Верховна Рада ухвалила закон про стандартизацію
Підписання Договору "про відкрите небо" з Україною, який готували 7 років, знову відклали
Швейцарія заморозила 137 млн євро на рахунках Януковича та екс-урядовців
Країни «Великої сімки» обіцяють Україні $18 млрд
Найбільш розвинені країни попереджають Росію про посилення санкцій
Україна скасувала мита при експорті газу в Європу
Долар на міжбанку впав до 11,90 гривень
Голова податкової розповів, коли відбудеться перший випуск ПДВ-облігацій
Кабмін заклав у проект бюджету-2015 зростання ВВП на 1,7%, інфляцію - не вище 5,4%
ВР не підтримала урядовий варіант бюджетної політики на 2015 рік
***
Верховна Рада ухвалила закон про стандартизацію
Верховна Рада ухвалила Закон «Про стандартизацію» (№ 4585).
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 274 із 355 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Закон встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
У законі зазначено, що європейський стандарт - регіональний стандарт, прийнятий європейською організацією стандартизації; міждержавний стандарт - регіональний стандарт, передбачений Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року та прийнятий Міждержавною радою із стандартизації, метрології і сертифікації, міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий Міжнародною організацією зі стандартизації і доступний для широкого кола користувачів; національна стандартизація - стандартизація, що здійснюється на рівні однієї держави; національний стандарт - стандарт, прийнятий національним органом стандартизації та доступний для широкого кола користувачів.
Дія закону не поширюється на санітарні заходи безпечності харчових продуктів, ветеринарно-санітарні та фітосанітарні заходи, будівельні норми, лікарські засоби, стандарти медичної допомоги, бухгалтерського обліку, оцінки майна, освіти та інші соціальні стандарти, передбачені законодавством.
Об’єктами стандартизації є: матеріали, складники, обладнання, системи, їхня сумісність; правила, процедури, функції, методи, діяльність чи її результати, включаючи продукцію, персонал, системи управління; вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування тощо.
Функції національного органу стандартизації виконує державне підприємство, що не підлягає приватизації, утворене центральним органом виконавчої влади, яке реалізує державну політику у сфері стандартизації.
Національний орган стандартизації не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності.
У законі визначені повноваження національного органу стандартизації.
Керівником національного органу стандартизації може бути громадянин України, який проживає в Україні останні п’ять років, має повну вищу освіту, загальний стаж роботи на керівних посадах не менш як три роки, досвід роботи у сфері стандартизації не менш як п’ять років та в якого відсутня не погашена або не знята судимість за вчинення злочину.
Керівник національного органу стандартизації є членом керівної ради, не може бути обраний її головою (заступником голови) або головувати на її засіданнях.
Технічні комітети стандартизації не мають статусу юридичної особи. До роботи у технічних комітетах стандартизації залучаються уповноважені представники органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та їхніх громадських об’єднань, організацій роботодавців та їхніх об’єднань, наукових установ та навчальних закладів, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), інших громадських об’єднань, професійних спілок, провідних науковців і фахівців.
У законі передбачені основні засади розроблення національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них.
Законом визначені джерела фінансування: кошти державного бюджету України; кошти, передбачені на виконання програм і проектів; власні та залучені кошти суб’єктів господарювання; інші не заборонені законодавством джерела фінансування.
Витрати суб’єктів господарювання, пов’язані з розробленням стандартів, кодексів усталеної практики, у тому числі національних, і технічних умов, участю в роботі міжнародних і регіональних організацій стандартизації, належать до витрат, пов’язаних з науково-технічним забезпеченням їхньої господарської діяльності.
***
Підписання Договору "про відкрите небо" з Україною, який готували 7 років, знову відклали
Дату підписання договору про спільний авіаційний простір між Україною і країнами Європейського Союзу перенесено з ініціативи європейської сторони у зв'язку з неузгодженістю деяких позицій документа, повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури.
Договір про відкрите небо планувалося підписати сьогодні, 5 червня.
«Причиною є й досі не узгоджені позиції Іспанії та Великої Британії щодо формулювання в угоді статті про територіальне застосування в частині Гібралтару», - йдеться в повідомленні.
У свою чергу, українська сторона повідомила про повну готовність підписати договір і чекає рішення ЄС в територіальному спорі щодо Гібралтару.
«Зараз ведуться консультації щодо іншої можливої дати підписання», - сказали в міністерстві.
Як повідомляв УНІАН, активна підготовка до підписання документа ведеться з листопада 2013 року. Мета угоди – поступова лібералізація ринків, використання загальних правил на основі правил ЄС у галузі цивільної авіації, сприяння промисловій і операційній співпраці. На думку експертів, повномасштабна реалізація договору про відкрите небо між Україною і Європейським Союзом можлива і доцільна за умови одночасного скасування візового режиму, що знімає бар'єри для переміщення громадян між країнами.
ЄС і Україна узгоджували текст договору 21-22 жовтня 2013 року, а парафували його 29 листопада на саміті у Вільнюсі. Договір планувалося підписати ще в березні цього року, проте дата підписання не раз переносилася.
***
Швейцарія заморозила 137 млн євро на рахунках Януковича та екс-урядовців
Швейцарія повідомляє про поступ у розслідуванні справ проти екс-президента України Віктора Януковича та його поплічників. Швейцарські банки заморозили 137 мільйонів євро.
Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на главу департаменту міжнародного права МЗС Швейцарії Валентина Цельвеґера.
У Швейцарії заблоковано загалом у перерахунку 137 млн євро, які зберігаються на рахунках Януковича та його поплічників. Як повідомив Цельвеґер, йдеться про суми, заблоковані за розпорядженням швейцарської влади та прокуратури. Так, за розпорядженням уряду було заблоковано 55 млн євро. Згодом прокуратура додала до цієї суми ще 82 млн євро.
Проти українців, які опинились у "чорному списку" Швейцарії, нині розслідується сім кримінальних справ, пише інформаційне агентство AFP. Екс-президент Янукович та його соратники підозрюються у відмиванні грошей. Цельвеґер наголосив, що з огляду на ту ситуацію, яка склалась в Україні, а саме - "хронічну корупцію", швейцарські банки зараз дуже обережно приймають українські вклади.
Представник швейцарського міністерства закордонних справ нагадав, що рішення про замороження активів Януковича і його поплічників було ухвалене ще 26 лютого 2014 р. Він звернув увагу на те, що вперше блокування рахунків відбулось так швидко. За словами Цельвеґера, така квапливість необхідна для того, аби зберегти інформацію для слідства та власне гроші, аби повернути їх народу, в якого вони були вкрадені.
Він наголосив, що "Швейцарія має достатньо досвіду замороження активів диктаторів та повернення їх в країни походження". За його словами, за останню чверть століття швейцарська влада повернула Нігерії, Перу, Гаїті та іншим країнам загалом від чотирьох до п'яти мільярдів швецарських франків. У наявних кримінальних справах щодо українців застосовуються саме ці механізми.
Як повідомляв УНІАН, після відмови влади України від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом у листопаді 2013 року на центральних вулицях Києва та інших міст України почалися масові акції протесту. Подальша ескалація протистояння призвела до вимог відставки уряду й президента країни, а також до зіткнень протестувальників зі співробітниками правоохоронних органів. У лютому цього року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули більш як сто осіб, сотні було поранено.
3 квітня в. о. генпрокурора Олег Махніцький повідомив, що наказ про застосування зброї до мітингувальників у центрі Києва 20 лютого видавав екс-президент Віктор Янукович через свою Адміністрацію, МВС та СБУ. Янукович і Захарченко зараз переховуються в Росії.
***
Країни «Великої сімки» обіцяють Україні $18 млрд
Лідери країн «Великої сімки» засудили дії Росії, які порушують суверенітет України, та підтвердили намір вдатися до більш суворих санкцій, якщо цього вимагатиме ситуація.
Про це йдеться у прийнятій за результатами першого дня саміту заяві G-7, яка є у розпорядженні УНІАН.
«Ми єдині у засудженні триваючого порушення з боку Російської Федерації суверенітету і територіальної цілісності України. Незаконне приєднання Росією Криму, а також дії щодо дестабілізації східної України є неприйнятними і повинні зупинитися. Ці дії порушують основні принципи міжнародного права і повинні бути проблемою для всіх країн», - йдеться у заяві.
У зв’язку з цим лідери країн «Великої сімки» підтвердили своє попереднє рішення ввести санкції щодо фізичних і юридичних осіб, які активно «підтримують або здійснюють порушення суверенітету і територіальної цілісності України, що загрожують миру, безпеці та стабільності України».
«Ми проводимо сувору політику невизнання Криму та Севастополя відповідно до Резолюції 68/262 Генеральної Асамблеї ООН. Ми готові активізувати адресні санкції та здійснити значні додаткові обмежувальні заходи в якості плати Росії в разі, якщо цього вимагає ситуація», - констатували автори заяви.
Назвавши неприпустимим втручання РФ у суверенні справи України, G-7 заявила про підтримку українського уряду і народу. «Ми закликаємо роззброїтися незаконні збройні формування. Ми закликаємо українську владу підтримувати зважений підхід у проведенні операції з відновлення законності і порядку», - наголосили лідери «Великої сімки».
Крім того, вони заявили про повну підтримку істотного внеску Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у деескалацію кризи. «Ми високо оцінюємо готовність українських властей продовжити всеосяжним чином національний діалог. Ми вітаємо Меморандум про мир та єдність, прийнятий Верховною Радою 20 травня, і висловлюємо побажання, щоб він був реалізований в короткі терміни. Ми також закликаємо український парламент та уряд України продовжувати проводити конституційну реформу, щоб забезпечити основу для поглиблення та зміцнення демократії та задоволення права і сподівання всіх громадян у всіх регіонах України», - йдеться в заяві.
Лідери «Великої сімки» привітали успішне проведення президентських виборів 25 травня. «Висока явка виборців підкреслила рішучість громадян України визначити майбутнє своєї країни. Ми вітаємо Петра Порошенка як обраного президента України і віддаємо йому належне та заохочуємо його звернутися до всього народу України», - зазначається в заяві.
Крім того, G-7 закликала Росію визнати результати виборів, завершити виведення своїх збройних сил від кордонів з Україною, зупинити потік зброї та бойовиків через кордон і здійснити свій вплив на озброєних сепаратистів, щоб вони склали зброю і відмовилися від насильства.
«Ми закликаємо РФ виконати зобов'язання, які вона взяла в Женеві в рамках спільної заяви, і співпрацювати з урядом України з реалізації планів забезпечення миру, єдності та реформ»» - додали автори заяви.
Також лідери G-7 заявили про намір продовжувати працю з Україною для підтримки її економічного розвитку, суверенітет і територіальної цілісності. «Ми закликаємо впроваджувати важкі реформи, які матимуть вирішальне значення для підтримки економічної стабільності та розблокування зростання, яке можливе за участю приватного бізнесу», - йдеться у заяві.
У цьому зв’язку лідери країн «Великої сімки» привітали рішення Міжнародного валютного фонду затвердити для України програму в розмірі 17 млрд доларів, як і «інші двосторонні і багатосторонні допомоги та кредитів, у тому числі близько 18 млрд доларів, передбачених на сьогодні з боку партнерів по G-7».
«Ми підтримуємо міжнародний механізм координації донорської допомоги для забезпечення ефективного надання економічної допомоги і вітаємо намір ЄС провести координаційну нараду на високому рівні в Брюсселі», - відреагували лідери на пропозицію Євросоюзу.
Крім того, вони привітали триваючі зусилля з диверсифікації джерел постачання Україні газу, в тому числі останні кроки ЄС в напрямку забезпечення реверсного постачання газу, і висловили сподівання на успішне завершення переговорів, що проходять за сприяння Єврокомісії щодо транзиту і постачання газу з РФ в Україну.
***
Найбільш розвинені країни попереджають Росію про посилення санкцій
Група семи готова посилити санкції щодо Росії, якщо заворушення на сході України не будуть взяті під контроль. Про це лідери «Великої сімки» заявили у спільній письмовій заяві після робочої вечері в Брюсселі, передає "Радіо Свобода".
У заяві міститься заклик до Росії визнати результати виборів в Україні, завершити відведення військ від кордону з Україною, зупинити постачання зброї і використати вплив на озброєних сепаратистів для припинення насильства.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що Захід хотів би побачити прогрес у замиренні сходу Україну, де урядові війська борються протии сепаратистів.
«У наших переговорах з майбутнім президентом України і в наших зустрічах із президентом Путіним у кулуарах урочистостей у Нормандії ми надішлемо спільне повідомлення так само, як Група семи зробила це раніше. У нас завжди була узгоджена позиція щодо України, вона полягає в тому, що для Росії важливо зараз зробити власний внесок до стабілізації і деескалації ситуації», – наголосила Меркель.
Саміт, який відбувся у Брюсселі, спершу планувався у форматі «Великої вісімки» в російському Сочі. Після анексії Криму Росію виключили з цього клубу і перенесли місце зустрічі.
Як повідомляв УНІАН, під час саміту "Великої сімки" глави держав мають намір посилити санкції проти Росії через її дій в Україні.
Дипломатичні джерела в Брюсселі заявили 3 червня, що значна частина зустрічі буде присвячена ситуації в Україні і відносинанам з Росією.
У той час як лідери "Сімки" мають намір підтвердити свою прихильність подальших санкцій проти Росії, "якщо того вимагає ситуація", пріоритет в даний час віддається "дипломатичним і політичним зусиллям" щодо врегулювання кризи, сказав європейський дипломат.
Він відмовився повідомити, які дії Росії зможуть призвести до подальших санкцій, заявивши, що це питання будуть вирішувати глави держав.
***
Україна скасувала мита при експорті газу в Європу
Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення зміни до пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№ 2471а).
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 254 із 342 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Законом передбачено встановити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють експорт, крім експорту до країн - членів Енергетичного співтовариства: газу, природного газу в газоподібному стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35% митної вартості таких товарів, але не менш як 400 грн за тисячу кубометрів; природного газу у скрапленому стані, сплачують ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 35% митної вартості таких товарів, але не менш як 400 грн за одну тонну, якщо більші розміри не встановлені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Довідка УНІАН. Україна підписала протокол про приєднання до Європейського енергетичного співтовариства 24 вересня 2010 року і стала повноправним членом цієї організації з 1 лютого 2011 року.
Учасниками Енергетичного співтовариства є ЄС, Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Румунія, Сербія, Хорватія, Чорногорія та сторони, що приєдналися.
Завдання Енергетичного співтовариства полягає в організації зв'язків між сторонами і створенні правової та економічної бази стосовно енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, створенні стабільної регуляторної та ринкової структури, здатної залучати інвестиції в газові мережі, генеруючі потужності, мережі передачі та розподілу так, щоб усі сторони мали доступ до стабільного та постійного енергопостачання.
***
Долар на міжбанку впав до 11,90 гривень
У четвер, 5 червня, на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 11,8500/12,0500 грн/дол., до 12:00 звузився спред 11,8500/11,9000 грн./дол. До закриття торгів цінові рівні залишилися на тих же значеннях 11,8500/11,9000 грн/дол.
Як повідомляє фінансова компанія «Інтербізнесконсалтинг», ринок євро-гривня відкрився індикативними котируваннями - 16,2545/16,3930 грн/євро, до 12:00 ціни пішли вниз 16,1280/16,2005 грн/євро. До закриття торгів цінові показники по EUR/UAH досягли мінімуму - 16,0760/16,1480 грн/євро.
Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,3397/0,3455 грн/рубль, до 12:00 ціни сконцентрувалися в діапазоні 0,3397/0,3412 грн/рубль. До закриття торгів ціни піднялися 0,3398/0,3427 грн/рубль.
У Росії курс долар-рубль впав, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів склав 34,7710 (-0.2540).
На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3600/1,3630.
Як повідомляв УНІАН, 4 червня на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 11,9000/12,0700, до 12:00 звузився спред 11,9000/12,0300. До закриття торгів цінові рівні встановилися на значеннях 11,9300/12,0000.
***
Голова податкової розповів, коли відбудеться перший випуск ПДВ-облігацій
Перший випуск ПДВ-облігацій на суму 6-10 млрд грн відбудеться не раніше 27 червня.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу у четвер повідомив перший заступник міністра доходів і зборів, який займається податковою службою, Ігор Білоус.
«За планом не раніше, ніж 27 червня, ми готуємо випуск. Зараз ми закінчуємо інвентаризацію сум, які підлягають до випуску ПДВ-ОВДП», - зазначив він.
Білоус також повідомив, що сума першого траншу випуску ПДВ-ОВДП може бути випущена за рахунок судових рішень, прийнятих на користь платників.
«Якщо нам пощастить з цифрами, то може бути 10 млрд грн (сума першого траншу- УНІАН)», - додав глава податкової.
Як повідомляв УНІАН, 21 травня Кабмін ухвалив рішення випустити ПДВ-облігації. Номінальна вартість облігацій становить 1 тис. грн, термін обігу - 5 років. Купон виплачується раз на півроку разом з амортизацією 10% основної суми.
За оцінками МВФ, граничний обсяг випуску ПДВ-облігацій може становити 16,7 млрд грн. За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, обсяг ПДВ-облігацій становитиме 16,4 млрд грн. У свою чергу, Білоус раніше зазначав, що випуск паперів, найімовірніше, буде здійснений кількома траншами, перший з яких становить 5-7 млрд грн.
Міндоходів доручили надати всі необхідні матеріали інвентаризації платників ПДВ, що мають заборгованість, для визначення граничного обсягу випуску паперів. А протягом двох місяців доручено підготувати і затвердити реєстри інвентаризації, складені на основі заяв платників податку, які бажають оформити відшкодування цінними паперами.
***
Кабмін заклав у проект бюджету-2015 зростання ВВП на 1,7%, інфляцію - не вище 5,4%
Кабінет міністрів України прогнозує зростання реального ВВП України в 2015 році на рівні 1,7% при річній інфляції на рівні 5,4%, заявив міністр фінансів України Олександр Шлапак, представляючи у Верховній Раді проект Основних напрямків бюджетної політики на 2015 рік.
«За оцінками експертів, у першу чергу консенсус-прогнозу, який проводило Міністерство економічного розвитку та торгівлі, зростання становитиме 1,7%. Його ми й поставили до бюджету. Таким чином, номінал валового внутрішнього продукту становитиме 1,686 трильйона гривень», - сказав глава Мінфіну. «Ми вважаємо, що грудень до грудня інфляція становитиме цифру не вище 5,4%», - додав міністр.
Також Кабінет міністрів планує у 2015 році утримувати обсяг дефіциту державного бюджету в межах 3% від ВВП, обсяг державного боргу - не вище за 55% від ВВП.
«Пропонується дефіцит державного бюджету на рівні 3%. Держава не може дозволити собі більшого. Ми поставили обмеження державного боргу на рівні 55% від ВВП», - сказав Шлапак.
За його словами, запропонований макроекономічний сценарій є базовим і не передбачає реформування галузей - головних споживачів державних ресурсів.
«Запропонований макроекономічний сценарій є базовим. Він прогнозує певне зростання економічної активності, але передбачає продовження політики стагнації державного управління. Є цільовий сценарій, який передбачає жорсткі й швидкі реформи, як в економічних, так і в соціальних галузях, і результати можуть бути зовсім іншими. Вибирати нам», - сказав міністр.
Як повідомляв УНІАН, експерти Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, науково-дослідних інститутів, а також провідних економічних інститутів Національної академії наук прогнозують падіння ВВП країни за підсумками 2014 року на 4,6% і зростання економіки в 2015 році на 2,2%.
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, зростання реального ВВП відновиться на рівні до 2%. За прогнозами Світового банку, економіка України в 2015 році повернеться до зростання, це може бути зростання до 3%.
***
ВР не підтримала урядовий варіант бюджетної політики на 2015 рік
Верховна Рада відмовилася підтримати запропоновані урядом Основні напрями бюджетної політики на 2015 рік.
Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення проекту резолюції проголосували 125 народних депутатів при необхідному для прийняття рішення мінімумі у 226 голосів.
Виконувач обов'язків президента, спікер парламенту Олександр Турчинов доручив Міністерству фінансів спільно з бюджетним комітетом Верховної Ради доопрацювати Основні напрями бюджетної політики на 2015 рік і внести найближчим часом на розгляд парламенту новий варіант документа.
«Я попросив би уряд попрацювати з бюджетним комітетом. Визначитися щодо уточненого і допрацьованого документа і внести його до Верховної Ради. Тому що, на жаль, дуже мало депутатів підтримують цей проект», - сказав Турчинов.
Відхилений парламентом варіант Основних напрямів бюджетної політики наступного року передбачав обмеження дефіциту держбюджету на рівні не більш як 3% ВВП і держборгу - не вище за 55% від валового внутрішнього продукту України.
Як повідомляв УНІАН, Світовий банк прогнозує дефіцит держбюджету України з урахуванням ПДВ-облігацій – на рівні 4,8% від ВВП у 2014 році і 3,3% у 2015 році. Державний і гарантований державою борг, за прогнозами банку, досягне 47,4% у 2014 р. і 48,5% ВВП у 2015 році.
Експерти Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, науково-дослідних інститутів, а також провідних економічних інститутів Національної академії наук прогнозують падіння ВВП країни за підсумками 2014 року на 4,6% і зростання економіки в 2015 році на 2,2%.
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, зростання реального ВВП відновиться на рівні до 2%.
За прогнозами Світового банку, економіка України в 2015 році повернеться до зростання, це може бути зростання до 3%.
УНІАН
