Україна подала в «Газпром» заявку на закупівлю скороченого обсягу газу у 2013 році
На аукціоні з продажу ОВДП у четвер Мінфін залучив рекордні 6,65 млрд грн
Нацбанк дав новий прогноз зростання ВВП за перші п'ять місяців - трохи більше як 2%
Валовий зовнішній борг України сягнув 126,9 млрд дол.
Moody's "дісталося" до Великобританії - знижено рейтинги ключових банків країни
Уряд планує з вересня підвищити акциз на коньяк майже на 70%
Янукович підписав закон, проти якого виступають чорнобильці
Кредит на добудову ХАЕС "завис" - Сбербанк Росії досі не визначився
НБУ пропонує встановити штраф у 8,5 тис. грн за відсутність платіжних терміналів
Уряд поки не визначив розміри запланованих до приватизації держпакетів обленерго
***
Україна подала в «Газпром» заявку на закупівлю скороченого обсягу газу у 2013 році
Україна подала в «Газпром» заявку на закупівлю в 2013 році 27 млрд кубометрів газу .
Про це УНІАН повідомили в прес-службі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, коментуючи результати вчорашньої зустрічі глави відомства Юрія Бойка з главою «Газпрому» Олексієм Міллером в ході Петербурзького міжнародного економічного форуму.
Як повідомляв УНІАН, українська сторона неодноразово заявляла про намір скоротити закупівлі газу в РФ цього року до 27 млрд куб. м з передбачених контрактом 52 млрд куб. м.
Тим часом напередодні заступник голови "Газпрому" Олександр Медведєв заявив, що «Газпром» розраховує, що Україна закупить в цьому році 40 млрд куб. м газу. Однак у той же день Ю.Бойко повідомив журналістам, що цей показник не перевищить 27 млрд кубометрів як в цьому, так і в наступному році.
***
На аукціоні з продажу ОВДП у четвер Мінфін залучив рекордні 6,65 млрд грн
На аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) 21 червня, Міністерству фінансів вдалося залучити до держбюджету рекордні 6,652 млрд грн (за курсом НБУ), повідомляється на сайті міністерства.
Згідно з повідомленням, основний обсяг коштів був залучений в результаті розміщення ОВДП, номінованих у валюті.
Так Мінфін розмістив валютні ОВДП із терміном обігу 1 рік на суму 100,13 млн дол. із середньозваженою прибутковістю 9,3%, задовольнивши всі 5 поданих заявок. Також була задоволена єдина заявка на купівлю трирічних валютних ОВДП на суму 316,63 млн дол. із середньозваженою прибутковістю 9,45%.
Крім вищезгаданого розміщення, Мінфін залучив до бюджету 175,11 млн дол. (2 заявки) і 40,25 млн євро (1 заявка) в ході розміщення трирічних держоблігацій, номінованих в інвалюті, з можливістю дострокового погашення. Середньозважена прибутковість за цими інструментами становила 4,5% для доларових ОВДП і 4,8% для ОВДП, номінованих в євро.
Крім того 1,51 млрд грн залучено до держбюджету в результаті розміщення п'ятирічних ОВДП. Мінфін задовольнив усі 5 поданих заявок. Середньозважена прибутковість становила 14,3%.
Також повідомляється, що попит на гривневі облігації терміном обігу 1, 2, 3, 7 років, а також валютні ОВГЗ терміном обігу 2 і 3 року відсутній.
Раніше такий значний обсяг ОВДП Мінфіну вдалося продати на аукціоні 29 травня ц.р. Тоді сума залучення становила 4,327 млрд грн. Основний обсяг залучення також забезпечив продаж ОВДП, номінованих у валюті.
Також варто зазначити що НБУ своєю постановою №248 від 19 червня 2012 року дозволив враховувати 10% від номінальної вартості валютних ОВДП для покриття обов'язкових резервів комерційних банків, які формуються на окремому рахунку в НБУ. Вищезгадана постанова набуде чинності з 30 червня 2012 року.
Як повідомляв УНІАН, Мінфін на проведених 19 червня аукціонах із первинного розміщення ОВДП збільшив сумарну виручку від продажу держборгу до 2,83 млрд грн із 503 млн грн, залучених на аукціоні 14 червня.
Довідка УНІАН. За даними НБУ, в січні-квітні 2012 року Міністерство фінансів України розмістило облігації внутрішньої державної позики на 14,5 млрд грн, 614,1 млн дол. і 276,3 млн євро.
***
Нацбанк дав новий прогноз зростання ВВП за перші п'ять місяців - трохи більше як 2%
В Україні зростання ВВП за січень-травень оцінюється на рівні трохи більше 2%, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
За оцінками департаменту, “зростання ВВП в травні прискорилося і за січень-травень дещо перевищило 2%” (раніше НБУ повідомляв, що за його оцінками зростання ВВП у січні-квітні, як і в січні-березні, становило 2,5%).
Зростання індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) у травні 2012 року склало 3,2% в річному виразі порівняно з 1,3% у квітні 2012 року. Зростання за січень-травень склало 2,2% порівняно з відповідним періодом минулого року.
Найбільший внесок у приріст ІВБГ у травні мали галузі, які відображають стан внутрішнього попиту, - роздрібна торгівля (1,4 п. п.) і будівництво (0,8 п. п.).
За даними Нацбанку, завдяки стабільному нарощуванню реальних доходів населення, зростання обсягів роздрібного товарообороту прискорилося з 16,3% в квітні в річному вимірі до 17,9% в травні.
Високий рівень державного фінансування сприяв поліпшенню показників будівельної галузі. Вперше із січня цього року в травні зафіксовано зростання обсягу будівельних робіт - за розрахунками департаменту на рівні 9,6% у річному вимірі.
Регулятор зазначає, що зовнішній попит залишався на достатньо низькому рівні, і це позначилося на динаміці експортоорієнтованих галузей - машинобудуванні (зростання 0,5% в річному вимірі) і металургії (зниження на 1,1%). Єдиною із вказаних галузей, в якій зафіксовані високі темпи зростання, стала хімічна і нафтохімічна промисловість — на рівні 14,9%. Цей показник стимулювався високим зовнішнім попитом на добрива.
***
Валовий зовнішній борг України сягнув 126,9 млрд дол.
Валовий зовнішній борг України в першому кварталі 2012 року збільшився на 0,5% - до 126,883 млрд дол.
Відповідні дані оприлюднено на сайті Національного банку України.
Зовнішній борг органів державного управління за січень-березень скоротився на 0,2% - до 25,828 млрд дол.
Зовнішній борг органів грошово-кредитного регулювання скоротився на 6,9% - до 6,973 млрд дол., банків - на 4,5%, до 24,061 млрд дол.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на 2,9% - до 62,284 млрд дол.
Міжфірмовий борг (прямі інвестиції) збільшився з 7,120 млрд дол. до 7,120 млрд дол.
Довідка УНІАН. Валовий зовнішній борг України в 2011 році збільшився на 7,6% - до 126,236 млрд дол.
***
Moody's "дісталося" до Великобританії - знижено рейтинги ключових банків країни
Агентство Moody's знизило рейтинги ключових банків Великобританії. Про це було оголошено в четвер після закриття фінансових ринків ЄС і США.
Оцінка кредитоспроможності Barclays скоротилася на дві позначки, найбільшого банку Євросоюзу - британського HSBC, Royal Bank of Scotland і Lloyds Banking Group - на одну.
Зниження рейтингів пов'язано з переглядом оцінок 15 світових кредитних установ в Європі та США, передає ИТАР-ТАСС.
***
Уряд планує з вересня підвищити акциз на коньяк майже на 70%
Кабінет міністрів України ініціює підвищення ставки акцизу на коньяк майже на 70% - до 45,87 грн/літр 100% спирту з 1 вересня цього року.
Відповідний законопроект №10653 зареєстровано у Верховній Раді 21 червня.
Як зазначається в пояснювальній записці до документа, згідно з чинним законодавством, до 1 січня 2013 року в Україні діє пільгова ставка на коньяк — 27 грн/літр 100% спирту, при цьому інші алкогольні напої, вироблені шляхом перегонки виноградного вина або вичавки винограду, обкладаються ставкою акцизу 45,87 грн/літр 100% спирту. Зазначається, що через пільгове оподаткування коньяку, в 2011 році держбюджет недоотримав близько 185 млн грн.
Крім того, в документі зазначається, що пільгове оподаткування одного з видів алкогольної продукції не узгоджується з міжнародними зобов'язаннями, взятими Україною.
Зазначається, що за умови збереження на рівні 2011 року обсягу імпорту в Україну продукції, яка використовується як сировина для виробництва коньяків, додаткові надходження від сплати акцизного податку становитимуть у середньому близько 24 млн грн на місяць.
Нагадаємо, Податковий кодекс України передбачає поетапне підвищення акцизу на коньяк: до 1 грудня 2011 р. акциз становив 20 грн/літр 100% спирту, з 1 січня 2012 по 1 січня 2013 року – 27 грн/літр 100% спирту.
Україна в 2011 р. виробила 4,3 млн дал коньяку й бренді, що на 24,6% більше, ніж у 2010 р.
***
Янукович підписав закон, проти якого виступають чорнобильці
Президент України Віктор Янукович підписав Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Про це повідомляє прес-служба глави держави.
Відповідно до закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їхнього статутного фонду.
Дія закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Законом визначено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом “Про виконавче провадження”, із заявою про виконання рішення суду.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів і відомостей.
Законом визначено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.
У разі, якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані протягом 10 днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах Державної казначейської служби України і проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Ці положення не поширюються на банки, 100% або частка статутного капіталу яких належить державі.
У разі, якщо Державна казначейська служба України протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині 4 статті 4 цього закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі 3% річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У разі встановлення в діях посадової, службової особи державного органу складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, державні органи в установленому законодавством порядку реалізують право зворотної вимоги (регресу) до такої особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету, у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством.
У разі встановлення в діях службової особи державного підприємства або юридичної особи складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, органи прокуратури за поданням органу Державної казначейської служби України звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету.
Законом визначено особливості виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна.
Закон набирає чинності з дня набрання чинності законом щодо оптимізації розміру державних соціальних гарантій з урахуванням доходів державного бюджету України, але не раніше 1 січня 2013 року.
Як повідомляв УНІАН, під час ухвалення закону 5 червня головуючий на засіданні перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк заявив, що в даному випадку не ухвалюються жодні норми щодо скасування соціальних пільг, а закон ухвалюється лише в частині виконання судових рішень.
7 червня всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнське об’єднання ветеранів Чорнобиля» та інші громадські чорнобильські організації звернулися до В.Януковича з проханням заветувати Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Член правління ГО «Всеукраїнське об’єднання ветеранів Чорнобиля» Петро Прокопенко зазначив, що даний закон «порушує конституційне право громадян на судовий захист та фактично унеможливлює відстоювання в судах соціальних прав громадян».
***
Кредит на добудову ХАЕС "завис" - Сбербанк Росії досі не визначився
Переговори Сбербанку з Україною та "Росатомом" про надання кредиту на добудову Хмельницької АЕСне завершені, частка банку в 4 мільярди доларів російського фінансування не визначена.
Про це повідомив заступник голови правління найбільшого російського банку Андрій Донських у кулуарах ПМЕФ, пише РІА «Новости».
"Там досить складна операція. Ми ведемо переговори з українською стороною і" Росатомом ". На даний момент говорити оптимістично, що угода перебуває у фінальній стадії, я б не став. Тобто вона обговорюється, вона в процесі, але вона не виходить днями на підписання ", - сказав Донських.
Україна і Росія домовилися про співпрацю з добудови двох блоків Хмельницької АЕС на зустрічі прем'єр-міністрів країн у квітні 2010 року. У червні того ж року Київ і Москва підписали відповідну міжурядову угоду.
Передбачається, що блоки будуть здані в експлуатацію у 2016-2017 роках. У квітні цього року прем'єр України заявив, що будівництво блоків розпочнеться у поточному році. Однак початок будівництва затягувався через те, що Україна довгий час не могла узгодити зі Сбербанком умови надання кредиту на проект у розмірі 4 мільярдів доларів.
"Сума в 4 мільярди доларів - це кошти, які взагалі необхідні для добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Якщо вести мову про суму нашого фінансування, то у даний момент параметри складно обговорювати - угода поки не готова. Яка буде частка участі Ощадбанку, яка буде структура угоди, я не можу прокоментувати, тому що угода перебуває у процесі ", - сказав заступник голови Ощадбанку.
В кінці травня прем'єр-міністр Україна Микола Азаров доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості приступити до технічного оформлення угоди про надання російською стороною кредиту на добудову Хмельницької АЕС. За його словами, Росія вже прийняла рішення про кредитування цього проекту.
***
НБУ пропонує встановити штраф у 8,5 тис. грн за відсутність платіжних терміналів
Національний банк України пропонує встановити штраф у розмірі 8,5 тис. грн за відсутність платіжних терміналів у сфері торгового та інших видів обслуговування.
Це передбачено в розробленому Національним банком України і зареєстрованому у Верховній Раді законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)" (№10656).
Зокрема, законопроектом пропонується в ст. 17 Закону «Про захист прав споживачів» зазначити, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг і на вільне використання електронних платіжних засобів.
При цьому, продавець зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
«Забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, будь-яким способом обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо згідно із законодавством продавець зобов'язаний приймати їх до оплати», - йдеться в законопроекті.
Обмеження або відмова в реалізації прав споживачів, зокрема, на здійснення розрахунку за допомогою електронних платіжних засобів, може спричинити накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контроль наявності платіжних терміналів у суб'єктів господарювання пропонується покласти на Державну податкову службу.
Крім того, регулятор також пропонує доповнити Цивільний Кодекс України нормою, яка обмежує вартість використання клієнтами банків понадлімітних коштів за банківськими картками.
«Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлено договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України», - йдеться в законопроекті.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його метою є забезпечення безперервного, надійного й ефективного функціонування платіжних систем, масове впровадження безготівкових розрахунків і розвиток національної платіжної інфраструктури, зменшення валютних витрат банків шляхом переходу на оплату послуг платіжних організацій, платіжних систем у гривні й підвищення якості послуг, які надаються банкам і громадянам України платіжними системами.
***
Уряд поки не визначив розміри запланованих до приватизації держпакетів обленерго
Кабінет Міністрів України поки не визначився щодо розміру запланованих до приватизації до кінця цього року державних пакетів обленерго. Про це повідомив журналістам голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Олександр Рябченко.
За його словами, в уряді сьогодні ведуться дискусії щодо того, чи залишати блокуючі пакети акцій даних обленерго в держвласності чи ні. "Зараз йде обговорення, чи залишати блокуючі пакети акцій в держвласності, або продавати цілком", - зазначив О.Рябченко, додавши: "Це дуже суттєве обговорення, воно ще не закінчилося".
За його інформацією, ФДМУ наразі звернувся до уряду за схваленням щодо продажу держпакетів "Миколаїв-" і "Хмельницькобленерго", проте "вже є зауваження про тих 25% акцій, які планувалося залишити в держвласності". За його словами, подібна ситуація склалася й щодо запланованого до приватизації держпакета "Тернопільобленерго".
За словами голови Фонду держмайна, головним ініціатором продажу цілком держпакетів на приватизаційних конкурсах є Міністерство фінансів України.
О.Рябченко також зазначив, що ще три запланованих до продажу цього року обленерго - "Харків-", "Запоріжжя-" і "Волиньобленерго" поки що не передано в управління ФДМУ.
Всього до кінця року планується виставити на продаж держпакети акцій шести обленерго: "Тернопіль-", "Миколаїв-", "Хмельницьк-", "Харків-", "Запоріжжя-" і "Волиньобленерго".
Довідка УНІАН. Зараз державі належать 45,009% акцій "Хмельницькобленерго", 45% "Миколаївобленерго", 50,999% акцій "Тернопільобенерго", 75% акцій "Волиньобленерго", 60,25% акцій «Запоріжжяобленерго», 65% акцій "Харківобленерго".
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
