Міністр економіки України Василь ЦУШКО вважає, що новий кредит Міжнародного валютного фонду було взято на більш жорстких умовах, ніж попередній, проте він потрібний був Україні щоб уникнути дефолту.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив учора під час онлайн-конференції в Києві.
"Після того, як ми прийшли до влади в березні, через тиждень, якби Президент і прем`єр-міністр не були патріотами і переслідували лише політичну мету, вони повинні були оголосити країну банкрутом, повністю: і внутрішній, і зовнішній дефолт. Нам залишили країну з порожньою скарбницею на багато років. Щоб люди не постраждали, оскільки нам залишили такий спадок, ми вживаємо всіх заходів, зокрема взяли гроші у МВФ", - заявив В.ЦУШКО.
Міністр відзначив, що кредит Україні потрібний для активізації надходження інвестицій, що сприятиме збільшенню валового виробництва.
В.ЦУШКО відзначив, що критика влади за підписання нового меморандуму про співпрацю з МВФ не виправдана, але визнав, що умови надання кредиту жорсткіші, ніж раніше.
"Ми потрапили в таку ситуацію. Укладаючи з МВФ цей договір, ми уклали його в значно гірших умовах, ніж давали його уряду в 2008 році. Але, даруйте, якщо ти не виконав зобов`язання і у того ж кредитора знову просиш гроші, він тобі диктує (умови). Нас у це загнали колишні керівники країни, і цей гріх на їх совісті, а не на нашій", - заявив В.ЦУШКО.
"Віктор Федорович ЯНУКОВИЧ і Микола Янович АЗАРОВ - дуже добрі, порядні люди і патріоти України, люди, які ставляться з розумінням до ситуації, в якій перебуває кожний громадянин України», - наголосив В.ЦУШКО.
Міністерство економіки України ініціює внесення змін до закону про проведення державних закупівель, що набув чинності 1 серпня 2010 року.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив сьогодні під час онлайн-конференції міністр економіки Василь ЦУШКО.
«Є недоліки у закону. Перше те, що він був написаний ще тоді, коли наш уряд не був у владі. Він був компромісним документом», – зазначив міністр.
Він підкреслив, що недоліки в документі залишилися навіть після його доопрацювання з урахуванням пропозицій міжнародних експертів і робочої групи під керівництвом віце-прем`єр-міністра Сергія ТІГІПКА.
В.ЦУШКО не став детально аналізувати недоліки закону, зазначивши, що вони виявляться у процесі його застосування. «Практика його застосування у серпні, вересні, жовтні покаже його недоліки», – сказав він.
При цьому В.ЦУШКО повідомив, що Мінекономіки зараз працює над внесенням змін до документа.
Крім того, він сказав, що особисто ініціюватиме відміну на законодавчому рівні необхідності навчання членів тендерних комітетів.
«Це придумали деякі хитрі люди бізнесу для заробляння грошей собі в кишеню. Моя позиція, що сертифікат на право бути членом тендерного комітету – це диплом юриста і економіста», – сказав В.ЦУШКО.
Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду і Служба безпеки України домовилися про спільні дії по упередженню аварій та нещасних випадків у промисловості.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Держгірпромнагляду, напрямки взаємодії двох служб з метою упередження промислових аварій та групових нещасних випадків у промисловості обговорювалися сьогодні на спільній нараді.
За словами голови Держгірпромнагляду Сергія СТОРЧАКА, питання промислової безпеки – це сфера компетенції і Держгірпромнагляду, і Служби безпеки, тому важливо об’єднати зусилля двох структур і спрямувати їх на упередження промислових аварій та катастроф.
Перша спільна нарада була присвячена питанням нагляду у найбільш травмонебезпечній вугільній галузі, оскільки кількість загиблих на шахтах з початку року - 75 гірників, а кількість травмованих обраховується тисячами.
Причина високого травматизму – відсутність на шахтах систем управління охороною праці та недотримання норм промислової безпеки – лише 30 із 227 шахт певною мірою відповідають встановленим нормам промислової безпеки.
Для вирішення проблеми, на думку фахівців, важливим є пошук нових інструментів впливу на власників та керівників вугільних шахт, щоб спонукати їх приділяти першочергову увагу питанням безпеки праці.
Зокрема, на нараді прийняте рішення, що СБУ повідомлятиме не тільки Держгірпромнагляд, але й адміністрацію вугільних підприємств про виявлені передумови, що можуть призвести до виробничих аварій і травмування людей.
Окрім цього, Держгірпромнагляд та СБУ домовились про налагодження більш оперативного обміну інформацією, проведення спільних перевірок, а також спільних обстежень найбільш небезпечних ділянок на шахтах - прохідних забоїв та лав.
Також напередодні Дня шахтаря (святкуватиметься наприкінці серпня) прийнято рішення для недопущення нещасних випадків на шахтах провести у шахтарських регіонах - Донецькій, Луганській, Львівській та Волинській областях - спільні наради за участю фахівців Держгірпромнагляду, БУ і керівництва шахт з метою проведення профілактичних дій та налагодження подальшої взаємодії щодо зниження виробничого травматизму у вугільній галузі.
Державний комітет лісового господарства вважає за необхідне істотно збільшити штрафи за підпали лісів, аж до притягнення винуватців до кримінальної відповідальності.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні під час прес-конференції повідомив глава Держкомлісгоспу України Микола ШЕРШУН.
За його словами, Верховна Рада України поки відхиляла таку пропозицію. Однак Держкомлісгосп планує до кінця вересня підготувати власні доповнення до законів, якими «принаймні, разів у десять посилити відповідальність».
«Сьогодні люди не розуміють усієї серйозності того, що відбувається. Збитки, які вони завдають, розпалюючи у лісі вогонь, незрівнянні з тією відповідальністю, яка передбачена в нашому законодавстві», - сказав М.ШЕРШУН.
За його словами, є приклади навмисного підпалу лісів.
«Люди в кожному дворі палять стерню і суху траву. Дим, який йде від цього, небезпечний для здоров`я людини. Існує закон, який забороняє спалювати стерню і суху рослинність. Але люди не розуміють, і далі палять. За кордоном ви ніде не побачите подібного», - сказав М.ШЕРШУН.
Окрім цього, він відзначив, що на сьогодні вже постраждало 900 га лісу. А разом зі степом це близько 5 тис. га.
«Кілька днів тому пара екстремалів на вершині гори розпалила багаття, яке спровокувало пожежу, але, на щастя, неподалік був гелікоптер, який висадив туди десант і зумів своєчасно загасити вогонь», - сказав М.ШЕРШУН.
Також він нагадав, що сьогодні існує заборона на полювання на пернатих, оскільки «кожний постріл несе загрозу підпалу сухої трави, яка зараз дорівнює пороху». За його словами, у Закарпатській області співробітники комітету переведені на цілодобове чергування.
Харків і Харківську область сьогодні зранку накрив смог.
Як повідомили кореспонденту УНІАН у прес-службі ГУ МНС України у Харківській області, смог викликаний пожежами на торфовищах у Воронезькій та Рязанській областях Росії.
У ГУ МНС запевняють, що загрози для життя та здоров’я людей смог не несе.
На території Харківської області великих лісових пожеж немає. Виникають невеликі займання сухої трави і хвойної підстилки, які рятувальники ліквідують у найкоротші терміни. Пожежна ситуація у Харківській області знаходиться під контролем, йдеться у повідомленні.
Міністерство торгівлі Білорусі оголосило про намір скоротити імпорт пива, у в першу чергу з України.
До 2015 року в Білорусі заплановано зменшити частку імпортного пива з 30% до 5%, при тому, що нині лише українське пиво тримає 10% на білоруському ринку, передає радіо «Свобода».
Уряд Білорусі висловлює побажання, щоб замість закордонного білоруси пили вітчизняне пиво, на що спрямовано загальнодержавну кампанію так званого імпортозаміщення – заради збереження валюти і підтримки національного виробника.
Торгівля між Україною і Білоруссю ведеться у вільно конвертованій валюті, хоча минулого року існували домовленості між національними банками про використання у торгівлі і національних валют, але їх не так швидко можна реалізувати, відзначає радіостанція.
Щодо українського пива, то влада Білорусі не перший рік звинувачує його імпортерів у демпінгових цінах.
Нині уряд Білорусі збирається запровадити процедуру ліцензування імпорту українського пива.
У квітні цього року білоруський концерн «Держхарчпром» змусив українських виробників пива підняти ціни на своєму ринку на 11%. Українські імпортери були змушені підписати відповідні цінові угоди з білоруським державним концерном, і тепер українське пиво в Білорусі продається дорожче, ніж в Україні, і дорожче, ніж білоруське пиво, повідомляє радіо «Свобода».
(УНІАН)
