Польські слідчі зацікавилися роллю російського полковника Миколи КРАСНОКУТСЬКОГО, який разом з двома диспетчерами керував посадкою в Смоленському аеропорту 10 квітня, коли відбулася авіакатастрофа з президентським Ту-154.

Польща має намір допитати і його, і двох інших диспетчерів. Відповідний запит уже направлений у російську прокуратуру, передає РБК з посиланням на польський телеканал TVN24.

За словами генерального прокурора Польщі Анджея ШЕРЕМЕТА, насамперед, вони хочуть одержати свідчення саме полковника М.КРАСНОКУТСЬКОГО. Як повідомляли польські ЗМІ, в день трагедії, коли на аеродром опустився густий туман, полковник збирався закрити аеропорт і заборонити посадку. Він зателефонував у Москву, щоб одержати на цей офіційний дозвіл, але йому відмовили.

Відео дня

Gazeta Wyborcza з`ясувала, що полковника М.КРАСНОКУТСЬКОГО направили в Смоленськ з Твері виконувати роботу командувача посадок тільки на період з 5 по 10 квітня, тобто на час прибуття урядових делегацій.

Диспетчер Павло ПЛЮСІН і його помічник РИЖКОВ, за даними газети, розуміли складність ситуації, але вони не мали права забороняти літаку польського Президента проводити посадку. Із стенограми розмов у кабіні пілотів Ту-154 ясно, що диспетчери відмовляли льотчиків від посадки, вказуючи на слабку систему наведення на Смоленському аеродромі, через яку пілотам доведеться сідати за допомогою приладів.

Тоді полковник М.КРАСНОКУТСЬКИЙ, всупереч розпорядженням, прийняв ініціативу на себе і подзвонив начальству в Твер і командуванню ВПС РФ у Москву. Він просив, щоб його зв`язали з головнокомандуючим, але той виявився недоступний. Представники командування ВПС, з якими полковнику вдалося поговорити, вважали, що, незважаючи на несприятливі умови, посадку полякам слід дозволити, оскільки "можливо, в них вийде", цитує газету inoЗМІ.

Найімовірніше, що річ у цьому разі була в тому, що військові злякалися дипломатичного скандалу, якби літак Леха Качинського не зміг приземлитися і Президент Польщі не потрапив би на заходи в Катинь.

Тим часом, у кабіні пілотів Ту-154 дискусії тривали до останнього. За 11 хвилин до трагедії глава дипломатичного протоколу МЗС Польщі Маріуш Казана заявив стосовно ситуації, що склалася з посадкою: "Поки що немає рішення Президента, що робити далі".

У результаті льотчики пішли проти правил, вказаних у польській інструкції HEAD для пілотів при польотах з VIP-персонами. Політ Президента не міг здійснюватися за умов для зльоту і посадки нижче мінімальних, тобто при 120 метрах на 1800 метрів.

Це означає, що пілот Аркадіуш Протасюк міг садити машину з Президентом при нижньому краю хмарності 120 метрів і видимості початку посадочної смуги з 1800 метрів, а того дня в Смоленську хмари висіли на 40-50 метрах над землею, і горизонтальна видимість становила не більше 400-500 метрів.

Як відзначає NEWSru, раніше голова Держкомісії Польщі з розслідування авіаційних подій Едмунд КЛІХ заявив, що російська Міждержавна авіаційна комісія відмовилася надавати польській стороні диспетчерську документацію з аеродрому Північний, мотивувавши це тим, що політ виконувався за правилами цивільних авіаперельотів.

Проте повідомлялося, що польській стороні були передані документи, що підтверджують рівень кваліфікації, загальної і спеціальної підготовки керівника польотів і керівника зони посадки для забезпечення польотів 7 і 10 квітня.