Центробанк США скоротив скупку активів ще на $10 млрд
Росія повністю закрила кордони для українських продуктів - учасники ринку
МЗС України звинуватило Росію в конфіскації фабрики "Рошен" у Липецьку
Кабмін повинен подати зміни до бюджету до понеділка - Турчинов
Російська митниця пояснила, чому закрито кордон для українських товарів
Місія МВФ продовжить роботу в Україні до 25 березня
Мінфін пропонує оподатковувати доходи з депозитів понад 100 тис. гривень
Крим заборгував українським банкам 16,6 млрд гривень
Економічні наслідки виходу України з СНД будуть мінімальними - експерт
Японія може зажадати від України повернення коштів за Кіотським протоколом
***
Центробанк США скоротив скупку активів ще на $10 млрд
ФРС США скоротила обсяг скупки активів до $55 мільярдів на місяць із $65 мільярдів, як і очікували більшість аналітиків, проте відмовилася від цільового рівня безробіття на позначці 6,5 відсотків як індикатора, що визначає її дії щодо ключової процентної ставки, повідомляє Reuters.
У заяві американського центробанку, випущеній за підсумками дводенного засідання, йдеться, що, визначаючи термін, протягом якого ставка федерального фінансування буде перебувати на поточному рівні 0,00-0,25 відсотка річних, він буде враховувати прогрес у досягненні інфляційного орієнтира 2,0 відсотка та максимальної зайнятості.
ФРС зазначила, що зміна прогнозу майбутніх дій не означає зміни намірів центробанку щодо напрямків політики, а також повторила, що, найімовірніше, продовжить скорочувати скупку активів рівномірними кроками у разі поліпшення ситуації на ринку праці та руху інфляції до орієнтиру.
Американський центробанк також наголосив, що стимулююча політика залишиться затребуваною на протязі значного періоду після завершення скупки активів, і що ключова ставка може залишатися нижче нормальних рівнів довгий час після того, як зайнятість і динаміка цін наблизяться до відповідних його мандату рівнів.
Як повідомляв УНІАН, наприкінці січня 2014 року Федеральна резервна система США скоротила скупку активів на $10 мільярдів до $65 мільярдів на місяць і зберегла ключову ставку федерального фінансування в діапазоні 0,00-0,25 відсотка річних.
***
Росія повністю закрила кордони для українських продуктів - учасники ринку
Учора, 19 березня, о 22:00 за київським часом (опівночі за російським) Росія повністю закрила свої кордони для української продукції.
Про це журналістам проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» повідомили учасники ринку.
За словами представників українських транспортних компаній, машини з українською продукцією не пропускають на митних пунктах РФ. При цьому жодних пояснень перевізникам не надають.
«Машини просто повертають на територію України, навіть не проводять жодних оглядів, - кажуть експортери. - Працівники митниці свої дії ніяк не аргументують, ніяких документів не надають».
У результаті на нейтральній території між Україною та Росією утворився транспортний колапс: черга з фур вже обчислюється кілометрами.
Як коментують ситуацію експерти проекту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», в даній ситуації найбільше можуть постраждати постачальники тепличної продукції, насамперед огірка. Усі великі тепличні господарства країни більше половини врожаю огірка реалізовують на ринку РФ. Враховуючи цей факт, експерти проекту прогнозують різкий обвал ціни на огірок на внутрішньому ринку в умовах його перенасичення через зупинку експорту, а тепличні господарства України можуть зазнати серйозних збитків.
***
МЗС України звинуватило Росію в конфіскації фабрики "Рошен" у Липецьку
19 березня 2014 року співробітниками ОМОН, підпорядкованого Міністерству внутрішніх справ Російської Федерації, було заблоковано та захоплено приміщення кондитерської фабрики української компанії «Рошен» у Липецьку. Представники російських правоохоронних органів не пред'явили жодних документів, які б надавали їм право вдертися на територію підприємства та призупиняти виробництво.
Про це йдеться у спільній заяві Міністерства закордонних справ та Міністерства економічного розвитку України, розташованій на офіційному сайті МЗС.
Як зазначається в заяві, керівництво компанії «Рошен» не отримувало жодних офіційних повідомлень чи попереджень, які мали б стати передумовою незаконного втручання у їхню діяльність.
У Міністерстві закордонних справ та Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України вважають, що захоплення фабрик «Рошен» на території РФ є логічним продовженням політично вмотивованої кампанії, яка розпочалася проти українського інвестора ще минулого року, коли рішенням Росспоживнагляду було фактично запроваджено санкції проти компанії «Рошен» як одного з найбільших українських виробників.
"Наразі ж є підстави вважати, що російська влада приступає до фактичної конфіскації розташованих у Росії виробничих потужностей «Рошен», чим порушує засадничий принцип недоторканості приватної власності, гарантований нормами міжнародного права, зокрема ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини, а також ст. 35 Конституції Російської Федерації. Цим інцидентом російська влада створює небезпечний прецедент, який може обернутися бумерангом", - йдеться у заяві міністерств.
"Нова українська влада, попри російську агресію в Автономній Республіці Крим, яка є невід’ємною частиною України, гарантує та поважає права російських інвесторів в Україні, так само як й інвесторів з інших країн. Такого ж ставлення ми вимагаємо і до українських інвесторів у Росії", - наголошується в заяві.
Міністерство закордонних справ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вимагають від офіційних органів Російської Федерації негайного припинення втручання у роботу виробництв і надання пояснень щодо захоплення приміщень компанії «Рошен».
"Наполегливо закликаємо Росію не ставити економічні зв’язки у залежність від і без того складної політичної кон’юнктури", - заявляє українська сторона.
***
Кабмін повинен подати зміни до бюджету до понеділка - Турчинов
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов зазначив, що уряд до понеділка має подати до парламенту антикризові законопроекти та зміни до бюджету. Про це він повідомив на засіданні парламенту.
Як передає кореспондент УНІАН, він повідомив, що уряд працює зараз над пакетом законопроектів і зокрема над зміни до бюджету на поточний рік.
Турчинов наголосив, що «ситуація в економіці України критична, і це – м’яко кажучи».
Він закликав керівників комітетів активізувати свою роботу і працювати разом з урядом над антикризовими законопроектами, щоб в понеділок ці законопроекти включити до порядку денного ВР, а 25 березня «почати приймати рішення – дуже важкі рішення, я попереджаю».
Він також повідомив, що завтра об 11.00 буде зустріч керівників фракцій, депутатських груп та керівників комітетів парламенту з економічним блоком Кабінету міністрів України, «де всі ці питання ми будемо обговорювати».
***
Російська митниця пояснила, чому закрито кордон для українських товарів
Федеральна митна служба Росії посилила вибірковий контроль за переміщеннямтоварів з України.
Про це повідомляє ТСН із посиланням на прес-службу російського відомства.
"Посилено вибірковий контроль на кордоні з Україною, оскільки ми володіємо інформацією, що в нинішній ситуації можуть переміщуватися через кордон заборонені предмети, включаючи зброю", - йдеться в повідомленні.
Він підкреслив, що про посилення митного режиму не йдеться.
Як повідомляв УНІАН, 19 березня представники українських транспортних компаній заявили про те, що Росія повністю закрила свої кордони для української продукції. При цьому працівники митниці жодних пояснень перевізникам не надавали.
***
Місія МВФ продовжить роботу в Україні до 25 березня
Місія Міжнародного валютного фонду, яка працює в Києві з 4 березня, перенесла дату завершення своєї роботи в Україні з 21 на 25 березня, йдеться в заяві голови місії Ніколая Георгієва, текст якої має в своєму розпорядженні УНІАН.
«Фаза роботи, присвячена збору та аналізу інформації, завершилася 14 березня. І на прохання керівництва МВФ місія почала переговори з владою України за програмою економічних реформ, підтримку якій міг би надати МВФ», - йдеться в заяві.
Як підкреслюється в документі, місія досягла значного прогресу в обговоренні економічної політики, яка дозволить вивести Україну на шлях економічних реформ, правильного управління й сталого розвитку, одночасно забезпечивши захист бідних і вразливих верств населення. «Наше співробітництво з українською владою було відмінним. Комплексна програма реформ уряду охоплює широкий спектр питань, і для забезпечення подальшого прогресу в обговоренні програми необхідно виконати додаткову роботу. Місія планує закінчити свою роботу 25 березня», - підкреслюється в заяві.
Раніше міністр фінансів України Олександр Шлапак повідомив, що остаточні рішення щодо співробітництва з МВФ Кабмін прийме вже до кінця тижня. За словами Шлапака, перший «драфт» програми співробітництва буде підготовлений до кінця роботи місії МВФ в Україні й до саміту ЄС – 21 березня, під час якого, як очікується, Україна та ЄС підпишуть політичну частину Угоди про асоціацію.
Як повідомляв УНІАН, Україна відновила активний діалог із Міжнародним валютним фондом в лютому 2014 року – після призначення нового складу уряду. Впродовж 2013 року в Україні працювали дві технічні місії МВФ, які виконували, швидше, оціночну функцію - рішення про фінансування економіки України за підсумками роботи обох місій так і не було ухвалено.
У грудні 2013 року фахівці фонду відзначали, що макроекономічна політика, що проводилася на той момент владою України, посилювала значні зовнішні та фіскальні дисбаланси, а також багато в чому поглиблювала рецесію.
На думку експертів МВФ, Україні була потрібна фіскальна консолідація й значне скорочення бюджетних витрат із одночасною раціоналізацією роботи сектора державних закупівель. Влада України мала провести істотні реформи в енергетичному секторі, в першу чергу в сфері тарифного утворення, а також вжити низку заходів щодо покращення ділового клімату.
***
Мінфін пропонує оподатковувати доходи з депозитів понад 100 тис. гривень
Міністерство фінансів України пропонує ввести податок на доходи фізосіб - власників вкладів понад 100 тис. грн в одній фінансовій установі на кінець звітного податкового місяця, повідомляється на сайті міністерства.
Нагадаємо, що прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на останньому засіданні уряду запропонував оподатковувати доходи з депозитів, обсяг яких перевищує 50 тис. грн для стимулювання громадян вносити кошти на депозити й вирішення питання соціальної справедливості.
Мінфін підкреслив, що йдеться про оподаткування доходів за депозитами, а не самих депозитів. «Пропонується ввести оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише для 1,5% власників найбільших вкладів, розмір яких перевищує 100 тис. грн, на які доводиться 70% усіх банківських заощаджень, тобто, для багатої частини населення», - йдеться в повідомленні.
Водночас, Мінфін повідомив, що оподаткування доходів за вкладами до 100 тис. грн не передбачається. «Якщо загальна сума вкладів не перевищує 100 тис. грн у одній фінансовій установі на кінець звітного податкового місяця, то оподаткування відсотків, нарахованих вкладнику в цій установі, не передбачено», - зазначається в повідомленні.
Мінфін підкреслює, що на користь введення оподаткування процентних доходів, отриманих резидентами, свідчить міжнародний досвід. «Приміром, у Литві та Японії - за ставкою 15%, у Польщі - за ставкою 19%, у Німеччині - за ставкою 25%, у Швейцарії - за ставкою 35%, у Нідерландах - від 37% до 52%», - наводяться приклади в повідомленні.
На думку Мінфіну, несправедливо продовжувати практику, коли заробітні плати в галузях освіти, охорони здоров'я, культури й сільського господарства оподатковуються на загальних підставах, тоді як доходи, що отримуються багатими вкладниками, звільнені від оподаткування.
Зокрема, Мінфін наводить дані Державної служби статистики України за січень 2014 року, згідно з якими із середньої зарплати в галузі освіти в 2,476 тис. грн стягується податок у розмірі 358 гривень, у галузі охорони здоров'я - 327 грн із 2,27 тис. грн, у сфері культури - 469 грн із 3,2 тис. грн, у сільському господарстві - 305 грн із 2,1 тис. грн.
Водночас, як зазначає Мінфін, власники великих вкладів нічого до бюджету не платять. «Уряд наполягатиме на тому, щоб процентні доходи на такі вклади оподатковувалися», - підкреслив Мінфін.
Як повідомляв УНІАН, міністр Кабінету міністрів Остап Семерак у ході останнього засідання уряду заявив, що законопроект про оподаткування доходів за депозитами буде розглянуто і схвалено на наступному засіданні уряду, запланованому на суботу, 22 березня. Він зазначив, що поки не час озвучувати положення документа, тому що рішення ще не ухвалено, але водночас припустив, що документ може бути винесений на обговорення до парламенту вже наступного пленарного тижня.
***
Крим заборгував українським банкам 16,6 млрд гривень
Українські банки на 1 лютого 2014 року надали позичальникам Криму кредити на суму 16,6 млрд грн, що становить 1,8% їх загального кредитного портфеля, повідомила прес-служба Незалежної асоціації банків України (НАБУ).
Згідно з повідомленням, банки досить активно розвивали бізнес в цьому регіоні і кількість банківських точок продажів, розташованих у Криму, за станом на 1 лютого 2014 року становила 1213 точок (6,3% від їх загальної кількості в Україні).
«Враховуючи нестабільність політичної ситуації в окремих регіонах України, забезпечення безперебійної та ефективної роботи банківської системи в поточних умовах вимагає від банкірів не тільки обережності і виваженості у прийнятті рішень, але й уміння швидко реагувати на постійно змінне зовнішнє середовище і приймати рішення в умовах великої кількості факторів невизначеності», - йдеться в повідомленні асоціації.
На думку банкірів, істотним фактором невизначеності є також ситуація в ряді південних і східних регіонів країни, беручи до уваги, що деякі з них є активними споживачами банківських послуг. За даними НАБУ, частка кредитного портфелю позичальників Донецької області становить 6,2% від загального портфеля банківської системи, Одеської - 4,8%, Харківської - 3,3%.
«Той факт, що більшість банків стабільно працює навіть в такій складній ситуації, підтверджує достатню фінансову стійкість банківської системи України та високий професіоналізм банківського менеджменту», - відзначили банкіри.
На думку НАБУ, одним з істотних ризиків на даний момент також є можливе погіршення платоспроможності ряду позичальників, пов'язане зі складною політичною і економічною ситуацією.
Як повідомляв УНІАН, 1 млн 233 тис. осіб, або 96,77% виборців, які взяли участь у незаконному референдумі в Криму 16 березня, висловилися за приєднання регіону до Росії
18 березня в Кремлі «Договір між РФ і Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів» підписав президент РФ Володимир Путін і нелегітимний прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов, незаконний голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов, а також «уповноважений представник міста Севастополь» Олексій Чалий.
У свою чергу МЗС України заявив, що підписання зазначеної угоди про приєднання Криму до РФ «не має нічого спільного з демократією, правом і здоровим глуздом».
Банки тимчасово призупиняють видачу кредитів на півострові, зокрема «ПриватБанк» тимчасово зупинив роботу своїх відділень на території республіки через дефіцит готівкових коштів та правову невизначеність роботи банків на півострові, UniCredit Bank тимчасово заблокував кредитні ліміти на картах клієнтів в Криму.
***
Економічні наслідки виходу України з СНД будуть мінімальними - експерт
Економічні наслідки рішення української влади про вихід із Співдружності незалежних держав (СНД) будуть мінімальними і практично непомітними, оскільки структури Співдружності виявилися недієздатними, а підписані Україною документи про зони вільної торгівлі не працювали. Про це в коментарі УНІАН сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
«Вихід України з СНД жодним чином не вплине (на економіку України - УНІАН). Якщо б про це (про вихід - УНІАН) не було оголошено так голосно, то ніхто б і не помітив. Україна і так веде дуже спостережливу позицію в СНД», - сказав Юрчишин. - «А що стосується економічного аспекту, то зона вільної торгівлі з СНД, а також ще раніше підписана зона вільної торгівлі з Росією, не призводили ні до яких поліпшень. Навпаки, якщо ми подивимося за останній час, то відчуття таке, що чим більше було домовленостей і договорів, тим ситуація не покращувалася».
Юрчишин наголосив, що у 2006 року Україна постійно перебувала в стані торгових воєн. «Навіть минулого року, коли відносини були добросусідські, в серпні ми мали чітке ембарго з боку Росії щодо українських товарів», - зазначив економіст.
За його словами, у рамках СНД не працює не тільки зона вільної торгівлі, але і економічний суд СНД, рішення якого не мали і не мають ніякої обов'язкової сили. «У цьому разі, який сенс подаватися якоюсь організацією, яка ніяк не сприяє нормальній діяльності її членів? А порушення коопераційних зв'язків - ну і що? Комусь стане соромно? Я не знаю напрями економічної політики, яка б розвивалося завдяки тому, що Україна стала членом СНД», - задався питанням експерт.
Як повідомляв УНІАН, вчора, 19 березня, секретар Ради національної безпеки і оборони України Андрій Парубій заявив про те, що Україна має намір почати процедуру виходу із Співдружності незалежних держав.
СНД було засновано головами РРФСР, Білорусії і України в грудні 1991 року. Глави трьох держав підписали «Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав», також відомі Біловезькі угоди. У документі, який складався з Преамбул і 14 статей, констатувалося, що Союз РСР припиняв своє існування як суб'єкт міжнародного права і геополітичної реальності». Вже 10 грудня угода була ратифікована Верховними Радами Білорусії та України. Водночас України досі не ратифікувала Статут СНД, тому де-юре вона не є державою-членом СНД, але залишається державою-засновником Співдружності.
***
Японія може зажадати від України повернення коштів за Кіотським протоколом
Японія може виставити претензії Україні щодо повернення коштів через невиконання вимог Кіотського протоколу, який передбачає отримання Україною коштів на соціальні та екологічні проекти після продажу невикористаних квот на викид вуглекислого газу вітчизняних промислових підприємств іншим державам, що допустили перевищення шкідливих викидів.
Про це повідомив журналістам міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник у ході засідання з громадськістю.
«Сьогодні ми стоїмо перед загрозою того, що за проектом Кіотського протоколу японці можуть виставити нам претензії щодо того, щоб ми повернули кошти», - сказав міністр.
«Прострочено вже більше трьох місяців. Вони (японці - УНІАН) йшли на всілякі поступки лише після тривалих зустрічей і завірень, що Україна свої зобов'язання виконуватиме», - додав він.
Водночас Мохник не назвав суму, яку Японія може вимагати повернути.
Довідка УНІАН. Кіотський протокол, прийнятий у Кіото (Японія) в грудні 1997 року на додаток до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, зобов'язує розвинені країни й країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів порівняно з 1990 роком. Для впровадження Кіотського протоколу ЄС та інші країни, що ратифікували Кіотський протокол, розробили систему обмеження промислових викидів за допомогою квот. Тобто країни, що приєдналися до угоди, зобов'язані співвідносити свої викиди з 1990-м роком - якщо їх рівень перевищує показники, зафіксовані за 1990-й, країна зобов'язана компенсувати нарощування викидів купівлею відповідного обсягу квот у тих учасників Кіотського протоколу, які мають невикористані «запаси» парникових газів.
Україна одна з небагатьох країн світу, яка з 1990 по 2000 рік різко скоротила викиди парникових газів через низьке завантаження промисловості, а за подальші вісім років зростання так і не наблизилася до показників 1990-го.
Ратифікувавши Кіотський протокол у 2004 році, Україна отримала можливість реалізувати невикористані нею квоти на викид вуглекислого газу.
Згідно з інформацією Національного екологічного центру (НЕЦ), до державного бюджету України в 2009-2010 рр. надійшло 470 млн євро в результаті продажу надлишку квот за Кіотським протоколом. При цьому Україна взяла зобов'язання реалізувати на ці кошти проекти зі скорочення викидів парникових газів. Кабінет міністрів затвердив план реалізації 529 проектів теплової санації соціальних будівель у різних областях України й семи проектів, які передбачають використання технологій з Японії, зокрема модернізацію вагонів метро в Києві й заміну автомобілів Міністерства внутрішніх справ України на суму 380 млн грн.
14 листопада 2013 року міжвідомча робоча група зі зміни клімату почала кампанію з контролю за реалізацією в Україні проектів, на які йдуть гроші від продажу квот на викиди парникових газів згідно з Кіотським протоколом.
УНИАН
