Баланс тижня: Митний союз, вартість "труби", платіжний баланс та вугільна приватизація
Баланс тижня: Митний союз, вартість "труби", платіжний баланс та вугільна приватизація

Баланс тижня: Митний союз, вартість "труби", платіжний баланс та вугільна приватизація

10:00, 01.06.2013
9 хв.

Цей тиждень без сумніву можна вважати тижнем новин, що матимуть серйозний вплив на подальше економічне життя України. Звичайно ж, мова йде про відносини України з Митним союзом і їх вплив на стосунки з Євросоюзом, про вартість української газотранспортної системи та для чого цю вартість визначали. Не проминув цей тиждень і цікавих макроекономічних показників, а також чергової інтриги в приватизації.

На першому місці цього тижня лишалася інтрига щодо відносин України та Митного союзу. Ні для кого, певно, не секрет, що питання, в якому напрямку буде інтегруватись Україна, є не лише політичним, але й економічним. Про те, що місцевим фінансово-промисловим групам вигідніше мати справу з Європою, а не з Росією, говорилося безліч разів. Варто також зазначити і можливі зміни в інвестиційній політиці, адже між інвестуванням з боку росіян, переважно з метою отриманням контролю над великими промисловими об'єктами в Україні, та політикою західних інвестиційних фондів є суттєва різниця. Фактично провал европейського вектору та подальше втягування України в Митний союз означатиме певну консервацію не лише суто економічної сторони роботи української економіки, але й вітчизняної корпоративної культури, яка ще дуже далека від світових стандартів.

Незважаючи на відповідь прем'єр-міністра Микола Азарова на заклик екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко оприлюднити пункти Меморандуму про співпрацю з Митним союзом, що, бачте, без згоди інших членів Митного союзу ми не маємо права цього робити, у пресі таки було оприлюднено нібито проект данної угоди. Текст якої в свою чергу викликав досить справедливі запитання у експертів - а чи не справдяться останні заяви російських чиновників, що з підписанням цього документу Україна поставить хрест на своїх євроінтеграційних намірах? Звичайно, кінцеву відповідь на це питання можна буде отримати лише після оприлюднення остаточної та офіційної версії данного документу, хоча очевидно, що даний Меморандум матиме беззаперечний вплив на стосунки України та Європейського Союзу.

Попри заяви Уповноваженого України з питань зовнішньополітичних та інтеграційних процесів Костянтина Єлісєєва про те, що "майбутні домовленості з Євразійським економічним союзом слід розглядати в контексті тривалого пошуку оптимальної формули співробітництва, яка не суперечитиме стратегічному курсу України на інтеграцію з Європейським Союзом" та що у "довгостроковій перспективі згадана подія стане внеском у реалізацію ідеї створення пан’євразійської зони вільної торгівлі «від Лісабона до Владивостока», заснованої на принципах Світової організації торгівлі", Європа вочевидь, як мінімум з обережністю поставилася до останніх ініціатив української влади. Так, за словами міністра закордонних справ Литви Лінаса Лінкявічюса, дані угоди мають бути ретельно вивчені з приводу того, чи містяться у них суперечності з євроінтеграцією. Він зазначив, що важливо розуміти, чи не буде суперечити співпраця України з Митним союзом створенню зони вільної торгівлі з Євросоюзом. За словами литовського міністра, Україна має вибрати напрямок, у якому вона буде рухатися, тому що у різних міжнародних організацій відповідно існують різні правила й вимоги. «Дуже хочеться бути і там і там, але іноді не виходить», - зазначив він.

Відео дня

На цьому ж тижні саме з преси українці довідались і про можливу вартість одного з найбільших поки що державних активів - її газотранспортної системи. Одне з економічних видань оприлюднило інформацію, згідно до якої компанія Baker Tilly, що проводила оцінку української ГТС на замовлення уряду, оцінила її у 26-29 млрд доларів. Водночас, офіційно в Міненерго, "Нафтогазі" та "Газпромі" вартість української ГТС коментувати відмовилися. Наталія Полянська з Baker Tilly повідомила виданню, що "Нафтогаз" заборонив компанії коментувати результати оцінки. Тут варто пригадати трохи історії й згадати, що згідно із законопроектом №2937 від 26 квітня пропонується дозволити приватизацію «Нафтогазу України» і його дочірніх структур. Крім того, пропонується дозволити оренду об'єктів магістрального трубопровідного транспорту.

Як зазначають ряд експертів, рішення про приватизацію ГТС - це ініціатива української влади, котра, очевидно, намагається вирішити якісь свої проблеми. Зокрема, як вважають в інвестиційній компанії Concorde Capital, продаж частини української газотранспортної системи (ГТС) Росії є найпростішим вирішенням основного завдання української влади на ближчий час – збереження стабільності української валюти для підтримки рейтингу Президента України Віктора Януковича перед виборами 2015 року. Як наголошують у компанії, відкладені переговори з МВФ вказують на небажання проводити превентивну девальвацію і підвищувати тарифи на газ для населення. Водночас розрахунок на необмежений попит на українські євробонди як джерело балансування валютного ринку виглядає самовпевнено.

"Очевидно, що традиційно високі валютні ризики другого півріччя лякають керівництво країни. Мабуть, тому було ухвалено рішення провести підготовчу роботу для потенційних переговорів з Росією. Ми поки не схильні говорити про те, що «трубу» вже продали, проте для того, щоб мати можливість оперативно ухвалювати рішення у разі такої необхідності, Кабміну критично зняти мораторій на продаж", - вважають у Concorde Capital. Як відзначили у компанії, поки передчасно говорити про умови продажу ГТС. "Проте з урахуванням валютних проблем, що склалися в Україні, і президентських виборів, що наближаються, ми чекаємо, що основний акцент в переговорах буде зроблено на валютній виручці від операції", - наголошується в звіті. За оцінками експертів Concorde Capital, Україна зможе виручити 7-9 млрд дол. від продажу 50% «труби», і цього буде достатньо для підтримки валютної стабільності до 2015 року.

На цьому тижні також були оприлюднені дані з платіжного балансу країни за січень-лютий. Згідно з оприлюдненими даними, профіцит платіжного балансу України в січні-квітні 2013 року становив 2,747 млрд дол., тоді як за підсумками січня-квітня минулого року дефіцит платіжного балансу становив 61 млн дол. Дефіцит поточного рахунку в січні-квітні 2013 року, порівняно з аналогічним періодом 2012 року, скоротився на 20% - до 2,428 млрд дол. Профіцит фінансового рахунку в січні-квітні цього року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зріс на 74% - до 1,6 млрд дол.

За словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, основною причиною поліпшення балансу поточного рахунку в цьому році у порівнянні з січнем-квітнем 2012 року стало зниження імпорту енергоносіїв. Як зазначила експерт, Україна за чотири місяці 2013 року змогла скоротити імпорт газу на 25% р/р до 8,0 млрд кубометрів за рахунок зниження внутрішнього споживання та збільшення обсягів використання газу в сховищах. У грошовому виразі імпорт газу скоротився за чотири місяці на 1,1 млрд дол. р/р до $3,3 млрд. За словами Білан, незважаючи на поліпшення поточного рахунку з початку року, його подальша динаміка може виявитися менш обнадійливою, оскільки темпи зростання імпорту газу повинні прискоритися ближче до осінньо-зимового опалювального сезону, а динаміка світового ринку сталі залишається слабкою.

На цьому ж тижні директор з напрямку «Суверенні рейтинги» міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s Тревор Куллінан заявив журналістам, що його агентство знизить суверенний рейтинг України в найближчі 12 місяців із вірогідністю 30%. За його словами, Standard & Poor’s підтвердило довгострокові та короткострокові суверенні рейтинги України на рівні "В/В" з негативним прогнозом. «Щодо Україні ми залишаємо негативний прогноз, і є висока вірогідність, що у найближчі 12 місяців ми переглянемо рейтинг України, і з 30-відсотковою вірогідністю рейтинг буде знижено», - сказав Куллінан.

На думку головного економіста інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, суверенний рейтинг України не буде знижуватися, поки уряд буде в змозі забезпечити достатні обсяги зовнішнього і внутрішнього фінансування в іноземній валюті. «Незважаючи на невизначеність щодо відновлення кредитування з боку Міжнародного валютного фонду, ми не прогнозуємо зниження суверенного рейтингу України до тих пір, поки уряд буде в змозі забезпечити достатні обсяги зовнішнього і внутрішнього фінансування в іноземній валюті», - зазначила вона.

Не лишився на цьому тижні без уваги і приватизаційний сектор. Так Фонду державного майна вдалося реалізувати на фондовій біржі блокуючі пакети акцій 5-ти вугільних збагачувальних фабрик. Так, було реалізовано 25,52% акцій збагачувальної фабрики "Комсомольська", 24,5% "Узлівська", 23,83% ЦЗФ "Червона зірка", 23, 64% ЦЗФ "Росія", 21,69% ЦЗФ "Україна". Таким чином, можна говорити, що саме на цьому тижні успішно стартувала приватизація українських вугільних активів, про яку голова Фонду державного майна України Олександр Рябченко неодноразово завбачливо говорив, що вона не принесе якихось значних коштів, але дозволить реалізувати українські вугільні активи більш ефективним власникам. Проте, можливо, все ж говорити про успішний старт ще зарано, оскільки після оголошення про успішний продаж збагачувальних фабрик з'явилася інформація про оскарження результатів приватизаційних конкурсів не якимось ображеним їх учасником, а Міненерговугілля, що свідчить про існування конфлікту інтересів навколо приватизації вугільних активів у самих органах вищої виконавчої влади України.

Віталій Неборак (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся