Уряд створив комітет із запровадження санкцій проти Росії

Україна готує секторальні санкції проти Росії

Росія хоче відповісти Україні, Грузії та Молдові санкціями за асоціацію з ЄС

Відео дня

Після сиру Росії не сподобалося українське пиво, соки і консерви

Медведєв визнав, що російська оборонка постраждає через конфлікт з Україною

Європа через погрози «Газпрому» значно скоротила поставки газу в Україну

Кабмін визначив списки держкомпаній, що не підлягають продажу 

«Нафтогаз» розраховує зустрітися з «Газпромом» у суді в найближчі тижні

Голова "Нафтогазу": українська ГТС коштує $25-35 млрд

Україна хоче виключити будь-яку можливість «Газпрому» контролювати ГТС

***

Уряд створив комітет із запровадження санкцій проти Росії

Уряд України створив комітет із запровадження санкцій проти Російської Федерації.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, відкриваючи засідання Кабінету міністрів.Читайте такожЄврокомісія готує пропозиції щодо розширення санкцій проти РФ

"Урядом України створений комітет з запровадження санкцій проти Російської Федерації. До нього увійдуть представники МЗС, Міністерства юстиції, економічний і фінансовий блок, силові і правоохоронні структури", - сказав він.

«У продовження анонсованої прем'єр-міністром комісії, що буде займатися підготовкою санкцій (проти Росії), наприкінці засідання уряду було прийнято постанову про створення такої комісії. Її, згідно з нашим рішенням, очолить міністр закордонних справ, міністр юстиції буде співголовою", - також додав міністр Кабінету міністрів Остап Семерак.

За його словами, до складу цієї комісії "увійшло широке коло посадовців, які повинні у семиденний термін підготувати і внести на розгляд уряду відповідні проекти рішень, які будуть стосуватися причетних до військової агресії проти України, окупації Криму та фінансування терористів".

***

Україна готує секторальні санкції проти Росії

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив Комітету із запровадження санкцій проти Російської Федерації впродовж 10 днів запропонувати список осіб і санкцій.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на засіданні Кабінету міністрів.

«Комітет бере у своє провадження перелік усіх компаній, які є резидентами РФ і які напряму або опосередковано фінансують тероризм і бандитизм на території України, які підтримували анексію Криму як фінансово, так і через адміністративні важелі впливу», - сказав він.

За словами Яценюка, йдеться як про фізичних осіб - посадовців Росії, причетних до зазіханння на територіальну цілісність України і фінансування тероризму, так і про перелік секторальних санкцій, а саме – проти конкретних компаній та суб'єктів публічного права, які прямо або опосередковано підтримували бандитів та терористів.

«Протягом 10 днів внести на розгляд уряду перелік персональних і секторальних санкцій, проти юридичних і фізичних осіб РФ, які підтримують і фінансують тероризм в Україні і зазіхають на незалежність і територіальну цілісність Української держави», - заявив Яценюк.

***

Росія хоче відповісти Україні, Грузії та Молдові санкціями за асоціацію з ЄС

Росія планує ввести санкції проти України, Грузії та Молдови у відповідь на ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС.

Такі заходи перераховані в робочому документі Мінекономрозвитку РФ, на який посилається РБК.

Як пише видання, перший варіант відомий: Росія може застосувати шостий додаток до договору про зону вільної торгівлі в СНД. Згідно з ним, країни-учасниці Митного союзу (МС) можуть переглядати нульові ставки мит в країни СНД, якщо вони призвели до істотного зростання імпорту іноземних товарів в одну з країн. У документі чиновники пропонують використовувати цей варіант у випадку з Молдовою, яка першою ратифікувала угоду з ЄС.

У цієї пропозиції є ризики: імпортери можуть обійти вимогу про сплату ненульових мит, перенаправивши поставки через треті країни. "Якщо Білорусь і Казахстан не здійснять аналогічних дій, виникне питання додаткового контролю поставок в рамках Митного союзу, хоча це завдання, яке теж можна вирішити", - цитує видання голову комітету Торгово-промислової палати з питань економічної інтеграції країн ШОС і СНД Володимира Саламатова.

Другий варіант - призупинення дії договору про зону вільної торгівлі для країн, що підписали договір з ЄС. Зробити це можна, якщо вдасться довести, що країна порушила договір чи відбулися зміни, які докорінно змінюють ситуацію, за якої договір був підписаний.

З точки зору наслідків для торгівлі обидва сценарії рівнозначні. Однак для припинення дії договору потрібна згода всіх членів зони вільної торгівлі СНД. Поки Росії не вдається домовитися про спільні дії навіть з партнерами по МС. На нараді 23 червня віце-прем'єри Росії, Білорусі та Казахстану повинні були узгодити спільні заходи реагування на асоціацію України з ЄС, але за підсумками зустрічі перший віце-прем'єр Ігор Шувалов повідомив, що рішення про захист національного ринку буде прийматися на рівні уряду Росії.

Третій варіант, найжорсткіший, передбачає захисні заходи з міркувань національної безпеки. Фактично він означає повну заборону на торгівлю певними товарними групами. У російському уряді впевнені, що це можна зробити, керуючись 16-ю статтею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) СОТ. Згідно з цією статтею країни-члени СОТ можуть вводити обмеження на імпорт, якщо він завдає шкоди національній безпеці країни.

***

Після сиру Росії не сподобалося українське пиво, соки і консерви

Росспоживнагляд готовий розширити список заборонених українських продуктів, передає РИА «Новости» з посиланням на заяву голови відомства Анни Попової.

За її словами, багато продуктів українського виробництва, що постачаються на територію Росії, не відповідають російським вимогам.

«Проби проводяться у всіх суб'єктах Російської Федерації у різних лабораторіях, але результати ідентичні. Широкий перелік продукції сьогодні не відповідає вимогам. Ми знімаємо з реалізації, ми притягуємо до адміністративної відповідальності, ми через суд забороняємо реалізацію тієї або іншої партії. У різних суб'єктах російської Федерації перелік цієї продукції теж розширюється», - пояснила вона.

За її словами, під заборону може потрапити різна продукція, в тому числі дитячі соки, пиво, овочеві консерви і молочна продукція. Попова зазначила, що значна частина порушень виявлена у сфері захисту прав споживачів. 

Нагадаємо, Россільгоспнагляд з 30 червня 2014 року посилив вимоги до документації на ввезення до Росії української харчової продукції тваринного походження.

З кінця липня 2013 року в РФ діє заборона Росспоживнагляду на поставки в Росію кондитерської продукції компанії Roshen.

Крім того, з початку 2010 року Росспоживнагляд та Россільгоспнагляд заборонила ввезення молочної продукції з 13 заводів України, в тому числі в квітні 2014 року - групи "Мілкіленд". Серед підприємств цього об'єднання під заборону тоді потрапили ПП КФ "Прометей"філія "Менський сир" та ПП "Рось", філія "Охтирський сирокомбінат".

У липні 2014 року Росспоживнагляд заборонив ввезення сирів з ще 7 заводів групи "Мілкіленд", а також з Лозівського молочного заводу.

Також Россільгоспнагляд з 16 червня 2014 року ввів тимчасові обмеження на ввезення в Росію продовольчої картоплі з України.

***

Медведєв визнав, що російська оборонка постраждає через конфлікт з Україною

Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв визнав появу «ризиків» для російського оборонно-промислового комплексу у зв'язку з «погіршенням ситуації в Україні».

Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це він сказав на нараді з торговими представниками РФ в інших країнах.

«Потрібно дивитися, хто саме володіє технологіями або контролює ті або інші ринки збуту, аналізувати ризики, пов'язані з використанням іноземних постачальників. Це зрозуміло, частина таких ризиків з'явилася й у нас, приміром, в оборонно-промисловому комплексі в зв'язку з погіршенням ситуації в Україні», - сказав Медведєв.

При цьому виступив проти дискримінації російських товарів на світовому ринку.

«Будь-які випадки дискримінації необхідно ретельно відстежувати, по можливості, прогнозувати окремі дії й жорстко відстоювати наші законні інтереси, роз'яснити сенс заходів, що приймаються нами у відповідь, і причини їх введення. Ми не можемо допустити, що хтось підтримує свою економіку за наш рахунок або нам у збиток», - сказав він.

За його словами, сьогодні протекціоністські заходи маскують в інтересах певних компаній під санкції.

«До того ж, робиться це в суперечності зі своїми зобов'язаннями. Зобов'язаннями, які кожна країна брала на себе при вступі до СОТ», - вважає Медведєв.

Він підкреслив, що Росія повинна використовувати механізми СОТ для захисту своїх інтересів.

«Цим правом ми повинні навчитися користуватися в повному обсязі, поки цим інструментом, треба признатися чесно, ми не володіємо», - сказав Медведєв.

Як повідомляв УНІАН, РФ у березні, порушуючи всі міжнародні договори, анексувала український Крим і продовжує дестабілізувати ситуацію на сході України, направляючи туди озброєних терористів. Влада РФ надає військову, матеріально-технічну, фінансову підтримку терористичним організаціям «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка».

Після анексії Криму ЄС, США, Канада, Японія та інші країни запровадили персональні санкції стосовно осіб у Росії, причетних до цих незаконних дій. Проте РФ не припиняє дестабілізувати ситуацію в Україні.

16 липня Європейська рада оголосила про розширення другої фази санкцій проти Росії. Також Європейська рада доручила Єврокомісії до кінця липня підготувати розширення "чорного списку" для Росії та України.

Того ж дня президент США Барак Обама затвердив нові санкції проти Росії через ситуацію в Україні, зокрема обмеження введено стосовно російських компаній, які працюють у сфері оборонно-промислового та енергетичного комплексів.

***

Європа через погрози «Газпрому» значно скоротила поставки газу в Україну

Міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Продан планує 24 липня обговорити з європейським комісаром з енергетичних питань Гюнтером Еттінгером скорочення реверсних поставок природного газу до України.

Як передає кореспондент УНІАН, про це Продан заявив журналістам у Кабінеті міністрів у середу, 23 липня.

«Так, це правда, ми скорочуємо об'єми газу по реверсу. Це пов'язано з деякими діями «Газпрому». Ви чули ті заяви і погрози, які звучали в адресу європейських компаній. Завтра я зустрічатимуся з європейським комісаром Еттінгером і ми обговорюватимемо ці поставки», - сказав Продан.

При цьому він уточнив, що скорочення поставок газу з Європи спостерігається вже протягом двох тижнів.

За словами Продана, Україна може одержувати до 18 млн кубометрів газу на добу з ЄС.

«Але зараз ми одержуємо 6 млн кубометрів», - додав він.

Довідка УНІАН. Україна розробляє реверсні маршрути поставок газу з Угорщини, Польщі, Словаччини і Румунії. Відкриття усіх чотирьох маршрутів дозволить Україні збільшити щорічні поставки газу до 30 млрд куб. м. Найбільш перспективним маршрутом поставок газу до України є словацький.

«Газпром» з 16 червня 2014 року перевів Україну на передоплату поставок російського газу, скоротивши подачу палива для українських споживачів до нуля.

***

Кабмін визначив списки держкомпаній, що не підлягають продажу 

Кабінет міністрів України затвердив законопроект про внесення змін до Закону «Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації».

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив на брифінгу міністр Кабінету міністрів Остап Семерак після завершення засідання уряду.

«Ми інноваційно підійшли до проекту цього закону... Ми його виділили і склали з чотирьох окремих списків», - зазначив він.

За його словами, в одному списку - перелік об'єктів, які не підлягають приватизації за географічно-територіальним принципом, у другому списку - перелік акціонерних товариств, державний пакет акцій яких не підлягає приватизації, у третьому списку - об'єкти права державної власності, в яких державний пакет акцій не може бути менше 61%, у четвертий список увійшли об'єкти державної власності, розташовані у Криму.

Семерак зазначив, що проект закону буде найближчим часом переданий до Верховної Ради.

Як повідомляв УНІАН, 17 липня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Кабінет міністрів почав підготовку до приватизації державних об'єктів. При цьому він зазначив, що отримані від приватизації кошти дозволять додатково профінансувати армію і направити гроші на відновлення інфраструктури.

Довідка УНІАН. Від приватизації цього року планується отримати 19,4 млрд грн. Надходження від приватизації в січні-червні 2014 склали 51,5 млн грн, або всього 0,3% від запланованих на цей рік надходжень.

***

«Нафтогаз» розраховує зустрітися з «Газпромом» у суді в найближчі тижні

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» розраховує, що в найближчі тижні розпочнуться судові слухання по суті з російським газовим монополістом «Газпромом» в Арбітражному суді Стокгольма.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу в Києві заявив голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

«Зараз проходять процедури визначення арбітрів і врегулювання інших формальностей, – сказав Коболєв. – Ми сподіваємося, що ці процедури закінчаться в найближчі тижні і розпочнуться слухання по суті. Поки що тривають попередні процедури».

При цьому Коболєв не став розкривати якихось деталей процесу, пославшись на таємницю і об'єктивність слідства.

«Я дуже обмежений у розкритті будь-якої інформації (про судові процеси у Стокгольмському арбітражі з «Газпромом» – УНІАН). Я б не хотів, щоб «Газпром» звинуватив нас у спробі тиску на арбітраж», – додав Коболєв.

Водночас він уточнив, що всі формальності можуть тривати певний час, який не може бути скороченим. «Нафтогаз» робить все можливе, щоб ці процедури йшли максимально швидко. Але ми маємо розуміти: якщо друга сторона («Газпром» - УНІАН) має право витратити на певні процеси Х днів і вона хоче їх використовувати, то немає шляху її в цьому обмежити», – відзначив Коболєв.

Як повідомляв УНІАН, у середині червня Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подала позов до російського газового монополіста «Газпрому» в Арбітражний інститут при Торговельній палаті Стокгольма з метою в першу чергу встановлення справедливої і ринкової ціни на газ, який «Газпром» може поставляти до України. Окрім перегляду ціни у позовній заяві «Нафтогазу» міститься вимога до «Газпрому» повернути 6 млрд дол., які українська компанія переплатила з 2010 року. 

Також 16 червня «Газпром» подав стрічний позов до «Нафтогазу» до Стокгольмського арбітражу з вимогою стягнути заборгованість у розмірі 4,5 млрд дол. за поставлений раніше газ. 

Переговори з врегулювання цінової суперечки між "Газпромом" і "Нафтогазом" розпочалися на початку травня 2014 року у тристоронньому форматі - Україна, Росія і Європейський Союз. Під час переговорів Росія запропонувала Україні газ за ціною 385 доларів за тисячу кубометрів з урахуванням знижки в 100 дол. Проте прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив, що Україна відмовилася від пропозиції «Газпрому», оскільки нова ціна встановлюватиметься російським урядом, який може у будь-який момент скасувати цю знижку. Також Яценюк заявив, що Україна наполягає на ціні газу в 268 дол. за 1 тис. кубометрів — ціні, за якою російський газ продавався Україні протягом першого кварталу 2014 року. 

Вимоги України також полягають у тому, щоб відійти від традиційного механізму формування Росією ціни на газ — шляхом надання знижок, за які Кремль, як правило, вимагає політичних поступок з боку українського уряду. «Нафтогаз» наполягає на виключно ринкових підходах «Газпрому» до формування ціни на паливо.

***

Голова "Нафтогазу": українська ГТС коштує $25-35 млрд

Вартість української газотранспортної системи, на базі якої планується створити компанію-оператора з 49% часткою іноземного інвестора, коливається в межах 25-35 млрд дол.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції в Києві 23 липня заявив голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

«Оцінка української ГТС коливається в межах 25-35 млрд дол. Велика розбіжність, оскільки в таких оцінках є питання, скільки цей актив заробляє», - сказав Коболєв.

«Саме це питання визначатиме, до якої межі – верхньої чи нижньої, буде ближча остаточна цифра», - додав він. 

Також Коболєв зазначив, що вартість іншого активу «Нафтогаза» - найбільшого газовидобувача України «Укргазвидобування» при нинішньому рівні цін на газ становить близько 1 млрд дол. 

«При поточній ціні газу «Укргазвидобування» добре якщо коштує 1 млрд дол., а якщо зробити комерційну ціну, то вартість буде понад 10 млрд дол.», - сказав голова «Нафтогазу».

Як повідомляв УНІАН, на початку червня Кабінет міністрів ухвалив рішення про реорганізацію «Нафтогазу України» і створення на його базі двох компаній - з транзиту і зі зберігання газу. Пропонується таке рішення: «Нафтогаз України» займатиметься виключно реалізацією природного газу, а також створюються ПАТ «Українська газотранспортна система», яке відповідно до європейського законодавства займатиметься виключно транспортуванням природного газу, і ПАТ «Українські газові сховища», яке займатиметься зберіганням природного газу. Контроль над цими компаніями залишається за державою.

Законопроект про модернізацію ГТС був розроблений у найкоротші терміни за дорученням прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і схвалений на засіданні уряду у середу, 18 червня. Після цього Верховна Рада ухвалила його у першому читанні. Згідно з документом, на базі української ГТС пропонується створити компанію-оператора, 49% акцій якої належатиме компаніям з ЄС і США, а контрольний пакет залишиться у держави.

***

Україна хоче виключити будь-яку можливість «Газпрому» контролювати ГТС

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» хоче закріпити за державою право розірвання договору на управління газотранспортною системою іноземним інвестором у випадку, якщо «Газпром» одержить над ним контроль у майбутньому.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції в Києві 23 липня заявив голова «Нафтогазу» Андрій Кобольов.

«…ми плануємо, що в самому договорі буде передбачений пункт, який є відносно стандартним для більшості подібних угод: якщо відбувається зміна кінцевого власника (теоретично, будь-яку компанію в світі може купити «Газпром»), то українська сторона матиме право, якщо такий власник для неї є неприйнятним, розірвати договір концесії, оренди або будь-який інший договір», - сказав Коболєв.

Як повідомляв УНІАН, на початку червня Кабінет міністрів ухвалив рішення про реорганізацію «Нафтогазу України» і створення на його базі двох компаній - з транзиту і зі зберігання газу. Пропонується таке рішення: «Нафтогаз України» займатиметься виключно реалізацією природного газу, а також створюються ПАТ «Українська газотранспортна система», яке відповідно до європейського законодавства займатиметься виключно транспортуванням природного газу, і ПАТ «Українські газові сховища», яке займатиметься зберіганням природного газу. Контроль над цими компаніями залишається за державою.

Законопроект про модернізацію ГТС був розроблений у найкоротші терміни за дорученням прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і схвалений на засіданні уряду у середу, 18 червня. Після цього Верховна Рада ухвалила його у першому читанні. Згідно з документом, на базі української ГТС пропонується створити компанію-оператора, 49% акцій якої належатиме компаніям з ЄС і США, а контрольний пакет залишиться у держави.

УНІАН