Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

ТОП-10 (25 вересня)

Екс-голову Держфінпослуг засуджено до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна

Україна введе на Чиказькій біржі ф'ючерси на соняшникову олію, соняшник, ячмінь і кукурудзу

Україна за сім місяців скоротила імпорт газу з РФ у грошовому виразі до 7,934 млрд дол.

На тлі суперечок ЄК з «Газпромом» зростає цінність транзиту через Україну - російський експерт

МВФ має намір знизити прогноз зростання світової економіки

Україна пропонує Росії ввести нацрежими для стягування утилізаційного збору

Кабмін встановив граничні націнки на ліки

НБУ ввів додаткові вимоги до банків для отримання рефінансування

Мінфін залучив до держбюджету 780,34 млн. грн від продажу ОВДП

«Мечел» продає Донецький електрометалургійний завод

***

Екс-голову Держфінпослуг засуджено до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна

Шевченківський районний суд Києва засудив до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна колишнього голову Держкомфінпослуг Василя Волгу.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідний судовий вердикт було винесено 24 вересня після майже 4-хгодинного оголошення тексту колегії суддів головуючою суддею Тетяною Овсепян.

Таким чином, суд визнав В.Волгу винним в спробі отримання 500 тис дол. хабара.

Водночас суд прийняв рішення не задовольняти прохання прокуратури щодо конфіскації майна В.Волги, але, у той же час, позбавити його права протягом трьох років обіймати організаційно розпорядчі та адміністративно виконавчі посади в організаціях та установах всіх форм власності.

Коментуючи по завершенню оголошення вироку перебіг подій, в інтерв’ю журналістам В.Волга зазначив, що, на його думку, те, що написав суд – це «знахідка».

За словами В.Волги, призначений термін покарання це практично те, що просила прокуратура, і суд виконав це прохання.

Відповідаючи на питання, чи подаватиметься апеляційна скарга, він сказав: «Так, звичайно, ми будемо подавати апеляцію. Зараз будемо вивчати матеріали, думати і готувати її».

Апеляція може бути подана протягом 15 діб з моменту оголошення вироку.

***

Україна введе на Чиказькій біржі ф'ючерси на соняшникову олію, соняшник, ячмінь і кукурудзу

Україна має намір ввести ф'ючерсні контракти на насіння соняшнику, соняшникову олію, ячмінь і кукурудзу на Чиказькій товарній біржі, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк.

Як повідомили УНІАН у прес-службі міністерства, в ході робочого візиту до США М.Присяжнюк провів переговори з керівництвом Чиказької товарної біржі, зокрема, про посилення присутності на біржі української сільгосппродукції.

«Ми обговорили умови, які необхідно створити, щоб ввести ф'ючерсні контракти на українське насіння соняшнику, соняшникову олію, ячмінь і кукурудзу. Також ми ще раз підняли питання про відкриття в першій половині 2013 року майданчика Чиказької біржі в Україні й початку ф'ючерсних торгів у гривні», - зазначив міністр.

М.Присяжнюк зазначив, що активізація співпраці з Чиказькою товарною біржею дасть можливість реалізовувати українську сільгосппродукцію за наперед встановленою ціною, що зробить неможливими фінансові втрати виробників.

«Робота майданчика Чиказької біржі в Україні дасть можливість сільгоспвиробникам знати, яка ціна на зернові буде в наступному маркетинговому році», - пояснив він. За словами міністра, ще два роки тому, коли починалися жнива, аграрії могли втрачати до 30-40% своїх доходів, оскільки не знали, яка вартість зерна, а зернотрейдери використовували цю ситуацію.

Нагадаємо, Чиказька біржа з 6 червня ввела новий ф'ючерс - пшениця, FOB, Чорне море.

Розмір контракту становитиме 5 тис. бушелів (136 тонн), при цьому поставки здійснюватимуться в липні, вересні, грудні, березні та травні. Базовим активом є борошномельна пшениця, яка поставляється на умовах FOB у п'ять українських портів: Одеса, Іллічівськ, Севастополь, Южний і Миколаїв, а також у три російських і один румунський порт.

***

Україна за сім місяців скоротила імпорт газу з РФ у грошовому виразі до 7,934 млрд дол.

Україна за сім місяців 2012 року скоротила імпорт російського газу до 7,934 млрд доларів, що на 7,7% менше обсягу закупівель за аналогічний період 2011 року, повідомляє Держстат України.

Минулого місяця держкомпанія «Укртрансгаз» повідомила про скорочення за сім місяців 2012 року імпорту газу з Російської Федерації до 19 млрд куб. м, що на 39% менше показників аналогічного періоду минулого року.

Держстат також повідомляє про скорочення імпорту нафти (включаючи газовий конденсат) у першому півріччі 2012 року до 908,9 млн доларів, що на 65,3% менше обсягу імпорту за аналогічний період 2011 року.

Водночас імпорт країною кам'яного вугілля зріс за сім місяців 2012 року до аналогічного періоду 2011 року на 26,2% до 1,821 млрд доларів.

Як повідомляв УНІАН, раніше міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко заявив про плани скоротити імпорт газу до 27 мільярдів кубометрів із 40 мільярдів у 2011 році й порівняно з 52 мільярдами, які Україна зобов'язана імпортувати за умовами контракту.

У відповідь "Газпром" закликав Україну дотримуватися діючого газового контракту.

У 2009 році «Газпром» і держхолдинг "Нафтогаз України" підписали 10-річну угоду, за якою за недобір Україною палива передбачаються штрафи в розмірі 300 відсотків від вартості в зимовий період і 150 відсотків - влітку.

"Газпром" також неодноразово заявляв, що контракти 2009 року зобов'язують Україну платити щонайменше за 33 мільярди кубічних метрів газу на рік.

***

На тлі суперечок ЄК з «Газпромом» зростає цінність транзиту через Україну - російський експерт

На тлі суперечок Єврокомісії з «Газпромом» зростає цінність транзиту через Україну.

Про це УНІАН заявив голова Фонду національної енергетичної безпеки (Росія) Костянтин Симонов.

«Ми розуміємо, що цінність українського транзиту зростає. Тому, що ми не можемо собі дозволити друге перекриття труби. Якщо ми зараз перекриємо трубу, то про всі спроби домовитися з Брюсселем можна забути», - сказав К. Симонов. При цьому він вважає, що газова співпраця з Україною йде на другий план.

«Зараз починається битва гігантів, починається практично відкрита (газова) війна між Росією та Європою. Зрозуміло, що український транзит дуже важливий, але на тлі розборок з ЄС суперечки з Україною йдуть на другий план», - вважає експерт.

На його думку, зараз Європа абсолютно чітко реалізує установку на те, що російський газ є політично небезпечним. За великим рахунком, відбувається свідоме видавлювання Росії з газового ринку, хоча заміни російському газу немає, додав він.

«Європа веде політичну гру, а Росія цим же відповідає, заявляючи про перенаправлення потоків до Китаю. Є продавець, є покупець, які жили собі довго і щасливо, але після війни з Україною 2009 року всі немов з ланцюга зірвалися і луплять один одного палицями по голові», - вважає К. Симонов.

На його думку, Єврокомісія затіяла боротьбу з «Газпромом» з метою змусити його знизити ціни і зняти штрафні зобов'язання за невиконання контракту.

«Практично мова йде про скасування принципу «take or pay», - вважає він.

Російський експерт зазначає, що сьогодні європейським компаніям це вигідно, але ситуація буде змінюватися.

«За цей пряник компаніям доведеться розплачуватися передачею регулюючих функцій в Брюссель. Сьогодні Єврокомісія робить запити на інформацію, завтра вона буде вимагати візувати газові контракти, а скінчиться це тим, що через кілька років Брюссель може запропонувати укладати довгострокові контракти тільки зі своєю участю», - сказав К. Симонов і додав, що завдання Брюсселя замкнути на собі комерційні переговори .

На його думку, зараз Єврокомісія допомагає продавити «Газпром», при тому, що російська монополія йшла на поступки і без Брюсселя.

«За останні три роки багато європейських компаній уже двічі отримали знижки, причому дуже пристойні», - зазначив він.

Як повідомляв УНІАН, 27 вересня 2011 року за ініціативою Європейської комісії в офісах дочірніх і залежних компаній ВАТ «Газпром» у Центральній та Східній Європі, а також в офісах деяких європейських покупців ВАТ «Газпром» пройшли несподівані інспекції, спрямовані на перевірку дотримання конкурентного законодавства ЄС .

4 вересня Єврокомісія почала формальну стадію антимонопольного розслідування діяльності ВАТ «Газпром» в Європейському Союзі.

13 вересня Європейський парламент зобов'язав країни-члени Європейського Союзу розкривати інформацію про енергетичні угоди з третіми країнами.

Згідно з документом, протягом трьох місяців з моменту набуття ним чинності, країни-члени ЄС повинні інформувати Єврокомісію про деталі двосторонніх угод в енергетичній сфері з третіми країнами, після чого Єврокомісія протягом 9 місяців має здійснити оцінку відповідності цих угод внутрішнім правилам ЄС, у тому числі антимонопольному законодавству і законодавству щодо функціонування єдиного ринку.

Крім того, країни-члени зможуть долучати Єврокомісію до всіх нових переговорів щодо угод в енергетичній сфері як спостерігача. Якщо ж в ході переговорів не вдається досягти повної відповідності законодавству ЄС, тоді проект угоди повинен ще до формального завершення переговорів передаватися для оцінки Єврокомісії, яка має зробити висновки протягом 4 тижнів.

***

МВФ має намір знизити прогноз зростання світової економіки

Міжнародний валютний фонд збирається знизити прогноз світового зростання у жовтні, коли буде оновлювати прогнози для глобальної економіки, цитує агентство Reuters главу МВФ Крістін Лагард.

"Ми як і раніше прогнозуємо поступове відновлення, але світове зростання, ймовірно, буде трохи слабше, ніж ми очікували навіть в липні, і наші прогнози мають тенденцію до зниження в останні 12 місяців", - сказала керуючий директор фонду К.Лагард.

За її словами, найсерйозніший чинник, що впливає на світову економіку - це невизначеність, яку відчувають інвестори щодо того, коли регулятори найбільших економік виконають свої обіцянки.

У липні МВФ знизив прогноз світового зростання на 2013 рік до 3,9 відсотків, але зберіг прогноз на поточний рік незмінним, на позначці 3,5 відсотків.

К.Лагард сказала, що невизначеність, яка стосується боргової кризи єврозони, є найбільшим ризиком для глобальної економіки, але можливість так званого "бюджетного обриву" в США - одночасного закінчення податкових пільг і автоматичного скорочення державних витрат у наступному році - також являє собою "серйозну" загрозу.

Керуючий директор також повідомила, що нещодавні рішення європейських лідерів про боротьбу з кризою єврозони підтримали фінансові ринки і тепер вони хочуть побачити, як ці заходи будуть узгоджено здійснені.

Вона знову закликала Європу вжити заходів для створення банківського союзу.

"Ми продовжуємо вірити, що він повинен з'явитися якомога швидше, щоб розірвати порочне коло між банками і державами", - сказала вона.

К.Лагард також закликала США домагатися політичної ясності та вживати заходів, які дозволять уникнути різкого посилення бюджетної політики на початку наступного року. Вона також зазначила, що країні необхідний "конкретний план" поступового зменшення боргу.

***

Україна пропонує Росії ввести нацрежими для стягування утилізаційного збору

Україна пропонує Росії ввести в обох країнах національні режими для стягування утилізаційного збору під час імпорту автомобілів.

Як передає кореспондент УНІАН, про це у вівторок, 25 вересня, повідомив журналістам урядовий уповноважений зі співпраці з СНД Валерій Мунтіян.

Він також зазначив, що міжурядова угода, згідно з якою Україна і Росія введуть такий режим, перебуває на завершальній стадії підготовки, і може бути підписана в рамках проведення саміту голів урядів СНД в Ялті.

«Ми ведемо переговори, і прагнемо це питання винести на ялтинське засідання голів урядів для того, щоб прийняти й підписати міжурядову угоду. Для того, щоб у нас були надані для України і Росії національні режими», – сказав В.Мунтіян.

*** Національний режим передбачає, що стягування утилізаційного збору з українських автомобілів, що імпортуються до Росії, відбуватиметься на тих же умовах, що й виробництво аналогічної продукції всередині РФ, і навпаки.

Згідно з постановою уряду РФ від 31 серпня, з російських автовиробників утилізаційний збір не стягується, проте у порядку повідомлення вони повинні представляти в Мінпромторг гарантії про безпечну утилізацію автомобіля. Інакше і їм потрібно буде внести збір до Федеральної митної служби.

В Україні утилізаційний збір для вітчизняних автовиробників не діє.

Нагадаємо, що 28 вересня в Ялті відбудеться чергове засідання Ради голів урядів СНД. До порядку денного включено понад двадцять питань, що торкаються різних аспектів інтеграційної взаємодії в рамках Співдружності.

Заступник міністра економічного розвитку РФ Андрій Клепач повідомив у вівторок, 25 вересня, в ході відеомоста Москва - Київ на тему: “Більше, ніж СНД: новий формат співпраці в рамках Співдружності”, що в Ялті прем'єри України і Російської Федерації можуть обговорити угоду, яка мінімізує вплив утилізаційного збору на автотранспорт на взаємну торгівлю.

“На нашій торгівлі ця норма позначається, тому йдуть переговори - і вони почалися до введення утилізаційного збору - про те, як виробити формат врегулювання взаємних спірних питань із тим, щоб торгівля не страждала”, - сказав А.Клепач.

“Проект такої угоди готується, і в оптимістичному варіанті її можуть розглянути в Ялті на зустрічі прем'єрів країн СНД, але це вимагає певної роботи й вимагає, щоб Україна ввела в своє законодавство норму про утилізацію автомобілів, чого поки немає”, - додав він.

Як повідомляв УНІАН, з 1 вересня Росія ввела утилізаційний збір на імпортні автомобілі. За оцінкою експертів, дія цього збору може зробити українські автомобілі в РФ на 10-12% дорожче. Збір був введений з метою захистити російський автопром в умовах різкого зниження мит після вступу РФ до СОТ.

У відповідь 14 вересня Україна ввела утилізаційний збір на імпортовані з Росії автомобілі і автобуси.

Раніше Росія заявляла, що має намір відстоювати перед країнами СОТ легітимність введеного утилізаційного збору на імпортні автомобілі.

 ***

Кабмін встановив граничні націнки на ліки

Кабінет міністрів України встановив розмір граничних надбавок на ціни на лікарські засоби і вироби медичного призначення.

Текст відповідної постанови від 24 вересня № 880 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955" оприлюднено на Урядовому порталі.

Документом встановлено, що на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів, визначеного Міністерством охорони здоров’я, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки виходячи із закупівельної ціни, що не перевищують такі розміри: до грн. 100 включно - 25%, більше 100 до 300 грн. включно - 23%, від 300 до 500 грн. - 20%,від 500 до 1000 грн. - 15%, більше 1000грн. - 10%.

***

НБУ ввів додаткові вимоги до банків для отримання рефінансування

Національний банк України (НБУ) встановив додаткові вимоги до банків для отримання рефінансування в результаті тендеру з підтримки ліквідності понад 90 днів.

Це передбачено постановою Правління Нацбанку №393 від 25 вересня 2012 року, яка набирає чинності з дня її підписання.

Документом передбачено, що для отримання рефінансування терміном понад 90 днів, окрім раніше встановлених вимог, банк повинен забезпечити дотримання порядку формування обов'язкових резервів протягом останніх шести звітних періодів, що передують даті подачі заявки на участь у тендері.

Претендент на отримання ресурсної підтримки від регулятора повинен дотримуватися встановлених економічних нормативів і лімітів відкритої валютної позиції протягом останніх шести місяців, а також забезпечити в повному обсязі формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

НБУ також зобов'язав свої територіальні підрозділи у відповідних кредитних договорах, що укладаються з банками, передбачати право Нацбанку достроково розірвати кредитний договір у односторонньому порядку. Умовою для цього може стати виявлення фактів надання банком недостовірної інформації, недотримання протягом дії кредитного договору вимог за обов'язковими резервами, економічних нормативами та лімітами відкритої валютної позиції. Підставою для розірвання договору може бути зменшення розміру регулятивного капіталу, а також нормативів капіталу банку на 10 і більше відсотків протягом звітного місяця.

Як повідомляв УНІАН, НБУ своєю постановою №249 від 19 червня 2012 року збільшив граничний термін надання комерційним банкам кредитів рефінансування з 90 до 360 днів. Крім того, НБУ збільшив максимальний термін операцій РЕПО з 60 до 90 днів.

 ***

Мінфін залучив до держбюджету 780,34 млн. грн від продажу ОВДП

На аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у вівторок, 25 вересня, Міністерству фінансів України вдалося залучити до державного бюджету 780,34 млн. грн, повідомляється на сайті міністерства.

Згідно з повідомленням, Мінфін задовольнив три заявки ОВДП з датою погашення 2 серпня 2017 року (дорозміщення), сума залучення становила 213,94 млн. грн. Прибутковість становила 14,3%.

Також Мінфін задовольнив єдину заявку з ОВДП з датою погашення 18 вересня 2019 року (первинне розміщення), у результаті залучив до держбюджету 200 млн. грн. Прибутковість паперів встановлена на рівні 14,3%.

При цьому основний обсяг залучення на аукціоні 25 вересня забезпечило дорозміщення ОВДП з індексованою вартістю і датою погашення 9 вересня 2015 року. Сума залучення становила 366,39 млн. грн., прибутковість — 9,3%. Мінфін задовольнив всі три подані заявки.

Як повідомляв УНІАН, на думку фахівця відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, після чергового залучення 600 млн. дол. на зовнішніх ринках Мінфін не відчуває гострої потреби у значних додаткових залученнях.

«До завершення передвиборної кампанії ми навряд чи побачимо ринкові операції на первинних аукціонах», - відзначав експерт.

На аукціоні з продажу ОВДП 18 вересня Мінфіну вдалося залучити до державного бюджету 414,292 млн. грн. Мінфін задовольнив дві заявки ОВДП з терміном погашення 22 травня 2019 року. Прибутковість становила 14,3%. При цьому попит на ОВДП з терміном обігу 5 років не було.

***

«Мечел» продає Донецький електрометалургійний завод

Російська гірничовидобувна і металургійна компанія ВАТ «Мечел» ухвалила рішення про продаж ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод», що належить компанії.

Як повідомляється у прес-релізі, розміщеному на сайті «Мечела», відповідне рішення було ухвалене Радою директорів компанії 21 вересня.

Згідно з прес-релізом, за результатами наданого менеджментом аналізу активів ВАТ «Мечел» Рада директорів одноголосно схвалила реалізацію таких активів Групи як таких, що не відповідають новій стратегії розвитку: підприємства Східно-Європейського металургійного дивізіону «Мечел», Приватне акціонерне товариство «Донецький Електрометалургійний Завод» (Україна), Інвікта Мерчант Бар Лімітед (Великобританія), ЗАТ «Мечел Нямунас» (Литва), «Мечел-сервіс Глобал» (за винятком ТОВ «Мечел-сервіс» (Росія)), ТОВ «Схід Хром» (Казахстан), ТОВ «Схід Oriel» (Казахстан), ТОВ «Тихвинський феросплавний завод» (Росія), ВАТ «Південно-Уральський нікелевий комбінат» (Росія), ВАТ «Кузбасенергозбут» (Росія), ТЕЦ «Топлофікация Русе» (Болгарія).

З метою прискорення реалізації пріоритетного проекту гірничовидобувного дивізіону – освоєння Ельгінського вугільного родовища – Рада директорів також рекомендувала оцінити можливість продажу стратегічному партнерові міноритарного пакета акцій ВАТ «Мечел-майнінг» (у розмірі не більш як 25%).

Генеральний директор ВАТ «Мечел» Євген Міхель так прокоментував рішення Ради директорів: «Ми зробили важливий практичний крок у рамках реалізації оновленої стратегії Групи. Рішення Ради директорів повністю відповідають заявленому «Мечелом» курсу на підвищення операційної ефективності, розвиток найбільш перспективних з погляду альтернативних витрат інвестиційних проектів і дозволять нам концентруватися на пріоритетних напрямах бізнесу, роботі з планомірного зниження рівня боргового навантаження і збільшення акціонерної вартості компанії. При цьому зазначу, що реалізація будь-яких можливих операцій у рамках оновленої стратегії «Мечела» залежатиме від наявності пропозицій від зацікавлених сторін, що містять умови, які, на думку Ради директорів, найкращим чином відповідатимуть інтересам усіх акціонерів ВАТ «Мечел».

У своєму повідомленні «Мечел» нагадує, що оновлена стратегія компанії, ухвалена у травні цього року, передбачає упор на таких пріоритетних напрямах, як гірниче видобування і металургія повного циклу з акцентом на виробництво довгого прокату і продукції з високою доданою вартістю, включаючи спецсталі, неіржавіючий прокат і метізи.

Довідка УНІАН. У грудні 2011 року російська компанія «Мечел» завершила операцію з придбання 100% пакета акцій Донецького електрометалургійного заводу. Сума операції становила 537 млн доларів США.

Оплата акцій ДЕМЗ здійснюватиметься з розстрочкою платежу строком на 7 років.

ДЕМЗ - одне з найсучасніших металургійних підприємств України з виробничою потужністю 1 млн тонн сталі на рік. Завод спеціалізується на випуску безперервно-литої заготівки, а також прокату із сталей спеціальної якості, зокрема з термообробкою. Підприємство займає стійкі позиції на ринку як виробник високоякісного прокату, випускаючи, серед іншого, круги великого діаметру із спеціальних марок стали, які експортуються до США і країн Європи.

«Мечел» - одна з провідних російських компаній у гірничовидобувній і металургійній галузях; об'єднує виробників вугілля, залізорудного концентрату, нікелю, сталі, прокату і продукції метізу.

 УНІАН

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку