АМКУ дозволив кіпрській компанії придбати контрольний пакет акцій Одеського НПЗ
Звіт GRECO про корупцію: з 13 рекомендацій Україна поки виконала лише дві
Україна зняла заборону на експорт до Митного союзу продукції ще двох компаній
Мінагропрод очікує падіння виробництва цукру на 36%
Нові правила в дії: призупинено обіг цінних паперів 74 емітентів
Україна і Білорусь мають намір протягом місяця вирішити взаємні проблеми в торгівлі
Верховна Рада підтримала законопроект про боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів
Білорусь як і раніше зацікавлена у виробництві сільгосптехніки разом з Україною
Кабмін схвалив меморандум про отримання Україною статусу спостерігача в Митному союзі
Україна розраховує отримати дозвіл на експорт пшениці і кукурудзи до США вже цього року
***
АМКУ дозволив кіпрській компанії придбати контрольний пакет акцій Одеського НПЗ
Антимонопольний комітет України дозволив кіпрській компаній Empson купити контрольний пакет акцій Одеського нафтопереробного заводу, що належав приватній російській нафтовій компанії «ЛУКОЙЛ».
Про це УНІАН повідомили у прес-службі відомства.
Також АМКУ видав дозвіл кіпрській Empson на придбання контрольного пакета акцій ТОВ «Енергія і газ України» (м. Одеса), яка також належить компанії «ЛУКОЙЛ», і експлуатує енергоблок для комбінованого вироблення електричної і теплової енергії для Одеського НПЗ.
Як раніше повідомляв УНІАН, у квітні 2013 року компанія Empson в офіційному бюлетені "Цінні папери України" повідомила про намір купити 99,58% акцій Одеського нафтопереробного заводу за 490,742 млн грн.
На початку березня 2013 року компанія «ЛУКОЙЛ» погодилася продати українській групі «Східно-європейська паливно-енергетична компанія» (ВЕТЕК) 99,6% акцій Одеського нафтопереробного заводу.
Операцію планується закрити до 1 червня 2013 року після виконання сторонами низки попередніх умов.
Одеський нафтопереробний завод (м. Одеса), який з жовтня 2010 року зупинив роботу з ініціативи власника - компанії «ЛУКОЙЛ», здатний щорічно переробляти 2,8 млн тонн нафти. Завод належить «ЛУКОЙЛ» з 2000 року.
Східно-Європейська паливно-енергетична компанія (ВЕТЕК) об'єднує енергетичні активи бізнесмена Сергія Курченко. До неї входять структури, які здійснюють реалізацію скрапленого газу, нафтопродуктів, природного газу, мережі АЗС та АГНКС та інші профільні активи в Україні та ряді інших країн.
***
Звіт GRECO про корупцію: з 13 рекомендацій Україна поки виконала лише дві
Міністерство юстиції оприлюднило Третій додатковий звіт про виконання Україною рекомендацій, наданих Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO) за результатами спільних Першого і Другого раундів оцінювання нашої держави.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства юстиції, за словами міністра Олександра Лавриновича, звіт стосується виконання 13 раніше наданих рекомендацій, з урахуванням останньої інформації, наданої органами державної влади України.
Як зазначається у звіті, із 13 рекомендацій, виконання яких тривало, Україна задовільно виконала дві рекомендації, частково виконала 10 рекомендацій та не виконала одну рекомендацію.
GRECO відзначає ухвалення Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки і прогрес з низки питань: ухвалення Закону «Про правила етичної поведінки», положення про врегулювання конфлікту інтересів державних посадових осіб та запровадження систематичної програми тренінгів для державних службовців.
У звіті також відзначено проявлені позитивні ініціативи з метою виконання деяких рекомендацій, зокрема щодо перегляду системи адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення та введення до кількох галузевих законів і статутів положень про захист інформаторів.
Продовження цих ініціатив та доповнення їх необхідними заходами, на думку GRECO, дозволить забезпечити виконання більшої кількості рекомендацій.
Водночас GRECO висловлює стурбованість з приводу того, що в Україні досі не закріплена правова база для таких фундаментальних сфер як система органів прокуратури, реформа державного управління та процедура здійснення державних закупівель.
На думку GRECO, надалі існує необхідність прийняття додаткових законодавчих актів стосовно майна, набутого злочинним шляхом.
GRECO також вважає, що Національний антикорупційний комітет має проводити більш ефективний моніторинг антикорупційних політик.
У контексті висловлених зауважень GRECO наполегливо просить органи державної влади України вжити рішучих дій з метою реалізації невиконаних рекомендацій та, зокрема, прийняти відповідні законопроекти, що зараз перебувають на розгляді у Верховній Раді України.
З текстом Третього додаткового звіту мовою оригіналу та з українським перекладом можна ознайомитися на сайті Міністерства юстиції (www.minjust.gov.ua) в рубриці «Антикорупційні ініціативи».
Під час 59-го пленарного засідання GRECO, яке відбулося з 18-22 березня у Страсбурзі, було заслухано і затверджено Третій додатковий звіт України про виконання рекомендацій, наданих експертами GRECO за результатами проведених спільних 1-го та 2-го раундів оцінювання.
За результатами розгляду звіту GRECO підвищила рейтинг виконання та відповідно визнала виконаними рекомендації щодо розробки та впровадження антикорупційної стратегії та плану дій з її виконання, а також щодо прийняття модельного кодексу поведінки публічних службовців і запровадження їхнього навчання з питань запобігання і протидії корупції, професійної етики.
Відповідно до прийнятого на пленарному засіданні GRECO рішення Україні запропоновано якнайшвидше прийняти рішення стосовно надання GRECO дозволу на оприлюднення звіту, а також оприлюднення та перекладу такого звіту в Україні.
***
Україна зняла заборону на експорт до Митного союзу продукції ще двох компаній
Україна скасувала тимчасові обмеження на експорт продукції до Митного союзу, які ввели 2 травня поточного року, для підприємств «Миронівський хлібопродукт» і «Агромарс».
Про це в коментарі УНІАН повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Іван Бісюк.
«Ми зняли тимчасову заборону і надали їм право на експорт», - сказав Бісюк.
Він також повідомив, що до Россільгоспнагляду вже направлено листи з повідомленням про те, що відповідні розслідування щодо цих підприємств проведені, і обмеження на експорт знято.
Тимчасові обмеження на експорт стосувалися, зокрема, одного з підприємств "Миронівського хлібопродукту" - Миронівської птахофабрики.
Як повідомляв УНІАН, раніше Держветфітослужба скасувала обмеження на ввезення яловичини і м'яса птиці до Митного союзу для компаній «Тавр-Плюс» і «Елітекс» (обидві - Донецька обл.).
2 травня 2013 року Держветфітослужба обмежила поставки продукції тваринництва в країни Митного союзу для чотирьох підприємств у зв'язку з невідповідністю їх продукції мікробіологічним показникам.
***
Мінагропрод очікує падіння виробництва цукру на 36%
Виробництво цукру в Україні в 2013-2014 маркетинговому році (МР: вересень 2013 - серпень 2014 р.) може скоротитися на 36% (800 тис. тонн) - до 1,4 млн тонн із нинішніх 2,2 млн тонн. Як передає кореспондент УНІАН, про це, відповідаючи на запитання агентства, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк під час відкриття Міжнародної агропромислової виставки "АГРО -2013".
«Ми очікуємо виробництво на рівні 1,4-1,45 млн тонн», - сказав міністр.
До того ж він повідомив, що перехідні запаси цукру до нового маркетингового року становитимуть рекордні для України 700 тис. тонн.
Крім того, М.Присяжнюк зазначив, що за станом на 20 травня сівбу цукрових буряків проведено на території 306 тис. га, що становить 103% від прогнозу.
Як повідомляв УНІАН, українські цукровиробники завершили сезон 2012-2013 маркетингового року, переробивши 17 млн тонн цукрових буряків. Обсяг виробництва цукру з 63 цукрових заводів становив 2,2 млн тонн. Ці обсяги повністю забезпечують внутрішню потребу країни в цукрі, яка становить 1,8 млн тонн.
***
Нові правила в дії: призупинено обіг цінних паперів 74 емітентів
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на сьогодні призупинила внесення змін до системи реєстру власників і депозитарного обліку цінних паперів 74 емітентів через невідповідність їх нормам корпоративного законодавства, повідомили УНІАН у прес-службі комісії.
Зокрема, як зазначили в комісії, ці дії НКЦПФР зробила під час своєї роботи з приведення діяльності емітентів у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства".
За словами члена НКЦПФР Євгена Воропаєва, ці рішення не є "фінальним етапом цього напрямку діяльності, регулятор продовжуватиме роботу з приведення діяльності емітентів у відповідність із законодавством, і незабаром можна буде очікувати прийняття ще низки подібних рішень".
Загалом, за очікуваннями фахівців регулятора, в поточному році може бути прийнято близько 5 тис. подібних рішень.
Нагадаємо, раніше голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв заявив, що комісія не тільки може припиняти обіг акцій компаній, які у своїй діяльності порушують норми корпоративного законодавства, а й звертатися з позовом, зокрема і про припинення діяльності цього акціонерного товариства. "Все це робиться для того, щоб інвестори мали можливість реально оцінити ті можливості для інвестицій, які сьогодні є в Україні", - зазначив він.
***
Україна і Білорусь мають намір протягом місяця вирішити взаємні проблеми в торгівлі
Україна і Білорусь мають намір протягом місяця зняти всі питання, які виникають у взаємній торгівлі двох країн, – зокрема, щодо експорту та імпорту кондитерських виробів.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив перший заступник прем'єр-міністра Республіки Білорусь Володимир Семашко за підсумками засідання Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торгівельно-економічної співпраці, яка пройшла 22 травня у Києві під головуванням першого віце-прем'єр-міністра України Сергія Арбузова.
«У нас немає дискримінації у торгівлі. Водночас не до кінця розблоковано питання щодо м'ясомолочної продукції, української кондитерської продукції, яка також входить до продовольчої групи. Але протягом місяця ці питання будуть вирішені», - сказав Семашко.
Він також звернув увагу на те, що Білорусь проявляє значну зацікавленість в імпорті української продукції металургії, продовольства, сільськогосподарського насіння, продукції важкого машинобудування, енергетичного машинобудування.
У свою чергу перший віце-прем'єр-міністр Арбузов підтвердив, що українська і білоруська сторони, ймовірно, знайдуть порозуміння у питаннях взаємної торгівлі. «Перспективи наших відносин досить високі. Наші відносини на дуже високому рівні. Лише цього року ми зустрічаємося вже вдруге. Очікується зустріч на рівні прем'єр-міністрів двох країн і, можливо, голів держав. Ми не можемо не домовитися», - підкреслив Арбузов.
Він повідомив, що напередодні засідання комісії Кабмін запрошував представників бізнесу, які працюють з Республікою Білорусь, щоб обговорити усі проблемні питання і вислухати їхні пропозиції. «Вже сьогодні я отримав відповідь, що по цих пропозиціях почалася робота. Можу з упевненістю сказати, що всі зобов'язання, які уряд взяв на себе, будуть реалізовані вже цього року», - сказав Арбузов.
Він також висловив упевненість, що українсько-білоруські відносини будуть розвиватися й надалі. «Я б хотів, щоб і наша продукція, зокрема кондитерська, могла бути представлена в Білорусі так само добре, як представлені білоруські продукти на ринку України», - зазначив перший віце-прем'єр.
Як повідомляв УНІАН, на початку травня асоціація «Укркондпром» заявила про повне блокування білоруською стороною експорту кондитерських виробів українського виробництва. Можливі втрати українських кондитерів оцінювалися у 50 млн грн. Перший віце-прем'єр Білорусі Семашко обіцяв порушити питання відновлення експорту української кондитерської продукції під час засідання Міжурядової комісії.
Довідка УНІАН. Білорусь, як торговий партнер України, за підсумками 2012 року посідає друге місце серед країн СНД за обсягами взаємної торгівлі. Товарооборот України і Білорусі у 2012 році становив 7,32 млрд дол. За підсумками першого кварталу 2013 року товарооборот становив 1,35 млрд доларів, що на 3,2% менше аналогічного показника 2012 року.
***
Верховна Рада підтримала законопроект про боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів
Верховна Рада України підтримала в першому читанні законодавчі зміни, які посилюють заходи з боротьби з фальсифікацією молочних продуктів і передбачають введення розмежувань між молочними продуктами і продуктами, що містять молочні замінники.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення в першому читанні проекту закону про внесення змін до закону "Про молоко та молочні продукти" та інших законодавчих актів проголосували 267 народних депутатів при необхідному для прийняття рішення мінімумі в 226 голосів.
Як відзначається у пояснювальній записці до законопроекту народного депутата від Партії регіонів Андрія Деркача, ним встановлюється чітке розмежування між молочними продуктами та продуктами, які містять замінники молочних складових, через введення терміну «молоковмісні продукти» та встановлення обов’язку виробників молочної продукції чітко дотримуватися вимоги про найменування виробленої продукції в залежності від її складників.
Крім цього, законопроектом конкретизуються правові підстави застосування механізму державного регулювання закупівельних цін на молоко.
Зокрема, запропонованими змінами визначається, що на етикетці, упаковці та інших видах маркування під основною назвою молоковмісного продукту та знаком для товарів і послуг обов’язково повинен міститися текст наступного змісту: «Продукт із замінниками складових молока». Розмір такого тексту має бути не меншим ніж 80% від найбільшого розміру тексту основної назви такого продукту або знаку для товарів і послуг .
Також проектом пропонується заборонити виробництво та реалізацію молоковмісних продуктів, масова частка молочних жирів у яких складає менше 50%.
Крім того, пропонується встановити, що суб’єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю молочними продуктами, традиційними молочними продуктами та молоковмісними продуктами, зобов’язаний розміщувати молоковмісні продукти окремо (на інших секціях, стелажах, прилавках) від молочних продуктів та традиційних молочних продуктів.
Місця, де розміщені молоковмісні продукти (секції, стелажі, прилавки) повинні бути інформаційно позначені як місця розміщення продуктів із замінниками складових молока.
Згідно із законопроектом, з метою забезпечення соціальних гарантій населення та протидії зловживанням монопольним становищем під час формування закупівельних цін на молоко та молочну сировину, Кабінет Міністрів України у разі потреби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, встановлює мінімально допустимий рівень закупівельних цін на молоко та молочну сировину на відповідні періоди календарного року.
Також законопроектом визначається, зокрема, що порушення вимог щодо маркування молоковмісних продуктів тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення вимог щодо торгівлі молочною сировиною, молочними продуктами та молоковмісними продуктами - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; виробництво або реалізація молоковмісних продуктів, масова частка молочних жирів в яких складає менше 50%, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виробники молочних продуктів в середу заявили про підтримку цих законодавчих змін.
«Дуже часто ми бачимо продукти, наприклад, сметану, в якій використовуються рослинні жири, і водночас вони мають назву «сметана». Я думаю, потрібно змінювати назву, щоб споживачі могли легко відрізняти молочні продукти від тих, які тільки містять молоко», - сказала на конференції в Києві директор зі зв'язків з громадськістю ТОВ «Лакталіс Україна» Світлана Крузе.
«Деякі продукти, які містять молоко, бактерії, вітаміни і мінерали зараховують вже до молоковмісних, а не до молочних. Це питання законодавчого регулювання, і повинно бути чітке розділення», - додала менеджер медичного маркетингу компанії Danone Ольга Кухар.
***
Білорусь як і раніше зацікавлена у виробництві сільгосптехніки разом з Україною
Білорусь зацікавлена в поставках своєї сільгосптехніки до України на максимально вигідних умовах, а також як і раніше готова налагодити складальне виробництво сільгосптехніки на українських заводах.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив перший заступник прем'єр-міністра Республіки Білорусь Володимир Семашко за підсумками засідання Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торгівельно-економічної співпраці, що відбулося сьогодні, 22 травня, в Києві під головуванням першого віце-прем'єр-міністра України Сергія Арбузова.
«Ми готові допомогти Україні поставити на супервигідних умовах - за лізинговими схемами, за допомогою банківських кредитів - техніку і організувати складальне виробництво. До того ж, ми не з нуля починаємо. У нас вже є досвід спільного виробництва тракторів і комбайнів», - сказав Семашко.
Він також запропонував схему локалізації виробництва, коли в Україні будуть задіяні не тільки складальні потужності, але і змішані заводи з виробництва комплектуючих. «Локалізація виробництва може стати додатковим стимулом. Для України це благо, оскільки мова йде про створення нових робочих місць, про зростання виробництва в цілому», - зазначив Семашко.
За його словами, спільне виробництво було б вигідно також у світлі формування зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом. «Ви (Україна - УНІАН) на порозі створення зони вільної торгівлі з ЄС, і гріх не скористатися тим, щоб складальні підприємства могли б просувати товарну продукцію не тільки на ринку України, але і на ринку ЄС», - сказав Семашко.
Як повідомляв УНІАН, у квітні прем'єр-міністр України Микола Азаров заявляв про те, що Україна і Білорусь активізують створення спільних підприємств з виготовлення сільськогосподарської техніки. Раніше таке підприємство планувалося створити на базі ТОВ «Херсонський машинобудівний завод».
Білорусь, як торговий партнер України, за підсумками 2012 року посідає друге місце серед країн СНД за обсягами взаємної торгівлі. Товарооборот України та Білорусі в 2012 році становив 7,32 млрд дол. За підсумками першого кварталу 2013 року товарооборот становив 1,35 мдрд доларів, що на 3,2% менше аналогічного показника 2012 року.
***
Кабмін схвалив меморандум про отримання Україною статусу спостерігача в Митному союзі
Кабінет Міністрів України схвалив меморандум про надання Україні статусу спостерігача в Митному союзі (МС).
Про це повідомляється на особистому сайті прем'єр-міністра України Миколи Азарова.
"Сьогодні на засіданні уряду ми ухвалили відповідний меморандум, відпрацьований з урахуванням думки російської, білоруської та казахстанської сторін. Статус спостерігача дозволить нам ефективно відстоювати свої інтереси в Митному союзі», - заявив Азаров сьогодні на зустрічі з першим віце-прем'єр-міністром Білорусі Володимиром Семашком.
Азаров висловив сподівання, що Росія, Білорусь та Казахстан погодяться надати Україні статус спостерігача в МС.
«Ми сподіваємося, що те питання, яке ми ставили перед керівництвом трьох країн - Росії, Білорусі, Казахстану, - розглянуть і вирішать позитивно", - зазначив Азаров.
Також він висловив сподівання, що до кінця 2013 року буде підписано угоду про доступ до трубопровідного транспорту, передбаченого в рамках угоди про зону вільної торгівлі в СНД. «Це дасть змогу позбутися монопольного становища «Газпрому» на ринку газу і нафти», - підкреслив прем'єр України.
Як повідомляв УНІАН, Україна очікує, що питання про надання їй статусу спостерігача в Митному союзі Росії, Білорусі та Казахстану розглянуть 29 травня під час зустрічі президентів чотирьох країн.
***
Україна розраховує отримати дозвіл на експорт пшениці і кукурудзи до США вже цього року
Міністерство агарної політики та продовольства України сподівається, що країна отримає дозвіл експортувати кукурудзу і пшеницю до США вже в 2013 році.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив журналістам міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк під час міжнародного форуму «Світовий зерновий ринок - тенденції, ризики, ініціативи».
«Я хотів би, щоб це почалося протягом цього календарного року, щоб ми отримали всі дозволи (на поставку кукурудзи і пшениці до США - УНІАН)», - сказав він.
За словами міністра, вітчизняна кукурудза вже пройшла експертизу в США і тепер очікуються її результати, після отримання яких почнеться перевірка української пшениці. Водночас міністр не уточнив можливих обсягів поставок.
Присяжнюк також зазначив, що отримання дозволу на експорт цих культур стане підтвердженням їхньої якості та відкриє для України нові ринки збуту зернових.
Як повідомляв УНІАН, у травні міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк та міністр сільського господарства США з питань фермерства і закордонної сільськогосподарської служби Дарсі Веттер обговорили можливість отримання Україною дозволу на поставку кукурудзи та пшениці на ринок США.
Довідка УНІАН. Товарооборот сільгосппродукції між США і Україною в 2012 році становив понад 353 млн дол., що на 54% більше, ніж роком раніше. А в 1-му кварталі цього року товарооборот між країнами зріс майже на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 126 млн дол.
За даними Держмитниці, в 2012 році Україна імпортувала зі США 3,5 млн тонн кукурудзи, що на 19,6% менше, ніж у 2011 році. Водночас експорт даної культури не здійснювався. Між Україною і США також практично відсутня торгівля пшеницею.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
