Одна із головних проблем польського бізнесу в Україні – митниця

"Ті польські інвестори, які вже працюють в Україні, вони залишаться, але ті, хто прийматимуть зараз рішення щодо інвестицій, вибиратимуть інші країни, де умови ведення бізнесу кращі"... Інтерв’ю голови правління Польсько-української господарської палати (PUIG) Яцека Пєхоти

Глава українського уряду Микола Азаров під час свого останнього візиту до Польщі розповів, як польські підприємці на зустрічі з ним у Варшаві відзначали покращення умов ведення бізнесу в Україні. Про цю зустріч та перспективи для бізнесменів в Україні в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН розповів голова правління Польсько-української господарської палати (PUIG), екс-міністр економіки Польщі Яцек Пєхота.

Яцек Пєхота

- Пан Пєхота, нинішня влада України, яка керує країною вже 2 роки, з самого початку  декларувала намір втілити в життя багато змін на краще, в тому числі, в умови ведення бізнесу. Щось насправді змінилося?

- Тут немає простої відповіді, бо об’єктивно, абстрагуючись від актуальних проблем, треба визнати, що дійсно зміни є. Уряд розпочав цілу низку реформ, котрі сприяють розвитку підприємництва. Можна, зокрема, згадати ухвалення Податкового та Митного кодексів, останній, маємо надію, буде незабаром підписаний. Крім законодавчих, відбулась низка адміністративних чи навіть персональних змін. Це - кроки у доброму напрямку.

Покращилася ситуація із поверненням ПДВ, податкова адміністрація стала більш доступна та відкрита. Новий її голова Олександр Клименко відгукнувся на нашу ініціативу та провів зустріч з польськими підприємцями, після якої ухвалив рішення про погашення заборгованості з податку на додану вартість.

Багато речей йде у доброму напрямку, але з другої сторони проявляються нові проблеми. Однією із них є завищення митної вартості товарів українськими митними службами. Це приводить до того, що ці товари перестають бути конкурентноспроможними на українському ринку.

На жаль, не багато змінилося у сфері правосуддя та дотримання законодавства. Усі експерти твердять, що законодавство в Україні не є поганим, в тому числі, нові закони, але вони не застосовуються на практиці або навіть перекручується у випадках, коли справи доходять до суду. Тут не відчувається змін.

Появилася теж нова проблема, про яку найчастіше згадують українські підприємці (ми як палата об’єднуємо не лише підприємців з Польщі, але й з України), – спроби забирання активів тими, хто посилається на добрі контакти з владою. Це породжує цікавий феномен - частина українських бізнесменів шукають західних партнерів, бо їх  присутність дає відчуття більшої безпеки…

Щодо загальної оцінки можна сказати, що інвестиційний клімат покращився, але насправді ще дуже багато треба зробити, аби можна було сказати, що Україна є стабільною та передбачуваною державою, яка цікавіша для інвестицій, ніж її сусіди.

- Прем’єр-міністр Микола Азаров нещодавно у Варшаві провів зустріч із польськими підприємцями, у якій Ви брали участь. Яке Ваше враження?

З одного боку, був вражений рівнем компетенції, дуже професійними відповідями, які свідчать про розуміння проблем бізнесу в Україні. Я згоден із главою уряду, що найбільшою проблемою в Україні є зміна ментальності на кожному з рівнів влади, особливо, на найнижчому. Жодна влада не має чиновницької армії, яка може замінити весь апарат.

Наприкінці зустрічі прем’єр розказав, як він колись зустрічався із найпотужнішими  інвесторами в Україну, котрих запитав, чи хтось з них зазнав збитків. Ніхто не зголосився. І глава уряду запитав, то чому ж тоді вони так погано говорять про Україну?

Тут я дозволив би собі не погодитися з прем’єром. Глава уряду не взяв до уваги те, що зараз ми маємо справу з глобалізованою економікою. В ній найважливіше не сам факт заробітку, а де інвестор може заробити найбільше, де йому найкраще вести бізнес. Власне це повинна враховувати українська влада. Ті, що вже працюють в Україні, вони залишаться, бо важко уявити собі вивід капіталу, але ті, хто прийматимуть рішення про інвестиції – і говорю про це з жалем – вибиратимуть інші країни, де умови кращі.

- Якщо умови покращилися, то чому торік вперше за всю історію зменшилися польські інвестиції в Україну?

Насправді не відбулося скорочення польських інвестицій. Статистика зафіксувала лише формальні зміни, пов’язані з переоформленням інвестицій польського банку PEKAO S.A. з українського напрямку на італійський – банк Unicredit, котрий став безпосереднім акціонером Unicredit в Україні. Так трапляється у глобальній економіці, що інвестори  переводять активи.

- Хтось реально вивів інвестиції з України минулого року?

Ні, не маю таких даних.

- На зустрічі з Азаровим були представники фірм, які хочуть вкласти гроші в Україну?

На тій зустрічі були лише представники компаній, котрі вже працюють в Україні.

- Які найбільші проблеми, крім відомої - «повернення ПДВ», називали учасники зустрічі?

У першу чергу, справи, які стосуються виміру правосуддя та практики податкової адміністрації. Третя справа – кордон та все, що з ним пов’язано. Зокрема, завищення митної вартості товарів

- Який борг з ПДВ перед польськими компаніями?

Глава податкової Клименко після зустрічі з представниками польських компаній наприкінці січня заявив про повернення ПДВ багатьом польським фірмам. Зараз ми звернулися до компаній з проханням надати інформацію щодо цього. Деякі з них повідомляють, що їм вже все повернули. Частина справ знаходиться у суді, бо податкова визнає не всі документи. Взагалі ситуація не однозначна - у кожній фірмі по різному.

- Як було раніше чи після приходу нової влади борг зріс?

Ні, навпаки. Як на мене, то борг зменшився. Ще більш важливо, що старі зобов’язання замінено на облігації. Це є добрим рішенням, бо ми маємо свідомість неможливості погашення усіх боргів, виходячи з можливостей українського бюджету. Попередні уряди кредитувалися, не повертаючи ПДВ. Варто зауважити, що така схема не є винаходом України. Польський уряд на початку ринкової трансформації так само кредитувався за рахунок неповернення ПДВ.

Деяким виправданням такої ситуації є розмір цього боргу, котрий ніхто не зміг би одразу повернути. Заміна на облігації є цивілізованим виходом. Принаймні, це папери, а не корупційна система, в рамках якої відкат складав від 20% до навіть 50%.

- Ця система більше не діє?

Може, десь ще і функціонує, але, що стосується системного рішення, то запровадження облігацій було кроком у доброму напрямку, дозволило ліквідувати корупційну торгівлю зобов’язаннями.

- Польські підприємці відзначають зменшення корупції в Україні після приходу нинішньої влади, яка назвала боротьбу з нею одним із своїх найголовніших завдань?

З прикрістю мушу сказати, що таких сигналів від підприємців немає. Це насправді дуже складний процес. Нещодавно, коли був у Росії, чув гарний вислів на цю тему, який, до речі, стосується і Польщі - якби у нас не було корупції, то тоді б не потрібно було Антикорупційне бюро (CBA). А вислів дуже гарний: боротьба політиків з корупцією – це те саме, що боротьба бджіл з медом.

- Скільки польських підприємців працює в Україні?

Кількість компаній за участі польського капіталу складає близько 1200. Це не дуже мало, але Польща далеко позаду від інших країн щодо цих статистичних даних. Вартість інвестицій - до 1 мільярда доларів.

- Більшість польських інвестицій – мікро-інвестиції чи великі вкладання?

Переважно - малі та середні підприємства.

- Вони працюють на український ринок, чи на експорт?

Більшість з них продають як на український ринок, так і експортують далі на Схід, зокрема, у Російську федерацію.

- У цьому році хтось з польських інвесторів планує увійти в Україну?

Ми маємо таку інформацію. Співпрацюємо з такими фірмами, але до того моменту, коли буде ухвалене остаточне рішення, не можемо нічого говорити.

- Про який розмір інвестицій йдеться: кілька мільйонів чи кілька десятків мільйонів доларів?

Мова йде про великі інвестиції, кілька десятків мільйонів доларів.

- Вони можуть бути ще в цьому році?

Наприкінці цього року – на початку наступного.

- Які напрямки роботи планують реалізовувати?

Найчастіше планують купити вже існуючі підприємства, взяти участь у приватизації держпідприємств.

- Які сфери найбільш цікаві для польських підприємців?

Це - енергетична сфера, в тому числі, відновлювальні джерела енергії, сільське господарство, особливо переробка. Багато маємо запитань від польських фірм, котрі хочуть вийти на український ринок зі своїми товарами та послугами, оскільки з різних причин, у тому числі через кризу, втрачають західні ринки. Це такі сфери, як  машинобудування, будівельна галузь, виробники домашньої техніки.

- Українська влада декларувала намір вирішити проблеми подвійних інвойсів, використання яких призводить до значних різниць даних польських та українських служб про товарообіг. Остання статистика свідчить, що особливих успіхів не вдалося досягти. Що треба зробити для того, аби дані були однаковими?

На сьогодні існує проблема, коли українські митники змушують підприємців підвищувати митну вартість товарів. Створюється враження, що у такий спосіб держава  наповнює бюджет - не пускає на український ринок конкурентні товари…

- Але польська статистика свідчить, що експорт товарів в Україну є більшим, ніж фіксує українська служба...

Ця різниця суттєво зменшилася. Ситуація не є особливістю України. Пам’ятаю, що коли став міністром економіки у 2002 році – за два роки до вступу Польщі в Євросоюз, то разом з міністром економіки Німеччини оголошували дані, які були дуже позитивні для нас обох. За німецькими даними, Німеччина мала позитивне сальдо у торгівлі з Польщею, а за польськими – Польща. Це, звичайно, неможливо, але такою була різниця. Вона зникла після того, як ми вступили до Євросоюзу, коли зникла проблема кордону взагалі. І це найкраща дорога для України.

Дуже добре, що Україна парафувала договір про асоціацію, і тепер треба зробити все, аби він якнайшвидше набув чинності, зокрема, положення про створення зони вільної торгівлі. Немає іншого способу ліквідувати різницю статистичних даних та корупцію на кордоні, ніж ліквідування самого кордону.

- Лише сам договір не вирішить цієї проблеми. Є приклад Польщі, яка  домовилася про асоціацію у 1992 році…

Однак цей договір запроваджував поетапне зниження митної ставки, яка зійшла до нуля за майже 2 роки до нашого приєднання до Євросоюзу.

Я розумію український бізнес, українських олігархів, які бояться відкритого ринку – жорстка конкуренція та дешеві товари витіснятимуть українських виробників. Але насправді у довгостроковій перспективі конкуренція ще нікому не нашкодила. Вона змушує підвищувати якість, ефективність, продуктивність, запроваджувати нові технології, кращий менеджмент. Монопольна практика, захист за допомогою мит, закриття кордону призводить до того, що в кінцевому результаті за все заплатить споживач. Монопольна система не виправдала себе в економіці соціалістичної системи.

Бажаю Україні, аби вона не збудувала нової монопольної системи в економіці. Сподіваюся, що це не загрожує в умовах відкритості щодо ЄС та СОТ.

- Дякую за розмову.

Розмовляв Роман Кисіль (УНІАН)

УНІАН в Google News