ЄС відкрив свої ринки для українських товарів
Перший етап модернізації української ГТС потребує $3-4 млрд
Україна запропонувала Росії домовитися про газ по $268,5
У Чорнобильській зоні побудують сховище відпрацьованого ядерного палива
Чотиристоронні газові переговори щодо України не відбудуться
Мін'юст наступного тижня назве суму збитків від анексії Криму
Кабмін схвалив проект реконструкції Бортницької станції за 10,5 млрд гривень
Кабмін почав переговори зі Світовим банком про кредит на $350 млн
Україна готує скаргу до СОТ на Росію через обмеження експорту
Аграрний фонд хоче випустити облігації на 5 млрд гривень
***
ЄС відкрив свої ринки для українських товарів
Європейський союз з 23 квітня в односторонньому порядку відкрив свої ринки для українських товарів у рамках автономного преференційного торговельного режиму між Україною і ЄС.
Відповідне рішення Європейського парламенту було опубліковано в офіційному журналі ЄС 22 квітня.
"Правила набувають чинності наступного дня після їх опублікування в офіційному журналі Європейського союзу", - йдеться в тексті документа.
Преференційний режим торгівлі передбачає зниження ставок мита для поставок українських товарів, а також встановлення квот на такі поставки, що дозволить вітчизняним експортерам збільшити поставки на ринки ЄС.
Починаючи з моменту введення автономного преференційного торговельного режиму, ставки ввізного мита ЄС встановлюються на рівні, який повинен діяти в перший рік після введення вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Діяти режим буде до 1 листопада цього року, або до підписання економічної частини угоди про асоціацію України і ЄС.
Як повідомляв УНІАН, 3 квітня на своєму пленарному засіданні Європейський парламент підтримав пропозицію Європейської комісії про впровадження пакету автономних торгових преференцій ЄС щодо України, в рамках яких Європейський Союз в односторонньому порядку поширить на український експорт до ЄС митні пільги, передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом щодо Зони вільної торгівлі Україна-ЄС.
До того ж Європейський Союз не застосовуватиме автономні преференції для товарів, вироблених у Криму.
За оцінками міністерства економічного розвитку і торгівлі України набуття чинності угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом дозволить збільшити щорічні обсяги вітчизняного експорту на третину.
Загальний економічний ефект від торговельних преференцій ЄС для української економіки може скласти 497 млн євро і включатиме в себе 340 млн євро - від збільшення експорту агропродукції.
***
Перший етап модернізації української ГТС потребує $3-4 млрд
Модернізація української Газотранспортної системи на першому етапі потребує інтенсивних залучень інвестицій обсягом шонайменше 3-4 млрд дол., і питання щодо цього можуть підняти на чотиристоронній зустрічі міністрів енергетики Росії, Словаччини, України та єврокомісара ЄС у четвер у Братиславі, заявив журналістам перед засіданням уряду міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан.
«Ми готові модернізувати і віддати у спільну експлуатацію українську ГТС. З відповідними пропозиціями ми вже звернулися до американських компаній», - сказав Продан.
«Для того, щоб ГТС працювала в нормальному режимі на першому етапі потрібно близько 3-4 млрд дол.», - уточнив він.
До того ж Продан зазначив, що питання об'єднання компаній в рамках модернізації української ГТС ще не опрацьовані і не виписані. Форми можливого консорціуму знаходяться в стадії обговорення.
«Офіційні переговори ми поки не проводили», - сказав Продан.
Водночас міністр наголосив, що пропозицію щодо участі російської сторони в консорціумі з модернізації та експлуатації української ГТС поки немає.
«Таких пропозицій (від російської сторони - УНІАН) немає. Ми поки не спілкуємося на цю тему, і я не впевнений, що ми готові говорити щодо цього питання з російською стороною», - сказав Продан.
Відповідаючи на питання журналістів про заплановані візити до Москви, зокрема щодо переговорів з ГТС, Продан відповів: «Є пропозиція від російської і європейської сторони тристоронні або чотиристоронні зустрічі. Сьогодні розглядається питання зустрічі єврокомісара, міністра енергетики Словаччини, Росії та України у четвер у Братиславі. Але поки точного підтвердження, що зустріч відбудеться, немає», - сказав Продан.
***
Україна запропонувала Росії домовитися про газ по $268,5
Україна не залишає спроб домовитися з російською стороною про встановлення закупівельної ціни на імпортований з Росії газ на рівні 268,5 дол. за тис. кубометрів, відповідну пропозицію направлено “Газпрому”.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив журналістам напередодні засідання уряду міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Продан.
«Ми направили нашу пропозицію щодо ціни 268,5 долара. Відповідні протоколи дозволяють нам мати відповідну ціну. Наразі відповіді немає, - сказав Продан. - Ми хочемо домовитися з російською стороною за принципами, які були упроваджені з 1 січня 2014 року».
Він не уточнив, чи сплачує Україна зараз поставки газу.
“Ми беремо газ на потреби країни. Це приблизно 40-60 млн кубометрів (на добу -УНІАН)”, - сказав Продан. “З приводу оплати краще запитати “Нафтогаз”. Ми на сьогодні чекаємо пропозицій щодо ціни», - сказав міністр.
Як повідомляв УНІАН, у грудні минулого року під час двосторонньої зустрічі президентів України і Росії Віктора Януковича і Володимира Путіна у Москві в рамках засідання українсько-російської міждержавної комісії була досягнута домовленість, що Росія знизить ціну газу для України до 268,5 дол. за тисячу кубометрів з 400 дол. за тисячу кубометрів (середньорічна ціна на російський газ у 2013 році).
Проте «Газпром» із квітня 2014 року вирішив скасувати всі пільги на газ для України, пояснивши це тим, що український партнер не виконує досягнуті домовленості щодо погашення заборгованості за попередні поставки «блакитного палива». У результаті ціна на російський газ із квітня 2014 року збільшилася до близько 480 дол. за тисячу кубометрів із 268,5 дол. у I кварталі.
«Газпром» оцінює борг «Нафтогазу» за спожитий російський газ, з урахуванням березневих поставок, у 2,2 млрд дол.
При цьому «Нафтогаз України» заявляє про готовність повністю погасити борги за імпортований газ у разі узгодження ціни на російське паливо на рівні 268,5 дол. за 1 тисячу кубометрів.
***
У Чорнобильській зоні побудують сховище відпрацьованого ядерного палива
Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити земельну ділянку під будівництво Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив президент Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» Юрій Недашковський у ході брифінгу в Кабміні.
«Кабінет міністрів ухвалив рішення, яке дозволить зробити ще один крок на шляху енергетичної незалежності країни. Йдеться про будівництво Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Сьогодні розглядалося питання виділення земельної ділянки в зоні відчуження ЧАЕС загальною площею 45 га», - сказав Недашковський.
За його словами, проектні роботи щодо пускового комплексу мають бути завершені до кінця 2017 року. Основним виконавцем робіт обрано американську компанію Holtec, а імовірний обсяг фінансування робіт становитиме 3,7 млрд грн.
«Будівництвом сховища займатиметься американська компанія Holtec International. Тендер було проведено в 2004 році, й наприкінці 2005 року було підписано контракт із компанією. Вона під ключ споруджуватиме це сховище, - сказав Недашковський. – Компанія будуватиме до моменту здачі пускового комплексу, а потім по мірі передачі технології будівництво здійснюватимуть українські підприємства. Експлуатувати сховище буде «Енергоатом». Вартість проекту за ТЕО на весь етап заповнення паливом – 3,7 млрд грн, вартість пускового комплексу – 1,2 млрд грн», - пояснив Недашковський.
Він також уточнив, що сховище використовуватиметься для палива Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС.
«На сьогодні в Україні працюють 15 блоків, які виробляють половину споживаної країною електроенергії. Щорічно з цих блоків виводять ядерне паливо, яке після 5-7-річного зберігання в басейнах реакторної витримки повинно кудись далі йти, – на тимчасове зберігання або на зберігання й переробку», - сказав глава «Енергоатома».
За його словами, Запорізька АЕС із шістьма блоками має своє пристанційне сховище, а з решти трьох станцій – Хмельницької, Рівненської та Южно-Української - відпрацьоване паливо відправляється на тимчасове зберігання й повернення до Росії. «Україна платить значні гроші за такі послуги – близько 150-200 млн дол. щорічно. Створення ЦСВЯП дозволить ці кошти економити», - сказав Недашковський, додавши, що це також позбавить Україну від фактично монопольної залежності від Росії зі зберігання відпрацьованого ядерного палива.
Як повідомляв УНІАН, у лютому-березні 2012 року Верховна Рада прийняла, а президент України підписав Закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом із розміщення, проектування й будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій». У законі визначено вимоги до розміщення, проектування й будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Згідно із законом, ЦСВЯП реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій є частиною єдиного комплексу з поводження з відпрацьованим ядерним паливом державного спеціалізованого підприємства “Чорнобильська АЕС”.
Проектування й будівництво централізованого сховища проводиться з дотриманням вимог із цивільного захисту, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міжнародних договорів.
Загальна ємність сховища становить 16529 відпрацьованих тепловиділяючих збірок реакторів типу ВВЕР-440 і ВВЕР-1000.
Контракт на будівництво ЦСВЯП між «Енергоатомом» і переможцем відповідного тендеру компанією Holtec Internatinal (США) було підписано ще наприкінці 2004 року, проте з низки причин, зокрема через зміну політичної кон'юнктури та економічну кризу 2008 року, проект було фактично заморожено.
Пізніше, в березні 2012 року, «Енергоатом» прогнозував введення першої черги ЦСВЯП у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 2015 році.
***
Чотиристоронні газові переговори щодо України не відбудуться
Чотиристороння зустріч міністрів енергетики України, Росії, Словаччині за участю Єврокомісара з питань енергетики, запланована в четвер у Братиславі (Словаччина), ймовірно, не відбудеться, оскільки учасники зустрічі так і не підтвердили свій приїзд до столиці Словаччини, повідомив журналістам міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Продан.
«На вчорашній вечір у нас була інформація від словацької сторони про проведення цієї зустрічі, але зараз свою участь в ній не підтвердили (ні ЄС, ні Росія - УНІАН). Поки що немає сенсу їхати туди (до Братислави - УНІАН)», - сказав Продан.
Раніше він повідомляв, що в чотиристоронньому форматі сторони планувалиобговорити перспективи використання української ГТС, а також провести двосторонню українсько-російську зустріч з питань ціноутворення на імпортований в Україну газ.
***
Мін'юст наступного тижня назве суму збитків від анексії Криму
Наступного тижня буде оприлюднена експертна оцінка збитків, завданих анексією Російською Федерацією території українського півострова Крим.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив міністр юстиції Павло Петренко.
"Буде підписаний закон про окуповані території, він передбачає механізми подачі позовів. Ми хочемо подати документи і позови, а потім озвучити вже як результат (суму). Закон буде підписаний до кінця цього тижня, на наступному тижні я вам озвучу (суму збитків) разом з тими позовами, які ми подали", - зазначив Петренко.
Як повідомляв УНІАН, 8 квітня Петренко сказав, що Мін’юст практично завершив попередній підрахунок збитків, завданих Україні Росією внаслідок анексії Криму.
"У нас практично завершений блок питань щодо попередньої оцінки збитків по певній частині об'єктів, по певній частині міністерств, які мали своє майно на території Криму. Ми їх внесемо на розгляд уряду й РНБО, і фактично після того ми оголосимо ті юридичні механізми і ті судові інстанції, куди Україна звертається з позовом", - зазначив міністр.
Читайте такожМінекології оцінило втрати матеріально-сировинної бази через анексію Криму в 127 млрд грн
Довідка УНІАН. 16 березня за військової і політичної підтримки Російської Федерації у Криму відбувся неконституційний і не визнаний світом референдум про самовизначення Криму. За даними самопроголошеної кримської влади, 96,77% тих, хто взяв участь у голосуванні, висловилися за приєднання Криму до Росії.
17 березня нелегітимний парламент Криму проголосив регіон незалежною суверенною державою - Республікою Крим – і звернувся до Росії з пропозицією про прийняття Республіки Крим до складу РФ як нового суб'єкту зі статусом республіки.
18 березня у Кремлі було підписано так званий «договір» про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.
Після анексії Криму наприкінці березня 2014 року самопроголошена влада оголосила про націоналізацію українських державних підприємств, що знаходяться на території півострова, та їх перехід у російську власність. Юридичний статус націоналізованих підприємств залишається невизначеним, оскільки ні українська влада, ні міжнародне співтовариство не визнали відокремлення Криму.
***
Кабмін схвалив проект реконструкції Бортницької станції за 10,5 млрд гривень
Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив проект реконструкції Бортницької станції аерації, що передбачає залучення кредитних ресурсів обсягом 10,5 млрд грн.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив у ході брифінгу в Кабінеті міністрів віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Володимир Гройсман.
«Уряд схвалив проект реконструкції Бортницької станції аерації, проектно-кошторисну документацію, яка передбачає близько 10,5 млрд (грн – УНІАН) фінансування. Уряд Японії дає кредитні ресурси під цей проект під 0,1% на 40 років», - сказав Гройсман.
За його словами, сьогодні є всі можливості ці ресурси ефективно використовувати. «Кілька років велися лише розмови про цей проект. Але сьогодні вранці була зустріч із представниками японської сторони. І ось перші кроки з реалізації проекту вже зроблено урядом», - сказав віце-прем'єр.
Як повідомляв УНІАН, у середині квітня уряд Японії ухвалив рішення надати Україні допомогу в розмірі близько 1,5 млрд дол., у рамках якої буде надано кредит обсягом 1,1 млрд дол. для модернізації Бортницької станції аерації (БСА) в Києві.
Проект комплексної реконструкції споруд очищення стічних вод і будівництва технологічної лінії з обробки та утилізації опадів на Бортницькій станції аерації був розроблений Мінрегіоном спільно з Київською міськдержадміністрацією. Термін реалізації проекту – 8 років. Передбачається, що проект буде реалізований у дві черги, а його загальна вартість становитиме 10,47 млрд грн.
***
Кабмін почав переговори зі Світовим банком про кредит на $350 млн
Кабінет міністрів України починає переговорний процес зі Світовим банком щодо другого пакета інфраструктурних проектів, зокрема, щодо організації водопостачання й поводження з твердими побутовими відходами, загальним обсягом фінансування 350 млн дол.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив віце-прем'єр-міністр Володимир Гройсман у ході брифінгу в Кабінеті міністрів.
«Ми зараз запускаємо переговорний процес зі Світовим банком щодо другого пакета проектів модернізації інфраструктури. Це 350 млрд дол. (кредитних коштів - УНІАН), які буде направлено на модернізацію системи водопостачання й поводження з твердими побутовими відходами», - сказав Гройсман.
За його словами, зараз ведуться документальні узгодження, але вже відомо, що проект із організації водопостачання буде реалізовано в Києві, Донецьку, Краматорську, Кіровограді, Житомирі, Івано-Франківську та Коломиї. Стосовно відходів - у Харкові.
«Є 9 учасників цієї програми. Потім буде процес обговорення. Відсоток за цими запозиченнями буде 0,7%. Надзвичайно вигідний ресурс», - сказав Гройсман.
Як повідомляв УНІАН, перший пакет інфраструктурних проектів передбачає залучення Україною 382 млн дол. кредитних коштів Світового банку на проекти енергоефективності в 10 містах. Пакет проектів уже узгоджено, і, за словами віце-прем'єра Гройсмана, його реалізація почнеться найближчим часом.
На початку квітня Світовий банк заявляв про плани провести переговори з урядом України про перший мільярд доларів фінансування в рамках додаткового фінансування обсягом 3 млрд дол. Зокрема, кошти планувалося направити на надання близько 380 млн дол. на покращення теплопостачання, 350 млн дол. – на водопостачання й 300 млн дол. – на систему соціального захисту.
11 березня Світовий банк оприлюднив заяву, в якій повідомлялося про готовність банку надати Україні в 2014 році 3 млрд дол. у рамках надання фінансової допомоги для підтримки проведення реформ у країні.
Допомога надаватиметься в рамках системних (1 млрд дол.) та інвестиційних (1,2 млрд дол.) проектів Міжнародного банку реконструкції та розвитку, фінансування Міжнародною фінансовою корпорацією програм підтримки банківського сектора, агробізнесу, інфраструктури та інших галузей української економіки (близько 400 млн дол.), а також надання технічної й консультативної підтримки.
Група Світового банку реалізує в Україні програму надання кредитних коштів і гарантій на загальну суму 3,7 млрд дол. Основне завдання вкладень – покращення надання базових державних послуг у таких сферах, як водопостачання, каналізація, енергопостачання й дорожнє господарство, а також надання підтримки приватному сектору.
***
Україна готує скаргу до СОТ на Росію через обмеження експорту
Україна розглядає можливість подачі скарги до Світової організації торгівлі (СОТ) із приводу обмеження поставок українських товарів до Російської Федерації.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив журналістам міністр економічного розвитку та торгівлі України Павло Шеремета.
«Ми вивчаємо питання, подамо, як тільки будемо готові», - сказав він.
За словами Шеремети, для подачі скарги потрібні не лише державні рішення, але й скарги бізнесу. При цьому він зазначив, що такі скарги вже є, але не назвав, від кого конкретно.
Як повідомляв УНІАН, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк раніше зазначав, що фактичне згортання двостороннього економічного співробітництва з Російською Федерацією є серйозним викликом для української економіки. При цьому Україна готова торгувати з Росією на рівних, але відчуває жорсткий тиск із боку російської влади, що обмежує український експорт до Росії. За словами Яценюка, українські товари повинні легко перетинати кордон і торгуватися в Росії, але нам не дають можливості цього робити.
Крім того, глава уряду заявляв, що Україна захищатиме своє право на вільну торгівлю з Росією, зокрема через Світову організацію торгівлі.
У квітні Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Росії (Россільгоспнагляд) висловила занепокоєння результатами лабораторних перевірок товарів низки українських виробників молочної та м'ясної продукції й попередила про можливість введення обмежень на експорт їх продукції до РФ. Пізніше тимчасові обмеження було впроваджено на поставки до Російської Федерації м'ясної продукції виробництва компанії «Елітекс» (Донецька обл.). Такі ж обмеження торкнулися сирів і кондитерських виробів.
***
Аграрний фонд хоче випустити облігації на 5 млрд гривень
Аграрний фонд планує здійснити приватне розміщення облігацій серій A - E на загальну суму 5 млрд грн, йдеться в повідомленні фонду у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з повідомленням, Аграрний фонд має намір випустити 50 тис. іменних відсоткових звичайних облігацій номінальною вартістю 100 тис. грн за штуку.
Основною метою залучення коштів є надання фінансової підтримки сільгоспвиробникам в період проведення польових робіт та забезпечення продовольчої безпеки країни. При цьому отримані від розміщення облігацій кошти в повному обсязі будуть спрямовані на закупівлю зерна.
Як повідомляв УНІАН, у квітні 2013 року Кабінет міністрів прийняв рішення про перетворення бюджетної установи Аграрний фонд у ПАТ «Аграрний фонд» і постановив сформувати з державних облігацій капітал фонду у розмірі 5 млрд грн.
Довідка УНІАН. Аграрний фонд був створений в 2005 році і виконував функції державного регулятора цінової політики в агропромисловому секторі.
Аграрний фонд провів форвардні закупівлі зерна врожаю 2013 року і приступив до форвардної програми-2014.
УНІАН
