропозиції щодо даних об`єктів усіх зацікавлених осіб, і встановити надалі надійні партнерські відносини», - наголошується в повідомленні прес-служби міністерства.
Міністерство вугільної промисловості України до 2016 року планує ліквідувати або розпочати ліквідацію 26 державних вуглевидобувних підприємств.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Мінвуглепрому.
Згідно з повідомленням, сумарні промислові запаси на вказаних підприємствах, станом на початок 2010 р., оцінювалися в 263,6 млн. тонн. При цьому фактичний видобуток на вказаних підприємствах за підсумками 2009 року становив 4,9 млн. тонн.
Вже наступного року міністерство планує розпочати ліквідацію шахти «4-21» ДП «ДВЕК», шахти «Кисельова» ДП «Торезантрацит», «Шахти №5» ДП «Донбасантрацит», шахт «Крепінська» і «50-річчя Радянської України» (ДП «Антрацит»), а також шахти «Візейська» ДП «Львіввугілля».
Сільське господарство
Міністр аграрної політики України Микола ПРИСЯЖНЮК заявляє, що уряд планує незабаром створити в Україні нову структуру - єдиного державного зернового оператора.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив сьогодні на прес-конференції в Житомирській обласній держтелерадіокомпанії.
За його словами "єдиний державний зерновий оператор в Україні обов`язково скоро буде створений, і цій ініціативі вже більше року".
При цьому М.ПРИСЯЖНЮК зазначив, що "попереднє керівництво Мінагрополітики почало цю роботу, тепер вона продовжується".
"Це не якесь ноу-хау, оскільки державні зернові оператори існують у багатьох країнах для того, щоб зернотрейдери не диктували державі й селянам свої умови, образно кажучи, "не робили погоди", так, як вони, приміром, намагалися зробити це в травні поточного року", - сказав міністр.
Він уточнив, що "єдиний державний зерновий оператор або, можна ще сказати, так званий національний зернотрейдер, визначатиме, яка ціна для товаровиробників буде можливою, корисною й привабливою ".
Загалом, зазначив міністр, "уряд і Мінагрополітики також планують зробити так, щоб і зернотрейдери могли спокійно, в правовому полі, купувати зерно, щоб не виникало у них проблем із поверненням ПДВ".
Микола ПРИСЯЖНЮК не виключає можливості підвищення цін на хліб із зерна нового врожаю.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив сьогодні на прес-конференції в Житомирі.
За словами М.ПРИСЯЖНЮКА, питання ціни на хліб у країні залишається складним.
"З одного боку, ми задоволені, що ціна на зерно зростає, з іншого боку – розуміємо, що є виробники зерна і є переробна галузь - виробники хліба, які не зможуть утримати цінову політику, оскільки ціна на зерно зросла", - сказав він.
М.ПРИСЯЖНЮК зазначив, що Міністерство агрополітики відповідає в основному за обсяги виробництва, якість обробки землі, сівозміну й родючість землі, а за цінову політику – Міністерство економіки.
За словами міністра, він намагався переконати членів уряду в тому, що вирощений хліб необхідно продати якомога дорожче, щоб мати обігові кошти й бути конкурентоздатними.
На думку М.ПРИСЯЖНЮКА, Мінекономіки й Міністерство соціального захисту повинні продумати механізми захисту незаможних. Він також пообіцяв урядові зернові інтервенції за допомогою Аграрного фонду для утримання ціни на хліб.
Міністр нагадав, що для стабілізації цін на хліб в Україні кожен регіон країни повинен сформувати свій зерновий фонд.
(УНІАН)
