Янукович підписав Митний кодекс
Україна і Митний союз проведуть інвентаризацію торгово-економічних бар'єрів
Білорусь ратифікувала Договір про зону вільної торгівлі в рамках СНД
У МЗС сподіваються в червні підписати угоду про безплатні візи з Польщею
Приватизовані обленерго можуть бути продані російським компаніям — експерт
Столичні податківці запевняють, що не перешкоджають діяльності «Розетки»
Кабмін має намір рефінансувати кредит російського ВТБ – джерело
НКРЕ погодила ДТЕК купівлю 45% акцій «Крименерго»
Україна і Білорусь домовилися про пиво та м'ясомолочну продукцію
Польща не буде скасовувати оплату візи громадянами України до Євро-2012
***
Янукович підписав Митний кодекс
Президент України Віктор Янукович підписав Митний кодекс України.
Про це повідомляє прес-служба глави держави
Як повідомляв УНІАН 13 березня Верховна Рада ухвалила доопрацьований Митний кодекс України, врахувавши пропозиції Президента.
Кодекс був ухвалений ВР 3 листопада 2011 року, але Президент заветував його і повернув з пропозиціями до парламенту.
Президент зазначав, що статтею 408 Митного кодексу, що надійшов йому на підпис, встановлювалася нова необхідна умова для отримання дозволу на здійснення митної брокерської діяльності – наявність у підприємства договору фінансової гарантії виконання зобов'язань митного брокера на користь державного бюджету. При цьому передбачалося, що розмір суми фінансової гарантії не може бути меншим 300 тис. євро. Він вважає таку норму недоцільною.
Президент запропонував передбачити, що на здійснення митної брокерської діяльності видаються ліцензії. При цьому визначити види діяльності, на які надаються дозволи, а підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Також передбачено, що ліцензія на здійснення митної брокерської діяльності видається у порядку та на умовах, визначених Законом "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Також Президент запропонував, щоб порядок та критерії оцінки відомостей, заявлених підприємством для отримання статусу уповноваженого економічного оператора, визначалися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Президент зазначав, що вимоги щодо беззбитковості діяльності банків та щодо наявності представників у всіх пунктах пропуску через державний кордон України призведуть до порушення конституційних гарантій права на підприємницьку діяльність і тому мають бути виключені з кодексу.
Також Президент запропонував зберегти чинний механізм видачі сертифікатів про походження товару з України.
Статтею 212 Митного кодексу, який подавався на підпис, передбачено, що митне оформлення рибної продукції, виробленої українськими суднами в межах Азово-Чорноморського басейну, здійснюється з поданням митної декларації. Президент запропонував утриматись від запровадження подання митної декларації при митному оформленні зазначеної рибної продукції.
Також передбачено, що під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних.
Митним кодексом передбачено, що проценти, що нараховуються за фінансовими угодами (наприклад, угодою фінансового лізингу), які укладені покупцем і стосуються купівлі імпортованих товарів, не будуть розглядатися як частина митної вартості за умови, що: проценти виділені з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари; положення щодо фінансування укладені у письмовій формі; покупець може продемонструвати, що: такі товари фактично продані за ціною, задекларованою як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; процентна ставка не перевищує рівня ставок, які звичайно застосовуються в країні, де і коли таке фінансування було надане.
Ці положення застосовуються незалежно від того, чи було фінансування надане саме продавцем, банком або іншою фізичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оцінюватимуться за методом іншим, ніж метод за ціною договору (контракту).
Митним кодексом передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав. Визначено дані підстави.
Відповідно до Митного кодексу, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їхнього випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Кодексом передбачено, що надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України та при їхньому переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом.
Митним кодексом передбачено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону "Про режим іноземного інвестування" з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.
***
Україна і Митний союз проведуть інвентаризацію торгово-економічних бар'єрів
Україна і Митний союз проведуть інвентаризацію торгово-економічних бар'єрів, які існують у взаємній торгівлі.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства економічного розвитку і торгівлі, відповідної домовленості було досягнуто в ході переговорів міністра економрозвитку Петра Порошенка з міністром з питань торгівлі ЄврАзЕС Андрієм Слєпньовим 18 квітня у Москві.
«Російська сторона підтримала ініціативу П. Порошенка щодо створення спеціальної комісії з досудового врегулювання спорів між Україною і Євразійською економічною комісією, яка сприятиме розв’язанню спірних питань у торгово-економічних відносинах», - наголошується в повідомленні.
П. Порошенко висловив переконання, що вступ Російської Федерації до СОТ дасть змогу ефективно вирішувати актуальні питання як на рівні двостороннього співробітництва, так і в багатосторонньому форматі.
Також у рамках зустрічі А. Слєпньов запевнив П. Порошенка в тому, що у 2012 році під час головування Російської Федерації в Азійсько-Тихоокеанському економічному співробітництві (АТЕС) Україна дістане підтримку і сприяння російської сторони в питанні доступу українських товарів на ринки країн Тихоокеанського регіону.
***
Білорусь ратифікувала Договір про зону вільної торгівлі в рамках СНД
Мінськ. Депутати Палати представників Національних зборів Білорусі на сьогоднішньому засіданні ратифікували Договір про зону вільної торгівлі країн СНД, передає власний кореспондент УНІАН у Республіці Білорусь.
Нагадаємо, що документ вже ратифіковано Російською Федерацією.
Договір про ЗВТ СНД було підписано 18 грудня 2011 року в Санкт-Петербурзі представниками 8 країн: Білоруссю, Росією, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном і Україною. Про свій намір приєднатися до договору заявив також Узбекистан.
Договір включає базові норми і правила СОТ, охоплює питання скасування у взаємній торгівлі ввізних і вивізних мит, кількісних обмежень.
Договором передбачаються зобов'язання сторін, що гарантують недискримінаційне застосування правил нетарифного регулювання, надання національного режиму, а також чіткі правила у сфері субсидування, які відповідні світовій практиці. Договір не перешкоджає сторонам брати участь в угодах про Митний союз, вільну торгівлю і прикордонну торгівлю відповідно до правил СОТ.
Як повідомляв УНІАН, на сьогодні Україна має зауваження до Договору про зону вільної торгівлі СНД, які полягають у нерівності умов щодо запровадження торгових обмежень країнами Митного союзу та іншими членами Співдружності.
Нерівні умови визначено додатком № 6 до документа.
19 березня Президент України Віктор Янукович заявив, що Договір про ЗВТ в рамках СНД буде ратифіковано найближчим часом
21 березня лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що Верховна Рада поки що не готова до ратифікації цього Договору.
Раніше розглядався варіант синхронної ратифікації Договору про ЗВТ СНД всіма країнами-підписантами документа. Про можливість синхронної ратифікації заявляло керівництво України і Росії.
***
У МЗС сподіваються в червні підписати угоду про безплатні візи з Польщею
У Міністерстві закордонних справ розраховують, що вже у червні буде підписано угоду про скасування оплати за візи між Польщею і Україною.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні журналістів повідомив директор Департаменту консульської служби МЗС Андрій Олефіров.
За його словами, зараз Україна і Польща проводять усі внутрішні процедури, щоб погодити всі документи і вийти на їх підписання.
«Я думаю, що за сприятливих умов вона (угода) може бути підписана в червні цього року», - сказав А.Олефіров.
При цьому він додав, що така угода буде підписана на рівні міністрів закордонних справ.
***
Приватизовані обленерго можуть бути продані російським компаніям — експерт
Приватизовані обленерго можуть через кілька років бути проданими російським компаніям.
Як передає кореспондент УНІАН, таку думку сьогодні на прес-конференції висловив член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
На його думку, нові власники обленерго самостійно не в змозі будуть забезпечити мільярдні інвестиції в модернізацію зношеного устаткування, і тому може бути створено консорціум, на зразок газового.
«У мене така думка, що той газовий консорціум, який десь маячить у майбутньому, нам здаватиметься дитячою забавкою, порівняно з електроенергетичним консорціумом, який може з'явитися в Україні. Тобто фактично компанія ДТЕК віддасть і генерації, і частину мереж в руки російських компаній», - сказав Ю.Корольчук.
Він вважає, що планована консолідація «Енергоатому» і «Укренерго» - це теж крок у напрямі можливого створення консорціуму, «у тому, що ведеться приватизація, через кілька років - передача усіх цих об'єктів російській стороні».
Процеси з продажем пакетів обленерго, що відбуваються, експерт назвав імітацією приватизації. Зокрема, при продажу пакетів акцій «Дніпрообленерго» і «Вінницяобленерго» «одна сторона підігравала іншій. У даному випадку компанія Григоришина підіграла компанії Ріната Ахметова».
«Виходить, що насправді відбувається розподіл між основними гравцями, яких п'ять — це Рінат Ахметов з компанією ДТЕК, Ігор Коломойський, VS Бабакова («ВС Енерджі Інтернешнл Україна»), Костянтин Григоришин і брати Суркіси. Це п'ять груп, які фактичний володіють всією електрогенерацією України», - сказав він.
На думку Ю.Корольчука, ці «дрібні групи» і головний гравець — компанія ДТЕК - якийсь час поексплуатують обленерго, зароблять грошей, а далі продадуть не європейським компаніям, а «нашим вічним партнерам, заклятим друзям, російській стороні».
Експерт вважає, що приватизація обленерго не виконала своєї головної місії — знайти ефективного власника, який розв'яже проблеми цих компаній. «По факту ми побачили те, що просто відбувається дорозподіл і утвердження тих компаній, які реально володіли і генераціями, і обленерго, які мали там своїх менеджерів, що керують усіма процесами», - додав він.
Ю.Корольчук також відзначив, що Фонд держмайна не зробив жодного реального кроку для того, щоб оцінити вартість майна обленерго і перспективи їх вартості в найближчому майбутньому.
«Надходження до бюджету мінімальні. Тому що ті компанії, які сьогодні продали, - це сумарно близько 5 млрд грн. Зараз ще завершать приватизацію кількох обленерго, і, швидше за все, цифра наблизиться, максимум, до 7 млрд грн... Ця цифра має бути хоча б удвічі більшою — 1-2 млрд дол. Хоча і це мало насправді, тому що... у нас є великий потенціал експортувати електроенергію. Тому всі ці нюанси теж потрібно було враховувати», - пояснив експерт.
***
Столичні податківці запевняють, що не перешкоджають діяльності «Розетки»
Столичні податківці запевняють, що не перешкоджають діяльності компанії «Розетка» (інтернет-магазин Rozetka.ua).
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на брифінгу заявив начальник управління організації розкриття податкових злочинів УПМ Держподатслужби в місті Києві Олексій Чорнобай.
«Жодних дій що припинення або перешкоджання діям безпосередньо компанії «Розетка.УА» не було. Тобто, діяльність підприємства не паралізована», - відзначив він.
За словами О.Чорнобая, на сьогодні інтернет-магазин продовжує свою роботу у звичному режимі, покупці зможуть одержати замовлені товари. Також він пояснив, що сьогодні сайт компанії тимчасово не працював у зв'язку з проведенням оперативних дій податковою міліцією.
Крім того, за словами начальника прес-служби Держподатслужби в місті Києві Миколи Ковтуненка, у рамках слідчих дій податкова міліція не вилучала серверу і комп'ютерну техніку.
«Звертаю увагу на те, що сервер, комп'ютерна техніка не вилучалися працівниками податкової міліції», - підкреслив він.
Також на сьогодні не вилучався товар компанії, і не було затримано її керівництво.
О.Чорнобай відзначає, що в рамках слідства на сьогодні вже закінчено три обшуки. Але при цьому він не уточнив, де саме були завершені обшуки – на складах або в офісах.
О.Чорнобай нагадав, що кримінальну справу щодо директора ТОВ «Розетка» було порушено в квітні 2012 року на підставі матеріалів позапланових перевірок наприкінці жовтня 2011 року і наприкінці березня 2012 року.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні роботу Rozetka.ua було припинено у зв'язку з діями податкової інспекції. Потім роботу сайту було відновлено в обмеженому режимі.
Компанію обвинувачують в ухиленні від сплати податків на суму близько 8 млн. грн.
***
Кабмін має намір рефінансувати кредит російського ВТБ – джерело
Уряд України має намір рефінансувати кредит російського «Внєшторгбанка» в розмірі 2 млрд доларів, термін погашення якого закінчується в червні цього року.
Про це УНІАН повідомив джерело в уряді.
При цьому співрозмовник агентства зазначив, що на сьогодні принципова домовленість про рефінансування досягнута, проте розглядаються два варіанти. Перший полягає в тому, що для погашення буде залучено новий кредит ВТБ на 1 млрд дол., терміном на 5 років з ринковими відсотками, а під другий мільярд будуть випущені цінні папери. Другий варіант припускає випуск цінних паперів на всю суму кредиту.
«Може бути залучений новий кредит на 1 млрд. При цьому відсотки будуть ринкові і на мільярд будуть випущені папери. Але можливо, що папери будуть на всю суму. Остаточне рішення ще не прийняте », - сказав співрозмовник агентства.
Довідка УНІАН. Україна одержала від російського «Внєшторгбанка» на 6 місяців кредит у розмірі 2 млрд дол. для покриття дефіциту Державного бюджету під 6,7% річних. За умовами його надання, кредит може бути продовжений тричі на термін 6 місяців.
Прем'єр-міністр України Микола Азаров в листопаді 2011 року заявляв, що розпочинається процес переоформлення кредиту ВТБ в довгостроковий кредит під облігації українського уряду.
У грудні 2011 року Україна продовжила на шість місяців кредитну угоду з російським «Внєшторгбанком» (ВТБ) на суму 2 млрд дол.
У Плані управління державним боргом на II квартал 2012 року, обнародуваному 11 квітня на сайті Мінфіну, передбачається що в червні ц.р. має бути погашений кредит на 2 млрд дол., залучений урядом два роки тому від російського «Внєшторгбанка» для покриття дефіциту державного бюджету під 6,7% річних.
***
НКРЕ погодила ДТЕК купівлю 45% акцій «Крименерго»
Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики, погодила енергохолдингу «ДТЕК» купівлю 45% акцій енергопостачальної компанії ПАТ «Крименерго».
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив керівник управління ліцензування НКРЕ Юрій Антонюк сьогодні журналістам у Києві.
«Купівля ДТЕК акцій «Крименерго» відповідає вимогам умов, правил передачі і поставок електроенергії за регульованим тарифом», - зазначив він.
За словами Ю.Антонюка, споріднені з ДТЕК ліцензіати не здійснюють діяльність на території ведення діяльності «Крименерго».
Як повідомлялося, раніше НКРЕ ухвалила аналогічне рішення щодо ПАТ «Донецькобленерго» і «Дніпрообленерго». У результаті, ДТЕК став переможцем конкурсу з приватизації держпакетів акцій цих енергокомпаній.
Нагадаємо, конкурс з продажу 45% акцій «Крименерго» відбудеться 4 травня 2012 року. Стартова вартість пакету становить 246 млн грн. Прийом заявок на участь у конкурсі припиняється за сім днів до його проведення.
Наразі міноритарними акціонерами «Крименерго» є енергохолдинг ДТЕК, який володіє 12,49% акцій компанії, а також Garensia Enterprises Limited (Кіпр) у розмірі 10,36%, пов'язана з групою «Енергетичний стандарт» російського бізнесмена Костянтина Григоришина.
Довідка УНІАН. ПАТ «Крименерго» займає домінуюче становище на ринку енергопостачання Автономної Республіки Крим. Статутний фонд «Крименерго» становить 43 млн 241,88 тис. грн., номінал акції – 0,25 грн. 70% акцій «Крименерго» володіє НАК «ЕКУ».
ДТЕК – приватна вертикально-інтегрована енергетична компанія України. Входить до складу фінансово-промислової групи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ), що належить українському бізнесменові Рінату Ахметову.
***
Україна і Білорусь домовилися про пиво та м'ясомолочну продукцію
Україна і Білорусь досягли домовленості щодо мінімізації обмежень у двосторонній торгівлі і підготували узгоджені пропозиції з розв’язання існуючих проблем.
Про це УНІАН повідомив прес-секретар Посольства України в Білорусі Олексій Ємельяненко.
«Окрім цього, сторони висловили сподівання щодо швидкого розв’язання порушених питань», - сказав О.Ємельяненко.
Вчора, для проведення консультацій щодо врегулювання наявних питань експорту українського пива на білоруський ринок і білоруської м'ясомолочної продукції на ринок України, до Мінська прибула українська делегація на чолі із заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України Володимиром Павленком.
До складу делегації увійшли представники Мінекономрозвитку, Мінагропроду України і підприємств - виробників солодового пива.
З білоруської сторони у консультаціях взяло участь керівництво Міністерства закордонних справ, концерну «Белгоспищепром» і Державного митного комітету Білорусі.
Як повідомляв УНІАН, раніше міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко на нараді з питань експорту українського пива на білоруський ринок заявив, що на 18 квітня намічено переговори з концерном «Белгоспищепром» про зняття обмежень на експорт українського пива.
Він відзначив, що чекає за наслідками зустрічі швидких і компромісних рішень, які забезпечать різке зростання поставок української продукції до Білорусі.
Як повідомив П.Порошенко, за даними міністерства, втрати через обмеження експорту даної продукції до Білорусі оцінюються в 12 млн. дол.
Нагадаємо, що Держветфітослужба України з 1 березня 2012 року тимчасово припинила ввезення на територію України молока і молочних продуктів з Білорусі, а також сприйнятливих до африканської чуми свиней, продукції і сировини з них.
***
Польща не буде скасовувати оплату візи громадянами України до Євро-2012
Польща планує скасувати оплату візи у розмірі 20 євро громадянами України наприкінці поточного року, а не до початку Євро-2012.
Про це УНІАН повідомили у Міністерстві закордонних справ Польщі, не уточнивши причини.
"Текст договору зараз знаходиться на етапі міжвідомчих консультацій. Набуття чинності документом після ратифікації заплановане на четвертий квартал цього року", - відзначили у МЗС Польщі.
Як повідомляв УНІАН, у лютому польське МЗС назвало "дуже правдоподібним" скасування оплати за національні візи до початку Євро-2012, перший матч якого відбудеться 8 червня.
Сьогдоні, 19 квітня, директор Департаменту консульської служби МЗС України Андрій Олефіров заявив, що у міністерстві розраховують, що вже у червні буде підписано угоду про скасування оплати за візи між Польщею та Україною.
За його словами, Україна і Польща проводять усі внутрішні процедури, аби погодити всі документи і вийти на їхнє підписання.
При цьому А.Олефіров додав, що така угода буде підписана на рівні міністрів закордонних справ.
Торік польські консульства видали в Україні 200 тисяч національних віз (35% від усіх виданих) після 135 тисяч та 160 тисяч у два попередніх роки.
Українці з квітня минулого року платять за польські національні візи 20, а не 35 євро (стільки вона раніше коштувала і стільки ж зараз коштує шенгенська віза).
Польща запровадила візи для українців восени 2003 року - напередодні свого вступу до Європейського Союзу, але до вступу в Шенгенську зону наприкінці 2007 року видавала їх безкоштовно та за дуже ліберальними правилами.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
