Новий закон про державні закупівлі не зробить торги більш прозорими.
Таку думку висловив в коментарі агентству УНІАН партнер юридичної фірми ILF, кандидат юридичних наук Сергій СІЛЬЧЕНКО.
Він наголосив, що Закон «Про здійснення державних закупівель», який набере чинності завтра, 30 липня, не передбачає істотних змін у процедурі проведення торгів і не здатний серйозно вплинути на механізм закупівель, що склався. По суті, це формальне виконання вимог Конституції України.
Юрист відзначив, що справді важливі зміни зачіпають сфери державного регулювання і контролю над здійсненням закупівель. Згідно із законом, функції уповноваженого органу у сфері державних закупівель і органу оскарження тепер виконуватимуть різні структури. На Міністерство економіки покладено завдання нормотворчості, встановлення правив, контролю, а завдання, пов`язані з розглядом скарг, покладаються на Антимонопольний комітет України.
«Таке рішення є правильним, оскільки поєднання нормотворчості і контролю в одному органі завжди дає підстави для підозр у непрозорості», – відзначив С.СІЛЬЧЕНКО.
Проте, за словами юриста, застосування корупційних схем все ще є можливим. «Виходячи з практики, найвірогіднішим буде неправомірне використання процедури закупівлі в одного учасника, а крім того, зловживання правом оскарження дій замовника. У першому випадку вигоду може одержати урядовець, який погоджується на неконкурсну закупівлю, а в другому – скаржник, який прагнутиме одержати відкіт за відкликання скарги. Незважаючи на нові обмеження, встановлені законом щодо пов`язаних осіб і недопущення змови при проведенні торгів, узгоджені дії учасників торгів повністю викорінити навряд чи вдасться», – вважає експерт.
На думку С.СІЛЬЧЕНКА, закон не розв`язав проблем, пов`язаних із сферою застосування. Іншими словами, вартісні межі для застосування закону не змінилися порівняно з колишнім Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Порогова величина для товарів і послуг починається від 100 тис. грн., а для робіт – від 300 тис. грн. Здійснювати невеликі закупівлі, особливо у сільській місцевості, буде дуже складно, зважаючи на недостатню конкуренцію. Таким чином, згідно із законом, зробити закупівлю у одного учасника можна лише в тому випадку, якщо торги двічі не відбулися через відсутність конкуренції, однак на це піде досить багато часу. Враховуючи це, а також рівень інфляції в Україні, порогові величини більш доцільно було б збільшити, вважає юрист.
С.СІЛЬЧЕНКО відзначає, що ще одним недоліком закону є збереження норми про те, що умови договору, укладені за наслідками закупівлі, не можуть змінюватися. З одного боку, це виключає несумлінну змову переможця торгів і замовника, а з другого боку, існують товари, ціна на які може істотно коливатися залежно від сезону, наприклад, продукти харчування.
«На практиці я стикався з прикладами, коли ціна на товар протягом року змінювалася по 3-4 рази. В результаті доводиться розривати договір і проводити нову процедуру закупівлі або ж працювати за заниженими чи завищеними цінами», – навів приклад юрист.
С.СІЛЬЧЕНКО відзначає важливість ухвалення даного закону, існування якого передбачене Конституцією України, проте вважає, що документ містить низку недоробок, які можуть негативно позначитися на процедурі держзакупівель.
Як повідомляв УНІАН, 1 червня 2010 року Верховна Рада України прийняла у новій редакції, з урахуванням пропозицій Президента України і Кабінету Міністрів, Закон «Про здійснення державних закупівель». Всього було підтримано 20 поправок до закону від Президента і 10 – від Кабміну.
Цей закон було підписано Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ.
