Верховна рада Придністров'я наполягає на призупиненні Україною односторонньої демаркації придністровської ділянки кордону. Прикордонне відомство України у свою чергу заявляє, що здійснює демаркацію кордону за узгодженням із Кишиневом.

Як зазначається в спеціальній заяві парламенту Придністров'я, активізація Україною з вересня 2012 року демаркаційних процесів викликала крайнє занепокоєння парламентаріїв, передає РІА «Новости».

Депутати підкреслюють, посилаючись на дані прикордонної служби Придністров'я, що на всій лінії кордону з Україною досі існують 17 спірних ділянок.

Відео дня

Парламентарії нагадують, що існує чіткий механізм рівноправного представництва Придністров'я у форматах із демаркації так званої центральної (придністровської) ділянки українсько-молдавського кордону, й просять Президента невизнаної республіки Євгена Шевчука ініціювати переговори з Україною для вироблення механізму рівноправної участі Придністров'я в процесі демаркації й подальшого правового закріплення підсумків демаркації двосторонньою угодою.

"Якщо дана пропозиція не знайде розуміння української сторони, Верховна рада ПМР вважає неправомочним (таким, що суперечить, конституції й законодавству ПМР у частині регламентації режиму державного кордону ПМР) і недоцільним продовження односторонньої демаркації "центральної ділянки" кордону зі сторони України й наполягає на призупиненні процесу демаркації аж до остаточного врегулювання молдавсько-придністровських відносин", - йдеться в заяві.

Тим часом у прес-службі Державної прикордонної служби України пояснили, що Київ здійснює демаркацію кордону за узгодженням із молдавською стороною.

"Всі наші контакти з цього питання здійснюються з Кишиневом", - сказав співрозмовник агентства.

У зв'язку з цим здійснюється демаркація кордону й на придністровській ділянці, зазначив він.

Як повідомлялося, незадовго до розпаду СРСР, 2 вересня 1990 року, п'ять розташованих на лівому березі Дністра районів Молдови оголосили про створення Придністровської союзної республіки у складі СРСР, а потім - незалежної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) із центром у Тирасполі. При цьому місто Бендери і декілька прилеглих до нього правобережних сіл висловилися за входження до складу ПМР. Причиною для такого кроку послужили заяви націоналістично налаштованих радикалів у Кишиневі про вихід Молдови з СРСР і можливості її приєднання до Румунії.

Влада Молдови не погодилася з рішенням придністровських депутатів і спробувала вирішити проблему, ввівши війська в невизнану республіку. В березні 1992 року в Придністров'ї почався озброєний конфлікт, що тривав декілька місяців, до середини липня. В результаті Кишинів втратив контроль над лівобережними районами, і Придністров'я стало територією фактично непідконтрольною Кишиневу з усіма атрибутами державності, включаючи власну валюту.

Міжнародного визнання Тирасполь не одержав, але активно цього добивається. Молдову даний варіант не влаштовує, вона пропонує придністровцям автономію у складі єдиної держави.

Мир у зоні конфлікту підтримують Спільні миротворчі сили, до яких входять 402 російських військовослужбовці, 492 - придністровських, 355 - молдавських і десять військових спостерігачів від України. Службу миротворці несуть на 15 стаціонарних постах і КПП, які розміщено на ключових ділянках зони безпеки.