Росія хоче змінити літаки лінійки Ан без узгодження з Україною
Україна заплатила Росії 930 млн дол. за липневий газ
Фонд держмайна виставив на продаж пакети акцій 5 обл- і міськгазів
Базова інфляція в липні в Україні становила 0%
Кабмін виділить 14 млрд грн на програму із забезпечення прав інвалідів
Понад 10 компаній воліють взяти участь у конкурсі з будівництва LNG-терміналу
Рішення про видачу українцям британських віз будуть прийматися у Польщі
Україна за 7 місяців скоротила імпорт газу з Росії на 39%
Кабмін затвердив законопроект про будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС
Янукович підписав мовний закон
***
Росія хоче змінити літаки лінійки Ан без узгодження з Україною
Мінпромторг РФ має намір внести зміни в літаки лінійки Ан без узгодження з українськими розробниками. Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це заступник міністра промисловості і торгівлі Російської Федерації Юрій Слюсар сказав на нараді про розвиток регіональних авіаперевезень пасажирів за участю прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.
«У міжнародній практиці ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) існують правила, відповідно до яких не тільки розробник, а й експлуатант має право вносити незначні зміни в конструкцію літака, у тому числі ремоторизації і так далі», - сказав Ю.Слюсар.
За його словами, це правило діє скрізь, також і в Україні, яка успішно доробляє наші вертольоти і робить це всупереч волі розробника.
«Ми просимо дати доручення нам, Мінтрансу, Міжнародному авіаційному комітету подібні доопрацювання внести, що дасть нам можливість і щодо Ан-124, і у всій антоновській лінійці отримувати доповнення до сертифіката типу, здійснюючи доопрацювання самостійно, не питаючи на це згоди антонівської фірми», - сказав він звертаючись до Д.Медведєва.
«За будь-яку зміну, за будь-яку модифікацію, за будь-яку модернізацію ми платимо великі гроші і заганяємо себе все більше і більше в глухий кут», - пояснив він.
Ю.Слюсар заявив, що ця практика широко розповсюджена в Європі і в Америці. «Ми пропонуємо оперативно це питання вирішити: це нам допоможе і в проекті Ан-2, ну і у всій антоновській тематиці», - сказав Ю.Слюсар.
Як повідомляв УНІАН, 14 червня Ю.Слюсар заявив, що Мінпром РФ хоче замінити на літаку Ан-148 українські двигуни Д-436-148, які виробляє ВАТ «Мотор Січ», на російсько-французькі двигуни Sam-146, які використовуються при виробництві Sukhoi SuperJet-100.
***
Україна заплатила Росії 930 млн дол. за липневий газ
Україна розрахувалася з Росією за спожитий в липні газ, сплативши 930 млн. дол.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив журналістам перед засіданням Кабінету міністрів міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Бойко.
«Заплатили за липневий газ 930 млн. дол.», - сказав він, при цьому не уточнивши, який обсяг газу було придбано Україною в липні.
***
Фонд держмайна виставив на продаж пакети акцій 5 обл- і міськгазів
Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив про плани продажу наприкінці серпня - початку вересня на приватизаційних конкурсах пакетів акцій 5 газопостачальних компаній - «Івано-Франківськгаз», «Полтавагаз», «Гадячгаз», «Севастопольгаз» і «Херсонгаз».
Як сказано в офіційному виданні Фонду газеті «Відомості приватизації», на запланований 30 серпня приватизаційний конкурс виставляються 25,0% акцій компанії «Івано-Франківськгаз». Стартову ціну встановлено на рівні 32,6 млн. грн, крок аукціонних торгів – 350 тисяч гривень.
Покупець пакета буде зобов'язаний впродовж найближчих трьох років інвестувати в розвиток підприємства 4,03 млн. грн.
На запланований на 29 серпня конкурс буде виставлено пакет компанії «Полтавагаз» у розмірі 26,0% акцій із стартовою ціною 20,1 млн. грн. Крок аукціонних торгів становитиме 205 тис. грн. Зобов'язання інвестора із внесення інвестицій упродовж найближчих трьох років встановлено на рівні 3,7 млн. грн.
На 31 серпня Фондом держмайна запланований конкурс з продажу 20,827% акцій компанії «Херсонгаз». Стартову ціну встановлено на рівні 7,0 млн. грн, крок аукціонних торгів – 100 тисяч гривень. Покупець буде зобов'язаний інвестувати в розвиток підприємства впродовж трьох років 1,5 млн. грн.
На 3 вересня заплановано конкурс з продажу 25,999% акцій компанії «Гадячгаз» (Полтавська область) із стартовою ціною 3,1 млн. грн. Крок аукціонних торгів – 35 тисяч гривень. Розмір інвестицій упродовж трьох років – 300 тисяч гривень.
На 4 вересня призначено конкурс з продажу 25% компанії «Севастопольгаз» із стартовою ціною 4,2 млн. грн. Крок торгів – 50 тис. грн. Зобов'язання із внесення інвестицій упродовж трьох років – 600 тис. грн.
Як повідомляв УНІАН, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 10 жовтня 2011 р. доручив НАК «Нафтогаз України» передати державні пакети акцій 48 підприємств з газопостачання та газифікації (міськ- та облгазів) із статутного капіталу компанії Фонду держмайна для їх подальшої приватизації.
***
Базова інфляція в липні в Україні становила 0%
Базова інфляція (базовий індекс споживчих цін) в Україні у липні 2012 року проти червня становила 0%, з початку року (липень 2012 року до грудня 2011 року) - 0,4%.
Про це сказано у повідомленні Державної служби статистики України.
За даними Держстату, в липні 2012 року показник базової інфляції проти липня 2011 року становив 3,1%, у січні-липні 2012 року до відповідного періоду 2011 року - 4,8%.
Базова інфляція виключає короткострокові нерівномірні зміни цін під впливом окремих чинників, які мають адміністративний, подієвий, а також сезонний характер. Переважно йдеться про цінову динаміку, яка не враховує зміни цін на продовольство та енергоносії.
Як повідомляв УНІАН, в Україні у липні 2012 року в порівнянні з червнем 2012 року споживчі ціни знизилися на 0,2%, проти липня 2011 року — на 0,1%.
Інфляція в січні-липні 2012 року проти відповідного періоду 2011 року становила 1%, з початку 2012 р. (липень 2012 року до грудня 2011 року) – дефляція 0,1%.
У квітні Міжнародний валютний фонд поліпшив прогноз інфляції в Україні з 8,5% до 7,9% в поточному році (грудень до грудня), а згодом повідомив про перегляд прогнозу до 7%. Інфляція в 2013 році очікується на рівні 5,9%.
У середині липня Світовий банк (СБ) понизив прогноз інфляції в 2012 році до 6,1% проти 9,4% грудневого прогнозу. У 2013 році СБ чекає інфляцію в Україні на рівні 9,5% (7,4%), в 2014 році – 5,9% (7,1%).
За прогнозами Standard & Poor's, інфляція в Україні в 2012 році становитиме 6%.
Довідка УНІАН. Державний бюджет України на 2012 рік розрахований, виходячи з урядового прогнозу інфляції 7,9%.
***
Кабмін виділить 14 млрд грн на програму із забезпечення прав інвалідів
Кабінет міністрів затвердив державну цільову програму «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року, на реалізацію якої планується спрямувати близько 14 млрд грн.
Відповідну постанову уряду №706 від 1 серпня 2012 року розміщено на офіційному сайті Кабміну.
Метою програми є забезпечення прав і задоволення потреб інвалідів нарівні з іншими громадянами, покращення умов їхньої життєдіяльності згідно з Конвенцією про права людини.
Виконання програми має забезпечити: створення для інвалідів безперешкодного доступу до об'єктів громадського призначення, транспорту; вдосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів; попередження дискримінації за ознаками інвалідності, зокрема шляхом посилення відповідальності за таке порушення тощо.
Передбачається, що завдяки виконанню програми будуть обладнані об'єкти громадського призначення, транспорту з урахуванням потреб інвалідів у 2015 році - до 15%, до 2018 року - до 35%, до 2020 року - до 50%; забезпечена на маршрутах загального користування наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення інвалідів, у 2015 році - до 15% таких транспортних засобів, до 2018 року - до 35%, до 2020 року - до 50%; забезпечена доступність сприйняття особами з ураженням органів слуху продукції телерадіоорганізацій в 2015 році - до 15%, до 2018 року - до 35%, до 2020 року - до 50%; забезпечена до 2015 року доступність для сприйняття особами з ураженням органів зору і слуху інформації, що міститься на офіційних сайтах держорганів - 100% таких веб-сайтів; збільшена чисельність дітей-інвалідів, які навчаються в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, до 2015 року - до 107 тис. чоловік, до 2018 року - до 122 тис., до 2020 року - до 138 тис. чоловік (щорічно на 5 тис. чоловік); забезпечено зростання чисельності інвалідів, які здійснюють трудову діяльність, до 2015 року - до 706,2 тис. чоловік, до 2018 року - до 750,3 тис., у 2020 році - до 794,6 тис. чоловік (щорічно на 14-15 тис. чоловік).
Фінансування програми планується здійснювати за рахунок коштів держбюджету.
Обсяг фінансування уточнюватиметься щорічно під час складання проекту держбюджету на відповідний рік з урахуванням його можливостей.
***
Понад 10 компаній воліють взяти участь у конкурсі з будівництва LNG-терміналу
Більш як 10 компаній виявили бажання взяти участь у конкурсі з будівництва LNG-терміналу в Україні, повідомив журналістам керівник Державного агентства з інвестицій і управління національними проектами Владислав Каськів.
Як передає кореспондент УНІАН, при цьому він не уточнив назви компаній.
«У нас вже більш як десять компаній задекларували намір брати участь в пулі інвесторів», - сказав голова Держагентства з інвестицій.
В.Каськів також повідомив, що конкурс, після затвердження ТЕО, може відбутися вже у вересні цього року.
За його словами, з питання поставок скрапленого газу переговори ведуться з трьома компаніями, проте не уточнив з якими саме.
"З трьома компаніями з постачання газу ми перебуваємо, фактично, на кінцевій стадії переговорів. Це всесвітньо відомі лідери ринку скрапленого газу, і формалізація відносин з ними відбудеться відразу після ухвалення рішення урядом", - сказав В.Каськів.
Він також вважає за можливе, щоб компанія, яка поставлятиме газ, стала одним із учасників консорціуму інвесторів LNG-терміналу. "Постачальник може увійти у статутний капітал терміналу, і я вважаю, що це оптимальне рішення, тому що воно забезпечує більшу стабільність і безпеку роботи самого терміналу", - сказав В.Каськів.
Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів на засіданні 8 серпня затвердив техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) будівництва в Україні терміналу з приймання скрапленого природного газу (LNG-термінал).
30 січня 2012 року компанія Socoin завершила розробку ТЕО проекту «LNG-термінал».
Приблизна вартість будівництва LNG-терміналу становить 846 млн євро.
Планується, що фінансування будівництва LNG-терміналу здійснюватиметься за принципом: 30% від загальної вартості становитимуть кошти консорціуму, до якого увійде Україна, а 70% - за рахунок позикових коштів (кредитів, облігацій тощо).
Згідно з ТЕО, проект може бути реалізовано впродовж 49 місяців. Перші обсяги газу можна буде одержати вже у 2016 році.
Частка України у проекті «LNG-термінал» становитиме 25%+1 акція.
Довідка УНІАН. 17 грудня 2010 року було створено ДП «Національний проект «LNG-термінал», яке має скоординувати роботу з будівництва терміналу з приймання скрапленого природного газу об'ємом 10 млрд куб. м на Чорноморському узбережжі України до 2014 року.
У вересні 2011 р. компанія Socoin (Іспанія) виграла тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва в Україні морського терміналу з приймання скрапленого природного газу (LNG-терміналу).
На сьогодні потенційними місцями розташування терміналу є 5 майданчиків: наземний LNG-термінал - майданчик біля Одеського припортового заводу в районі порту «Южний» (Одеська область), наземний LNG-термінал - майданчик біля нафтового терміналу ВАТ «Укртранснафта» в районі порту «Южний»; наземний LNG-термінал в районі м. Очаків (Миколаївська область); наземний LNG-термінал у береговій зоні Березанського лиману (Миколаївська область); офшорний LNG-термінал в районі м. Одеса (у відкритому морі).
***
Рішення про видачу українцям британських віз будуть прийматися у Польщі
Із 16 липня рішення про видачу українцям британських віз приймаються у Польщі.
Повідомлення про це міститься на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ Великої Британії.
«З 16 липня 2012 року рішення щодо заявок на візи до Великої Британії, поданих в Україні, схвалюватимуться в регіональному прикордонному центрі Великої Британії у Варшаві», - йдеться в повідомленні.
У ньому зазначається, що процедура надання віз українцям в цілому не зміниться. Всі бажаючі отримати візи до Великої Британії мають подавати он-лайн заявку через веб-сайт http://www.visa4uk.fco.gov.uk/.
Після цього заявники отримуватимуть інформацію про дату подачі документів до візового центру компанії VFS у Києві. У повідомленні також звертається увага на необхідність подачі перекладів англійською всіх українських документів. При цьому наголошується, що з метою зменшення видатків на оформлення віз, сертифікований переклад не вимагатиметься.
«Водночас персонал прикордонного агентства Великої Британії перевірятиме переклади на їх акуратність», - написано у повідомленні.
Крім того, наголошується, що за пересилання документів до Варшави та назад до Києва додаткові кошти не стягуватимуться. При цьому агентство має на меті схвалювати рішення щодо видачі віз у 90% випадків впродовж 15-ти днів.
У повідомленні також зазначається, що заявки на візи можуть подаватися навіть за три місяці до запланованої дати початку подорожі.
У міністерстві також зазначили, що рішення схвалено з метою надання більш ефективних та гнучких візових послуг та покращення стандартів схвалення рішень щодо видачі віз.
***
Україна за 7 місяців скоротила імпорт газу з Росії на 39%
Україна за 7 місяців 2012 року скоротила імпорт газу з Російської Федерації в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року на 39% - до 19 млрд куб. м, повідомили УНІАН у прес-службі держкомпанії «Укртрансгаз».
З початку 2012 року транзит природного газу через територію України до держав Західної Європи, за інформацією «Укртрансгазу», склав 49 млрд куб. м.
«При цьому всі заявки країн-споживачів виконуються в повному обсязі», - повідомляє прес-служба компанії.
Оператор газотранспортної системи Україні не називає порівняльних даних за транзитом. Рік тому «Укртрансгаз» повідомляв про транзит газу в січні-липні 2011 року в країни Західної Європи в обсязі 63,851 млрд куб. м.
Згідно з повідомленням прес-служби «Укртрансгаз», споживачам України за 7 місяців поточного року протранспортовано майже 29 млрд куб. м., що відповідає рівню показників аналогічного періоду минулого року.
Як повідомляв раніше УНІАН, Україна за 6 місяці 2012 року скоротила імпорт газу з Російської Федерації до 16 млрд куб. м, що на 55% менше показників аналогічного періоду минулого року.
Довідка УНІАН. ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» є оператором газотранспортної системи України. Компанія експлуатує 37,1 тис. км магістральних газопроводів і газопроводів-відведень.
***
Кабмін затвердив законопроект про будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС
Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про розміщення, проектування і будівництво третього і четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції.
Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам повідомив міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Бойко.
У свою чергу, міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко повідомив, що документом скорочено обсяг фінансування проекту більш ніж на 600 млн грн.
Як повідомляв УНІАН, Кабінет Міністрів України розпорядженням № 498-р від 4 липня 2012 року схвалив техніко-економічне обґрунтування будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції.
Згідно з документом, встановлена електрична потужність енергоблоків становить 2 тис. МВт.
Загальна кошторисна вартість будівництва становить 36,758 млрд грн, зокрема, будівельно-монтажні роботи - 5,956 млрд грн, устаткування - 23,589 млрд грн, пусконалагоджувальні роботи - 249 млн грн.
Також документом оцінена вартість ядерного палива для першого завантаження - 2,072 млрд грн.
Загальні витрати на даний проект Кабмін оцінює в 39,566 млрд грн.
Довідка УНІАН. Будівництво двох енергоблоків ХАЕС було припинене в 1990 році після оголошення Верховною Радою мораторію на будівництво нових АЕС на території України. Будівельна готовність енергоблоку №3 ХАЕС становить 75%, №4 - 28%. При спорудженні будівельних конструкцій енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС було освоєно 17% від загальної проектної вартості.
9 червня 2010 року Кабінет Міністрів України і уряд Російської Федерації підписали рамкову угоду про добудову третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Угодою передбачається, що російська сторона забезпечує фінансування проекту в обсязі, що необхідний для проектування, будівництва і введення в експлуатацію блоків, зокрема для оплати послуг і товарів, які поставляються з РФ в Україну.
Переможцем міжнародного конкурсу з вибору типу реакторної установки для будівництва 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС у жовтні 2008 року стала російська компанія «Атомстройекспорт», яка представила проект реакторної установки В-392.
13 березня 2012 року Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯР) узгодила техніко-економічне обґрунтування будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС.
6 травня прем'єр-міністр України Микола Азаров після зустрічі з Президентом Росії Володимиром Путіним і прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим повідомив, що керівництво Росії підтвердило готовність видати кредит на добудову третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС.
31 травня заступник генерального директора ДК «Росатом» - директор Блоку з розвитку і міжнародного бізнесу Кирило Комаров повідомив, що схему кредитування будівництва третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС ще не визначено, проте можливе виділення міждержавного кредиту.
***
Янукович підписав мовний закон
Президент України Віктор Янукович підписав Закон України «Про засади державної мовної політики».
Про це повідомляє прес-служба Глави держави.
У Законі України «Про засади державної мовної політики» визначається порядок застосування мов України, принципи мовної політики держави та її обов’язки щодо забезпечення конституційного права людини на вільне використання мов.
Як наголошують автори закону Вадим Колісниченко та Сергій Ківалов у пояснювальній записці до документу, закон регулює діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної мови в усіх сферах суспільного життя української держави, вільного розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин, а також щодо сприяння вивченню мов міжнародного спілкування.
Законом встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому зазначено, що «жодне з положень цього Закону про заходи щодо розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин не повинне тлумачитися як таке, що створює перешкоди для використання державної мови».
Разом з тим законом визначається, що право на мовне самовизначення та вільне користування мовами у приватному та державному житті є невід'ємним правом людини і громадянина.
На території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку і угорську. Додано русинську, караїмську та кримчацьку мови відповідно до рекомендацій Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менше 10% громадян, що населяють певну територію за даними перепису. За рішенням місцевої ради чи за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10 відсотків населення відповідної території. Чисельність регіональної мовної групи на певній території визначається на підставі даних Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Таким чином, якщо провести паралелі з даними останнього Всеукраїнського перепису 2001 року, то російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27-ми) – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим та мм. Києві й Севастополі; кримськотатарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – в Чернівецькій. Інші мови традиційних національних меншин України отримають захист в менших адміністративно-територіальних одиницях.
В державному управлінні, акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються українською і російською, регіональними мовами або мовами меншин.
Акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова, акти місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою або мовою меншини (мовами) та офіційно публікуються обома мовами.
В сфері адміністративних послуг, основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування встановлюється державна мова. У межах території, на якій поширена регіональна мова в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування нарівні з державною мовою використовується ця регіональна мова або мова меншини. Держава гарантує відвідувачам органів державної влади і органів місцевого самоврядування надання послуг державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, – й цією регіональною мовою або мовою меншини (стаття 11).
Паспорт громадянина України і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і, поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи (стаття 13 законопроекту).
Документ про освіту, отриману в навчальному закладі з навчанням регіональною мовою, за заявою осіб виконується двома мовами – державною і поруч, за бажанням особи, відповідною регіональною (стаття 13).
В слідстві та судочинстві документи складаються державною мовою.
Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (стаття 15).
Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова, за клопотанням сторони процесу суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою. Держава гарантує можливість здійснювати судове провадження регіональною мовою. Необхідність забезпечення даної гарантії має враховуватися при доборі суддівських кадрів. Послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини, у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.
У економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються інші мови.
Стаття 20 законопроекту встановлює, що громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин (в межах території, на якій поширена регіональна мова). Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється у відповідності з потребою громадян. Вільний вибір мови навчання є невід’ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, при умові обов’язкового вивчення державної мови в обсязі достатньому для інтеграції в українське суспільство (стаття 20).
Потреба громадян у мові навчання визначається в обов’язковому порядку за заявами батьків про мову навчання, або студентами власноручно при вступі до державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час періоду навчання.
Державні і комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від батьків учнів або студентів.
На практиці кількість заяв буде визнаватися «достатньою» в залежності від норм наповнюваності навчального закладу (залежить від типу населеного пункту), які встановлені профільними законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», тощо та регуляторними актами Міністерства освіти і науки України.
В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин. Об’єм вивчення регіональної мови або мови меншини визначається місцевими радами відповідно до законодавства про освіту з урахуванням поширеності цієї мови на відповідній території.
Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти укладаються державною мовою. Для осіб, які здобували повну загальну середню освіту мовою регіональними мовами або мовами меншин, за їхнім бажанням тести перекладаються мовою навчання (за винятком тесту з української мови і літератури).
Телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами, – як однією, так і кількома мовами. Обсяги регіонального і місцевого мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин мають відповідати чисельності регіональних мовних груп і визначаються самими мовниками. Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів (стаття 24).
Розв’язується і проблема дубляжу фільмів. Виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічному комерційному відео і домашньому відео в Україні, здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням або озвученням чи субтитруванням державною мовою або регіональними мовами або мовами меншин на замовлення дистриб’юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів (стаття 24).
Згідно зі статтею 27 Закону про мови, топоніми (географічні назви) – назви адміністративно-територіальних одиниць, залізничних станцій, вулиць, майданів і т. ін. – утворюються і подаються державною мовою. Поруч із топонімом державною мовою може відтворюватися його відповідник регіональною мовою.
Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця.
Кожний громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім’я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється із попереднім схваленням власника.
Українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних Сил України та інших військових формувань; засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою (хоча промовець може виступати іншою мовою); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради України державною мовою; мовою угод і картографічних видань є також українська мова.
Крім того Кабінету Міністрів України доручено забезпечити комплекс заходів щодо реалізації положень закону «Про засади державної мовної політики», а перехідними положеннями законопроекту вносяться зміни до низки інших законів України.
Як повідомляв УНІАН, 3 липня Верховна Рада прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнято з істотними порушеннями.
4 липня голова Верховної Ради України В.Литвин подав у відставку.
6 липня Верховна Рада відмовилася включити до порядку денного питання про відставку В.Литвина з посади голови парламенту.
Того дня В.Литвин заявив, що не підпише закон про засади державної мовної політики.
30 липня, на позачерговій сесії Верховна Рада відмовилася задовольнити заяву В.Литвина про звільнення з посади голови ВР.
Також парламент відмовився внести уточнення до закону «Про засади державної мовної політики», які запропонував В.Литвин.
Крім того, Верховна Рада розглянула 4 постанови, внесені депутатами від опозиції, про скасування мовного закону, проте жодний документ не набрав необхідної кількості голосів.
31 липня голова Верховної Ради України Володимир Литвин підписав Закон "Про засади державної мовної політики". Документ направлено на підпис Президенту України.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
