Фінанси

Валовий зовнішній борг України на кінець 2010 року досяг 117,3 млрд. дол.

На кінець 2010 року обсяг валового зовнішнього боргу України досяг 117,3 млрд. дол. США (85,7% від ВВП), збільшившись впродовж звітного року на 13,9 млрд. дол. США (на 13,5%).

Відео дня

Про це йдеться в повідомленні Національного банку України, опублікованому на сайті відомства.

Більше половини приросту (60,8%) валового зовнішнього боргу в 2010 році сформувалося в секторах державного управління й грошово-кредитного регулювання. Зовнішні зобов`язання цих секторів зросли на 8,5 млрд. дол. (на 35,3%) до 32,5 млрд. дол.

У 2010 році зафіксовано подальше скорочення боргу банківського сектору перед нерезидентами на 2,7 млрд. дол. - до 28,1 млрд. дол.

Протягом року зобов`язання банків за довгостроковими кредитами, облігаціями й валюті та депозитам скоротилися на 2,5 млрд. дол., тоді як заборгованість за короткостроковими інструментами залишилася практично незмінною.

Зовнішній борг державних банків за 2010 рік зріс на 0,7 млрд. дол. - до 2,9 млрд. дол. (10,4% від боргу банківського сектору) в результаті розміщення єврооблігацій "Укрексімбанком".

Зовнішній борг інших секторів економіки (включаючи міжфірмовий борг) за 2010 рік зріс на 8,2 млрд. дол. і становив 56,7 млрд. дол.

У другій половині року підприємства реального сектору активізували залучення коштів за довгостроковими кредитами і єврооблігаціями. Заборгованість за цими інструментами (включно з міжфірмовим боргом) в цілому за рік зросла на 3,4 млрд. дол., тоді як у 2009 році вона зменшилася на 177 млн. дол. Майже третина цього приросту була сформована за рахунок довгострокових залучень, гарантованих урядом (1 млрд. дол.), зокрема через розміщення єврооблігацій для фінансування Євро-2012.

Підвищення економічної активності та відновлення обсягів зовнішньої торгівлі зумовило зростання обсягів заборгованості суб`єктів господарювання за торговими кредитами, яка зросла на 2,8 млрд. дол. і станом на кінець року становила 13,8 млрд. дол. (майже чверть від загального боргу інших секторів).

У результаті швидшого накопичення короткострокових зобов`язань за торговими кредитами та простроченою заборгованістю частка короткострокового боргу в загальному обсязі боргу інших секторів зросла з 29,5% до 33,5%.

Зовнішній борг підприємств із державною часткою власності понад 50% за 2010 рік зріс на 0,7 млрд. дол. - до 6,5 млрд. дол. (11,4% від обсягу боргу інших секторів).

Таким чином, на кінець 2010 року частка зобов`язань інших секторів економіки України, включно із кредитами від прямого інвестора, збільшилася з 46,9% до 48,3% валового обсягу зовнішнього боргу.

Частка боргу секторів державного управління та органів грошово-кредитного регулювання протягом року зросла з 23,2% до 27,7%.

Частка боргу банківського сектору у валовому обсязі зовнішнього боргу скоротилася з 29,8% до 24%.

Основною валютою зовнішніх запозичень на кінець 2010 року залишається долар США (70,4%), зобов`язання в євро становлять 10,7%. Частка зовнішньої заборгованості в національній валюті залишається незначною – 2,3%, хоча вона й збільшилася порівняно з початком року на 1,4 в.п.

За 2010 рік зовнішній борг, який підлягає сплаті впродовж наступних чотирьох кварталів, зріс на 8,5 млрд. дол. Найбільший внесок у це зростання був забезпечений сектором державного управління (4,1 млрд. дол.).

Головними інструментами накопичення боргу продовжують виступати торгові кредити й прострочена заборгованість. Незважаючи на скорочення загального обсягу боргу банківського сектору, обсяги виплат впродовж наступних чотирьох кварталів за рік зросли на 2,2 млрд. дол. Це в першу чергу пов`язано з тим, що значна частка довгострокових кредитів банків має бути погашена в 2011 р. – 7,4 млрд. дол., тоді як у 2010 році – 4,8 млрд. дол. Приріст короткострокового боргу за залишковим терміном погашення відбувався на фоні відповідного нарощування резервних активів. Тому рівень покриття резервами короткострокового боргу за залишковим терміном погашення за рік навіть підвищився до 73% (із 68% на початку року).

***

Активи українських банків зросли на 3,5% - до 975 млрд. грн.

Активи українських банків у січні-лютому 2011 року зросли на 3,5% - до 975,1 млрд. грн., загальні активи – до 1 трлн. 123,3 млрд. грн.

Про це повідомляється на сайті Національного банку України.

Згідно з повідомленням, на кінець лютого банки мали таку структуру загальних активів: готівкові кошти, банківські метали й кошти в НБУ - 4,5% від суми загальних активів, залишки коштів на коррахунках, відкритих у інших банках, - 6%, кредитні операції - 68%, вкладення в цінні папери - 8%, дебіторська заборгованість - 3,5%, основні кошти й нематеріальні активи - 4,5%, нараховані доходи до отримання - 4,6%, інші активи - 0,9%.

За інформацією НБУ, зобов`язання банків у січні-лютому зросли на 3,6% до 833,2 млрд. грн. Основними складовими зобов`язань є: кошти фізичних осіб - 281,1 млрд. грн., або 33,7% від зобов`язань; міжбанківські кредити й депозити - 171,6 млрд. грн., або 20,6%; кошти суб`єктів господарювання - 146,6 млрд. грн., або 17,6%.

Також повідомляється, що власний капітал банків за два місяці 2011 року зріс на 3% і становив 141,9 млрд. грн., або 14,5% пасивів банків. Сплачений зареєстрований статутний капітал збільшився на 0,5% до 146,6 млрд. грн.

Станом на 1 березня 2011 року ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали 176 банків. У стані ліквідації перебувають 18 банків.

***

Українська банківська система закінчила січень-лютий з прибутком 206 млн. грн.

Українська банківська система закінчила січень-лютий з прибутком 205,8 млн. грн. проти 1,4 млрд. грн. збитків у січні-лютому 2010 року.

Про це йдеться в повідомленні, обнародуваному на сайті Національного банку України.

«Доходи банків, порівняно з відповідним періодом 2010 року, збільшилися на 4,8% і склали 22,4 млрд. грн. Витрати банків скоротилися на 2,4% і склали 22,2 млрд. грн.», – сказано в повідомленні.

За даними НБУ, дохідна частина на 82,8% забезпечується за рахунок процентних доходів, на 10,8% – за рахунок комісійних доходів.

Найбільшими витратними статтями банків є процентні витрати – 42,7%, загальні адміністративні витрати – 21,1%, відрахування в резерви — 18,7%, інші операційні витрати – 15,5%.

Як повідомляв УНІАН, станом на 1 березня 2011 року ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали 176 банків. В стані ліквідації знаходяться 18 банків.

Довідка УНІАН. Українська банківська система в 2010 році скоротила збитки майже в 3 рази – до 13,027 млрд. грн.

***

ПЕК

Президент не виключає можливості продажу акцій «Нафтогазу» на міжнародних біржах

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ вважає можливим продаж частини акцій НАК «Нафтогаз України» на міжнародних біржах.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив під час засідання керуючої ради Комітету з економічних реформ сьогодні у Києві.

Говорячи про реалізацію енергетичної стратегії розвитку України, В.ЯНУКОВИЧ наголосив, що для нього це питання має принципове значення.

«Стратегія повинна включати комплекс заходів, результатом яких повинно стати надійне ефективне і збалансоване забезпечення споживачів України природним газом і продуктами нафтопереробки, гарантований транзит газу та нафти до країн Європейського Союзу», - сказав В.ЯНУКОВИЧ.

За словами Президента, для отримання цього результату необхідно залучити кошти на зовнішніх та внутрішніх ринках – для забезпечення фінансової стабілізації НАК «Нафтогаз України».

Як сказав глава держави, на базі «Нафтогазу» необхідно створити прозору та ефективну вертикально інтегровану компанію.

«Якщо для цього необхідно поступитися часткою компанії – продати на міжнародних біржах певну частку акцій – на це треба йти. Але не можна тільки вести балачки без вжиття кроків для оздоровлення компанії. Необхідно залучити ефективного інвестора», - заявив В.ЯНУКОВИЧ.

***

Україна має намір стати асоційованим членом ЦЕРН

Україна має намір стати асоційованим членом Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРН).

Як повідомили УНІАН у прес-службі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України, відповідні переговори провів голова Держінформнауки Володимир СЕМИНОЖЕНКО із Генеральним директором ЦЕРН, професором Рольфом ХОЙЕРОМ під час поїздки до Швейцарії 17-18 березня.

Також сторони підписали спільну декларацію Кабінету міністрів України та ЦЕРН стосовно науково-технічного співробітництва.

Підписання декларації, зазначають в Дерінформнауки, сприятиме розвитку вітчизняного сектору високотехнологічної продукції, підготовці молодих вчених у галузі теоретичної та прикладної фізики, здійсненню комплексного розвитку ГРІД-технологій в Україні. Крім того, декларація дозволить розширити можливості використання українськими науковцями науково-технологічних потужностей європейських держав та застосувати цей досвід в Україні.

***ЦЕРН є провідною європейською міжурядовою організацією з вивчення фізики високих енергій. Він володіє найбільшою лабораторією з дослідження елементарних часток. ЦЕРН став одним із центрів розвитку нової комп’ютерної мережевої технології ГРІД, яка здатна зберігати та оперативно опрацьовувати великі об’єми даних, що з’являються після запуску Великого адронного коллайдера. Наразі членами ЦЕРН є 20 держав, спостерігачами – 8. Україна має унікальний шанс стати єдиною державою – асоційованим членом ЦЕРН.

***

Стокгольмський арбітраж стягнув із угорської Emfesz 527 млн. доларів на користь RUE

Арбітражний суд Торгової палати в Стокгольмі 17 березня ц.р. виніс завершальне рішення в спорі про взаєморозрахунки між компаніями RosUkrEnergo AG (Швейцарія) і Emfesz Kft (Угорщина).

Про це сказано в повідомленні холдингу Group DF (Австрія), що об`єднує активи бізнесмена Дмитра ФІРТАША, текст якого передано агентству УНІАН.

У повідомленні зазначається, що слухання у справі проходили в Стокгольмі 6-9 грудня 2010 року й 17-19 січня 2011 року.

«В результаті суд задовольнив усі вимоги RosUkrEnergo і зажадав від Emfesz виплатити 421 млн. доларів і відповідні відсотки за газ, поставлений у 2008-2009 рр., комерційний кредит у сумі 106 млн. доларів, а також відшкодувати судові витрати RosUkrEnergo в сумі 3,4 млн. євро», – сказано в повідомленні.

При цьому зазначається, що всі зустрічні позови Emfesz судом відхилено.

«Судовий розгляд і рішення поважаних членів Міжнародного арбітражного суду є рішучим засудженням обставин шахрайського продажу Emfesz фірмі RosGas», – прокоментував завершальне рішення й зауваження арбітрів генеральний директор Group DF Роберт ШЕТЛЕР-ДЖОНС.

Також він висловив надію, що угорська влада врахує думку Міжнародного арбітражного суду й належним чином вирішить це питання.

Як повідомляв УНІАН, на початку травня 2009 року холдингова компанія Group DF заявила, що 100% акціонерного капіталу Emfesz Kft були незаконно передані від Mabofi Holdings Limited компанії RosGas AG (Швейцарія).

У листопаді 2010 року Верховний суд Угорщини залишив у силі рішення нижчих інстанцій, які визнали незаконним рішення Угорського енергетичного офісу, що схвалив угоду з продажу Emfesz компанії RosGas.

Угорський енергетичний офіс (Magyar Energia Hivatal, MEH) із 13 січня ц.р. строком на 90 днів припинив ліцензію Emfesz на торгівлю природним газом на території Угорщини.

Довідка УНІАН. Член Group DF компанія Centragas Holding AG володіє 50% компанії RosUkrEnergo, в якій її партнером є «Газпром».

***

Четвертий енергоблок Рівненської АЕС підключено до мережі після ремонту

Енергоблок №4 Рівненської АЕС у понеділок, 21 березня, о 6.21 був підключений до енергомережі після проведення середнього планового ремонту.

Про це УНІАН повідомили в прес-службі НАЕК "Енергоатом".

Згідно з повідомленням, сьогодні на АЕС України у роботі 12 з 15 енергоблоків.

Тривають ремонтні роботи на енергоблоці №3 Південно-української АЕС, енергоблоці №4 Запорізької АЕС і енергоблоці №1 Рівненської АЕС.

Диспетчерські графіки генерації складають на сьогодні для ЗАЕС - 5030 МВт, для РАЕС - 1350-1995 МВт, для ПУАЕС - 1460-1630 МВт, для ХАЕС - 2020 МВт.

Радіаційний, протипожежний і екологічний стан на промислових майданчиках атомних станцій України в межах норми.

***

Фондовий ринок

Суд затвердив мирову угоду між ФДМУ і покупцем «Луганськтепловозу»

Київський господарський суд сьогодні, 21 березня, затвердив мирову угоду між Фондом державного майна України та покупцем «Луганськтепловозу» - ЗАТ «Брянський машзавод».

Про це повідомили УНІАН у прес-службі Фонду державного майна України (ФДМУ).

Раніше голова ФДМУ Олександр РЯБЧЕНКО заявив, що після того, як сторони підпишуть мирову угоду, її буде передано на затвердження до Київського господарського суду.

За інформацією голови ФДМУ, запланована до підписання мирова угода передбачає нульовий варіант, коли сторони відмовляються від взаємних претензій, зокрема щодо сплати пені та штрафних санкцій покупцем.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці січня ц.р. прокуратура Києва відкликала свою касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 грудня 2010 року, який підтвердив законність приватизації 76,001% акцій холдингової компанії «Луганськтепловоз».

Як відзначили в прес-службі прокуратури, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження від 21 липня 2010 р. зі змінами від 15 грудня 2010 щодо припинення взаємних зобов`язань між Фондом держмайна України і покупцем «Луганськтепловозу» - ЗАТ «УК«Брянський машинобудівний завод» шляхом проведення взаємозаліку за договірними зобов`язаннями і укладення між сторонами мирової угоди.

«Оскільки прокуратурі Києва стало відомо про наявність зазначених обставин після подачі касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 6 грудня 2010 р., касація була відкликана», - повідомили в прокуратурі.

Як повідомляв УНІАН з посиланням на джерело в уряді, раніше прокуратура направила касаційну скаргу на рішення Київського господарського апеляційного суду, яким він задовольнив апеляцію Фонду державного майна і тим самим підтвердив законність приватизації 76,001% акцій ХК «Луганськтепловоз». Таким чином, за інформацією джерела, була припинена передача держпакета акцій «Луганськтепловозу» його покупцеві – керуючій компанії «Брянський машзавод».

Довідка УНІАН. Київський господарський апеляційний суд у грудні 2010 року задовольнив апеляцію керуючої компанії «Брянський машзавод», скасувавши рішення Господарського суду Києва, який визнав недійсним договір купівлі-продажу 76,001% акцій Холдингової компанії «Луганськтепловоз».

Рішення Господарського суду Києва було ухвалене за позовом Фонду держмайна від 8 жовтня 2010 щодо розірвання договору купівлі-продажу «Луганськтепловозу». Причиною для подачі позову стала несплата Брянським машзаводом заявленої ним на приватизаційному конкурсі суми за держпакет акцій «Луганськтепловозу».

15 червня 2010 керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод» (Росія), що входить в російський «Трансмашхолдинг», була визнана переможцем конкурсу з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону з продажу 76,001% пакета акцій ВАТ «ХК« Луганськтепловоз ».

Холдингова компанія «Луганськтепловоз» - найбільше підприємство України, що спеціалізується на випуску магістральних вантажних тепловозів і електровозів, електропоїздів постійного і змінного струму, дизель-поїздів.

***

Янукович вимагає затвердити нову державну програму приватизації

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ вимагає невідкладно затвердити нову державну програму приватизації, у якій врахувати активізацію цього процесу.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив під час засідання керуючої ради Комітету з економічних реформ сьогодні у Києві.

За його словами, приватизація не лише дозволить отримати додатковий ресурс для проведення реформ, але й принесе щорічно до державного бюджету десятки додаткових мільярдів гривень.

«Це інструмент підвищення ефективності роботи підприємств, зростання продуктивності праці і довготермінової ресурсної бази у вигляді додаткових податків», - зазначив він.

За даними В.ЯНУКОВИЧА, на сьогодні у державній власності перебувають сотні збиткових підприємств.

«Я вимагаю визначити цей напрямок діяльності уряду пріоритетним. Нам необхідно позбутися цього баласту, Миколо Яновичу», - підкреслив В.ЯНУКОВИЧ, звертаючись до прем’єр-міністра Миколи АЗАРОВА.

При цьому він закликав високопосадовців «не розслаблятися», незважаючи на те, що формально план приватизації цього року виконано у зв’язку із продажем «Укртелекому».

«Я вважаю темпи реформ у сфері приватизації та управління державною власністю незадовільними. Застаріла законодавча база приватизації уже давно не відповідає потребам сьогодення. Тому я наполягаю на необхідності невідкладного затвердження нової державної програми приватизації та внесення відповідних змін до законодавства», - наголосив Президент.

***

Агро

В Україні почалася сівба ярових культур

Господарства південних регіонів України вже почали сівбу ранніх ярових зернових і зернобобових культур.

Про це УНІАН повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

За даними на 17 березня, сівбу проведено на площі 113,3 тис. га (минулого року - 65 тис. га), зокрема ярової пшениці – 0,2 тис. га, ячменю – 85,4 тис. га, вівса – 5,4 тис. га, гороху – 21,3 тис. га.

За даними міністерства, загальний обсяг весняно-польових робіт цього року становить 25,4 млн. га, зокрема сівба ярових культур – 16,2 млн. га.

За попередніми даними регіонів, посівна площа під урожай 2011 року в усіх категоріях господарств становитиме 26,6 млн. га, що практично на рівні 2010 року.

Зернові культури займатимуть площу 15,6 млн. га (на 528 тис. га більше 2010 року), зокрема озимі зернові - 8,1 млн. га, ярові зернові й зернобобові (включаючи кукурудзу) - 7,5 млн. га. Очікується розширення посівних площ ярового ячменю на 70 тис. га (на 2%), гречки - на 88 тис. га (на 41%), проса - на 27 тис. га (на 30%) і кукурудзи - на 71 тис. га (на 3%).

Технічні культури прогнозується посіяти на площі 6,2 млн. га, що на 892 тис. га менше проти минулого року, в першу чергу через скорочення посівних площ під соняшником на 1,2 млн. га (на 27%), ярового ріпаку – на 27,6 тис. га та інших технічних культур - на 47,4 тис. га.

Водночас посівні площі цукрового буряка зростуть до 565 тис. га, що на 62 тис. га, або на 12%, більше минулого року.

Площі картоплі й овочів у 2011 році становитимуть 2 млн. га, кормові культури займатимуть 2,7 млн. га, що відповідно на 2,1% і 7% більше, ніж у 2010 році.

***

В Україні 94% озимих знаходяться в хорошому й задовільному стані

В Україні станом на 17 березня 2011 року 93,9% площ озимих культур на зерно знаходяться в хорошому й задовільному стані (минулого року – 90%).

Про це УНІАН повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Повідомляється, що з 8,1 млн. га озимих зернових культур підживлення проведено на площі 3,9 млн. га, або 48% (минулого року - 1,9 млн. га).

Крім того, підживлення озимого ріпаку проведено на площі 0,6 млн. га, що становить 58% від прогнозу.

***

Японія

Електрокабелі для запуску систем охолодження підключено до всіх реакторів "Фукусіми-1"

Електричні кабелі, необхідні для запуску систем охолодження, підключено до всіх 6 реакторів аварійної японської АЕС "Фукусіма-1".

Як передає ІТАР-ТАСС, про це повідомляє компанія "Токіо електрик пауер", що є оператором станції.

З південного боку 3-го реактора сьогодні о 15.55 за місцевим часом "стався викид диму попелястого кольору", повідомив на прес-конференції представник "Токіо електрик пауер", пояснивши: "Наразі сила диму скоротилася, причини викиду уточнюються".

Водночас РІА «Новости» передають, що на телеканалі NHK генеральний секретар уряду Японії Юкіо ЕДАНО заявив, що істотних змін радіаційного фону після задимлення, що виникло в другій половині дня в понеділок у районі південно-східної частини аварійного третього енергоблоку АЕС "Фукусіма-1", немає.

Представники компанії-оператора АЕС також повідомили, що великих змін у показаннях дозиметрів, що контролюють рівень радіації за 500 метрів від об`єкту, зафіксовано не було. Окрім цього, повідомлялося, що відхилень у показаннях приладів зі зміни тиску в реакторі на третьому блоці також зафіксовано не було.

За даними телеканалу NHK, на територію станції викликано бригаду пожежників. Весь персонал, який працював на АЕС, було евакуйовано.

Як повідомлялося, після землетрусу магнітудою 9,0, що стався 11 березня на північному сході Японії, на японській АЕС "Фукусіма-1" сталася серія аварій, викликаних виходом із ладу системи охолодження. На АЕС було зафіксовано декілька витоків радіації, що змусило владу евакуювати людей із 20-кілометрової зони навколо АЕС, а також заборонити польоти над станцією в радіусі 30 кілометрів. Пізніше почала з`являтися інформація про виявлення в ряді районів Японії радіоактивних елементів, зокрема, ізотопів йоду та цезію, в повітрі, питній воді та продуктах. Детальніше в темі: ЯПОНІЯ: ЗЕМЛЕТРУС-АВАРІЇ НА АЕС.

УНІАН