Експерти назвали причини високих кредитних ставок в Україні
Долар на міжбанку піднявся до 8,8 грн
Ситуація на валютному ринку керована і контрольована - Арбузов
Кабмін може зберегти податкові пільги для пріоритетних інвестпроектів
Експерт розповів, звідки Мінфін бере гроші для обслуговування боргів
Fitch знизило рейтинги 12 українських компаній
Депозити населення скоротилися вперше за два роки
"Укрзалізниця" тимчасово зняла з експлуатації потяги Hyundai
НБУ відновив купівлю-продаж держоблігацій через механізм двостороннього котирування
ФДМУ в березні виставить на біржах пакети акцій "Черкаси-" та "Сумиобленерго"
***
Експерти назвали причини високих кредитних ставок в Україні
Для зниження кредитних ставок технічному уряду потрібно створити альтернативні інструменти і ринки для банків. Вони дозволять банкам покривати втрати від низьких відсоткових ставок і низькодохідних продуктів. Таку думку висловив експерт UniCredit Bank Тантелі Ратувухері, пише ZN.UA.
"Доки в Україні перелік послуг та напрямки застосування банківських ресурсів можна перерахувати на пальцях однієї руки, поки банки змушені будуть пробувати вичавлювати максимум з цієї вузької групи продуктів і послуг, ставки за кредитами будуть високі", - вважає аналітик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Янукович хоче знизити процентні ставки для бізнесу
Ще однією причиною високих кредитних ставок начальник відділу аналізу і досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб називає завищені ставки за депозитами. Депозитні ставки, за його словами, поки що тримаються на високому рівні через високу інфляцію та постійне очікування падіння курсу гривні. Незважаючи на це, протягом останнього року ставки знижувалися. І перспектива подальшого зниження залишається.
Також в Україні висока відсоткова маржа банків. Це відображення високих ризиків банківської діяльності, рівень яких може регулювати НБУ. "Мова йде про кредитний ризик - значний розмір простроченої заборгованості та ризик ліквідності - відсутність чіткого механізму рефінансування банків з боку НБУ", - пояснив Сологуб.
Зниження вартості кредитів можливе і через зниження податкового пресу. "Адже поки підприємці, а також банківська система, будуть платити численні і дорогі податки та інші необґрунтовані побори, вартість фінансових ресурсів буде високою", - вважає Ратувухері.
І, нарешті, здешевлення кредитів передбачає зниження ставок рефінансування та облікової ставки національного банку, а також пом'якшення монетарної політики. "Однак, без забезпечення макрофакторів економіки і фінансів, ці заходи, як ми бачили вже в останній рік, слабо працюють", - резюмував Ратувухері.
***
Долар на міжбанку піднявся до 8,8 грн
Сьогодні на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися зростанням котирувань - 8,7000/8,8000, повідомляє "Інтербізнесконсалтинг".
Ціни на російську валюту піднялися - 0,2504/33, котирування з євро-гривні пішли вгору - 11,8565/11,9945. На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар знизилися - 1,3626/28 (вівторок - 1,3670/72).
У вівторок Нацбанк на ринок не виходив.
Як повідомляв УНІАН, вчора, 11 лютого, на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 8,4900/8,5500, до 12:00 ціни зросли до 8,6200/8,6400. До закриття торгів цінові рівні знизилися до 8,6000/8,6300.
***
Ситуація на валютному ринку керована і контрольована - Арбузов
Уряд України контролює ситуацію на валютному ринку. Про це, відкриваючи засідання Кабінету Міністрів, заявив виконуючий обов'язки прем'єр -міністра України Сергій Арбузов.
«На сьогодні ситуація на валютному ринку керована і контрольована. Курс може коливатися в обидві сторони. Це абсолютно нормальна ринкова ситуація. НБУ зі свого боку стримує надмірне коливання і спекуляції», - зазначив він.
Також Арбузов підкреслив, що НБУ посилив контроль і моніторинг за станом валютного ринку для зниження спекулятивного попиту.
«Шкода, що люди, які піддалися негативним настроям, отримали збитки від операцій з валютою. Надмірна реакція на будь-які події в країні завжди була на руку тільки спекулянтам», - підкреслив в.о. прем'єр -міністра.
За його словами, вплив політичної нестабільності на економіку зараз дещо зменшилася і тому не зовсім зрозуміло зниження кредитних рейтингів України.
Як повідомляв УНІАН, за інформацією офіційного сайту Національного банку України, на 12 лютого Нацбанк встановив наступний офіційний курс гривні до світових валют: 100 USD США - 855.0700 (на 11 лютого - 855.3200), 100 EUR - 1169.3937 (на 11 лютого - 1166.4854), 10 RUR - 2.4574 (на 11 лютого - 2.4604).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ситуація на валютному ринку стабілізується - радник голови Нацбанку
Курс гривні щодо долара на міжбанківському валютному ринку України за січень 2014 року просів на 5,5%, тоді як за весь 2013 рік гривня подешевшала лише на 2%. Експерти висловлювали думку, що призвело до подорожчання загострення політичної кризи, і девальвація гривні продовжиться.
5 лютого до відкриття торгів на міжбанківському валютному ринку України котирування гривні щодо долара США встановилися на рівні 9,0/9,4 грн/дол., таким чином, вартість долара підвищилася на 14% і досягла максимального значення з грудня 2008 року.
6 лютого Нацбанк вперше за останні півтора року переглянув офіційний курс гривні щодо долара, знизивши його до 8,7080 грн/дол. з 7,9930 грн/дол.
З 7 лютого Національний банк України перейшов до гнучкого курсоутворення на валютному ринку, і тепер офіційний курс гривні щодо долара буде встановлюватися на підставі середньорічного курсу на міжбанківському ринку.
Також Нацбанк з 7 лютого ввів тимчасові обмеження щодо операцій з рахунками клієнтів за їх дорученням і на купівлю валюти.
За інформацією НБУ, обмеження носять тимчасовий і виключно випереджальний характер, спрямовані на захист інтересів вкладників та інших кредиторів банків.
***
Кабмін може зберегти податкові пільги для пріоритетних інвестпроектів
Міністерство доходів і зборів спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України повинні найближчим часом вивчити можливість всеосяжного використання режиму пільгового оподаткування стосовно інвестиційних проектів у пріоритетних галузях.
Як передає кореспондент УНІАН, відповідне доручення дав виконуючий обов'язки прем'єр-міністра України Сергій Арбузов керівникам Міндоходів і Мінекономрозвитку.
«Доручаю міністрові економічного розвитку і торгівлі і міністрові доходів і зборів вивчити можливість поглиблення використання податкових пільг у проектах пріоритетних галузей. Крім того, необхідно продумати додаткові інструменти стимулювання інвестицій», - сказав Арбузов.
Як додаткові стимули залучення інвесторів Арбузов назвав підвищення прозорості податкової політики. «Це оптимізація структури податків і підходів до їх адміністрування, а також зменшення кількості звітності і адміністративного навантаження на платників податків. Доручаю главі Міндоходів проаналізувати це питання», - сказав Арбузов.
Як повідомляв УНІАН, у жовтні 2013 року міністр доходів і зборів Олександр Клименко наголошував, що збереження податкових пільг безпосередньо залежить від ефективності цього механізму з погляду стимулів розвитку тих чи інших галузей. На думку міністра, бізнес все частіше був готовий відмовлятися від пільг в обмін на прозорість і стабільність державної політики.
У вересні заступник міністра фінансів України Анатолій Мярковський повідомляв, що Кабінет міністрів України планує в 2014 році зберегти обсяг пільг, що надаються суб'єктам господарювання у вигляді преференції, на рівні 2013 року, а саме – близько 67 млрд грн.
На початку листопада 2013 року Президент України Віктор Янукович визначив Міністерство економічного розвитку і торгівлі відповідальним за затвердження інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, що передбачають використання державної підтримки.
***
Експерт розповів, звідки Мінфін бере гроші для обслуговування боргів
Низька активність Міністерства фінансів щодо залучення нових позик підтверджує, що Мінфін використовує для обслуговування колишніх боргів резервні кошти, зокрема кошти з валютних рахунків уряду, доходи держбюджету і відрахування від Національного банку, прокоментував УНІАН старший аналітик ринку облігацій групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Тарас Котович.
Експерт зазначив, що з початку року Мінфін залучив до держбюджету тільки 6,69 млрд грн, тоді як за цей період було виплачено 7,35 млрд грн на рахунок погашення внутрішнього боргу. Крім того, за оцінками експерта, сьогодні ще має бути виплачено 2,23 млрд грн тільки за погашення, а загальна потреба Мінфіну в коштах становитиме близько 2,72 млрд гривень у зв'язку з майбутніми великими виплатами.
«Оскільки ці виплати вже вкотре не рефінансуються, це означає, що Мінфін використовує резервні кошти, серед яких можуть бути кошти з валютних рахунків, доходи бюджету або відрахування від НБУ щодо перевищення доходів над його витратами», - вважає Котович.
Експерт також зазначив, що відсутність попиту на гривневі ОВДП можна пояснити низьким рівнем ліквідності та високою вартістю ресурсів на ринку, і з цих причин дохідність ОВДП на вторинному ринку істотно зросла. «У ситуації, коли гривневі ОВДП котируються з прибутковістю вище 20%, цілком резонно навіть не брати участі у розміщеннях, адже ймовірність того, що попит буде задоволений, мінімальна», - пояснив він.
Що стосується валютних ОВДП, то низький попит на них, на думку експерта, обумовлений обмеженою можливістю купівлі валюти на ринку, зокрема для придбання нових ОВДП.
«Не можна виключати того, що попит на 5-річну облігацію на останньому аукціоні був з підтримкою вітчизняного QE, і покупці отримають підтримку від НБУ з використанням одного з можливих механізмів», - резюмував Котович.
Як повідомляв УНІАН, Міністерство фінансів України, після невдалого позапланового аукціону з розміщення ОВДП 6 лютого, 11 лютого залучило до держбюджету 1,151 млрд грн. Усі кошти, залучені в національній валюті в результаті розміщення 5-річних ОВДП під 14,25% річних за двома поданими заявками.
Станом на 10 лютого, обсяг ОВДП, що перебувають в обігу, за сумою основного боргу становив 253,731 млрд грн, при цьому у власності НБУ знаходяться держпапери на суму 147,698 млрд грн, у власності банків - 80,325 млрд грн, нерезидентів - 12,935 млрд грн.
За оперативними даними Держказначейства на 10 лютого, з початку року до держбюджету надійшло 5,456 млрд грн від запозичень, витрати на погашення держборгу становили 7,565 млрд грн на обслуговування держборгу - 3,536 млрд грн.
У 2013 році Мінфін у результаті аукціонів з розміщення ОВДП залучив до держбюджету 50,5 млрд грн, 5,3 млрд дол. і 0,1 млрд євро (108,650 млрд грн за курсом НБУ).
Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2014 рік», граничний рівень держборгу на 2014 рік встановлено на рівні 585,484 млрд грн, або 35% ВВП.
***
Fitch знизило рейтинги 12 українських компаній
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings слідом за зниженням суверенного рейтингу України до рівня «ССС» знизило корпоративні рейтинги 12 українських компаній, що працюють в аграрному секторі, металургії та енергетиці, включаючи Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», йдеться в повідомленні агентства.
«Зміна рейтингів відображає нашу стурбованість політичною нестабільністю і економічною ситуацією в Україні, що може істотно вплинути на можливості компаній з виконання зобов'язань у національній та іноземній валюті», - йдеться в повідомленні Fitch.
Крім «Нафтогазу», агентство знизило довгострокові рейтинги в іноземній валюті до рівня «ССС» з «В-» компанії ДПЕК, гірничорудній компанії Ferrexpo, компанії Fintest Trading Co, транспортній компанії «Лемтранс», металургійному холдингу «Метінвест», агрохолдингам «Миронівський хлібопродукт» (МХП), «Мрія», «Авангард», «Кернел», «Креатив» і компанії «Укрлендфармінг».
Довгострокові рейтинги в національній валюті знижено до «В-» з «В» щодо агрохолдингу «Авангард», компанії ДПЕК, компанії Fintest Trading Co., агрохолдингу «Кернел», транспортної компанії «Лемтранс», металургійного холдингу «Метінвест», агрохолдингів «Миронівський хлібопродукт», «Мрія», «Креатив» і компанії «Укрлендфармінг» (всі – з негативним прогнозом).
Довгостроковий кредитний рейтинг у національній валюті для НАК «Нафтогаз України» знижено до «ССС».
Рейтинг поворотності активів на рівні «RR4» присвоєно агрохолдингам «Авангард», МХП, «Мрія», компанії ДПЕК, гірничорудній Ferrexpo, транспортній компанії «Лемтранс», компанії «Укрлендфармінг», холдингу «Метінвест», а також НАК «Нафтогаз Укрїани».
Як повідомляв УНІАН, 10 лютого Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило суверенний рейтинг України в іноземній валюті до рівня «ССС» з "B-" і підтвердило довгостроковий рейтинг у національній валюті на рівні «В-» з негативним прогнозом.
Агентство зазначало, що чинниками, які вплинули на зниження рейтингу України, стало наростання політичного конфлікту, погіршення доступу до зовнішнього фінансування, зниження міжнародних резервів.
29 січня Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's Ratings Services знизило рейтинги України за зобов'язаннями в іноземній валюті до «ССС+/С» у зв'язку з складною політичною ситуацією, прогноз — «негативний».
3 лютого Міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service знизило суверенний кредитний рейтинг України до рівня «Caa2» з «Caa1» з негативним прогнозом.
***
Депозити населення скоротилися вперше за два роки
Обсяг депозитів в українських банках у січні знизився на 2,3% - до 653,4 млрд грн, у тому числі в національній валюті - на 2,4%, в іноземній - на 2,1%, повідомляється на сайті Національного банку України.
«Загальний обсяг залишків банківських депозитів у січні зменшився на 2,3% - до 653,4 млрд грн, у тому числі в національній валюті - на 2,4%, в іноземній валюті - на 2,1%. За місяць кошти на депозитних рахунках юридичних осіб скоротилися на 4,9% - до 220,1 млрд грн, фізичних осіб - на 0,9%, до 433,4 млрд грн», - йдеться в повідомленні регулятора.
Скорочення обсягу депозитів відбулося вперше з жовтня 2013 року коли депозити зменшились за рахунок зменшення коштів юридичних осіб, в той час як зниження депозитів фізичних осіб останній раз спостерігалося більше двох років тому в листопаді 2011 року.
За інформацією НБУ, загальний обсяг залишків за кредитами знизився на 0,8% - до 897,6 млрд грн, в т.ч. в національній валюті - на 0,2%, в іноземній валюті - на 1,9%. Залишки за кредитами, наданими юридичним особам, знизилися на 0,9% - до 710,1 млрд грн, фізичним особам - на 0,5%, до 187,5 млрд грн при незначному їх зростання в національній валюті на 0,2%.
Також повідомляється, що середньозважена ставка за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам в нацвалюті, знизилася до 15,12% до 17,47% річних у грудні 2013 року, в іноземній валюті - до 8,59% з 8,74%. Середньозважена ставка за депозитами в національній валюті знизилася до 11,67% з 12,73%, в іноземній валюті - до 5,92% з 6,41%.
Як повідомляв УНІАН, у грудні обсяг депозитів у банках України зріс на 16,7 млрд грн, або на 2,6%, в т.ч. депозити в гривні зросли на 4,9% (з початку року - на 31,6%), в іноземній валюті - скоротилися на 1,1% (з початку року - на 1,2%). Зростання депозитів у грудні відбулося за рахунок приросту коштів юридичних осіб на 7,1% (з початку року - на 13,3%) - до 228,8 млрд грн, фізичних осіб - на 0,3% (з початку року - на 19,5%) - до 437,2 млрд грн.
У грудні середньозважені ставки за депозитами в національній валюті зросли на 2,6 в.п. - до 12,73%, в іноземній валюті - на 0,29%, до 6,41%.
***
"Укрзалізниця" тимчасово зняла з експлуатації потяги Hyundai
Державна адміністрація залізничного транспорту України ("Укрзалізниця") з 12 лютого цього року тимчасово змінила рухомий склад швидкісних поїздів категорії "Інтерсіті+" на склад із локомотивною тягою у зв'язку з проведенням технічного огляду цих поїздів, повідомили УНІАН у прес-службі відомства.
"З 12 лютого 2014 року тимчасово на маршрутах курсування поїздів «Інтерсіті+» для перевезень пасажирів використовуватимуться поїзди, сформовані з пасажирських вагонів із локомотивною тягою", - сказано в повідомленні.
При цьому зазначається, що технічний огляд поїздів "Інтерсіті+" виробництва корейської компанії Hyundai Rotem проводитиметься за участю фахівців цієї компанії.
"У зв'язку з тимчасовою заміною категорії рухомого складу пасажирам, які придбали квитки на поїзди "Інтерсіті+" і здійснюватимуть поїздку залізничним транспортом, буде повернена різниця вартості проїзду. В разі відмови від поїздки кошти будуть повернені в повному обсязі. Для цього пасажирам потрібно звернутися до залізничних кас вокзалів", - уточнили в прес-службі.
Як повідомляв УНІАН, за перший рік дії електронних квитків із 5 лютого 2013 року до 31 січня 2014 року на швидкісні поїзди категорії "Інтерсіті+" ними скористалися 298,4 тис. пасажирів.
Довідка УНІАН. Швидкісні поїзди категорії «Інтерсіті+» почали курсувати в Україні з 27 травня 2012 року, з’єднавши Київ із Харковом та Львовом. На початку червня того ж року був запущений швидкісний поїзд сполученням Київ – Донецьк. Маршрут Київ – Дніпропетровськ був введений у графік руху 11 листопада 2012 року, а з 26 травня 2013 року його подовжили до Запоріжжя. Тоді ж, за новим графіком руху на 2013-2014 роки, швидкісні поїзди з Дніпропетровська, Харкова та Донецька відправилися до Сімферополя.
Оператором швидкісних поїздів є державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія» (УЗШК), створене відповідно до наказу Міністерства інфраструктури від 22 лютого 2012 року.
УЗШК займається організацією експлуатації та технічного обслуговування швидкісного рухомого складу вітчизняних і зарубіжних виробників.
На сьогодні УЗШК оперує 10 міжрегіональними електропоїздами виробництва Hyundai Rotem і двома чеськими двоповерховими міжрегіональними поїздами подвійного струму Skoda.
***
НБУ відновив купівлю-продаж держоблігацій через механізм двостороннього котирування
У січні Національний банк України, вперше з жовтня 2012 року, відновив практику купівлі-продажу державних облігацій України через механізм двостороннього котирування, повідомляється на сайті регулятора.
«У січні Національний банк України здійснював операції з купівлі (продажу) державних облігацій України через механізм двостороннього котирування, в рамках якого було продано державних облігацій України на загальну суму 1,0 млрд грн (за номінальною вартістю), придбано - на загальну суму 0,75 млрд грн», - йдеться в повідомленні НБУ.
За інформацією на сайті регулятора, востаннє такі операції проводилися НБУ в жовтні 2012 року.
Як прокоментував УНІАН старший аналітик ринку облігацій групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Тарас Котович, такий механізм регулятор використовує для оперативного управління ліквідністю на грошовому ринку. «22 січня НБУ шляхом продажу облігацій вилучив з ринку зайву ліквідність на 1 млрд грн, внаслідок чого залишки на коррахунках банків знизилися, а з 28 до 30 - частково повернув», - пояснив Котович.
Також Нацбанк повідомив, що в січні на первинних аукціонах з розміщення ОВДП розміщувалися облігації в національній валюті і доларах США, внаслідок чого до держбюджету надійшло 3,7 млрд грн і 0,2 млрд дол.
Нацбанк за цей період придбав ОВДП на 2,5 млрд грн (за номінальною вартістю), операції з продажу облігацій зі свого портфеля НБУ не проводив.
Середньозважена доходність ОВДП на первинному ринку в січні становила 12,23% у національній валюті і 5,00% у доларах США.
Погашення і сплата доходу за ОВДП здійснювалися своєчасно і в повному обсязі, який у січні становив 6,6 млрд грн, у т.ч. за основним боргом - 4,5 млрд грн, за виплатою доходу - 2,1 млрд грн.
Як повідомляв УНІАН, у 2013 році Нацбанк не проводив купівлю-продаж держоблігацій через механізм двостороннього котирування, в 2012 році за такими операціями регулятор придбав держоблігації на суму 2,45 млрд грн, продав - на 1,9 млрд грн.
Міністерство фінансів України у 2013 році розмістило облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 65,2 млрд грн, 5,3 млрд дол. і 0,1 млрд євро (108,650 млрд грн за курсом НБУ), що в 1,6 раза перевищує обсяги 2012 року.
У результаті проведених аукціонів з розміщення ОВДП у грудні до держбюджету надійшло 7,7 млрд грн, 0,7 млрд дол. і 0,05 млрд євро (всього у 2013 році - 50,5 млрд грн, 5,3 млрд дол. і 0,1 млрд євро).
Середньозважена доходність ОВДП на первинному ринку в грудні становила в національній валюті 13,78% річних, у доларах США - 6,24%, в євро - 4,80% (всього за 2013 рік - 12,96%, 7,63% і 4,80% відповідно).
***
ФДМУ в березні виставить на біржах пакети акцій "Черкаси-" та "Сумиобленерго"
Фонд державного майна України (ФДМУ) планує виставити на біржах у березні 46% держпакету акцій "Черкасиобленерго" і 25% акцій "Сумиобленерго", повідомляє офіційне видання ФДМУ "Відомості приватизації" від 12 лютого п.р.
Як йдеться в повідомленні відомства, 46% "Черкасиобленерго" будуть виставлені на торги 5 березня на фондовій біржі "Іннекс", 25% "Сумиобленерго" - 11 березня на Українській фондовій біржі. Стартова вартість пакетів становить 98,7 млн. грн і 162,8 млн. грн відповідно.
Читайте такожКабмін оприлюднив свої плани з продажу обленерго
Довідка УНІАН. «Черкасиобленерго» здійснює ліцензійну діяльність з поставки і передачі електроенергії на території Черкаської області.
На даний момент держава контролює 71% акцій "Черкасиобленерго". Прямий контроль над пакетом 46% акцій здійснює Фонд державного майна, опосередкований, – через «УкрЕСКО» (25%). 26,63% акцій контролює Garensia Enterprises Limited (Кіпр).
25% + 1 акцію ПАТ "Сумиобленерго" передано згідно з постановою Кабінету міністрів про створення НАК "Енергетична компанія України" до статутного фонду НАК. За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку, найбільшими недержавними власниками компанії є кіпрські Larva Investments Limited і UA Energy Distribution Holding, яким належать пакети 24,99% і 18,5% відповідно. Ще 24,99% акцій належать Bikontia Enterprises Limitet (Кіпр).
УНІАН
