Інвестиції Китаю в український АПК можуть призвести до непростих наслідків – експерт

Базова інфляція в Україні у серпні становила 0%

"Газтек" купив пакет акцій "Сумигазу" за 16,9 млн грн

Відео дня

У Росії зафіксовано новий спах африканської чуми свиней

Україна хоче працювати у складі ЄЕК як спостерігач – Азаров

Азаров оцінив модернізацію української ГТС в 4,5 млрд євро

Порошенко сподівається на квоти з безмитного постачання труб в країни МС до 2015 року

Номінальний ВВП України у ІІ кварталі становив 351,78 млрд грн

Дефіцит Пенсійного фонду становить 8 млрд грн

На 26% держакцій «Лубнигазу» претендують чотири компанії

***

Інвестиції Китаю в український АПК можуть призвести до непростих наслідків – експерт

Кандидат економічних наук Віталій Мельничук вважає, що великі інвестиції Китаю в український агропромисловий комплекс у перспективі можуть призвести до непростих наслідків для держави.

Про це йдеться у переданому УНІАН коментарі В.Мельничука.

На його думку, прийнятий учора Верховною Радою закон про створення земельного банку та ініціатива прем’єр-міністра України Миколи Азарова про відкриття в Україні китайських шкіл не є збігом.

«Влада активно готується до великих китайських інвестицій, які для України в перспективі можуть мати непрості наслідки», – вважає В.Мельничук.

«Не секрет, що Китай особливо зацікавлений в напрямку сільського господарства. Інтерес Китаю до нашого сільського господарства зумовлений зацікавленістю у стабільних поставках харчових продуктів на китайський ринок, обсяг імпорту яких з України протягом останніх десяти років зростав величезним темпом – по 25% на рік», – зазначив експерт.

Він наголосив, що Китай також дуже зацікавлений у придбанні української землі. За словами Мельничука, на думку експертів, китайська влада хоче купувати українську землю у великих агрохолдингів, які мають у банку землі не менш як 200 тис. гектарів.

Експерт зауважив, що китайська економічна експансія має дві складові – торговельну та кредитно-інвестиційну. Торговельна позначена швидким зростанням експорту товарів з Китаю та формуванням величезного позитивного сальдо в торгівлі з Україною.

«Скажімо, якщо до 2000-го року експорт з України був у п’ять разів більший, ніж з Китаю в Україну, то сьогодні ситуація зовсім інша. Експорт Китаю в Україну утричі більший, ніж з України в Китай. До того ж, 76% нашого експорту – руда. Ми стаємо сировинним придатком та ринком збуту промпродукції для Китаю», – наголосив він.

В.Мельничук нагадав, що у 2005-2011 роках в Україні було продано китайських товарів на загальну суму 28 млрд дол. (і це без контрабанди), водночас українські підприємства експортували в КНР товарів лише на 7 млрд дол.

«Тож баланс на користь Китаю – майже 20 млрд доларів. А це значить, що Україні десь потрібно було знайти цих 20 млрд валютних ресурсів. А де їх брати? І тут «на допомогу» приходить інша китайська складова – кредити та інвестиції. Китай активно пропонує свої кредити та інвестиції, але їхня відмінність від західних інвестицій чи кредитів у тому, що, по-перше, вони є державними, тобто від імені Китайської держави, а по-друге – надаються виключно під гарантії тієї держави, якій надається кредит», – наголосив експерт.

Він нагадав, що нинішня українська влада вже зробила перші кроки, які будуть гарантіями Китаю для інвестицій у сільське господарство.

«28 червня цього року Міністерство аграрної політики та Експортно-імпортний банк Китаю підписали меморандум про співпрацю, який дає можливість Україні залучити 3 млрд доларів на реалізацію проектів в агросекторі. А 13 липня 2012 Мінпаливенерго та Держбанк розвитку Китаю підписали протокол на залучення кредиту з боку України на суму 3,5 млрд доларів», – сказав експерт.

На його переконання, китайська логіка інвестування призводить до «завоювання» території не лише в економічному, а й в демографічному сенсі, тому що Китай часто вимагає, аби персонал, задіяний в їхніх проектах, завозився саме з КНР.

«До того ж, експансія китайського капіталу, як свідчить практика пострадянських країн та країн Африки, часто сприяє консервації наявних там корупційних схем. І тому китайські інвестиції можуть бути корисними Україні лише у випадку, якщо умови їх залучення будуть жорстко відповідати національним інтересам української, а не іншої держави», – вважає В.Мельничук.

***

Базова інфляція в Україні у серпні становила 0%

Базова інфляція (базовий індекс споживчих цін) в Україні в серпні 2012 року проти липня становила 0%, з початку року (серпень 2012 року до грудня 2011 року) - 0,4%.

Про це йдеться у повідомленні Державної служби статистики України.

За даними Держстату, в серпні 2012 року показник базової інфляції проти серпня 2011 року становив 2,3%, у січні-серпні 2012 року до відповідного періоду 2011 року - 4,5%.

Базова інфляція виключає короткострокові нерівномірні зміни цін під впливом окремих чинників, які носять адміністративний, подієвий, а також сезонний характер. Переважно йдеться про цінову динаміку, яка не враховує зміни цін на продовольство і енергоносії.

Як повідомляв УНІАН, в Україні у серпні 2012 року, порівняно з липнем 2012 року, споживчі ціни знизилися на 0,3%, проти серпня 2011 року показник інфляції становив 0%.

Інфляція у січні-серпні 2012 року проти відповідного періоду 2011 року становила 0,9%, з початку 2012 р. (серпень 2012 року до грудня 2011 року) - дефляція 0,4%.

Довідка УНІАН. Державний бюджет України на 2012 рік розрахований, виходячи з урядового прогнозу інфляції в 7,9%.У квітні Міжнародний валютний фонд поліпшив прогноз інфляції в Україні з 8,5% до 7,9% у поточному році (грудень до грудня), а пізніше повідомив про перегляд прогнозу до 7%. Інфляція в 2013 році очікується на рівні 5,9%.

У середині липня Світовий банк (СБ) знизив прогноз інфляції в 2012 році до 6,1% проти 9,4% грудневого прогнозу. У 2013 році СБ очікує інфляцію в Україні на рівні 9,5% (7,4%), у 2014 році – 5,9% (7,1%).

За прогнозами Standard & Poor's, інфляція в Україні в 2012 році становитиме 6%.

***

"Газтек" купив пакет акцій "Сумигазу" за 16,9 млн грн

Найбільший приватний власник ряду українських облгазів - компанія "Газтек" - перемогла в приватизаційному конкурсі з продажу 25,788% акцій ПАТ "Сумигаз", заплативши за пакет 16 млн 900 тис грн (початкова ціна становила 15,6 млн грн - УНІАН).

Трансляція конкурсу, який проводився за принципом аукціону, велася на сайті Фонду державного майна України.

Всього в цьому конкурсі взяли участь дві компанії, другим учасником була компанія "ІК Фінлекс-Інвест", яка була готова придбати 25,788% акцій "Сумигазу" за 16 млн 740 тис грн.

Нагадаємо, ФДМУ в серпні ц.р. оголосив про плани продажу на приватизаційних конкурсах у вересні пакетів акцій 12 газопостачальних компаній, зокрема й 25,788% «Сумигазу». Як говориться в офіційному виданні Фонду «Відомості приватизації» від 15 серпня, покупець пакета буде зобов'язаний упродовж трьох років з моменту придбання інвестувати в розвиток підприємства 4 млн. грн.

Довідка УНІАН. ПАТ з газопостачання і газифікації «Сумигаз» (Суми) займається транспортуванням газу розподільними трубопроводами, а також продає газ в Сумській області.

25% акцій «Сумигазу» належать НАК «Нафтогаз України», 25,788% були передані ФДМУ для приватизації, 22,64% належать ЗАТ «Сток Холдер» (Київ), 24,21% – ТОВ «Оксідент» (Київ).

ПАТ «Газтек» (м. Київ) є найбільшим приватним власником пакетів акцій ряду українських облгазів. "Газтек", зокрема, придбав останнім часом на приватизаційних конкурсах блокуючі держпакети акцій "Миколаїв-", "Івано-Франківськ-", "Севастополь-", "Дніпропетровськ-", "Запоріж-", "Луганськгазу".

Власниками самого "Газтеку" є ряд кіпрських компаній - Krezer Holdings Limited, Nesiba Venchers Limited, Pasler Enterprises Limited і Porala Venchers Limited.

На початку вересня ц.р. "Газтек" залучив у банку “Надра” (м. Київ) кредит на 250 млн. грн для придбання акцій підприємств з газопостачання і газифікації.

Банк "Надра" контролюється українським бізнесменом Дмитром Фірташем.

***

У Росії зафіксовано новий спах африканської чуми свиней

У Краснодарському краю РФ зафіксовано черговий спалах африканської чуми свиней (АЧС), що став 23-м з початку року в регіоні.

Про це УНІАН повідомили у Федеральній службі з ветеринарного і фітосанітарного нагляду (Россільгоспнагляд).

«При дослідженні в Кропоткінській краєвій ветеринарній лабораторії проб патологічного матеріалу, відібраного від свиней, померлих на свинофермі ТОВ «Агрокомплекс «Каневськой бекон» Брюховецького району Краснодарського краю, виділено генетичний матеріал вірусу африканської чуми свиней. На момент виникнення спалаху на свинофермі утримувалося 6 тис. 145 свиней різних статевовікових груп», - говориться в повідомленні.

Підприємство розташоване в 25 км від іншого найближчого вогнища захворювання - свиноферми ТОВ «Реуцький». Всього в Брюховецькому районі утримається 15 тис. 845 свиней. У вогнищі захворювання державною ветеринарною службою проводяться заходи щодо локалізації та недопущення подальшого розповсюдження інфекції.

Всього у 2012 році в Краснодарському краю зареєстровано 23 неблагополучних пункти і два інфіковані об'єкти серед домашніх свиней, один неблагополучний пункт серед диких кабанів.

***

Україна хоче працювати у складі ЄЕК як спостерігач – Азаров

Україна пропонує Євразійській економічній комісії (ЄЕК) розглянути питання про створення представництва України в ЄЕК для роботи як спостерігач.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров у ході зустрічі з головою колегії Євразійської економічної комісії Віктором Христенком у понеділок, 10 вересня, в Києві.

«Ми хотіли б вам запропонувати розглянути питання представництва України при Євразійській економічній комісії, а також наше бажання брати участь у її роботі на правах спостерігача», - сказав М.Азаров. Він зазначив, що Україна пропонує для співпраці акредитувати при ЄЕК постійного представника України зі складу Посольства України в Російській Федерації.

М.Азаров наголосив, що співпраця України з ЄЕК як спостерігача допоможе уникнути ускладнень у двосторонній торгівлі з країнами Митного союзу.

«Це дало б нам змогу оперативно реагувати на ті чи інші чутливі позиції нашої торгово-економічної співпраці», - сказав М.Азаров.

У свою чергу В.Христенко пообіцяв, що ЄЕК розгляне пропозицію України.

«Для нас це прецедент, і це добре», - сказав він.

Як повідомляв УНІАН, Україна і Євразійська економічна комісія 27 серпня 2012 року підписали меморандум про співпрацю з питань торгівлі. З українського боку меморандум підписали міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко, з боку комісії – член колегії Євразійської комісії Андрій Слєпньов.

П.Порошенко зазначив, що підписання угоди про зону вільної торгівлі і цього меморандуму дасть змогу лібералізувати доступ української і російської продукції на взаємні ринки.

Виконання меморандуму буде покладено на міністрів, що відповідають за торгівлю, які працюватимуть у рамках «Діалогу з торгових питань».

Зустрічі на рівні керівників Діалогу проводитимуться не рідше як один раз на півроку, при цьому до складу делегації Євразійської економічної комісії зможуть входити повноважні представники держав - членів МС і ЄЕП. Перше засідання керівників Діалогу, згідно з проектом документа, повинно бути проведене протягом трьох місяців з дати підписання меморандуму.

***

Азаров оцінив модернізацію української ГТС в 4,5 млрд євро

Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що модернізація головного стратегічного об'єкта країни - газотранспортної системи - обійдеться в 4,5 мільярда євро.

Про це йдеться на сайті Кабінету Міністрів України з посиланням на інтерв'ю прем'єр-міністра України Миколи Азарова німецькій газеті «Франкфуртер альгемайне».

«Модернізація української ГТС обійдеться загалом у 4,5 млрд євро. А пропускна спроможність нашої ГТС після цього збільшиться приблизно на 30% », - сказав прем'єр-міністр.

За словами М.Азарова, уряд України пропонує передати управління ГТС міжнародному консорціуму у складі України, Росії і Євросоюзу, який би забезпечував її прозоре і справедливе адміністрування і зайнявся її модернізацією.

«Так звані газові конфлікти України і Росії останніх років продемонстрували необхідність спільної координації дій у питаннях енергетичної безпеки - маю на увазі поєднання інтересів Росії, як постачальника, України, як транзитера, ЄС, як основного споживача», - зазначив М.Азаров.

Прем'єр нагадав, що сильні морози на початку 2012 року продемонстрували, що ані «Північний потік», ані «Південний потік» не мають і не можуть мати надійних газосховищ, резерви яких могли б бути задіяні в період особливо низьких температур.

«В Україні такі сховища є», - додав він.

Як раніше повідомляв УНІАН, питання про модернізацію газотранспортної системи (ГТС) України вирішуватиметься тільки після її оцінки. Таку заяву навесні 2012 року зробив перший віце-прем'єр-міністр України Валерій Хорошковський.

Україна веде з Росією тривалі переговори про зниження ціни на газ, яку вважає несправедливою. Москва в обмін добивається контролю над українською ГТС. Сторони не виключають створення консорціуму з управління ГТС, але його формат поки що не визначений. Україна раніше наполягала на тристоронній моделі - з участю ЄС.

Крім того, Україна замовила компанії «Бейкер Тіллі Україна АЧ» (м. Київ) зробити оцінку вартості активів української газотранспортної системи (ГТС).

Оцінка вартості ГТС необхідна для вирішення питання про її модернізацію.

Довідка УНІАН. Газотранспортна система України є другою у Європі і однією з найбільших у світі. Загальна протяжність газопроводів (без урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км, зокрема магістральних газопроводів - 22,2 тис. км і газопроводів-відведень - 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій (ГРС) становить 1 449.

***

Порошенко сподівається на квоти з безмитного постачання труб в країни МС до 2015 року

Україна сподівається на визначення щорічних квот за безмитними поставками труб до країн Митного союзу на весь період дії угоди про поставки труб, термін якого закінчується до 2015 року.

Як передає кореспондент УНІАН, про це міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко заявив у ході зустрічі з головою колегії Євразійської економічної комісії Віктором Христенком у понеділок, 10 вересня.

«Ми вважаємо, що це абсолютно реально», - сказав П.Порошенко.

При цьому він наголосив, що така позиція України знаходить розуміння як у Євразійській економічній комісії, так і в країнах Митного союзу.

Як повідомляв раніше УНІАН, 13 серпня Росія підписала зміни до угоди про поставки українських труб до РФ, які передбачають у серпні-грудні 2012 р. безмитну поставку 150 тис. тонн труб компанією «Інтерпайп» до РФ.

Нагадаємо, 6 серпня 2012 р. уряд ухвалив розпорядження про схвалення проекту Протоколу про внесення змін до Угоди про регулювання поставок деяких видів сталевих труб з України на території Республіки Білорусь і Російської Федерації від 23 вересня 2011 року і надав відповідні повноваження на його підписання.

Метою підписання Протоколу до Угоди є забезпечення доступу деяких видів української трубної продукції в Російську Федерацію без сплати додаткового антидемпінгового мита до кінця 2012 року. Проект протоколу передбачає квоти на поставки деяких видів сталевих труб до Росії в період із серпня по 31 грудня 2012 року у розмірі 150 тис. тонн.

У вересні 2011 року Україна, Росія, Білорусь і Казахстан підписали спеціальну угоду, якою регулюються обсяги безмитних поставок української трубної продукції на територію країн - учасниць МС. В рамках цієї угоди квота поставок на адресу РФ на 2011 рік становила 300 тисяч тонн. У грудні 2011 року сторони підписали доповнення до угоди, відповідно до якої українські підприємства в першому півріччі поточного року могли безмитно поставити до країн Митного союзу сумарно 264 тис. тонн труб, зокрема до РФ - 150 тис. тонн, до Білорусі - 72 тис. тонн, Казахстану - 42 тис. тонн.

Таким чином, загальна квота по РФ у 2012 році буде збережена на тогорічному рівні - 300 тисяч тонн. Поставки понад квоти оподатковуються антидемпінговими митами: на обсадні труби - 18,9%, насосно-компресорні - 19,9%, нафтопровідні - до 37,8%. Загороджувальні мита діють до листопада 2015 року.

 ***

Номінальний ВВП України у ІІ кварталі становив 351,78 млрд грн

Номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у II кварталі 2012 року становив 351,78 млрд грн (у II кварталі 2011 року - 316,48 млрд грн), йдеться у повідомленні Державної служби статистики України.

При цьому Держстат зберіг оцінку зростання ВВП в II кварталі поточного року на рівні 3%. Попередні дані були оприлюднені відомством наприкінці липня.

Також повідомляється, що дефлятор ВВП у II кварталі 2012 року знизився до 8,5% проти 11,1% в I кварталі поточного року.

Номінальний ВВП України в I кварталі п.р. становив 296,97 млрд грн (у I кварталі 2011 року - 263,55 млрд грн).

Як повідомляв УНІАН, наприкінці липня Держстат України оприлюднив попередні дані, згідно з якими зростання ВВП у ІІ кварталі 2012 р. становило 3% (зростання ВВП в ІI кварталі 2011 року - 3,8%).

З урахуванням сезонного чинника, в ІI кварталі 2012 року проти І кварталу 2012 року зростання ВВП України зафіксовано на рівні 1,9%.

12 червня Держстат поліпшив оцінку зростання ВВП України в I кварталі 2012 року проти аналогічного періоду 2011 року (у постійних цінах 2007 року) з 1,8% до 2%.

З урахуванням сезонного чинника, в I кварталі 2012 року проти аналогічного періоду 2011 року зафіксовано спад ВВП України на рівні 0,2%.

Державний бюджет України на 2012 рік розраховано виходячи з урядового прогнозу зростання ВВП на рівні 3,9%, інфляція - на рівні 7,9%.

Зростання реального ВВП за 2011 рік, за даними Держтату, становило 5,2%, номінальний ВВП - 1 трлн 316,6 млрд грн.

 ***

Дефіцит Пенсійного фонду становить 8 млрд грн

До бюджету Пенсійного фонду України (ПФУ) в січні-серпні 2012 року, за оперативними даними, зі всіх джерел фінансування надійшло 143,986 млрд грн, що на 10,4%, або на 13,6 млрд грн, більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє прес-служба ПФУ.

Зокрема, сума власних надходжень становила 102,218 млрд грн. Порівняно з січнем-серпнем 2011 року, власні надходження зросли на 14,8%, або на 13,149 млрд грн.

При цьому витрати на виплату пенсій і грошової допомоги за звітний період становили 151,986 млрд грн.

Як повідомляв УНІАН, у зв'язку з підвищенням пенсійних виплат ряду категорій громадян з травня 2012 року Кабінет Міністрів, при перегляді бюджету ПФУ на другу половину 2012 року, збільшив дефіцит бюджету фонду з 9,705 млрд грн до 15,324 млрд грн.

Так, доходи ПФУ збільшено з 212,199 млрд грн до 215,64 млрд грн, витрати - з 219,704 млрд грн до 228,764 млрд грн.

 ***

На 26% держакцій «Лубнигазу» претендують чотири компанії

На участь у приватизаційному конкурсі з продажу 26% держпакету акцій ПАТ "Лубнигаз" надійшли заявки від чотирьох компаній - ПрАТ "Макіївкагаз", ТОВ "Маргаз", ТОВ "Інвестиційна компанія "Фінлекс-Інвест", ПрАТ «Газтек».

Про це УНІАН повідомили в прес-службі Фонду державного майна України (ФДМУ).

Нагадаємо, 26% держакцій ПАТ «Лубнигаз» планується виставити на приватизаційному конкурсі 11 вересня ц.р. Стартова ціна даного держпакету встановлена ​​в розмірі 330 тис. грн, крок торгів - 5 тис. грн. Покупець пакета буде зобов'язаний протягом трьох років з моменту придбання інвестувати в розвиток підприємства 2,6 млн грн.

Довідка УНІАН. Власником 25% ПАТ «Лубнигаз» (Полтавська обл.) є НАК «Нафтогаз України», 26% акцій ПАТ передані ФДМУ для приватизації. У лютому ц.р. кіпрська компанія Castlebury Limited стала власником 10,486% статутного капіталу «Лубнигаз».

Власником мажоритарного пакету газопостачальної компанії ПрАТ "Макіївкагаз" є фізичні особи - резиденти.

ТОВ "Маргаз" є мажоритарним акціонером ПАТ "Маріупольгаз", що володіє 76,88% пакетом акцій даної компанії.

ТОВ "Інвестиційна компанія "Фінлекс-Інвест" є власником міноритарних пакетів акцій у низці облгазів, зокрема в "Кіровоград-" і "Мелітопольгаз".

ПрАТ «Газтек» (м. Київ) є найбільшим приватним власником пакетів акцій низки українських облгазів. Власниками самого "Газтека" є низка кіпрських компаній. На початку вересня ц.р. "Газтек" залучив у банку "Надра" (м. Київ) кредит на 250 млн грн для покупки акцій підприємств з газопостачання та газифікації. Банк "Надра" контролюється українським бізнесменом Дмитром Фірташем.

***

Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63

УНІАН