Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію в повному обсязі

Чиста інвестпозиція України покращилася на 9%

Росія забракувала молочну продукцію ще двох українських виробників

Відео дня

Українські виробники відповідають євростандартам майже на 80% - Американська торгова палата

Експерти не очікують зміцнення гривні до стабілізації ситуації на сході України

Росія продовжила термін ввезення українських товарів до Криму через загрозу дефіциту продуктів

Гривня помітно зміцнилася після підписання Угоди з ЄС

Міллер визнав, що Україна знизила залежність від російського газу

Міністр пояснив, яку продукцію українські аграрії вже готові постачати до ЄС

«Нафтогаз»: в асоціації з ЄС Україна стане частиною єдиного європейського газового ринку

***

Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію в повному обсязі

Україна і Європейський Союз завершили підписання Угоди про асоціацію в повному обсязі.

Як передає кореспондент УНІАН, угоду підписали в Брюсселі в рамках саміту ЄС президент України Петро Порошенко, президент Ради ЄС Герман Ван Ромпей, президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу та голови держав і урядів усіх 27 країн-членів ЄС.

Угоди про асоціацію з ЄС також підписали Грузія і Молдова.

Учасники церемонії розташувалися за столом, який має вигляд літери П. У центральній частині – верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон, Ромпей і Баррозу, поруч з яким сидять президент України Порошенко, президент Грузії Георгій Маргвелашвілі та прем’єр-міністр Молдови Юрій Лянке. З лівого боку - представники країн ЄС (за прізвищами починаючи з літери Б), а по ліву руку від Порошенка - прем’єр-міністр Бельгії Еліо Ді Рупо та прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон. 

Усі вони поставили свої підписи під угодами.

Як відомо, 21 березня Україна і Євросоюз підписали політичну частину Угоди про асоціацію.

Угода передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з Європейським Союзом.

В разі ратифікації угоди Верховною Радою України у короткі терміни документ може тимчасово імплементований без того, щоб очікувати на ратифікацію всіма 27-ма країнами-членами ЄС, що може зайняти декілька років. 

Цілями асоціації є поступове зближення сторін, грунтоване на спільних цінностях і тісних привілейованих зв’язках та поглибленні участі України у програмах та агенціях ЄС.

Режим поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом передбачає негайне скасування діючих ввізних мит на більшість товарів двосторонньої торгівлі (82,6% товарних позицій з боку України і 91,8% з боку ЄС). Для інших товарних позицій будуть встановлені перехідні періоди - коли мита будуть поступово знижуватися впродовж декількох років (від 1 до 7 років). Перехідні режими встановлюються переважно для України як захисний захід підготовки українських виробників до роботи в умовах конкуренції з європейськими партнерами. Крім того, як захисний захід для українських виробників будуть встановлені нерівнозначні зниження мит на аграрну продукцію. 

Повний текст угоди: http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/doccatalog/document?id=56219

Україна і ЄС планували підписати Угоду про асоціацію ще на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі 29 листопада 2013 року. За тиждень до підписання український уряд призупинило процес євроінтеграції. Це викликало масові акції протесту в Україні, які завершилися усуненням від влади президента Віктора Януковича.

***

Чиста інвестпозиція України покращилася на 9%

Негативне значення чистої інвестиційної позиції України, що є різницею між активами й зобов'язаннями перед нерезидентами, в першому кварталі порівняно з початком 2014 року знизилося на 7,006 млрд дол., або на 9,19%, - до 69,230 млрд дол., повідомляється на сайті Національного банку України.

Згідно з повідомленням, у першому кварталі ц.р. активи України знизилися на 3,43%, або 4,759 млрд дол., – до 133,984 млрд дол., пасиви - на 5,47%, або 11,765 млрд дол., – до 203,214 млрд дол.

Як повідомляв УНІАН, негативне значення чистої інвестиційної позиції України в 2013 році зросло на 16,933 млрд дол., або на 28,3%, - до 76,820 млрд дол.

Міжнародна інвестиційна позиція відображає накопичені запаси зовнішніх фінансових активів і пасивів країни, зокрема, всі фінансові вимоги та зобов'язання резидентів країни щодо нерезидентів.

***

Росія забракувала молочну продукцію ще двох українських виробників

Управління Федеральної служби з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації (Россільгоспнагляд) із 30 червня обмежив поставки до Росії молочної продукції виробництва Роменського молочного комбінату (Сумська обл., входить до групи «Мілкіленд») і Баштанського сирзаводу (Миколаївська обл., група «Молочний альянс»).

Згідно з повідомленням відомства, причиною обмеження стало виявлення в сирах Баштанського сирзаводу залишків антибіотиків тетрациклінової групи, а в продукції Роменського молочного комбінату – сальмонели, бактерій групи кишкової палички, мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАнМ).

Як повідомляв УНІАН, у квітні Росспоживнагляд заборонив ввезення на територію РФ молочної продукції українських підприємств «Рось» філіал «Охтирського сиркомбінату», «Пирятинський сиркомбінат», «Гадячсир», «Золотоніський маслоробний комбінат» і «Техмолпром» у зв'язку з невідповідністю технічному регламенту на молоко й молочну продукцію. Слідом за Росією аналогічне рішення ухвалив Казахстан.

13 травня Россільгоспнагляд ввів тимчасові обмеження на поставки продукціїПирятинського сирзаводу до РФ.

На початку червня Россільгоспнагляд запровадив режим посиленого лабораторного контролю над молочною продукцією виробництва Роменського молочного комбінату й Баштанського сирзаводу.

***

Українські виробники відповідають євростандартам майже на 80% - Американська торгова палата

Українські виробники відповідають технічним стандартам Євросоюзу на 70-80%.

Таку думку в ході прес-конференції висловив один із авторів тексту Угоди про асоціацію України і ЄС, віце-президент зі стратегічного розвитку Американської торгової палати в Україні Тарас Качка.

«Ми на 70-80% відповідаємо європейським вимогам, але в найважливіших елементах, там, де треба зробити найважливіший і найскладніший крок – ми цього не робимо», - заявив Качка.

Основною перешкодою для виходу українських виробників на європейський ринок експерт вважає відсталу вітчизняну законодавчу базу в сфері державного регулювання й контролю якості.

Особливо це актуально для підприємств, які провели повну модернізацію виробництва й відповідають європейським стандартам за всіма параметрами, але при цьому не можуть отримати необхідний сертифікат через застарілу систему контролю в Україні.

«Є виробники, які відповідають усім європейським стандартам, але єдине зауваження, яке не можуть виконати, - це те, що українська система державного ветеринарно-санітарного контролю не відповідає вимогам ЄС», - сказав Качка.

Це стосується всієї системи санітарії, фітосанітарії, технічного регулювання, коли наша система побудована таким чином, що вона не лише не захищає внутрішній ринок, але й заважає виходити на зовнішній ринок, підкреслив він.

«Це зрозуміло вже, напевно, набило оскому, але це стосується всіх без винятку державних інститутів», - сказав Качка.

Як повідомляв УНІАН, президент України Петро Порошенко 27 червня підписав економічну частину Угоди про асоціацію України з ЄС, включаючи договір про всеосяжну зону вільної торгівлі.

Однією з основних проблем, що заважають українським виробникам виходити на ринки ЄС, є невідповідність європейським технічним регламентам і стандартам.

***

Експерти не очікують зміцнення гривні до стабілізації ситуації на сході України

Зміцнення гривні до стабілізації ситуації на сході України неможливе, оскільки ці ризики, так чи інакше, впливатимуть на валютний ринок, вважають опитані УНІАН експерти.

Як вважає директор аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін, курс гривні на сьогодні максимально наближений до ринкового і фактично стабілізувався без валютних інтервенцій Національного банку України, що дозволяє говорити про завершення падіння національної валюти. «Зміцнення гривні до стабілізації ситуації на сході країни неможливе. Це ризики, які, так чи інакше, впливатимуть на валютний ринок. Якщо проблема буде локалізована в межах нинішніх двох областей, то курсові коливання характеризуватимуться невеликою волатильністю. Але у разі виходу за межі Луганської і Донецької областей, на наш погляд, можна чекати продовження девальваційного тиску», - говорить експерт. За його словами, говорити про зміцнення національної валюти передчасно.

Голова правління "Першого українського міжнародного банку" Сергій Черненко також вважає, що сьогоднішній стан на валютному ринку зумовлюється не лише макроекономічними показниками, а й подіями на сході країни. «Вплив цих подій на індустрію досить сильний. Якщо уявити собі, що відбудеться стабілізація ситуації в найближчій перспективі, курс має зміцнитися. Рівень залежить від макроекономічної політики. Думаю, що показник 11 грн/дол. – цілком реалістичний», - сказав він. Банкір зазначив, що питання виходить за рамки повноважень Національного банку, і не погодився з твердженням, що девальвація викликана політикою колишнього керівника НБУ Степана Кубіва. «Уряд і керівництво Нацбанку стали заручниками ситуації. Все, що ми маємо, це її слідство. Інструментів зниження курсу реально дуже небагато», - сказав Черненко.

Радник із фінансів і банків юридичної компанії «Astapovlawyers», екс-тимчасовий адміністратор «Родовид-Банку» Сергій Щербина погодився з попередніми експертами, що курс на ринку якоюсь мірою підігрівається негативними настроями його учасників. «Якщо дійсно наша держава одержить ту допомогу, на яку розраховує, від Європейського Союзу, МВФ та інших донорів, то курс однозначно можна стабілізувати. Але не повернути його на позначку 8 чи 10, а щоб був зрозумілий валютний коридор», - сказав він.

Генеральний директор Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Станіслав Дубко висловив думку, що НБУ, незважаючи на зміну керівника, і надалі дотримуватиметься політики гнучкого курсоутворення. «Я не думаю, що забезпечення стабільності гривні буде пріоритетом нового голови НБУ. Метою політики Нацбанку має стати трагетування інфляції. Окремі курсові коливання можна згладжувати, але в цілому, Нацбанк тепер має дотримуватися політики більш гнучкого курсу гривні», - сказав він. Експерт відзначив, що поточний ринковий курс цілком адекватний і, незважаючи на збиток від девальвації для населення, такий курс допомагає економіці в цілому знайти конкурентоспроможність, вирівнює торговий баланс країни і створює передумови для зростання економіки.

Як повідомляв УНІАН, з початку року гривня за офіційним курсом Національного банку знецінилася майже на 50%, до 11,8948 грн/дол. станом на сьогодні, 26 червня.

Девальвація гривні призводить до зростання навантаження на валютних позичальників, які одержали кредити за курсом від 5 до 8 грн/дол. і вимушені купувати валюту для їх погашення за вищим курсом.

Одночасно зазнають збитків вкладники проблемних банків, одержуючи відшкодування за валютними депозитами через Фонд гарантування в гривневому еквіваленті за курсом на дату визнання банку неплатоспроможним, а не поточним курсом.

Згідно з прогнозами українського уряду, закладеними до держбюджету на поточний рік, середньорічне значення курсу гривні до долара очікується на рівні 10,5 грн/дол.

Коментарі експертів читайте на сайті УНІАН-Економіка.

***

Росія продовжила термін ввезення українських товарів до Криму через загрозу дефіциту продуктів

Управління Федеральної служби з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації (Россільгоспнагляд) продовжило до 1 жовтня термін ввезення на територію окупованого Росією Криму товарів за ветеринарними посвідченнями, виданими Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України.

Про це повідомляється на офіційному сайті Россільгоспнагляду.

«З урахуванням звернень господарюючих суб'єктів і аби уникнути виникнення дефіциту продовольства до 01 жовтня 2014 року допускається ввезення підконтрольних Россільгоспнагляду товарів за ветеринарними посвідченнями, виданим компетентним органом України», - сказано в повідомленні.

При цьому у відомстві зазначають, що ввезена за такими дозволами підконтрольна продукція має використовуватися лише на території Криму й Севастополя.

Згідно з інформацією на сайті, раніше такий порядок ввезення діяв до 1 липня 2014 року.

Як повідомляв УНІАН, у лютому Росія ввела війська на територію українського Криму й у березні, після проведення на півострові нелегітимного референдуму, анексувала його. З того часу Россільгоспнагляд не раз повертав в Україну партії продовольства, що слідували до Криму. Разом із тим, українські експерти зазначають, що відмова Криму від українського продовольства може призвести до дефіциту продуктів харчування на півострові, оскільки він більш ніж наполовину залежить від їх поставок із материкової України.

***

Гривня помітно зміцнилася після підписання Угоди з ЄС

У п'ятницю, 27 червня, на закриття торгів на міжбанківському валютному ринку Україникотирування гривні щодо долара підвищилися до 11,7500/11,8300.

Таким чином, після двотижневого падіння курс гривні повернувся до рівня від 12 червня.

Як повідомляє ІнтерБізнесКонсалтинг, котирування гривні щодо євро на закриття торгів підвищилися до 15,9990/16,1120.

На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3610/1,3635.

Щодо російського рубля котирування гривні на закриття торгів підвищилися до 0,3488/0,3501.

У четвер, 26 червня, на закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України котирування гривні щодо долара встановилися на рівні 11,8500/11,9100, щодо євро - на рівні 16,1270/16,2125, щодо російського рубля - на рівні 0,3514/0,3527.

Як повідомляв УНІАН, Президент України Петро Порошенко 27 червня підписав економічну частину Угоди про асоціацію України з ЄС, включаючи договір про всеосяжну зону вільної торгівлі.

***

Міллер визнав, що Україна знизила залежність від російського газу

Голова "Газпрому" Олексій Міллер зазначає, що проблем із транзитом російського газу через Україну немає, але проблеми з несанкціонованим відбором можуть початися восени, оскільки Україна не заповнює свої підземні газові сховища.

Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це Міллер сказав на прес-конференції в Москві за підсумками зборів акціонерів компанії.

"На сьогоднішній день проблем із транзитом російського газу через територію України немає", - підкреслив Міллер.

За його словами, це пов'язано з тим, що українська промисловість споживає значно менше газу, ніж зазвичай у червні. Крім того, Україна використовує реверсні поставки газу, хоча "всім зрозуміло, що йдеться про осідання російського газу в українській трубі", додав він.

Міллер вважає, що проблема є, але її поки не видно в Україні та Євросоюзі. "Проблема полягає в тому, що Україна не закачує в повному обсязі газ до ПСГ. Це загрожує тим, що за так званим несанкціонованим відбором іноді інші слова використовуються - "крадіжка". Ці слова ми, мабуть, можемо використовувати восени цього року. Вірогідність такого сценарію дуже велика", - сказав Міллер.

Він додав, що проблему незакачування до ПСГ не видно, але вона може виникнути в найближчі кілька місяців.

Як повідомляв УНІАН, запаси газу в українських підземних сховищах станом на 10 червня становили 12,614 млрд кубометрів.

За словами міністра енергетики Росії Олександра Новака, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" для гарантії безпечних поставок газу клієнтам російського "Газпрому" в державах Європейського Союзу повинна закачати у підземні сховища до початку зимового сезону 12 млрд кубометрів газу вартістю 4-5 млрд дол.

Довідка УНІАН. В Україні 12 підземних сховищ газу загальною активною місткістю близько 31 млрд куб. м. Підземні сховища газу є складовою частиною системи газопостачання України і транзиту газу через її територію.

***

Міністр пояснив, яку продукцію українські аграрії вже готові постачати до ЄС

Ключовими продуктами українського експорту, які можуть бути поставлені на ринок Європейського Союзу вже найближчим часом у рамках формування зони вільної торгівлі з ЄС, стануть м'ясо птиці, яйця, зерно, комбікорми і солом'яні брикети в якості альтернативного палива.

Про це в ході брифінгу заявив міністр аграрної політики і продовольства України Ігор Швайка.

«Скоро буде (на європейському ринку - УНІАН) - птиця, яйця, солома для опалення, м'ясо великої рогатої худоби, зерно, комбікорми. Інша продукція проходить сертифікацію», - сказав Швайка.

Говорячи про можливу структуру експорту до ЄС, міністр наголосив, що по суті вона вже сформована, оскільки у квітні Євросоюз в односторонньому порядку відкрив свої кордони. «У нас є квоти. Частина з квот, які нам дав ЄС в односторонньому порядку, буде заповнена, частина не буде заповнена. По окремих позиціях немає узгоджених сертифікатів, і сьогодні вони пробивають собі дорогу», - зазначив міністр, наголосивши, що окремі агропідприємства пробували виходити на ринок ЄС ще з 2005 року.

«Хтось - наприклад, птахівники - почали цю роботу (з освоєння ринку ЄС - УНІАН) у 2005-2006 році та пройшли цей шлях, щоб вийти на європейський ринок», - сказав міністр.

Як повідомляв УНІАН, за оцінками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у поточному році зростання виручки від експорту до країн Європейського Союзу українських сільськогосподарських товарів становитиме 8,3-14,3% порівняно з 2013 роком. В абсолютних цифрах прогнозний дохід становитиме 4,8-5,1 млрд дол.

Крім того, за даними УКАБ, у результаті підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС українські експортери зможуть заощадити на сплаті мит до 140 млн євро.

***

«Нафтогаз»: в асоціації з ЄС Україна стане частиною єдиного європейського газового ринку

Україна завдяки підписанню 27 червня економічної частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом дістає змогу відстоювати свої інтереси при затвердженні і реалізації програм і стратегій ЄС з розвитку енергетичної інфраструктури, повідомили УНІАН у прес-службі НАК "Нафтогаз України".

«Угода передбачає, що компанії України і Євросоюзу працюватимуть в єдиному нормативно-правовому полі, і наша країна стає важливою частиною єдиного європейського газового ринку. Відповідно, Україна, яка має унікальні технічні можливості з транспортування і підземного зберігання газу, одержує додатковий важіль для відстоювання своїх інтересів у питаннях енергетичної співпраці з Євросоюзом», — цитує прес-служба главу правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва.

У повідомленні наголошується, що стаття Угоди «Співпраця у сфері використання інфраструктури» встановлює, що кожна сторона повинна враховувати енергетичні мережі і можливості іншої сторони при розробці програмних документів щодо попиту і пропозиції, енергетичних стратегій і планів розвитку інфраструктури.

Крім того, Угода передбачає, що сторони повинні докладати зусиль для сприяння використанню інфраструктури передачі і зберігання газу і, в разі потреби, проводити консультації одна з одною або координувати свої дії з розвитку інфраструктури.

Як повідомляв УНІАН, 21 березня Україна і Євросоюз підписали політичну частину Угоди про асоціацію. Сьогодні, 27 червня, Україна і Європейський Союз завершили підписання Угоди про асоціацію в повному обсягу.

Довідка УНІАН. НАК «Нафтогаз України» – найбільша державна вертикально інтегрована нафтогазова компанія України, підприємства якої видобувають більш як 97% газу і нафти в країні. НАК займається розробкою родовищ, видобутком нафти і газу, їх транспортуванням, а також реалізацією нафтопродуктів через власну мережу АЗС.

УНІАН