Група компаній «Содружество» купила 20,82% «Херсонгазу»
Росія не зробила винятку для України щодо утилізаційного збору з автомобілів
"Життя" пальному Євро-3 можуть продовжити до 2017 року, Євро-4 - до 2021
Янукович пропонує спростити та здешевити процедуру відчуження та реєстрації автомобілів
ДПСУ працює над детінізацією ринку цінних паперів
НБУ не проти друкувати гроші для інших країн - "ми вже можемо собі це дозволити"
НБУ зробив жорсткішими правила валютно-обмінних операцій
Нацбанк зафіксував позитивне сальдо платіжного балансу
Австрійська OW Capital Management GmbH купить 25% акцій Крюківського вагонзаводу
Приплив прямих іноземних інвестицій до України зріс на 23%
***
Група компаній «Содружество» купила 20,82% «Херсонгазу»
ТОВ “Група компаній “Содружество” стало переможцем приватизаційного аукціону з продажу 20,82% газорозподільної компанії «Херсонгаз», запропонувавши за пакет 11,9 млн. грн.
Трансляція конкурсу велася на сайті Фонду держмайна України.
В конкурсі брали участь дві компанії: ТОВ “Група компаній “Содружество” та ТОВ "ІК "Фінлекс-Інвест".
Початкова ціна пакету становила 7 млн грн, крок торгів становив 100 тис. грн.
Ціна продажу держпакету перевищила стартову на 4,9 млн грн.
Як повідомляв УНІАН, учора найбільший приватний власник пакетів акцій низки українських облгазів – компанія "Газтек" – перемогла у конкурсі з продажу 25% акцій компанії "Івано-Франківськгаз", заплативши за пакет 33,35 млн. грн.
Другим учасником торгів була компанія "ІК Фінлекс-Інвест". За повідомленням ЗМІ, «Газтек» та інвесткомпанія "Фінлекс-Інвест" підконтрольні бізнесменові Дмитру Фірташу.
Довідка УНІАН. «Херсонгаз» займається транспортуванням газу розподільними трубопроводами, а також продає газ у Херсонській області.
Номінальним утримувачем контрольного пакету акцій ПАТ «Херсонгаз» в розмірі 60,51% є ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз».
***
Росія не зробила винятку для України щодо утилізаційного збору з автомобілів
Москва. Уряд РФ встановив порядок стягування утилізаційного збору з автомобілів, в якому не передбачені якісь винятки для транспортних засобів, вироблених в Україні.
Як повідомили УНІАН у прес-службі уряду РФ, відповідну постанову «Про утилізаційний збір щодо колісних транспортних засобів» підписав прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв. Документ набуає чинності з 1 вересня.
Зокрема, Д.Медведєв затвердив правила стягування, обчислення і сплати утилізаційного збору щодо колісних транспортних засобів, а також повернення сплачених сум цього збору.
У документі окремо прописані правила умов, при дотриманні яких утилізаційний збір не сплачується відносно колісних транспортних засобів, які ввозяться в Російську Федерацію з територій держав - членів Митного союзу і мають статус товарів Митного союзу.
Окрім цього визначені правила прийняття організаціями - виробниками колісних транспортних засобів зобов'язання забезпечити подальше безпечне поводження з відходами, що утворилися в результаті втрати вказаними транспортними засобами своїх споживчих властивостей, а також перелік видів і категорій колісних транспортних засобів, відносно яких сплачується утилізаційний збір, а також розмірів утилізаційного збору;
Також затверджений перелік видів і категорій колісних транспортних засобів, з року випуску яких минуло 30 і більше років, які не призначені для комерційних перевезень пасажирів і вантажів, мають оригінальний двигун, кузов і раму (за наявності), збережені або відреставровані до оригінального стану і відносно яких утилізаційний збір не сплачується;
Д.Медведєв доручив міністерству промисловості і торгівлі Російської Федерації забезпечити ведення реєстру організацій - виробників колісних транспортних засобів, які прийняли зобов'язання забезпечити подальше безпечне поводження з відходами, що утворилися в результаті втрати вказаними транспортними засобами своїх споживчих властивостей, і які подали до 1 жовтня 2012 р. письмові заявки про взяття на себе вказаних зобов'язань, а також включення організацій - виробників колісних транспортних засобів в реєстр з дня подачі заявок.
Стягування утилізаційного збору здійснюватиме Федеральна митна служба. Сплата утилізаційного збору здійснюється платником у російських рублях окремими розрахунковими документами за відповідним кодом бюджетної класифікації на рахунок Федерального казначейства.
Після перевірки правильності обчислення утилізаційного збору і його надходження за відповідним кодом бюджетної класифікації на рахунок Федерального казначейства митний орган проставляє в бланк паспорта транспортного засобу позначку про сплату утилізаційного збору або про підставу його несплати для подальшої видачі паспорта відповідно до законодавства Російської Федерації.
Як повідомляв УНІАН, 29 серпня заступник начальника Головного управління федеральних митних доходів і тарифного регулювання ФМС Росії Рустам Хакімов не виключив, що для автомобілів з України можуть бути запроваджені пільги при сплаті утилізаційного збору.
«Постановою уряду РФ може бути введений виняток або якийсь пільговий коефіцієнт, зробивши цей збір меншим для українських транспортних засобів», - сказав Р.Хакімов.
***
"Життя" пальному Євро-3 можуть продовжити до 2017 року, Євро-4 - до 2021
Міністерство енергетики і вугільної промисловості пропонує вирішити використання автомобільних бензинів і дизельного пального стандарту Євро-3 до 31 грудня 2016 року і Євро-4 до 31 грудня 2020 року.
Про це йдеться в проекті технічного регламенту, розміщеного на сайті Міністерства енергетики і вугільної промисловості 30 серпня.
Згідно з проектом постанови Кабінету міністрів «Про затвердження Технічного регламенту стосовно вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднового і котельного палива», вирішується ще три роки використовувати раніше виготовлене пально.
Проект документа забороняє з 2017 року виробництво і реалізацію суднових палив із вмістом сірководню понад 0,0002%, а також котельного палива із вмістом сірки понад 1%.
Як повідомляв УНІАН, Україна не раз відкладала повний перехід на стандарти якості палива Євро-4 і Євро-5.
23 листопада 2010 року експертно-аналітична група з питань стабільного функціонування ринку нафти і нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості при Кабінеті міністрів України (ЕАГ) підтримала продовження діючих стандартів якості пального на два роки.
12 листопада прес-служба Держспоживстандарту повідомила, що відомство пропонує з 1 січня 2011 року відмінити дію стандарту ДСТУ 4063-2001 тільки в частині високооктанових бензинів, а для бензинів А-76 і А-80 діятимуть старі стандарти.
На сьогодні в Україні діють два стандарти якості нафтопродуктів: ДСТУ 4063-2001 (аналог Євро-2) і ДСТУ 4839-2007 (відповідає Євро-4 -5). У 2007 році був прийнятий графік переходу на нові стандарти якості з паралельною відмовою від ДСТУ 4063-2001 з 1 січня 2011 року.
Про готовність з початку 2011 року освоїти випуск нафтопродуктів, що відповідають вимогам Євро-4 і Євро-5, заявили Одеський, Кременчуцький і Лисичанский НПЗ.
Модернізовані НПЗ і великі автозаправні мережі також виступають за перехід на пкращені стандарти, пропонуючи запровадити систему диференційованого оподаткування за принципом «вище якість – нижче податок».
***
Янукович пропонує спростити та здешевити процедуру відчуження та реєстрації автомобілів
Президент України Віктор Янукович пропонує скасувати необхідність сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при другій і наступних реєстраціях транспортних засобів.
Про це йдеться у внесеному ним на розгляд Верховної Ради проекті закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування при відчуженні транспортних засобів".
Крім того, Президент пропонує змінити механізм визначення вартості транспортних засобів для цілей оподаткування операцій з їх продажу податком на доходи фізичних осіб (зміни до пунктів 173.1, 173.3 та 173.4 статті 173), а також зменшити розмір державного мита за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів.
У пояснювальній записці до законопроекту наголошується, що однією з перепон для спрощення та здешевлення процедур відчуження транспортних засобів є необхідність визначення оціночної вартості автомобілів при їх продажу, що передбачено існуючим порядком визначення бази для оподаткування податком на доходи фізичних осіб, - з оціночної вартості автомобіля. Таким чином, обов'язок та витрати держави на адміністрування податку на доходи фізичних осіб фактично перекладається на платників такого податку.
Висока вартість процедур реєстрації автомобілів обумовлена в основному необхідністю сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі транспортних засобів у розмірі 3% вартості автомобіля. Це змушує покупців автомобілів уникати процедур укладення угод купівлі-продажу транспортних засобів в установленому порядку і не дає можливості для якісного виконання державою функцій з реєстрації та обліку транспортних засобів.
Крім цього, існуючий механізм визначення бази для розрахунку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування залежно від вартості автомобіля, потребує проведення платної оцінки автомобілів при їх продажу на вторинному ринку, що ще більше ускладнює процес реєстрації.
Президент зазначає, що законодавством право засвідчення договорів купівлі-продажу транспортних засобів надано також нотаріусам, але висока ставка державного мита (5% суми договору відчуження транспортного засобу іншим особам, крім відчуження такого транспортного засобу дітям, одному із подружжя, батькам) унеможливлює участь нотаріусів на цьому ринку і не дає можливості забезпечити надходження до місцевих бюджетів від сплати державного мита за відповідні нотаріальні дії.
***
ДПСУ працює над детінізацією ринку цінних паперів
Державна податкова служба України (ДПСУ) розробляє механізми детінізації ринку цінних паперів, повідомили УНІАН у прес-службі відомства.
«При цьому робота з детінізації спрямована на припинення операцій з «технічними» паперами і схемами мінімізації податків з їх використанням. Водночас ліквідні цінні папери, в т.ч. ОВДП і цінні папери, що мають біржову оцінку, не є ризикованими», - наголошується у повідомленні прес-служби відомства.
За даними ДПСУ, ринок цінних паперів сьогодні відзначається непрозорістю операцій. Тільки 10,7% операцій з цінними паперами проводяться через організовані (біржові) механізми. Загальний обсяг договорів, виконаних торговцями цінними паперами у 2011 році, становив 2,2 трлн грн, з них тільки на 235 млрд грн було укладено договорів на організованому біржовому ринку.
Водночас за таких великих оборотів оператори фондового ринку демонструють надвелику збитковість. За підсумками минулого року прибуток від торгівлі цінними паперами становив лише 119 млн. грн, а збитки - 159 млрд грн.
У поточному році частка збиткових операцій, за офіційною звітністю операторів, сягає в середньому 73%, а у страхових організацій доходить до 88%. «Аналіз наявних даних дозволяє припустити високий рівень податкових ризиків. До того ж, практика показує, що саме механізми фондового ринку часто використовуються для ухилення від оподаткування, приховування доходів та інформації про структуру власності активів реального сектора і т.ін.», - йдеться у повідомленні Держподатслужби.
У відомстві також заявили, що в листі ДПСУ №320/0/71-12/15-1217 від 9 серпня 2012 року "Про відображення негативного фінансового результату операцій з цінними паперами і дериватами у 2012-2015 роках" передбачається, що прибуток від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) включається до складу доходів за результатами звітного періоду, в якому здійснюється продаж цінних паперів. При цьому негативний фінансовий результат за торгівлею цінними паперами за своєю суттю є витратами на придбання цінних паперів (не проданих на цей час), здійсненими у минулих податкових періодах, і не є негативним значенням об'єкта оподаткування за податком на прибуток.
«Таким чином, йдеться про інвестиційну діяльність (витрати на придбання цінних паперів), а не про негативне значення об'єкта оподаткування за податком на прибуток», - наголошують у відомстві.
Державна податкова служба зацікавлена у створенні передумов для переходу операцій з цінними паперами у цивілізовані форми, що базуються на прозорості, законності і чесному виконанні зобов'язань перед державою. Податківці впевнені, що це, своєю чергою, сприятиме підвищенню ефективності та ліквідності українського фондового ринку.
***
НБУ не проти друкувати гроші для інших країн - "ми вже можемо собі це дозволити"
Національний банк України (НБУ) має намір брати участь у процесі виготовлення готівки для інших країн.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила заступник глави Національного банку України Віра Ричаковська в п'ятницю, 31 серпня, під час прес-конференції, приуроченої до шістнадцятих роковин введення в обіг в Україні національної валюти - гривні.
«У нас була практика, коли ми виготовляли банкнотний папір для Індії», - сказала В.Ричаковська.
За її словами, НБУ брав участь і в інших тендерах на надання послуг із забезпечення певного етапу процесу виготовлення готівки. Але стати в них переможцем доволі складно, оскільки конкуренція серед банкнотно-монетних дворів надзвичайно висока.
В НБУ впевнені, що технічне забезпечення й інші складові, необхідні для виготовлення готівки, в Україні перебувають на високому рівні.
«Ми вже можемо собі дозволити брати участь у таких тендерах», - сказала В.Ричаковська.
При цьому вона наголосила, що в Україні з початку поточного року, порівняно з відповідним періодом 2011 року, зафіксовано зниження обсягу готівки в обігу на 2,2%. Зниження відбулося у зв'язку зі стабілізацією економічної ситуації в країні.
У Нацбанку вказують на те, що в післякризових 2009-2010 рр. зростання готівки в обігу становило понад 17%. Ця тенденція спостерігалася не лише в Україні, а й в інших країнах, зокрема і з розвиненою ринковою економікою. Причиною були негативні настрої в кризовий період, коли «готівка» мала більшу перевагу, ніж гроші на рахунках в безготівковій формі.
У зв'язку зі скороченням готівки в обігу, за словами В.Ричаковської, НБУ на поточний рік знизив плани з виробництва банкнот гривні.
***
НБУ зробив жорсткішими правила валютно-обмінних операцій
Національний банк України (НБУ) своєю постановою №349 від 21 серпня 2012 року зробив жорсткішими правила валютно-обмінних операцій. Документом вносяться відповідні зміни в Інструкцію про порядок організації і здійснення валютно-обмінних операцій на території України.
Як повідомляв УНІАН, Нацбанк постановою №278 зобов'язав банки з 23 вересня 2011 року здійснювати готівкові валютно-обмінні операції за умови ідентифікації фізичної особи. При цьому регулятор зобов'язав банки копіювати документи, що пред'являлися, а копії залишати в документах дня.
У супровідному листі регулятора до постанови, зокрема, йдеться: «Відбиток штампу каси банку (фінансової установи), пункту обміну валюти, яким завіряються копії документів, що засвідчують особу і підтверджують її резидентності, обов'язково має містити реквізит «дата» і проставлятися так, аби частина розміщувалася на фотографії».
Згідно зі змінами в Інструкції, якщо нерезидент знімав готівкову гривню за допомогою банкомату за міжнародною платіжною карткою, то зворотний обмін невикористаної української валюти повинні здійснювати винятково ті банки, через банкомати яких було проведено трансакцію.
У супровідному листі до постанови з приводу набрання чинності документа вказується, що «згідно з Указом Президента від 03 жовтня 1993 р. №493/92, вказана постанова набуває чинності через 10 днів після державної реєстрації, тобто 8 вересня 2012 р., але в самій постанові вказана інша дата - 2 вересня 2012 року».
***
Нацбанк зафіксував позитивне сальдо платіжного балансу
Сальдо платіжного балансу за січень-липень 2012 року було близьким до нуля, в липні - позитивним на рівні 800 млн дол. Про це йдеться в оприлюдненій на сайті Національного банку України заяві начальника управління методології, аналізу й прогнозування платіжного балансу НБУ Сергія Ніколайчука.
"Характеризуючи стан платіжного балансу, повинен відзначити його покращення в липні. Так відбулося повернення до його профіциту, який становив 800 млн дол., і в цілому за перші 7 місяців сальдо зведеного платіжного балансу було близьким до нуля ", - сказав С.Ніколайчук.
За його словами, дефіцит поточного рахунку в липні становив 1,3 млрд дол. проти 1,5 млрд дол. в червні. В основному, це відбулося за рахунок приватних грошових переказів з-за кордону, які за 7 місяців збільшилися на 5% - до 4,1 млрд дол. При цьому НБУ не надає номінального значення дефіциту поточного рахунку за підсумками січня-липня 2012 року.
Профіцит фінансового рахунку становив 2,1 млрд дол., що є максимальним значенням в поточному році. Це відбулося переважно за рахунок розміщення Україною єврооблігацій на 2 млрд дол.
За словами С.Ніколайчука, резервні активи на кінець липня перевищили 30 млрд дол., і зараз забезпечують покриття імпорту майбутнього періоду протягом 3,5 місяців.
Довідка УНІАН. Дефіцит зведеного платіжного балансу України за підсумками 2011 року становив 2,448 млрд дол. порівняно з профіцитом 5,031 млрд дол. за 2010 рік.
Дефіцит поточного рахунку збільшився до 9,280 млрд дол (5,5% від ВВП) порівняно з 3,018 млрд дол. (2,2% від ВВП) в 2010 році.
У 2011 році профіцит фінансового та капітального рахунку становив 6,8 млрд дол. (у 2010 році - 8 млрд дол.).
***
Австрійська OW Capital Management GmbH купить 25% акцій Крюківського вагонзаводу
Антимонопольний комітет України дозволив компанії OW Capital Management GMBH (Австрія) придбати 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (м. Кременчук, Полтавська обл.).
Про це йдеться в повідомленні АМК.
Довідка УНІАН. ПАТ ”Крюківський вагонобудівний завод” випускає вантажні (вагони-платформи, цистерни, вагони бункерного типа, напіввагони) і пасажирські вагони, вагони метро, запасні частини й візки для вантажних вагонів, колісні пари, запчастини для вагонів метро і ескалаторів, контейнери, дорожню техніку. Виробництво пасажирських вагонів на заводі здійснюється за замовленням ”Укрзалізниці”. Продукція заводу поставляється більш ніж до 20 країн світу.
”Крюківський вагонобудівний завод” є єдиним у СНД підприємством, що має налагоджене виробництво двох видів вагонів - пасажирських і вантажних.
Крюківській вагонобудівний завод у 2011 році збільшив випуск вантажних вагонів на 18% - до 10 750 шт., а пасажирських вагонів - зменшив на 33,3% - до 28 шт.
***
Приплив прямих іноземних інвестицій до України зріс на 23%
Приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в січні-липні 2012 року, порівняно з відповідним періодом 2011 року, збільшився на 23% - до 4,6 млрд дол.
Про це йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті Національного банку України (НБУ).
"Чистий приплив ПІІ в липні підвищився до 694 млн дол. (найбільший рівень за останні 5 місяців). Усього приплив ПІІ в Україну з початку року становив 4,6 млрд дол., що на 23% більше, ніж за аналогічний період минулого року (з них майже 93% - в реальний сектор)", - йдеться в повідомленні.
Як повідомляв УНІАН, за даними Держстату, в січні-червні 2012 року обсяг ПІІ становив 3,224 млрд дол., що на 15,6% більше показника за аналогічний період 2011 року (2,788 млрд дол.).
Довідка УНІАН. У 2011 році в економіку України іноземні інвестори вклали 6,48 млрд дол. прямих інвестицій, що на 8% більше показника 2010 року.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал), спрямованих в Україну, на 31 грудня 2011 року становив 4,9362 млрд дол., що на 10,2% більше порівняно з обсягами інвестицій на початок 2011 року.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
