Входження у ЗВТ СНГ не перешкодить Україні укласти договір з Євросоюзом, але можливі захисні заходи - Виконком СНД
Підприємствам у січні-липні відшкодовано 26,9 млрд грн ПДВ при заявці 24,5 млрд грн
Мінрегіон пропонує з 2014 р. поетапно запровадити комерційний облік води і тепла для всіх категорій споживачів
В Україні розпочалася сівба озимих культур під урожай 2013 року
Права власників облігацій розширять - законопроект
Споживчий кошик українців подешевшав на 10%
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами у I півріччі зменшилося на 11%
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну в I півріччі зріс до 3,2 млрд дол.
Банки самі визначать перелік документів для ідентифікації клієнтів
Попиту на ОВДП на аукціоні 14 серпня не було
***
Входження у ЗВТ СНГ не перешкодить Україні укласти договір з Євросоюзом, але можливі захисні заходи - Виконком СНД
Входження України у Зону вільної торгівлі (ЗВТ) СНД не перешкодить Україні створити зону вільної торгівлі з Євросоюзом, проте країни Співдружності передбачили захисні механізми.
Про це в інтерв'ю УНІАН повідомив директор економічного департаменту Виконавчого комітету СНД Андрій Кушніренко.
«Це жодним чином не суперечить одне одному. У нашому документі сказано, що ніщо не заважає країнам, які його підписали, укладати аналогічні документи з іншими партнерами. Але певний захисний механізм у документі відображений», - сказав А.Кушніренко.
За його словами, обмеження можуть вводитися унаслідок двох процесів. Перший випадок, це якщо в Україну піде європейський товар, який потім почне надходити на територію Митного союзу під виглядом українського.
Він пояснив, що йдеться про товари, які легко перемаркуються. Наприклад, масло вершкове або сало. Адже кордони Митного союзу відкриті для українських товарів, а не аналогічних європейських. І якщо під маркою українського сала почне з'являтися німецьке чи данське, тоді вживатимуться заходи.
Другий варіант, сказав А.Кушніренко, це коли відбувається так званий “ефект доміно”. Дешевий європейський товар, субсидійований Євросоюзом, наприклад, молоко і вершкове масло, потрапляє на український ринок і починає витісняти з українського ринку аналогічний український товар.
«Таке цілком може бути. У такій ситуації український виробник піде його продавати до сусідів. Якщо це завдаватиме збитку російським виробникам, тоді можуть вводитися якісь захисні заходи», - повідомив він.
При цьому А.Кушніренко зазначив, що якщо після підписання угоди України і ЄС до нашої країни «повалить італійське вино, а українські винарі кинуться на російський ринок, то жодних проблем не буде». Адже в Росії не сильно розвинене винарство, пояснив він.
Нагадаємо, що Договір про ЗВТ СНГ набуває чинності через 30 днів після того, як третя країна, яка ратифікована документ, надасть документацію про ратифікацію в депозитарій СНД.
Як повідомляв УНІАН, 9 серпня Президент Віктор Янукович підписав Закон «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі».
30 липня ВР ратифікувала цей договір. Україна стала третьою після Росії і Білорусі країною, яка ратифікувала документ.
18 жовтня 2011 року в Санкт-Петербурзі прем'єр-міністри країн СНД підписали Договір про створення Зони вільної торгівлі. Документ підписали глави урядів Росії, України, Білорусі, Казахстану, Вірменії, Таджикистану, Молдови і Киргизії. Договір не підписали Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан. Разом з тим було заявлено, що ці країни планують приєднатися до нього.
***
Підприємствам у січні-липні відшкодовано 26,9 млрд грн ПДВ при заявці 24,5 млрд грн
Підприємствам в січні-липні 2012 року відшкодовано 26,9 млрд грн ПДВ, що на 6%, або на 1,5 млрд грн, більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В цілому підприємства за звітний період заявили до відшкодування 24,5 млрд грн ПДВ, повідомили УНІАН у прес-службі Державної податкової служби України (ДПСУ).
Перевищення фактичних виплат відбувається за рахунок погашення старих боргів перед виробниками.
В галузевому розрізі майже половину відшкодування отримали підприємства гірничо-металургійного комплексу (11,2 млрд грн). Також в лідерах - зернотрейдери (2,6 млрд грн) і підприємства, що працюють в галузі машинобудування (2,3 млрд грн), торгівлі (1,2 млрд грн), хімічної промисловості (понад 1 млрд грн).
«Держава сумлінно виконує свої зобов'язання з відшкодування ПДВ перед стратегічно важливими секторами економіки і бізнесом в цілому. Разом з тим, наше завдання - контролювати, щоб бюджетними коштами не скористалися махінатори», - зазначив голова ДПСУ Олександр Клименко.
Він додав, що податківці у січні-липні ц.р. запобігли безпідставному відшкодуванню ПДВ на суму 1,3 млрд грн, з них на рахунки платників - 947,3 млн грн.
Довідка УНІАН. Новий податковий кодекс діє в Україну з 1 січня 2011 року. За кодексом, ставка ПДВ до 31 грудня 2013 року становить 20%, з 1 січня 2014 року - 17%. Крім того, кодекс передбачає введення механізму автоматичного відшкодування ПДВ. Так, в ДПСУ відзначають, що на сьогодні понад 50% заявок на відшкодування ПДВ перераховуються на рахунки підприємств в автоматичному режимі.
***
Мінрегіон пропонує з 2014 р. поетапно запровадити комерційний облік води і тепла для всіх категорій споживачів
Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства пропонує поетапно запровадити комерційний облік теплової енергії і води для всіх категорій споживачів.
Про це йдеться в законопроекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов'язкового комерційного обліку і вдосконалення відносин у сфері житлово-комунального господарства», розміщеному на сайті міністерства.
Зокрема, законопроектом передбачено обов'язкове запровадження комерційного обліку в господарській діяльності з централізованого теплопостачання для населення - з 1 жовтня 2017 року, з централізованого водопостачання - з 1 січня 2018 року, для бюджетних установ та інших споживачів - з 1 січня 2014 року.
Згідно з документом, комерційний облік холодної і гарячої води здійснюється індивідуальними вузлами обліку (поквартирними лічильниками) і будинковими (груповими) вузлами обліку.
При цьому комерційний облік теплової енергії здійснюється будинковими вузлами обліку в багатоквартирних та інших будівлях, а також індивідуальними вузлами обліку в житлових і нежитлових приміщеннях за рішенням їхніх власників. Зобов'язання щодо встановлення вузлів обліку покладаються на власників. Встановлення приладів обліку може відбуватися за рахунок виробників, коштів державного і місцевого бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством. У разі встановлення вузлів обліку за рахунок виробника, витрати на їх встановлення та обслуговування включаються до собівартості послуг.
Також законопроект виключає терміни «балансотримач» і «виконавець житлово-комунальних послуг» і запроваджує поняття «будинковий (груповий) вузол обліку», «індивідуальний вузол обліку» і «колективний споживач».
При цьому термін «виробник житлово-комунальних послуг» розширено в частині надання житлово-комунальних послуг.
За даними Мінрегіону, на 1 січня 2012 року 127,9 тис. багатоквартирних житлових будинків (5 поверхів і вище), серед яких 43,7% обладнані лічильниками холодного водопостачання, 15,9% - гарячого водопостачання, 38,3% - теплової енергії і регуляторами температури.
За розрахунками міністерства, загалом для ведення комерційного обліку необхідно встановити 248 тис. приладів обліку холодної і гарячої води і 111 тис. приладів обліку теплової енергії. Для цих цілей необхідно залучити близько 3,8 млрд грн.
Середня розрахункова вартість встановлення лічильника холодної води становить 3,5 тис. грн, гарячої води - 12 тис. грн, теплової енергії і регулятора температури - 40 тис. грн.
***
В Україні розпочалася сівба озимих культур під урожай 2013 року
В Україні розпочалася сівба озимих культур під урожай 2013 року. Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства аграрної політики і продовольства України з посиланням на заступника міністра Олександра Сеня, на сьогодні вже посіяно 75,4 тис. га озимого ріпаку.
«На сьогодні сільгосппідприємства сіють ріпак, загальна площа посіву становить 75,4 тис. га, або 6% прогнозованих площ», - сказав він.
Заступник міністра наголосив, що сівбу озимого ріпаку розпочато в оптимальні агротехнологічні строки і буде завершено до початку вересня, чому поки що сприяють погодні умови останніх днів.
«Ті дощі, які зараз проходять в Україні після тривалої посухи, сприяють відновленню запасів вологи, яка необхідна для отримання сходів озимих культур», - додав О.Сень.
Він зазначив, що наразі йде активна підготовка до сівби інших озимих культур, площа під якими очікується на рівні 9,1 млн. га, зокрема озимих зернових культур - 8,2 млн. га, що практично на рівні посівів під урожай 2012 року.
На сьогодні грунт під посів озимих культур підготовлено на 73% запланованих площ (6,6 млн. га).
«На сьогодні аграрії забезпечені насінням озимих культур на 101% від потреби, 48% з них доведено до посівних кондицій. Ця робота зараз активно здійснюється», - додав О.Сень.
Крім того, сьогодні в сільгосппідприємствах вже нагромаджено 220 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що становить 35% від потреби.
Нагадаємо, торік озимі зернові були посіяні на площі 8,399 млн. га, зокрема пшениця – 6,7 млн. га, ячмінь – 1,37 млн. га і жито – 318 тис. га, озимий ріпак було посіяно на площі 962 тис. га.
***
Права власників облігацій розширять - законопроект
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на своєму черговому засіданні схвалила законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розвитку ринку облігацій», що розширює права власників облігацій, повідомили УНІАН у прес-службі комісії.
Як повідомили в прес-службі з посиланням на члена НКЦПФР Анатолія Амеліна, даним законопроектом пропонується ввести інститут загальних зборів власників корпоративних облігацій, з наданням таким зборам, зокрема, прав погоджувати рішення емітента про операції з його активами в разі неналежного виконання емітентом своїх зобов'язань по облігаціях. Також, крім цього, узгодження зажадає процес реструктуризації зобов'язань і внесення будь-яких змін до проспекту емісії.
Крім того, зазначений законопроект передбачає визначення поняття «корпоративні облігації», їх видів (біржові, інфраструктурні, концесійні) і створення механізмів емісії таких облігацій. Передбачається, що інфраструктурні облігації будуть випускатися для фінансування інфраструктурної модернізації в рамках державно-приватного партнерства. Водночас, розміщення концесійних облігацій виду інфраструктурних облігацій буде здійснюватися з метою фінансування створення або відновлення інфраструктури, що передбачено договором концесії. Що стосується біржових облігацій, то вони будуть випускатися за спрощеною процедурою для обігу лише на фондових біржах.
***
Споживчий кошик українців подешевшав на 10%
Споживчий кошик українців у серпні подешевшав на 10% порівняно з початком 2012 року.
Про це сьогодні на прес-конференції в Києві повідомив заступник директора департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики і продовольства Сергій Петренко.
«Є позитивні тенденції щодо зменшення цінової вартості тих продуктів харчування, які входять до споживчого кошика. Якщо ми порівняємо вартість споживчого кошика станом на сьогодні з початком 2012 року, то ми матимемо зменшення його вартості трохи більш, як на 10%, а порівняно з місяцем тому зменшення вартості споживчого кошика становитиме 3,3%», - повідомив С.Петренко.
За словами С.Петренка, на 10 серпня найдорожчий сьогодні споживчий кошик - в Одеській області (455 грн), Києві (449 грн), Донецьку (439 грн). Найнижча вартість споживчого кошика - у Волинській області (379 грн), у Херсонській області (близько 400 грн) і Дніпропетровській області (403 грн).
Він відзначив, що основні продукти харчування українці споживають у достатній кількості і достатньо якісні. «Таких продуктів, як олія, цукор, хліб, овочі, картопля, яйця, українці споживають в обсягах навіть більших, ніж раціональна норма споживання. Ми споживаємо трохи менше від раціональних норм молока і молочних продуктів, м'яса і м'ясопродуктів, плодів, ягід і винограду. Але тут є тенденції до поліпшення», - відзначив С.Петренко.
Він додав, що на сьогодні споживчий кошик українця відповідає нормативам розвинених країн. Раціон українця складається з 9,7% хлібобулочних виробів, 1,3% - круп, 8% - овочів, 27,1% - м'яса, 28% - молочних продуктів, 2,3% - рибних продуктів, 2,2% - яєць, 2,6% - цукру і 1,8% - олії.
Він відзначив, що уряд вживатиме заходи щодо стабілізації цінової ситуації на ринку продуктів харчування. «Я думаю, що істотних коливань на ринку продуктів поточного року у нас не буде», - додав С.Петренко.
***
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами у I півріччі зменшилося на 11%
В Україні позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами за підсумками січня-червня 2012 року зменшилося на 11% порівняно з аналогічним періодом 2011 року і становило 3,361 млрд дол., йдеться у повідомленні Державної служби статистики України.
За даними Держстату, за I півріччя ц.р. проти аналогічного періоду 2011 року експорт послуг скоротився на 1% і становив 6,589 млрд дол., імпорт зріс на 12,8% – до 3,228 млрд дол.
Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 217 країн світу.
Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту мали транспортні послуги (65%), різні ділові, професійні і технічні (13,6%) послуги.
Основне збільшення обсягів експорту послуг у I півріччі 2012 року спостерігалося у сфері комп'ютерних послуг - на 97,5 млн дол. (на 42%), допоміжних послуг - на 86,5 млн дол., а також послуг з організації подорожей - на 85,4 млн дол. (на 48,9%).
При цьому зниження обсягів експорту зафіксоване в основному по послугах трубопровідного транспорту - на 314,6 млн дол. (15,7%), залізничного транспорту - на 59,6 млн дол. (на 6,8%), а також послугах з ремонту - на 38,2 млн дол. (на 12,8%).
Основною країною-партнером України в експорті послуг залишається Росія, на яку припадає 2,702 млрд дол., або 41% загального обсягу експорту послуг.
Найбільшу частку в імпорті послуг за підсумками січня-червня 2012 року становили транспортні послуги - 24,9%, фінансові послуги - 14,7%, а також різні ділові, професійні і технічні послуги - 14,3%.
Імпорт послуг зріс проти I півріччя 2011 року на 365,6 млн дол. в основному за рахунок зростання обсягів будівельних послуг - на 80,1 млн. дол. (у 2,8 разу), послуг з організації подорожей - на 71,2 млн дол. (на 34,1%), а також послуг залізничного транспорту - на 61 млн дол. (на 24%).
При цьому зменшилися обсяги імпорту фінансових послуг - на 45,9 млн дол. (на 8,8%), різних ділових, професійних і технічних послуг - на 38,2 млн дол. (на 7,7%).
Імпорт послуг з країн СНД у I півріччі 2012 року становив 17,8% від загального обсягу імпорту, з країн Європейського Союзу - 55,2%.
Довідка УНІАН. Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу України в 2011 році становило 6,748 млрд дол. проти також негативного сальдо у розмірі 3,025 млрд дол. у 2010 році.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками 2011 року становило 14,197 млрд дол., позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами – 7,45 млрд дол. проти 9,337 млрд дол. і 6,312 млрд дол., відповідно у 2010 році.
***
Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну в I півріччі зріс до 3,2 млрд дол.
У січні-червні 2012 року в економіку України іноземні інвестори вклали 3,224 млн дол. США прямих інвестицій, що на 15,6% більше від показника за аналогічний період 2011 року (2,788 млрд дол.), йдеться у повідомленні Державної служби статистики України.
Згідно з повідомленням, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал), направлених в Україну, на 1 липня 2012 року становив 52,427 млрд дол., що на 4,7% більше порівняно з обсягами інвестицій на початок 2012 року, і з розрахунку на одного українця становить 1115,6 дол.
Інвестиції надходили зі 128 країн світу.
Основними країнами-інвесторами України залишаються Кіпр – 14,522 млрд дол., Німеччина – 7,404 млрд дол., Нідерланди – 4,949 млрд дол. і Російська Федерація – 3,653 млрд дол.
За даними Держстату, обсяг прямих іноземних інвестицій, направлених в українську промисловість, становить 16,461 млрд дол. (31,4% від загального обсягу), у фінансовий сектор — 16,338 млрд дол. (31,2%).
Заборгованість українських підприємств за кредитами і позиками, торговими кредитами й іншими зобов'язаннями (боргові інструменти) перед прямими іноземними інвесторами на 1 липня 2012 р. становила 9,121 млрд дол.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал і боргові інструменти) на 1 липня 2012 р. становив 61,547 млрд дол.
Обсяг прямих інвестицій (акціонерний капітал) з України в економіку країн світу на 1 липня 2012 р. становив 6,4 млрд дол., зокрема, до країн ЄС - 6,016 млрд дол. (94% від загального обсягу), до країн СНД - 285,5 млн дол. (4,5%), до інших країн світу - 98,4 млн. дол. (1,5%).
Прямі інвестиції з України надходили до 47 країн світу, основний обсяг направлений на Кіпр (90,8%).
Загальний обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу і боргових інструментів) з України в економіку країн світу становив 6,641 млрд дол.
Довідка УНІАН. У 2011 році в економіку України іноземні інвестори вклали 6,48 млрд дол. прямих інвестицій, що на 8% більше від показника 2010 року.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал), направлених в Україну, на 31 грудня 2011 року становив 49,362 млрд дол., що на 10,2% більше порівняно з обсягами інвестицій на початок 2011 року.
***
Банки самі визначать перелік документів для ідентифікації клієнтів
Національний банк України (НБУ) уповноважив комерційні банки самостійно визначити перелік документів, необхідних для ідентифікації клієнтів - фізичних осіб. Про це йдеться у телеграмі регулятора N18-311/4607-7991, текст якої має УНІАН.
У документі констатується, що законодавство України не містить вичерпного переліку документів, на підставі яких банк під час відкриття рахунку зобов'язаний проводити ідентифікацію фізичних осіб - резидентів.
“... Рекомендуємо банкам у своїх внутрішніх документах стосовно здійснення фінансового моніторингу самостійно визначати документи, які засвідчують особу, з яких можна одержати відомості, необхідні для ідентифікації клієнтів банку відповідно до вимог пункту 1 частини одинадцятої статті 9 Закону “Про легалізацію”, - йдеться у телеграмі регулятора.
НБУ просить врахувати, що офіційним документом, який містить найповнішу інформацію для ідентифікації фізичної особи - резидента, є паспорт громадянина України, який дійсний для укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій. Також для ідентифікації клієнта - фізичної особи - резидента можуть використовуватися паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий і дипломатичний паспорти.
“При цьому звертаємо увагу, що ідентифікація клієнта - фізичної особи - резидента, який є громадянином України, за іншими документами, окрім паспорта громадянина України, може створювати додаткові ризики в діяльності банків”, - резюмується в документі.
***
Попиту на ОВДП на аукціоні 14 серпня не було
На аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) Міністерства фінансів України у вівторок, 14 серпня, не було подано жодної заявки, повідомляється на сайті міністерства.
Так, Мінфін запропонував інвесторам стандартні гривневі ОВДП з терміном обігу 5 і 7 років.
Раніше фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса висловив думку, що на аукціоні з продажу ОВДП 14 серпня ринкового попиту на держпапери, скоріш за все, не буде.
Як повідомляв УНІАН, Мінфін залучив до держбюджету 267,758 млн. грн від продажу п'ятирічних ОВДП на аукціоні 7 серпня. Середньозважена прибутковість паперів становила 14,18%. Мінфін задовольнив усі три заявки, які були подані на купівлю паперів.
На семирічні папери, які також пропонувалися до продажу на аукціоні, попиту не було.
Раніше Мінфін повідомив, що в серпні не планує розміщувати індексовані та номіновані в іноземній валюті ОВДП, а пропонуватиме ринку виключно гривневі папери з терміном обігу 5 і 7 років.
Наміри припинити продаж валютних ОВДП оприлюднено після того, як Мінфіну вдалося задовольнити потребу у валютних ресурсах за рахунок розміщення 18 липня єврооблігацій на 2 млрд дол.
Міністерство також заявляло про плани почати з осені п.р. випуск для населення казначейських зобов'язань, номінованих в іноземній валюті.
За даними Державної казначейської служби, від продажу урядових паперів у січні-липні до бюджету вдалося залучити 65,475 млрд грн, в т.ч. за рахунок продажу ОВДП — 49,489 млрд грн, єврооблігацій — 15,986 млрд грн.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
