Фінанси
Державний бюджет України в січні-травні 2011 року зведено з дефіцитом 1,576 млрд. грн., що майже в 10 разів менше, ніж за відповідний період 2010 року.
Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів України.
Доходи Держбюджету становили 119,047 млрд. грн., що на 26,9% перевищує відповідний показник 2010 року. Зокрема до загального фонду Держбюджету надійшло 103,570 млрд. грн.
Зокрема, податкові надходження збільшилися на 51% - до 102,230 млрд. грн., неподаткові - скоротилися на 31,2% - до 15,431 млрд. грн.
Витрати Держбюджету збільшилися на 8,9% - до 119,625 млрд. грн., зокрема витрати загального фонду становили 105,563 млрд. грн.
У січні-травні 2011 року з Держбюджету було видано кредитів на 2,118 млрд. грн., повернено – 1,120 млрд. грн.
За даними Мінфіну, в січні-травні 2011 р. на обслуговування державного боргу було витрачено 7,663 млрд. грн., на його погашення – 20,640 млрд. грн.
За оцінками Національного банку України, інфляція в Україні за підсумками 2011 року становитиме 10±1%, зростання валового внутрішнього продукту України в 2011 році — 5±0,5% (4,5±0,5% в попередньому прогнозі НБУ).
Про це йдеться в Макроекономічному огляді (травень 2011 р.), розміщеному на офіційному сайті НБУ.
«Очікування кращого врожаю в 2012 році та істотне зменшення вторинних ефектів від подорожчання продовольства приведе до скорочення інфляції. За оцінками департаменту, в 2011 р. темпи споживчої інфляції становитимуть 10,0±1%, а в 2012 р. знизяться до 8,0±1% (7,0±1% в попередньому прогнозі)», - говориться в огляді
За даними Нацбанку, основними причинами зростання інфляції в 2011 році виступатимуть чинники пропозиції. Тривале та істотне підвищення цін на сировинні товари на світових ринках призведе до подорожчання продуктових товарів (як сирих, так і з великим ступенем обробки) і зростання адміністративно-регульованих тарифів. Разом з тим, підвищення останніх буде вельми значним унаслідок зобов`язання перед МВФ про необхідність їх приведення до економічно обгрунтованого рівня, проте менше, ніж очікувалося в попередньому кварталі.
Крім того, зазначається, що базова інфляція також значною мірою буде обумовлена ефектом подорожчання сировинних товарів. Зусилля Нацбанку, спрямовані на запобігання значним коливанням обмінного курсу гривні до долару, стримуватимуть імпортовану інфляцію на рівні, близькому до інфляції країн-партнерів, а також певною мірою стабілізуватимуть інфляційні очікування.
У НБУ вважають, що сукупний попит матиме нейтральний вплив на динаміку цін, оскільки, за результатами проведеного аналізу, розрив ВВП буде незначним і поступово зменшиться до нуля наприкінці 2012 року.
Також повідомляється, що після покращення Держкомстатом оцінки зростання ВВП України в січні-березні 2011 року з 5,2% - до 5,3%, Нацбанк покращив прогноз зростання ВВП за підсумками 2011 року, при цьому погіршив прогноз на 2012 рік.
«Оцінку зростання ВВП в цілому на 2011-2012 роки ми залишаємо на рівні попереднього прогнозу. Проте, через істотне уточнення Держкомстатом статистичних даних щодо ВВП, ми дещо підвищуємо оцінку темпів зростання ВВП у 2011 році до 5,0±0,5% (4,5±0,5% в попередньому прогнозі НБУ) і трохи знижуємо оцінку зростання ВВП у 2012 році до 4,0±0,5% (4,5±0,5% в попередньому прогнозі НБУ)», - говориться в огляді Нацбанку.
Обсяг грошових переказів в Україну з-за кордону в січні-березні 2011 року, порівняно з відповідним періодом 2010 року, збільшився на 22% - до 1,489 млрд. дол.
Про це повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
У т.ч. через кореспондентські рахунки банків надійшло 738 млн. дол., через міжнародні платіжні системи - 551 млн. дол. За оцінками НБУ, 200 млн. дол. було ввезено в Україну за неформальними каналами.
Із загального обсягу приватних грошових переказів в Україну оплата праці становить 857 млн. дол., перекази від тих, хто працює за кордоном - 402 млн. дол.
Найбільший обсяг грошових переказів надійшов в Україну в січні-березні з Росії (376,6 млн. дол.), США (144,9 млн. дол.), Німеччини (97,2 млн. дол.), Греції (78,5 млн. дол.), Італії (76,4 млн. дол.), Кіпру (64,7 млн. дол.).
Україна та Вірменія домовилися зняти торговельні обмеження між країнами.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ на спільній з Президентом Республіки Вірменія Сержем Саргсяном прес-конференції в Києві.
Зокрема, В. ЯНУКОВИЧ зазначив, що в ході переговорів йшлося про необхідність розширення договірно-правової бази між Україною та Вірменією. Зокрема, у протоколі, підписаному за результатами сьогоднішнього засідання міжурядової комісії, відзначається необхідність зняти торговельні обмеження в русі товарів.
«Ми записали, що протягом року знімемо ці обмеження», - сказав В. ЯНУКОВИЧ.
Він також зазначив, що сторони домовилися значно активізувати свої відносини в різних сферах взаємодії, починаючи з економіки і закінчуючи міжнародними питаннями.
Зокрема, президенти висловилися за збільшення товарообігу між країнами.
С. САРГСЯН підкреслив, що вже до кінця цього року або на початок наступного товарообіг між Україною і Вірменією повернеться на докризовий рівень.
Також президенти велику увагу приділили співпраці в гуманітарній сфері. Вони сподіваються, що Дні культури Вірменії, які починаються під час візиту С. Саргсяна в Україну, сприятимуть розвитку таких відносин.
Крім того, В. ЯНУКОВИЧ висловив сподівання, що наступного року у Вірменії пройдуть Дні культури України.
Також президенти підняли питання про діаспори, які проживають на території обох країн.
С. САРГСЯН згадав, що серед його співвітчизників, які внесли великий вклад у розвиток української культури, був видатний діяч мистецтва Сергій Параджанов, продовжує свою діяльність режисер Роман БАЛАЯН.
В Україну з початку 2011 року (станом на 30 червня) від приватизації державного майна до Держбюджету надійшло 10 млрд. 958 млн. грн., Що складає 109,58% від завдання, передбаченого на поточний рік.
Про це УНІАН повідомили у Фонді державного майна України (ФДМУ).
Крім того, надходження коштів до Держбюджету від оренди державного майна на кінець червня склали 410 млн. грн. - 62,6% річного плану. За цей же період до Держбюджету надійшло 166 млн. грн. дивідендів, що становить 111,4% річного плану.
Згідно з Податковим кодексом, з 1 липня 2011 року продавці товарів/послуг зобов`язані реєструвати податкові накладні з сумою ПДВ понад 100 тис. грн.
Така норма передбачена чинним Податковим кодексом.
Нагадаємо, податкові накладні з ПДВ на суму понад 1 млн. грн. вносяться до реєстру з 1 січня 2011 року, на суму понад 500 тис. грн. – з 1 квітня 2011 року. Далі обов`язкові до реєстрації обсяги ПДВ визначатимуться за таким графіком: понад 10 тис. грн. – з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, у якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., не підлягає включенню до єдиного реєстру.
Сьогодні на внутрішніх кордонах Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану знімається митний контроль.
Про це УНІАН повідомили у Федеральній митній службі РФ.
«1 липня 2011 року настає новий етап формування Єдиного економічного простору Росії, Білорусі і Казахстану. Митні органи припиняють здійснення функцій митного контролю товарів на внутрішніх кордонах країн Митного союзу», - зазначається у повідомленні.
Наголошується, що на російсько-казахстанській ділянці кордону митні органи припиняють здійснення митних операцій і всіх функцій з митного контролю щодо товарів і транспортних засобів, які перетинають державний кордон з Росією. На російсько-білоруському кордоні в пунктах прийняття повідомлень (ППУ) припиняється здійснення окремих операцій, що залишалися до останнього часу, з контролю транзиту товарів третіх країн. Самі ППУ ліквідуються.
Окрім цього, функції митного контролю щодо товарів і транспортних засобів, які проходять на територію Митного союзу, здійснюватимуться митними службами Росії, Білорусі і Казахстану в пунктах пропуску на зовнішньому кордоні Митного союзу.
Митні служби Росії, Білорусі і Казахстану обмінюватимуться основними відомостями щодо кожної товарної партії, яка оформляється на їх території. Інформаційний обмін та інші форми взаємодії в умовах єдиного митного простору дозволять своєчасно реагувати на виникаючі ризики, наголошується в повідомленні.
Енергетика
Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій БОЙКО і голова правління «Газпрому» Олексій МІЛЛЕР обговорили перспективні форми співпраці ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України».
Про це УНІАН повідомили в управлінні інформації російської газової компанії за підсумками переговорів.
«Сторони обговорили хід співпраці у газовій сфері. Зокрема, розглядалися питання поточних поставок газу в Україну. Мова також йшла про перспективні форми співпраці ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України», - йдеться у повідомленні.
НАК «Нафтогаз України» має намір продати ПАТ «Державний ощадний банк України» облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму 2,97 млрд. грн.
Про це сказано в повідомленні компанії, опублікованому на офіційному Інтернет-порталі «Державні закупівлі».
Згідно з повідомленням про оголошення відповідного тендеру за процедурою закупівлі в одного учасника, «Нафтогаз України» має намір продати 2970000 облігацій (номінал - 1 тис. грн.): Лот 1 - ОВДП з кодом UA 4000092167, лот 2 - ОВДП з кодом UA4000092134, лот 3 - ОВДП з кодом UA4000092142.
Запропонована ціна зворотного викупу «Нафтогазом України» облігацій становить: лот 1 - 1 млрд. 543,16 млн. грн. (Без ПДВ), лот 2 - 523,04 млн. грн. (Без ПДВ) лот 3 - 1 млрд. 022,07 млн. грн. (Без ПДВ).
Відповідний договір підписаний 25 червня.
Депутати німецького Бундестагу 30 червня більшістю голосів схвалили запропонований урядом Ангели МЕРКЕЛЬ законопроект щодо повної відмови від атомної енергетики до 2022 року. Про це повідомляє агентство DPA.
За закон проголосували 513 парламентаріїв, проти – 79, утрималися - 8.
Відповідно до планів уряду, 8 із 17 діючих АЕС будуть виведені з експлуатації негайно. Йдеться про сім найбільш старих атомних електростанцій, побудованих до 1980 року, а також про АЕС "Крюммель", закриту на ремонт ще в 2009 році, зазначає Лента.ру.
Решта 9 АЕС буде заглушено поетапно: по одній станції в 2015, 2017 і 2019 роках і по три - в 2021 і 2022 роках. Натомість влада має намір зробити ставку на відновлювальні "зелені" джерела електроенергії, частку яких у виробництві електрики до 2020 року планується збільшити з сьогоднішніх 17 до 35 відсотків.
Крім того, у Німеччині з`являться 9 нових газових електростанцій. Відмова від АЕС також потребуватиме кардинальної реорганізації енергетичної інфраструктури. Влада вже заявила, що має намір здійснити масштабну перебудову енергомереж за чотири роки, замість раніше запланованих десяти років.
Парламент Литви ухвалив закон, який забороняє постачальникам газу володіти газотранспортною системою в країні, повідомляє Reuters. У разі, якщо Президент країни підпише документ, то "Газпрому", що володіє 37,1% литовської газової компанії Lietuvos Dujos, доведеться найближчими роками відмовитися від володіння газопроводами в Литві.
"Це важливий крок до незалежності... Продаж газопроводів вісім років тому був великою помилкою", - цитує агентство слова прем`єр-міністра Литви Андрюса КУБІЛЮСА.
На даний момент "Газпром" є єдиним постачальником газу до Литви. Акціонерами Lietuvos dujos, крім "Газпрому", є уряд Литви (17,7% акцій) і E.ON Ruhrgas International (38,9%).
У 2009 році Євросоюз домовився про лібералізацію енергетичних ринків, зобов`язавши в рамках так званого третього енергопакета ЄС газові компанії відокремити виробництво від розподільних мереж. На думку Брюсселя, це зробить газові ринки більш конкурентними. Втім, третій енергопакет не зобов`язує країну здійснювати розділення доти, доки вона одержує газ лише з одного джерела.
У "Газпромі" раніше виступали як проти третього енергопакета, так і проти розділення Lietuvos Dujos. На думку компанії, виділення газопроводів, що належать їй, в окрему компанію є незаконним. Магістральні газопроводи уряд Литви збирається націоналізувати, однак схему того, як це буде зроблено, не розкриває.
(УНІАН)
