Фонд держмайна в 2013 році виставить на продаж «Одеський припортовий завод»
У газеті “Голос України” опубліковано закон про держбюджет-2013 без додатків
На останньому аукціоні Мінфін розмістив ОВДП на 48,2 млн дол.
Україна готується до експорту кукурудзи на ринок США - Присяжнюк
Україна подала касацію на рішення суду про виплату боргів ЄЕСУ Міноборони Росії
АМК почав розслідування на ринку карамелі
Ринок злиттів і поглинань України в 2012 році за кількістю угод виріс у 5 разів
Україна в 2013 році може збільшити виробництво сталі
Брюссель чекає від Росії пояснень про плани щодо України
Росія та Білорусь досі не узгодили баланс нафти на 2013 рік
***
Фонд держмайна в 2013 році виставить на продаж «Одеський припортовий завод»
Фонд державного майна України розраховує в 2013 році виставити на продаж 99,57% акцій «Одеського припортового заводу» у разі ухвалення відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.
Про це йдеться у списку об'єктів на приватизацію в 2013 році, опублікованому в газеті «Відомості приватизації».
Згідно з документом, статутний капітал «Одеського припортового заводу» становить 798,544 млн грн.
Як раніше повідомлялося, приватизація цього підприємства, яке, крім виробництва добрив, також займається перевалкою на морські судна аміаку, що надходить трубопроводом із Росії, була провалена українською владою восени 2009 року.
Голова Фонду держмайна Олександр Рябченко останні два роки ініціював нову спробу продажу цього хімічного гіганта, проте можливі терміни приватизації наразі не називаються.
Одне з найбільших хімічних підприємств України “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) у січні-вересні 2012 року на тлі падіння виручки одержало чисті збитки у розмірі 93,2 млн грн порівняно з чистим прибутком у 314,5 млн грн за аналогічний період 2011 року, повідомляється у фінансовому звіті підприємства.
У 2011 році ОПЗ одержав чистий прибуток у розмірі 336,133 млн грн проти чистих збитків у 87,169 млн грн роком раніше.
Довідка УНІАН. «Одеський припортовий завод» (м. Південне, Одеська обл.) – другий за величиною виробник аміаку і карбаміду і третій – з випуску азотних добрив в Україні. Підприємство також здійснює перевантаження хімічної продукції, що надходить з країн СНД, на експорт. Завод є монополістом на загальнодержавному ринку спеціалізованих послуг з прийому, охолоджування і перевантаження аміаку.
***
У газеті “Голос України” опубліковано закон про держбюджет-2013 без додатків
У газеті Верховної Ради “Голос України” опубліковано Закон “Про державний бюджет України на 2013 рік”.
Водночас додатки до закону не опубліковано.
Як повідомляв УНІАН, 6 грудня Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2013 рік».
Парламент затвердив держбюджет з доходами 361,5 млрд грн, видатками – 411,9 млрд грн, дефіцитом держбюджету – 50,4 млрд грн, граничним рівнем державного боргу на 31 грудня 2013 року – 483 млрд грн, можливістю надання державних гарантій на 50 млрд грн.
Документ розрахований виходячи з таких прогнозних макроекономічних показників: номінальний ВВП – 1,576 трильйона гривень, темпи зростання ВВП – 3,4%, інфляція (грудень до грудня) – 4,8%, індекс цін виробників (грудень до грудня) – 5,5%, фонд оплати праці – 482,3 мільярда гривень.
***
На останньому аукціоні Мінфін розмістив ОВДП на 48,2 млн дол.
Міністерство фінансів України на останньому аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що відбувся у вівторок, 18 грудня, розмістило дворічні папери на 48,2 млн дол.
Про це йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті відомства.
Було подано чотири заявки в діапазоні 8,5-8,6%, з них були задоволені три, подані на рівні 9,5%.
«Отже, середньозважена дохідність на аукціоні незначно виросла в порівнянні з попереднім розміщенням, але ставки відсікання залишилися на незмінному рівні», - прокоментував результати аукціону фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
Згідно з даними Державної казначейської служби, надходження від державних запозичень помісячним розписом фінансування загального фонду держбюджету на 2012 рік передбачені в сумі 98,448 млн грн, а станом на 17 грудня 2012 вже надійшло 102,608 млрд грн (зокрема за внутрішніми запозиченнями - 63,842 млрд грн, за зовнішніми - 38,766 млрд грн).
Витрати з обслуговування державного боргу станом на зазначену дату становили 23,316 млрд грн (зокрема за внутрішнім боргом - 16,4 млрд грн, за зовнішнім - 6,916 млрд грн), на погашення держборгу - 64,133 млрд грн (зокрема за внутрішнім - 34,908 млрд грн, за зовнішнім - 29,225 млрд грн).
***
Україна готується до експорту кукурудзи на ринок США - Присяжнюк
Україна готується до експорту кукурудзи на ринок США і проводить відповідне узгодження фітосанітарних норм.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу в середу повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк.
«Ми почали робочий процес щодо узгодження фітосанітарних норм стосовно можливості поставок кукурудзи на американський ринок», - заявив М.Присяжнюк.
За його словами, експорт кукурудзи на американський ринок підвищить імідж зернової групи загалом.
До того ж міністр не дав прогнозів щодо початку фізичних поставок кукурудзи та їхніх обсягів.
М.Присяжнюк також повідомив, що на сьогодні на стадії укладення контрактів перебуває експорт кукурудзи до Китаю. «Наскільки мені відомо, зараз 3-4 компанії перебувають якраз у Китаї на укладенні контрактів», - уточнив міністр.
Як повідомляв УНІАН, 3 грудня один із найбільших агрохолдингів в Україні Ukrlandfarming підписав меморандум про співробітництво з поставок кукурудзи з найбільшим китайським виробником продуктів харчування China Oil & Foodstuffs Co.
Ukrlandfarming планує поставити до Китаю впродовж 2012-2013 років від 500 до 700 тис. тонн кукурудзи. Перші поставки кукурудзи до Китаю буде здійснено до кінця цього року.
За інформацією китайського інформаційного агентства «Синьхуа», за підсумками 2012 року обсяг імпорту кукурудзи до Китаю становитиме близько 5 млн тонн. У 2011 році ця цифра становила 1,75 млн тонн.
За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, у листопаді ц.р. Україна вперше за свою історію отримала офіційний дозвіл на поставки кукурудзи на китайський ринок обсягом до 5 млн тонн. Цього ж місяця було завершено узгодження фітосанітарних вимог щодо поставок кукурудзи до Китаю.
Станом на 6 грудня ц.р. із України було експортовано 4,7 млн тонн кукурудзи. За оцінками Мінагропроду, врожай кукурудзи в Україні в 2012 році становитиме близько 21 млн тонн.
***
Україна подала касацію на рішення суду про виплату боргів ЄЕСУ Міноборони Росії
Україна подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду на рішення Київського апеляційного господарського суду, який залишив чинним рішення про виплату Кабінетом міністрів боргів корпорації «Єдині енергетичні системи України» перед Міноборони РФ.
Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам повідомила перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова.
«Касацію вже подали до Вищого господарського суду України», - сказала І.Ємельянова.
Вона уточнила, що касаційну скаргу було подано 17 грудня.
Як повідомлялося, 3 грудня Апеляційний господарський суд Києва залишив чинним рішення про виплату Кабміном України боргів ЄЕСУ перед Міноборони РФ.
Як повідомлялося, Міноборони РФ звернулося до Госпсуду Києва стосовно виплати урядом України 3,1 млрд грн за боргами корпорації ЄЕСУ. Так, російська сторона зажадала залучити як відповідача, крім Кабміну України, Держказначейство. Цей борг, як стверджують у Міноборони РФ, утворився наприкінці 1990-х років, коли ЄЕСУ на чолі з Юлією Тимошенко не виконала гарантоване урядом Павла Лазаренка угоду 1997 року про поставки корпорацією ЄЕСУ продукції для російського оборонного відомства.
Зі свого боку представник корпорації ЄЕСУ в суді заявив, що листи П.Лазаренка юридично не є держгарантією, а ЄЕСУ не змогла виконати поставки в повному обсязі через тиск із боку держорганів України.
19 вересня 2012 року Госпсуд Києва частково задовольнив позов Міноборони РФ щодо боргу ЄЕСУ, зобов'язавши Україну виплатити російській стороні 3,113 млрд грн. Проте 25 вересня представник Кабінету Міністрів України оскаржив це судове рішення. Також апеляції на це рішення подали Держказначейство і ЄЕСУ. Ці скарги були об'єднані в одне провадження.
3 грудня Апеляційний господарський суд Києва залишив чинним рішення про виплату Кабміном України боргів ЄЕСУ перед Міноборони РФ.
***
АМК почав розслідування на ринку карамелі
Антимонопольний комітет України розпочав розслідування на ринку карамелі України та ініціював зустріч із представниками асоціації «Укркондпром», а також представниками кондитерських підприємств для обговорення проблем галузі.
Про це УНІАН повідомили в прес-службі АМК.
Коментуючи підсумки зустрічі, голова АМК Василь Цушко зазначив: «Антимонопольний комітет як ніхто інший зацікавлений, щоб конкурентний ринок працював як годинник. Наша мета - не накладення штрафів, мета комітету - розвиток і захист конкуренції».
Як сказано в повідомленні, В.Цушко пояснив, що розслідування на ринку карамелі проводиться у зв'язку зі зверненням громадян щодо підвищення цін на кондитерську продукцію, а також у зв'язку з розглядом цілої низки справ, порушених на підставі ознак поширення недостовірної інформації про кондитерські вироби.
Глава АМК закликав учасників ринку кондитерської продукції виробити загальні правила професійної роботи на ринку - такі ж, які працюють в інших галузях, а також запропонував представникам «Укркондпрома» провести кілька додаткових спільних заходів, зокрема в режимі веб-конференції для попередження порушень конкурентного законодавства.
***
Ринок злиттів і поглинань України в 2012 році за кількістю угод виріс у 5 разів
Ринок злиттів і поглинань (M&A) в Україні в 2012 р. характеризувався збільшенням кількості за зменшення середньої вартості транзакцій: здійснено близько 150 M&A угод, що в п'ять разів більше, ніж в 2011 р., але в грошовому вираженні зростання обсягів не відбулося - загальна сума становила близько 5 млрд дол.
Такі дані за підсумками року УНІАН надав спеціалізований оператор ринку M&A - компанія «МТ-Інвест».
За словами керівника компанії, віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців Мирослава Табахарнюка, велику кількість транзакцій (понад 60%) було спрямовано не на продаж бізнесу в цілому, а на залучення інвестицій для подальшого розвитку шляхом продажу частки в компанії.
«Такий тренд був викликаний тим, що залучення коштів через публічні розміщення (IPO) стало неможливим через невдалу ситуацію на ринках, а кредитний ресурс для більшості українських компаній став занадто дорогим», - пояснює експерт.
Як і минулого року, основними гравцями залишаються вітчизняні фінансові і промислові групи, що мали власні кошти або можливість залучити дешеві гроші за кордоном. Вони в основному і скуповували державні активи через приватизаційні аукціони або проблемні активи менш успішних конкурентів.
Якщо не враховувати приватизацію, найбільша активність спостерігалася у фінансовому секторі та сільському господарстві, повідомляє «МТ-Інвест».
«Протягом року західноєвропейські банки йшли з українських активів. Нових власників отримали банки Форум, SEB, VAB. Крім того, частину кредитного портфеля продав французький Societe Generale. На відміну від банківської, в страховій сфері західні компанії входили або збільшували свою присутність в Україні. Зокрема, AXA Group, Aegon і Vienna Insurance Group здійснили придбання у 2012 році.
У сільському господарстві великі українські холдинги продовжували нарощувати земельний банк через купівлю більш дрібних господарств. Українські компанії не обмежувалися придбаннями всередині країни, а також виходили на сусідні ринки. Одна з найбільших українських агропромислових компаній Kernel придбала зерновий термінал в Російській Федерації, продовжуючи експансію на цьому ринку, яку розпочала ще в 2011 році з придбання виробника соняшникової олії», - йдеться в повідомленні «МТ-Інвест».
Якщо говорити про найбільш знакову угоду 2012 року, то, на думку М.Табахарнюка, нею стало придбання компанією Google українського стартапу Viewdle, що займається розробкою технологій розпізнавання осіб і об'єктів. «Хоча вартість цієї транзакції становила, за даними експертів, лише 30 млн дол., вона привернула увагу до України як до країни, яка щось може запропонувати світові в сфері інформаційних технологій», - вважає експерт.
Багато в цьому році йшлося про прихід в Україну інвестицій із Китаю. Але, на думку керівника компанії, ці прогнози збулися лише частково. «Китайський капітал дійсно готовий працювати в Україні, але поки тільки під державні гарантії і в тих проектах, до яких будуть залучатися китайські виробники певної продукції чи послуг. Тому найближчим часом не варто очікувати хвилі M&A за участю китайського капіталу», - зазначає М.Табахарнюк.
У наступному, 2013 році значного збільшення обсягів ринку M&A в Україні чекати не варто, вважають експерти компанії «МТ-Інвест». Фінансові проблеми Євросоюзу залишаються основним фактором несприятливої «погоди» світових настроїв, а це означає, що основна увага західних компаній буде приділена виживанню на основних ринках, насамперед Європи.
Основними гравцями в 2013 році (уже третій рік поспіль) залишаться українські компанії. Як і в 2012 році перспективними будуть сільське господарство і фінансова сфера, де продовжаться процеси консолідації проблемних і невеликих активів. Можливе збільшення інтересу до фармацевтичної галузі та медицини, телекомунікацій, виробництва продуктів харчування. «Обсяг ринку може становити 4-5 млрд дол. Поліпшити цей результат, можливо, вдасться за рахунок подальшого розпродажу державних активів, таких як вугледобувні підприємства, виробництво і дистрибуція електроенергії, машинобудування. Але якщо метою приватизації буде, як і в 2012 році, отримання найбільшої ціни, а продаж - структурам, близьким до влади, навряд чи цей процес істотно збільшить обсяг ринку M&A. Глобальне ж поліпшення ситуації можливе тільки за істотного поліпшення інвестиційного клімату та демонополізації багатьох галузей України», - говорить М.Табахарнюк.
Довідка УНІАН. Компанія «МТ-Інвест» - спеціалізований оператор ринку злиття і поглинань в Україні, присутній на ринку M&A з 2007 року.
***
Україна в 2013 році може збільшити виробництво сталі
Ключова експортна галузь України - металургія - що переживає спад виробництва в поточному році, може поліпшити свої показники в 2013 році, збільшивши, зокрема, виробництво сталі на 3% до 33,7 млн тонн.
Як передає кореспондент УНІАН, такий прогноз дав на прес-конференції директор компанії «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.
«Металургам сприятиме зниження світових цін на руду і коксівне вугілля», - заявив В.Власюк.
У зв'язку з цим Україна, на думку В.Власюка, зможе розраховувати на збільшення експорту прокату на 500 тис. тонн і продажів на внутрішньому ринку до 300 тис. тонн. При цьому рентабельність через зниження цін на сировину і собівартості залишиться на рівні 3%.
«Ми очікуємо збільшення продажів на зовнішньому ринку, зокрема в ЄС на 500 тис. тонн», - заявив В.Власюк, додавши, що експорт сталі в 2013 році за прогнозом становитиме 23,1 млрд тонн. Для порівняння, в 2012 цей показник становитиме 22,6 млн. тонн, а в 2011 становив 24,1 млн тонн.
За словами Власюка, внутрішній ринок споживання сталі в 2013 зросте до 8,6 млн тонн, в 2012 цей показник становитиме 8,3 млн тонн, а в 2011 - 8,4 млн тонн.
«У наступному році буде збільшення споживання сталі на внутрішньому ринку у зв'язку з ремонтом інфраструктури. Серед замовників прокату я б назвав «Укрзалізницю» (вагони і верхнє полотно), металургійні комбінати, трубну промисловість (оновлення труб ЖКГ), а також є ціла низка затверджених проектів з будівництва розвантажувальних терміналів у портах», - заявив В. Власюк.
Керівник проекту DELPHICA Олександр Крайніков, що був присутній на прес-конференції, також очікує, що протягом 2013 року на всіх сировинних ринках переважатиме тенденція до зниження цін, що стимулюватиме виробництво сталі.
«Можна припустити, що і в 2014 році може продовжитися аналогічна ситуація», - додав О.Крайніков.
Він зазначив, що тенденція з'явилася за рахунок зменшення попиту на сировину з боку Китаю, який купував 50% всієї світової залізної руди.
Як повідомляв раніше УНІАН, рейтингове агентство Fitch назвало українських виробників сталі «вразливими» на скороченому в 2013 році через економічну кризу ринку Євросоюзу, вони перебуватимуть під впливом помірного скорочення споживання сталі в ЄС в 2013 році.
На думку керівника аналітичного відділу інвестиційної компанії «Арт Капітал» Ігоря Путіліна, в 2013 збитки металургів повинні скоротитися за рахунок поліпшення світової кон'юнктури ринку сталі.
Податковий збиток металургійних підприємств України за 9 місяців 2012 року становив 10,964 млрд грн.
ДП "Укрпромзовнішекспертиза" засноване в 1993 році. Компанія займається дослідженнями ринків промислових товарів, зокрема, в гірничо-металургійному комплексі, моніторингом зовнішньоторговельних цін, ціновою експертизою зовнішньоекономічних договорів.
Довідка УНІАН. Продукція металургійної галузі, в якій працюють декілька десятків підприємств, займає важливу частину в експорті України і формує для країни значну частину валютної виручки. За даними «Металургпрому», у 2012 р. в Україні планується скорочення виробництва прокату в порівнянні з 2011 р. на 8% - до 29,1 млн тонн. У 2011 р. в Україні обсяги виробництва загального металопрокату зросли порівняно з 2010 р. на 3% - до 31,677 млн тонн, сталі - на 6% - до 34,689 млн тонн, чавуну - на 6% - до 28,879 млн тонн.
***
Брюссель чекає від Росії пояснень про плани щодо України
Європейський Союз хоче почути від Росії про плани євразійської інтеграції, у тому числі щодо України.
Як повідомив власному кореспонденту УНІАН в Брюсселі високопоставлений європейський дипломат, це питання обговорюватиметься на саміті ЄС - Росія 21 грудня в Брюсселі.
"Ми очікуємо, що Росія розповість більше про свої плани євразійської інтеграції, в тому числі щодо України. Україна - дуже важливий партнер в рамках "Східного партнерства", - зазначив співрозмовник агентства.
Він вважає, що підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною в листопаді 2013 року на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі стане великим успіхом.
Водночас дипломат нагадав про прийняті 10 грудня Радою закордонних справ ЄС висновки щодо України, які закріпили політику послідовної співпраці.
"Ми дуже сподіваємося, що до Вільнюського саміту ми зможемо вийти на підписання угоди на базі дій української влади у трьох сферах, визначених у висновках Ради ЄС", - зазначив співрозмовник агентства.
Інший європейський дипломат у розмові з кореспондентом УНІАН також зазначив, що ЄС взяв до відома рішення про перенесення запланованого на 18 грудня візиту Президента України Віктора Януковича до Москви.
"Ми взяли до відома рішення відкласти візит, під час якого планувалося підписати Меморандум про взаєморозуміння щодо приєднання України до Митного союзу", - сказав він.
Співрозмовник агентства ще раз підкреслив, що неможливо одночасно бути в Митному союзі Росії, Казахстану і Білорусі та мати угоду про зону вільної торгівлі з ЄС.
"Членство в Митному союзі - це ще і питання тарифів, питання стандартів, які не завжди збігаються зі стандартами ЄС", - зазначив дипломат.
Водночас, відповідаючи на запитання щодо того, чи зможе ЄС знайти достатньо аргументів для підтримки опору України зростаючому тиску з боку Москви щодо приєднання до Митного союзу, дипломат висловив сумніви.
"Найкращим засобом підтримки була б Угода про асоціацію, оскільки її підписання означає, певною мірою, точку неповернення. Водночас я не дуже оптимістичний щодо спроможності ЄС активно підтримувати Україну до підписання. ЄС вже неодноразово демонстрував досить ганебну політику щодо України", - сказав співрозмовник агентства.
Як повідомляв УНІАН, на саміті Росія-ЄС 21 грудня Росія запропонує Європейському Союзу виключити газопроводи в обхід України - «Північний потік» і «Південний потік» - із зони дії норм Третього енергетичного пакета.
***
Росія та Білорусь досі не узгодили баланс нафти на 2013 рік
Росія та Білорусь досі не узгодили баланс з поставкок нафти та нафтопродуктів на 2013 рік.
Як передає власний кореспондент УНІАН в Республіці Білорусь, про це на прес-конференції в Мінську повідомив посол Росії в Білорусі Олександр Суріков.
«У мене немає прогнозів, тому що не я визначаю цифри балансу. Але це питання поки що не узгоджене. Білорусь просить 23 млн тонн, ми поки ж погоджуємося на 18,5 млн тонн нафти. Я знаю, що внутрішні потреби Білорусі оцінюють у 7-8 млн тонн. Постачання понад ці обсяги несе приховані втрати російському бюджету. Ми розуміємо, що прогноз Білорусі за економічними показниками і бюджет зверстані з розрахунку 23 млн тонн. Природно, є складнощі», - сказав О.Суріков.
За його словами, якщо сторонам не вдасться домовитися до кінця цього року, в першому кварталі 2013 року Росія може дещо збільшити обсяги поставок (виходячи із загального обсягу поставок 18 млн тонн на рік), щоб завантажити нафтопереробні потужності білоруських підприємств, а потім будуть продовжуватися переговори щодо балансу.
Як повідомляв УНІАН, 11 грудня Президент Білорусі Олександр Лукашенко під час зустрічі з членами Клубу головних редакторів країн СНД, Балтії та Грузії висловив впевненість, що протягом найближчих тижнів Білорусь розраховує підписати з Росією баланс з поставок нафти та нафтопродуктів на 2013 рік.
«Думаю, що ми домовимося про 23 мільйони тонн», - підкреслив Лукашенко.
При цьому він зазначив, що за потреби Білорусь зможе додатково поставити необхідні обсяги нафти з інших країн.
«Одного разу Білорусь вже використала можливість постачання азербайджанської нафти через Україну нафтопроводом «Одеса-Броди». Якщо росіяни пошкодують нам 3-4 мільйони тонн додатково нафти, купимо в Азербайджані, у Венесуелі або ще десь, задіємо український вектор. Але я цього не хочу, тому що нам все-таки простіше з Росією», - підкреслив Лукашенко.
Довідка УНІАН. Білорусь запросила у Росії на 2013 рік 23 млн тонн нафти, тоді як Росія готова поставити максимум 18,5 млн тонн. Але саме від цієї різниці багато в чому залежить зовнішньоторговельне сальдо Білорусі та обсяг валютної виручки, що надходить в країну.
Росія в обмін на збільшення поставок вимагає гарантій поставок на власний ринок 2-3 млн тонн нафтопродуктів з білоруських НПЗ.
В кінці листопада ц.р. президент Білорусі О.Лукашенко в інтерв'ю Reuters заявив, що Білорусь може відновити закупівлі нафти поза Росією, якщо не зможе домовитися з Москвою про додаткові щорічні поставки 4-5 мільйонів тонн.
Спір Росії та Білорусі про ціни призвів до тимчасового скорочення поставок нафти російської марки Urals в республіку в 2010-2011 роках, при цьому Мінськ покривав значну частку потреб у сировині за рахунок імпорту легких сортів нафти з Венесуели та Азербайджану через морські порти України і країн Балтії.
Проте вже в березні 2011 року поставки Azeri Light були припинені, а з початку 2012 року до Білорусі повернулася російська нафта за пільговою ціною. З червня Білорусь повністю припинила закупівлі нафти у Венесуели.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
