Депутат Європарламенту: "Стабільна Україна може стати лідером європейського інвестування"

Ексклюзивне інтерв’ю агентству УНІАН Павела Залевскі – депутата Європейського парламенту від партії Громадянська платформа (РП), віце-голови Комітету з міжнародної торгівлі ЄП

Польща 1 липня 2011 р. офіційно розпочала головування в Європейському Союзі. Як заявляла Варшава, цілями найближчих шести місяців буде прагнення до поглиблення інтеграції європейського ринку, що сприятиме збільшенню темпів економічного зростання. Також докладатимуться зусилля, спрямовані на подальше розширення ЄС та поглиблення співпраці з сусідами, що гарантуватиме стабільність регіону як на Півдні, так і на Сході. Таким чином, першочерговим завданням буде вирішення внутрішньополітичних та економічних проблем ЄС, а лише потім – «українське питання»...

Про політичні та економічні перспективи України під час головування Польщі в Євросоюзі, українську інтеграцію та польсько-українські економічні зв’язки розповів в інтерв”ю УНІАН Павел Залевскі – депутат Європейського парламенту від партії Громадянська платформа, віце-голова Комітету з міжнародної торгівлі ЄП.

Павел Залевскі

- Пане Павел, шість місяців - надто малий термін для того, щоб кардинально змінити ситуацію і наблизити Україну до Євросоюзу. Чи не стане кінець польського президентства в ЄС кінцем співпраці з Україною?

- Ключове питання полягає в тому, чи вдасться під час нашого головування розробити механізми всеохоплюючого співробітництва ЄС з Україною таким чином, щоб воно виникало не з пріоритетів головування, а з систематичної співпраці. Щодо доброзичливості Польщі в цій справі Україна може бути спокійна. Такими рамковими зобов`язаннями можуть бути угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію. Тому дії української дипломатії та керівництва держави повинні бути максимально скеровані на те, аби усунути всі можливі перешкоди, які могли б затримати цей процес. Якщо до вересня 2011 року вдасться завершити переговори у цих сферах, то Польща матиме час, аби переконати країни-члени Ради Європейського Союзу парафувати дані документи. Ми не приховуємо, що це є нашою метою. Однак, багато залежить від реалізації Києвом реформ, не тільки в сфері узгоджень у торгівлі, а також, що особливо було помітно останнім часом - у сфері дотримання громадянських свобод.

- Наступною країною, що головуватиме в ЄС, буде Данія. Ця країна не заангажована щодо інтеграції України в Євросоюз. В групі євродепутатів, які прихильно ставляться до цього, є представники саме Данії або інших країн Західної Європи?

- Насправді, оскільки після Польщі головуватимуть в ЄС Данія та Кіпр, то важко обіцяти, що ці країни робитимуть все на користь зближення України з Євросоюзом. Тому важливо, аби усі умови були парафовані  під час польського головування. Серед тих, хто прихильно дивиться на зближення України з ЄС, є депутати з Західної Європи, зокрема, з Німеччини, Великої Британії та Португалії.

- Чим зараз займаються прихильники вступу України до ЄС, які мають досягнення, а також цілі?

- Я вже тривалий час співпрацюю з народними депутатами України Анатолієм Кінахом та Іваном Плющем, котрі заснували в Верховній Раді міжфракційне об`єднання «Європейський вибір». Під час останнього засідання Європейського парламенту на моє запрошення у Стразбурзі знаходились обидва. У нас були зустрічі з президентом Європейського парламенту Єжи Бузком, екс-президентом Хансом-Гертом Поттерінгом та депутатами євпропарламенту, що відповідають за зовнішню політику в основних фракціях. Ми представили концепцію створення в ЄП групи, яка була б відповіддю на появу «Європейського вибору» у Верховній Раді. Ця пропозиція знайшла підтримку серед наших співрозмовників. Таким чином, 5 липня ми організовуємо зустріч євродепутатів, що зацікавлені в підтримці проєвропейських реформ в Україні. На ній будуть присутні  Анатолій Кінах та Іван Плющ. Обговорюватимуться особливості співпраці. На засіданні депутати Європарламенту формалізують спеціальну групу, яка підтримуватиме європейські прагнення України. Ми сподіваємось, що раніше створена — з ініціативи Олександра Мирського — група «Друзів України» поєднається з нами.

- Головні противники вступу України до Європейського Союзу – Франція та Німеччина, країни, що є лідерами ЄС. Яким чином Польща має намір переконувати їх?

- Ми акцентуємо на геополітичній вигоді, яку несе в собі ця  інтеграція. Стабільна Україна може стати лідером  європейського інвестування, зміцнювати безпеку європейського регіону. Це ті аргументи, що є зрозумілими для наших партнерів у ЄС.

- Ви часто перебуваєте в Україні, співпрацюєте з українськими політиками. Що ви можете сказати про відкритість української влади?

- Я вражений прогресом, що відбувся упродовж останнього року в переговорах між Євросоюзом та Україною щодо адаптації законодавства, а це є частиною Плану дій відносно безвізового режиму. Бачу також величезну рішучість українських політиків при проведенні аграрної реформи, що може в майбутньому перетворити Україну на країну, яка матиме істотний вплив на продовольчу безпеку Європейського Союзу. Бачу зусилля Посольства України при ЄС, яке ретельно намагається повідомляти та пояснювати ініціативи української влади. Істотним є те, що як політики, так і українська публічна думка солідарно демонструють  бажання вступити до ЄС.

- В яких економічних напрямках Польща має намір співпрацювати з Україною?

- Позитивним прикладом є співпраця міністерств сільського господарства двох країн. Це стосується  запровадження європейських стандартів в Україні в цьому секторі ринку. Також із 2009 року послідовно розвивається торгівля між нами. У першому кварталі 2011 року товарообмін склав понад $1,5 млрд, а експорт в Україну виріс на 8,2% - до понад $930 млн., натомість імпорт збільшився майже вдвічі (на 98,4%) - до понад $ 613 млн.

- Які економічні плюси необхідні Польщі у співпраці з Україною?

- Після покращення умов для ведення бізнесу – підвищення адміністративної та політичної безпеки щодо інвестицій - польський капітал може істотно збільшити свою присутність в Україні.  Крім цього, процвітаюча Україна буде кращим партнером в економічному та торгівельному вимірах. Також  сподіваюсь, що взаємне зближення призведе до зменшення бар`єрів з українського боку. Наприклад, місяць тому Україна запровадила заборону імпорту з Польщі плаского скла. Гадаю, що подібні обмеження в торгівлі між друзями не є доречними.

Україна є нашим стратегічним партнером, але для Польщі важливо, яку в результаті взаємної співпраці отримає вигоду Європа. Україна може стати лідером, який своїм прикладом стимулюватиме проведення реформ в таких країнах, як Білорусь чи Росія. Це геополітична складова, що переважатиме над усіма іншими.

- Чи існують певні загрози для Польщі, пов`язані зі скасуванням бар’єрів між Україною та ЄС?

- Немає ніяких загроз. Щодо працевлаштування, то українці в нашій країні працюють в тих галузях, в котрих не працюють поляки. У зв`язку з цим відкриття в майбутньому ринку праці буде корисне для Польщі.

- Як виглядає співпраця України та Польщі в економічні сфері? Це партнерство, чи швидше конкуренція?

- Наші економіки дуже різняться. Упродовж останніх 20 років Польща долучилась до міжнародних мереж дистрибуції споживчих товарів — європейської якості. А також продукує компоненти для потреб фірм із Західної Європи, насамперед із Німеччини. Працює на дуже конкурентному ринку та посідає один із найвищих рівнів розвитку в Європі.

Українські підприємства ще не достатньою мірою пройшли реструктуризацію після часів комуністичної економіки. Характерною рисою є величезне енергоспоживання — в умовах зростаючих цін, насамперед на газ, це обмежує здатність конкурувати у світі.

- Але у багатьох сферах економіки Україна має значний потенціал. Польща готова до конкуренції з таким сусідом?

- На перший погляд може здаватись, що ми конкуруємо, хоча б у галузі сільського господарства. Однак саме польське Міністерство сільського господарства не має нічого проти збільшення квот на імпорт українських продуктів. Наші ринки великі, тому ми можемо в багатьох галузях співпрацювати. Але  ключовим для піднесення рівня економічного обміну та інвестицій є питання покращення умов функціонування польських суб`єктів в Україні. Сьогодні вони є дуже негативними, а це - багато питань для розглядання.

В Україні вже працюють сучасні підприємства (green-field projects), що фінансуються українським та закордонним капіталом, але їх діяльність натикається на чисельні бюрократичні та корупційні перешкоди. У цій сфері Україна ще мусить здійснити напрацювання. За оцінками експертів, за умови проведення  аграрної реформи, Україна в змозі збільшити продуктивність сільського господарства та переробної галузі на дуже високий відсоток. Слугувати цьому має створення ЗВТ з ЄС. У цьому зацікавлена і Польща, котра може допомогти своїм досвідом.

- Дякую за розмову.

Розмовляла Тетяна Цінкевич (для УНІАН)

Поки інтерв”ю готувалося до публікації кореспонденту УНІАН телефоном зі Страсбургу співголова міжфракційного об`єднання «Європейський вибір» у Верховній Раді Анатолій Кінах повідомив, що в європарламенті створено групу підтримки євроінтеграції України. Співголовою групи з європейської сторони є депутат Європарламенту Павел Залевські (група народних партій, Польща), з української – співголови об`єднання «Європейський вибір» А.Кінах та І.Плющ.

За словами А.Кінаха, пріоритетами роботи нової групи стануть адаптація українського законодавства до європейських стандартів, об`єднання зусиль із завершення переговорів щодо угод про асоціацію і зону вільної торгівлі, створення спільних експертних груп з розробки і реалізації національної програми з адаптації України до асоціації з ЄС у сфері економіки, права, формування умов свободи слова, захисту прав людини, відповідності стандартам ЄС. Народний депутат також повідомив, що наступне спільне засідання міжфракційного об`єднання «Європейський вибір» українського парламенту і групи депутатів європарламенту на підтримку євроінтеграції відбудеться восени цього року в Києві, де будуть прийняті пріоритети і затверджені плани спільних дій.

УНІАН в Google News