Уряд Путіна-Медведєва, який пережив кризу, вибори і народні збурення, після чергової рокіровки тандему остаточно втратив здатність мислити стратегічно і діяти злагоджено, пише Reuters з посиланням на заяви експертів і чиновників.
Як наголошує видання, системна криза держуправління в Росії, що посилилася в минаючому році, дезорієнтувала і бізнес, і бюрократів, а надії на пожвавлення економіки після виборів змінилися ворожіннями про те, скільки триватиме застій.
Дмитро Медведєв, який поступився кріслом президента Росії своєму патрону Володимиру Путіну, вжив термін "застій" щодо путінської вертикалі влади ще півтора року тому на бізнес-форумі в Петербурзі. Сам він не зміг перейти від слів до справи в заявлених "модернізації" і боротьбі з корупцією, а падіння цін на нафту і економічна криза остаточно сплутали карти і закріпили перехід до ситуативної політики: вирішувати проблеми по мірі надходження.
Надії на повернення до продуманої стратегії і непопулярних, але потрібних перетворень дехто пов'язував з переїздом політичного важкоатлета Путіна до Кремля після закінчення конституційної перезміни. Путін, що править вже 13 років, повернув собі верховну владу під гул масових вуличних протестів і сформулював нову стратегію указами, визначивши цілі, але промовчавши про спосіб їх досягнення.
"Немає ні порядку, ні команди. Поговорити ні з ким, що називається. Як, що ми робимо?" - ділиться враженнями з Reuters високопоставлене джерело в одному з відомств економічного блоку уряду.
"Останні півроку - відчуття повного застою. Нема порядку, - каже інший високопоставлений чиновник, близький до Кремля. - Перше, що я чую, коли приходжу в Білий дім, - скарги на адміністрацію президента; коли приходжу в Кремль - скарги на уряд".
Старих міністрів Путін забрав із собою до Кремля, а Медведєв набрав собі нових.
"Багато людей в уряді поки що не дотягують за політичною вагою до тих, які були у Путіна. Важче стало рішення просувати, - скаржиться високопоставлений чиновник Білого дому. - Адміністрація - хороша організація, але мудрувати завжди простіше, аніж ухвалювати конкретні рішення".
Існування двох паралельних урядів лише заплутує ситуацію за відсутності виразної економічної стратегії і породжує вал спонтанних і часом суперечливих рішень.
"Наявна системна криза в управлінні країною, тому що довгострокові завдання суперечать тактичним", - говорить Володимир Назаров з Інституту Гайдара.
"Те, що вигідно групам інтересів та те, що необхідно робити виходячи зі сформованої системи, багато в чому підриває або стабільність системи, або довгостроковий розвиток країни. Цей конфлікт об'єктивний і буде тільки загострюватися. І якщо влада навіть захоче щось зробити з найкращих намірів, вона не зможе зняти цей конфлікт, тому що необхідно міняти усю модель всіх інститутів в нашій країні, а цього нинішня влада зробити не може".
Мода на "реформи" поступилася місцем захопленню "дорожніми картами". Чиновники обговорюють їх на нарадах, створюють робочі групи, дають доручення, узгоджують позиції.
"Держпрограми приймаються як мінімум в двох варіантах - незрозуміло, який з них буде виконуватися. Відповідно, незрозуміло, які цілі будуть досягнуті", - говорить колишній глава Мінфіну Олексій Кудрін, звільнений восени 2011 року за критику політики тодішнього президента Медведєва.
У році, що минає, Медведєв зміг відстояти жорсткий федеральний бюджет на 2013-2015 роки, який обмежує витрати скарбниці і покликаний знизити залежність бюджету від цін на нафту. Однак ніщо не заважає скасувати так зване "бюджетне правило", повернутися до м'якої політики і знов збільшити витрати скарбниці, особливо в умовах, коли у регіонів може не вистачити грошей на виконання травневих указів Путіна, які на дві третини фінансуються з місцевих бюджетів.
Щорічне нарощування витрат у розрахунку на дорогу нафту поставило під загрозу стійкість бюджетної системи, і в умовах політичної кризи, що розвивається, у Росії і економічної - в Європі, влада вирішила ввести з 2013 року бюджетне правило, яке обмежує витрати скарбниці середньою за кілька років ціною на нафту, що позбавило чиновників можливості традиційного збільшення витрат.
Широко розрекламовану Путіним "стабільність заради розвитку" підточують непередбачуваність і спонтанність рішень влади, що втратила здатність ставити стратегічні завдання і домагатися їх виконання, скаржаться експерти і чиновники.
Стратегію-2020, яка розроблялася за дорученням Путіна напередодні виборів, уряд Медведєва поклав під сукно, не запропонувавши нічого взамін.
Після гучних суперечок про багатомільярдні програми переозброєння армії і приватизації уряд і Кремль укотре продемонстрували схильність до спонтанних рішень при скороченні накопичувальної частини пенсії, кажуть спостерігачі.
Без зовнішнього шоку ніщо не загрожує застою в Росії в прийдешньому році, кажуть експерти.
"Наступний рік може виявитися більш інерційним, оскільки жодних серйозних ініціатив у сфері економічної політики від влади чекати не доводиться", - говорить президент Центру стратегічних розробок Михайло Дмитрієв.
"Погіршення в Європі може створити нові ризики. Для російської економіки в цьому зв'язку викликами є і можливе зниження ціни на нафту, і продовження відтоку капіталу, і погіршення кредитів у банківській сфері. У разі виходу Греції з ЄС, зростання може бути нижче двох відсотків" , - вважає Кудрін.
"З урахуванням збільшення президентського терміну (до 6 з 4 років), можна зручними для реформ вважати три роки після виборів. Ну ось, два з трьох будуть вже згаяні", - говорить Кудрін.
