Очікується, що за підсумками засідання Вищої Євразійської економічної ради в Астані Україна одержить статус спостерігача в Євразійській економічній комісії, а Киргизстан просунеться на шляху приєднання до Митного союзу.

Про це повідомляє РІА «Новости», відзначаючи, що Президент РФ Володимир Путін прибув напередодні до Астани з робочим візитом, аби в середу разом з лідерами Казахстану і Білорусі взяти участь у засіданні Вищої Євразійської економічної ради.

Головними темами зустрічі стануть перспектива створення Євразійського економічного союзу і розширення взаємодії країн-учасниць Митного союзу з Киргизстаном та Україною - президенти цих країн Алмазбек Атамбаєв і Віктор Янукович також прибули до столиці Казахстану. Очікується, що за підсумками саміту Київ одержить статус спостерігача в Євразійській економічній комісії, а Бішкек просунеться на шляху приєднання до МС.

Відео дня

"Основна тема майбутнього саміту - обмін думками про хід реалізації домовленості щодо підготовки Договору про Євразійський економічний союз до 1 травня 2014 року. Планується розглянути актуальні питання забезпечення функціонування Митного союзу і подальшого розгортання Єдиного економічного простору", - повідомили в прес-службі Кремля.

Євразійський економічний союз, який планується створити до 2015 року, має стати найбільш просунутою формою економічної інтеграції трьох держав, які вже сьогодні мають загальну митну територію і чий сумарний ВВП становить 85% валового продукту СНД.

За підсумками зустрічі в Астані сторони ухвалять низку документів із створення інтегрованої інформаційної системи зовнішньої і взаємної торгівлі МС, розширення взаємодії у сфері статистики, а також Концепції узгодженої агропромислової політики.

Крім того, регламент роботи євразійської економічної комісії буде доповнений положенням, що визначає порядок проведення міжнародних переговорів та укладення договорів у сфері торгівлі з третіми країнами. Планується розглянути питання про участь представників ЄЕК у переговорах Росії і Казахстану з Євросоюзом за базовими угодами, що відносяться до сфери регулювання в рамках МС і ЄЕП.

Російське агентство відзначає, що діалог країн-учасниць Митного союзу і України про розширення економічних зв'язків триває не перший рік, але реальних кроків з інтеграції поки що немає. Київ хоче брати участь в особливому форматі "3+1", зберігаючи при цьому можливість для економічного співробітництва з Євросоюзом. Члени Митного союзу наполягають на тому, що одержати всі вигоди від співпраці з об'єднанням можна лише за умови повноцінного членства.

До саміту в Астані сторонам вдалося підготувати меморандум про поглиблення співпраці з ЄврАзЕС, який, крім іншого, передбачає надання Києву статусу спостерігача в Євразійській економічній комісії - основному робочому органі Митного союзу. Україна розраховує, що документ буде підписано або безпосередньо на зустрічі, або одразу після неї.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Песков повідомив РІА «Новости», що робота над документом ще триває і вестиметься і на саміті в Астані. У зв'язку з цим йому важко сказати, коли може бути підписаний меморандум.

В України найбільший товарообіг з країнами МС - за офіційними даними, приблизно 38% товарообороту. Зокрема, за 2011 рік товарооборот України з країнами МС становив 65,6 мільярда доларів, а в 2012 році - 63 мільярди. За таких показників у Києві визнають, що не можуть дозволити собі відмовитися від співпраці з Митним союзом. Саме тому Україна розраховує одержати статус спостерігача, аби зберегти існуючий обсяг товарообороту з Росією, Білоруссю і Казахстаном, а також оцінити плюси і мінуси можливого членства в об'єднанні. При цьому Київ має намір восени підписати з Євросоюзом Угоду про асоціацію, частиною якої буде положення про зону вільної торгівлі.

Радник Президента України - керівник Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента Андрій Гончарук раніше заявив, що країна повинна знаходити баланс у відносинах як із Митним союзом, так і з Європейським Союзом. За його словами, статус спостерігача в МС дасть змогу Україні вигідно співпрацювати з цією організацією і мати вільний доступ до нормативно-правової бази і документів внутрішнього користування цього об'єднання. Крім того, Україна, одержавши такий статус, матиме свого представника в МС і зможе подавати свої пропозиції з актуальних питань співпраці.

Тим часом у Москві закликають не переоцінювати значення статусу спостерігача.

Раніше, у квітні, заступник голови Мінекономрозвитку РФ Олексій Ліхачов повідомляв, що статус спостерігача дасть змогу Україні бути присутнім на відкритих засіданнях ЄЕК; у цьому сенсі взаємодія (між Митним союзом і Україною) поліпшиться, але якихось принципових просувань України в інтеграційний процес не відбудеться.

Уряд Киргизстану офіційно звернувся з проханням про приєднання до Митного союзу весною 2011 року. Росія, Казахстан і Білорусь принципово схвалили намір Киргизстану про приєднання до МС. Наразі створено робочу групу, яка займається погодженням технічних моментів для вступу. Загалом групі належить підготувати більш як 60 документів. До кінця року повинна бути підготовлена "дорожня карта" із вступу республіки до цього об'єднання.

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв розраховує, що республіка одержить низку преференцій при вступі до Митного союзу.

"Озвучена дата вступу Киргизстану до Митного союзу - 2015 рік, ця дата бажана для керівництва нашої країни, але поки що до цього далеко. Я сподіваюся, що до кінця нинішнього року буде розроблена "дорожню карту" того, на яких умовах Киргизстан буде прийнятий", - сказав раніше Атамбаєв.

Водночас він визнав, що самого бажання республіки замало і потрібно, аби країни-члени Митного союзу проголосували за це рішення. При цьому президент наголосив, що при вступі до організації республіка "просить для себе певних преференцій".