Як на форумі економістів «вбили» час прем'єр-міністра...

Лише окремим експертам вдалося вразити Миколу Яновича нетривіальними ідеями, здатними здивувати навіть найбільш незворушну людину...

ІХ засідання українсько-російського форуму «Друга хвиля світової кризи і перспективи українсько-російських економічних відносин» стало відповіддю на відкритий лист російських економістів Володимиру Путіну. Вони закликали прем`єра РФ не доводити Україну до дефолту заборонними заходами на імпорт в країни Митного союзу. При цьому попросили дозволити їм переконати українських урядовців та економістів у тому, що вступ України в цей союз залишається для неї останнім шансом уникнути обвалу економіки в найближчому майбутньому. Форум, на який, крім авторів листа, запросили українських експертів, можна було б розглядати як чергову і цілком рутинну PR-акцію, спрямовану на популяризацію МС в Україні, якби не присутність на ньому прем`єр-міністра Миколи Азарова, який викроїв у своєму напруженому графіку майже цілу годину, щоб бути присутнім на високому науковому диспуті. Однак, час глави українського уряду безсоромно вбили викладом стандартного набору тез про те, що зростання української економіки може забезпечити тільки повноцінне входження в Митний союз з РФ, Білоруссю і Казахстаном, тоді як підписання договору про Зону вільної торгівлі з ЄС остаточно доконає нашу промисловість і сільське господарство. Лише окремим учасникам форуму вдалося вразити Миколу Яновича нетривіальними ідеями, здатними здивувати навіть таку незворушну людину як наш прем`єр-міністр...

Від імені радянських вчених

Після вступного слова Миколи Азарова і головуючого на форумі Володимира Семиноженка, які визначили тематику заходу, до присутніх звернувся академік Російської академії наук Олег Богомолов (економіст із величезним стажем, працював в апараті ЦК КПРС ще в 1960-х роках).

«Хочу від імені радянських вчених (виділено ред.) Висловити занепокоєння діями окремих чиновників, які намагаються тиснути на розвиток подій. Я поділяю думку Миколи Яновича Азарова про те, що якщо буде гірше Україні - це означає, що буде гірше і Росії», - сказав академік, не забувши додати, - «Тривожно, що участь у Зоні вільної торгівлі з ЄС пріоритетніша для українського керівництва, ніж приєднання до Митного союзу з Росією».

Слова «радянських учених» звучать якось несподівано через 20 років після розвалу СРСР, але О.Богомолов справді вчений радянський, що й підтвердили його подальші висловлювання. Він цілком обґрунтовано нагадав, що розрив коопераційних зв`язків між підприємствами України і Росії після розпаду Радянського Союзу завдав величезної шкоди економікам обох країн, але після заявив, що відновленню співпраці перешкоджає політика Сполучених Штатів.

Хто б сумнівався, що в усьому винні американці - саме вони перекривають доступ українських товарів на російський ринок, вони ж вимагають віддати їм за безцінь українські підприємства і газотранспортну систему, а якщо цього не відбувається, роздувають ціни на газ і загрожують відмовою від виробничої кооперації.

О.Богомолов застеріг Україну від повторення помилок Угорщини, яка, вступивши в ЄС, втратила контроль над власною промисловістю, приватизованою транснаціональними корпораціями, і нагадав про борги Греції, які, на його думку, виникли внаслідок інтеграції в економіку ЄС. Теж передбачувана оцінка, в очах радянського вченого чесна і прозора приватизація - це, звичайно, втрата контролю, а залазити в борги Грецію насильно змушували хитрі європейські фінансисти...

Академічний підхід: корінь всіх проблем у генетиці

За російським економістом слово надали його українському колезі - директору Інституту світової економіки і міжнародних відносин, академіку Національної академії наук України Юрієві Пахомову. Ось він і вніс свіжий струмінь у наукову дискусію про проблеми українсько-російських економічних взаємин.

Академік Пахомов відразу розставив всі крапки над «і». «Що ж за країна Україна, чому країна невдала?», - запитував він, продовживши: «Мені здається, що основна проблема України не в якихось неправильно взятих стратегіях, а справа в генетиці - в генетиці українського народу. Я не буду говорити про достоїнства українського народу, бо не та у нас тема зараз, але те, що в українцях закладено негативне ставлення до держави, це не просто логічний висновок, це - результат соціологічних опитувань. Соцдослідження, проведені Національним інститутом стратегічних досліджень, свідчать про те, що, незважаючи на класних чиновників і систему інститутів, головним фактором нерозвиненості або падіння України є соціально-економічна генетика українського етносу. Українці пасивні, вони із задоволенням сприймають, коли країною керують не вони, а хтось інший, в даному випадку нехай це будуть росіяни чи європейці. Якщо хтось спростує це, то доведеться шукати інші пояснення того, чому Україна, будучи найуспішнішою республікою СРСР, прекрасно розвивалася при зовнішньому управлінні і зігнулася, як тільки це зовнішнє управління зникло».

Неважко здогадатися до яких висновків підводив учасників форуму Ю.Пахомов. «Сьогодні в Україні панує європейський вектор. Головний мотив українського прагнення в бік Євросоюзу - бажання країни-невдахи потрапити в елітарний клуб. Але, я думаю, що ми цьому запобіжимо, тому що Європа настільки швидко руйнується, там настільки прискорено загострюються проблеми, що ми зрозуміємо - вектор потрібно міняти. Але справа не тільки в позиції нинішньої Європи і в тому, що Європа, якщо врахувати мусульманський фактор, нагадує виплодок пекла, справа ще й у тому, що для України орієнтація на Захід - це пастка катастрофи, пастка деградації. Якщо з Росією у нас є ефект взаємодоповнюваності і якщо ми впевнені в тому, що нині розірвані зв`язки у високотехнологічних виробництвах можна буде зшити, то щодо Європи все виглядає інакше. Ми їм потрібні, на відміну від Росії, тільки як напівсировинна країна і ринок збуту продукції низькотехнологічних виробництв», - аргументував науковець.

Звичайно, до літньої людини, якою є Юрій Миколайович, треба ставитися з належною повагою. Також зрозуміло, що, народившись у 1928 році в місті Кунгур Пермського краю Росії і вступивши до лав КПРС ще в 1953 році, Пахомов є представником зовсім іншої епохи і для нього цілком нормально міркувати про генетичну неповноцінність українського етносу. Але його монолог, що транслюється в прямому ефірі УТ-1, відбувався у присутності другої особи в країні, і цілих 15 хвилин ніхто з присутніх не спробував урезонити поважного академіка. Тільки коли він сам почав видихатися, голова форуму Володимир Семиноженко спробував перевести розмову на іншу тему, але йому це не відразу вдалося. Тут нарешті взяв слово прем`єр-міністр. «За всієї поваги, я не можу погодитися з вашими аргументами. Не буду нагадувати про те, що Росія років триста була фактично під управлінням німців. Що ж стосується бажання українців потрапити під зовнішнє управління, то я з цим не згоден», - сказав прем`єр-міністр. М.Азаров також нагадав, що основна тема форуму - вибудовування перед Україною економічних парканів з боку Росії і необхідність ці перешкоди зламати.

Інцидент таким чином було вичерпано, але осад залишився. Дійсно, як може країна вважати себе такою, що відбулася, якщо її академіки відкрито заявляють про генетичну нездатність нації до самоврядування, а їх уважно слухають? Уявити собі щось подібне в тій же Росії просто неможливо...

І знову про «загниваючий» Захід

Продовжувати всерйоз розмірковувати про перспективи українсько-російських економічних відносин після вищеописаного викиду мозкової енергії було, напевно, непросто. Але директор російського Інституту глобальної політики Михайло Делягін бадьоро змалював сумну картину «колонізації» східноєвропейських країн після їх вступу в ЄС. «У Євросоюзу немає грошей для своїх нових членів, тим більше їх не буде для України. Для України відмовлятися від збалансованого економічного співробітництва заради європейського крену - це означає перетворити свою країну в Болгарію, де економічна катастрофа вже сталася», - застеріг економіст.

На його думку, ринок Росії є найбільш зручним для України. «Економіки двох країн були орієнтовані один на одного ще з часів СРСР і тут є дуже хороші перспективи для розвитку. Але якщо сидіти і нічого не робити, то можливості будуть втрачені. У рамках Митного союзу Білорусь і Казахстан вже випередили Україну в конкуренції за російський ринок. Їм не потрібні українські конкуренти, а механізми Митного союзу дають їм таку можливість і це нагальна загроза для України», - зазначив М.Делягін.

Так ось воно що, виявляється, це Білорусь і Казахстан закрили російський ринок для українських товарів. Дуже оригінальне трактування, враховуючи безумовне верховенство Росії у Митному союзі і її суперактивну позицію в плані не допустити входження України в ЗВТ з Євросоюзом.

Покритикувавши для порядку монополізм «Газпрому», який «всіх дістав і в самій Росії», М.Делягін запропонував шукати ті напрямки у співпраці, які можна реалізувати максимально швидко. «Якщо вже ми на митному фронті змушені на деякий час зупинитися, значить потрібно робити точкові прориви в окремих секторах економіки, шукати обхідні ходи», - переконаний експерт. Позиція цілком адекватна і прийнятна для обох сторін. На закінчення М.Делягін пожартував, що одним із варіантів такого обхідного шляху могло би стати перенесення патріаршого престолу РПЦ з Москви до Києва. Зрозуміло, що це жарт, але вельми симптоматичний...

На цій оптимістичній ноті варто було б поставити крапку, тому що наступні півгодини прем`єр-міністр терпляче слухав директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ, академіка Валерія Геєця, а також керівника російської компанії експертного консультування «НЕОКОН» Михайла Хазіна. З доповіді В.Геєця стало зрозуміло, що наступні 7 років економіка ЄС буде відчувати серйозні проблеми. На цьому тлі він відзначив інтерес європейських і американських інвесторів до Росії та Китаю. За таких умов Україна просто зобов`язана кооперуватися з Росією, аби взяти на себе частину західного капіталу та технологій, що рухаються в східному напрямку. На обличчя явне протиріччя - з одного боку нам кажуть про занепад західної економіки, а з іншого - пропонують орієнтуватися на європейські та американські інвестиції.

З чого раптом Європа буде перекачувати свій капітал на схід, коли власна економіка перебуває в стані стагнації? Пан Хазін у властивій йому манері каменя на камені не залишив від економічної моделі США та Європи, пророкуючи їм остаточний крах у найближче десятиліття. Для України він залишив єдиний шанс - поглиблювати інтеграцію в економіку Росії.

У роздумах про сумну долю Європи і США пройшла година і тільки після цього прем`єр-міністр відкланявся, пообіцявши продовжити конструктивний діалог з Росією, не відмовляючись при цьому від планів щодо підписання договору про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ціла година прем`єрського часу стала жертвою політкоректності щодо російських економістів, які у співпраці зі своїми українськими колегами відпрацьовують нелегкий експертно-аналітичний хліб. І кому це було потрібно?..

P.S.Слава Богу, що часи СРСР давно минули і сьогодні багато українців можуть за цілком прийнятну суму відвідати Болгарію, в якій «економічна катастрофа вже сталася», або нещасну Грецію, що стоїть на краю дефолту. Попиваючи ракію в таверні якого-небудь «зубожілого» села вони на власні очі зможуть переконатися в масштабах економічної кризи, що вразила європейську периферію. Правда, порівнявши побачене з ситуацією де-небудь у російській глибинці, та хай навіть і у віддаленому районі Московської області, вони зможуть зробити для себе висновки, які будуть кардинально відрізнятися від запевнень згаданих вище вчених-економістів. А всі тонкощі моделей економічного розвитку - вони, знаєте, від лукавого.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News