Росія заборонила ввезення соняшника та сої з України
Росія через санкції може відкласти масштабні проекти з видобутку нафти - Fitch
Фіскальна служба шукає серед російських компаній в Україні спонсорів сепаратистів
Україна підготувала список компаній з російським капіталом для можливих санкцій
Міжбанк закрився доларом по 12,40 гривень
13 російських авіакомпаній оштрафовані за порушення правил повітряного простору України
Доходи держбюджету України за півроку зросли на 13 млрд гривень
Україна в липні скоротила імпорт газу з Угорщини в 2 рази
Україна готується створити зони вільної торгівлі з Канадою та Узбекистаном
Шеремета розповів, як Україна готується до введення Росією мит на наші товари
***
Росія заборонила ввезення соняшника та сої з України
Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Росії (Россільгоспнагляд) з 1 серпня заборонила ввезення на територію Російської Федерації кукурудзяної крупи, соняшника, соєвих бобів і шроту з України у зв'язку з нібито порушенням українськими постачальниками фітосанітарних вимог.
«Россільгоспнагляд вважає за необхідне як екстрений захід запровадити з 1 серпня 2014 року тимчасові обмеження на ввезення з України до Росії бобів соєвих, соняшника, крупи кукурудзяної та соєвого шроту», - сказано в повідомленні відомства.
Зокрема, Россільгоспнагляд заявляє про виявлення в українській рослинній продукції карантинних для Росії бур'янів, ценхруса малоквіткового, амброзії полинолистої і череди волосистої.
При цьому відомство стверджує, що Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України проігнорувала пропозицію Россільгоспнагляд про переговори щодо цієї проблеми.
Як повідомляв УНІАН, разом з агресією проросійськи налаштованих терористів у східних областях України, Россільгоспнагляд і Росспоживнагляд з початку року посилили тиск на українських постачальників продуктів харчування.
На сьогодні в РФ заборонено ввезення молочної продукції, плодоовочевих і рибних консервів, соків з України, а також української свинини і продуктів з неї, картоплі. Істотно обмежено поставку кондитерських виробів і м'яса птиці.
***
Росія через санкції може відкласти масштабні проекти з видобутку нафти - Fitch
Економічні санкції США та Європейського Союзу на експорт до Росії технологій для нафтогазової галузі можуть ускладнити підтримку рівня видобутку на зрілих родовищах у Західному Сибіру, що вичерпуються, говориться в повідомленні міжнародного рейтингового агентства Fitch.
«Це пояснюється тим, що методи підвищення нафтовіддачі пластів, які використовуються на таких родовищах, аналогічні технологіям для видобутку сланцевої нафти, а ця галузь є однією з основних цілей санкцій», - йдеться в повідомленні.
Також Fitch відзначає, що в середньостроковій перспективі такі заходи також, ймовірно, приведуть до відкладання низки більш масштабних російських проектів, зокрема на арктичному шельфі.
«Якщо санкції збережуться впродовж дуже тривалого часу, це може негативно позначитися навіть на економічній доцільності цих проектів, якщо Росія не зможе знайти альтернативні джерела технологій або розробити власні», - говориться в повідомленні агентства.
Разом з тим наголошується, що вплив санкцій значною мірою залежатиме від їх конкретних формулювань і застосування.
Заява ЄС від 29 липня стосується експорту нафтогазового обладнання в Росію, для якого тепер буде вимагатися попереднє схвалення, і в поставках буде відмовлено, якщо продукція призначена для глибоководного буріння, видобутку на арктичному шельфі або видобутку сланцевої нафти. США ввели аналогічні санкції. «Вплив таких кроків на зрілі родовища в Західному Сибіру, як наслідок, буде залежати від того, чи підпадуть вони під визначення «сланцевої нафти» і скільки часу йтиме на процес одержання дозволів на постачання обладнання», - зазначає Fitch.
У міру виснаження родовищ у Західному Сибіру та інших зрілих родовищ,великі російські нафтогазові компанії переходять на розробку більш складних пластів родовищ. Наприклад, «Газпромнефть», дочірня компанія «Газпрому», розробляє все більше родовищ із горизонтальним бурінням сволів, на які припадає 42% від усіх пробурених свердловин у 2013 р., а видобуток методом багатозонного гідророзриву пласта використовувався на 57% високотехнологічних свердловин, пробурених у 2013
Таким чином, санкції, через які російським компаніям буде складніше одержати доступ до останніх технологій, можуть негативно позначитися на їх здатності успішно розробляти важкодобувані запаси, фактично зменшуючи економічно рентабельний термін розробки зрілих родовищ.
«При цьому родовища нетрадиційної «сланцевої» нафти і родовища в Арктиці мають значний потенціал. З урахуванням цього великі російські нафтові компанії поставили перед собою амбітні, довгострокові завдання на період до 2020 р. і далі», - йдеться в повідомленні агентства.
Російські компанії мають обмежений досвід роботи з нетрадиційними родовищами, які вимагають спеціального обладнання і знання технологій, і все більше покладаються на спільні підприємства із західними компаніями для одержання технологій та обладнання.
Серед компаній, що беруть участь у спільних підприємствах, міжнародні Exxon Mobil, Royal Dutch Shell і BP, нафтосервісні компанії Schlumberger, Halliburton і Baker Hughes, а також російські компанії «Роснефть», «Газпром нефть» і, меншою мірою, «Лукойл», «НОВАТЭК» і «Татнефть».
«Ми вважаємо, що нові санкції та потенціал подальших заходів знизять готовність західних компаній брати участь у нових проектах», - наголошується в повідомленні агентства Fitch.
Як повідомляв УНІАН, Європейський Союз прийняв рішення про введення третьої економічної фази санкцій проти Росії, які почнуть діяти з п'ятниці, 1 серпня. Санкції передбачають обмеження доступу російських банків до європейських фінансових ринків, введення ембарго на торгівлю зброєю, введення експортних обмежень на товари подвійного використання та обмеження доступу Росії до технологій в нафтовому секторі. Також ЄС увів санкції стосовно кількох фізичних осіб.
США 29 липня ввели нові економічні санкції проти РФ у зв'язку з анексією українського Криму Росією і дестабілізацією в Україні. Вони стосуються трьох російських банків - Банку Москви, Російського сільськогосподарського банку і «ВТБ-банку», а також Об'єднаної суднобудівної корпорації.
Крім того, 29 липня про введення нових санкцій проти РФ оголосила Канада.
***
Фіскальна служба шукає серед російських компаній в Україні спонсорів сепаратистів
Державна фіскальна служба провела перевірки всіх компаній, в структурі яких є частина російського капіталу і які працюють на території України, з метою виявлення спонсорів сепаратистів на сході країни.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив заступник голови ДФС Анатолій Макаренко на антикорупційному форумі у п'ятницю.
"Відомством відпрацьовано все, що можливо і пов'язано з функціонуванням російських компаній, російських корпорацій і компаній з російським, і не тільки російським капіталом, офшорним капіталом, який, можливо, може бути використаний як капітал для спонсорування сепаратизму або сепаратистів на сході країни", - сказав Макаренко.
Він сказав, що відповідні напрацювання передані в профільні міністерства і відомства.
Крім того, голова ДФС Ігор Білоус під час форуму повідомив, що уряд доручив службі створити списки компаній з російським капіталом, що діють на території України, з метою введення санкцій проти них.
"Ми одержали ініціативу від прем'єр-міністра, ми вже склали списки всіх компаній з російським капіталом в Україні. Це стосується як великих, так і середніх і малих компаній. Відповідно, зараз буде ухвалено рішення в уряді або в Раді національної безпеки щодо застосування певних санкцій", - сказав Білоус.
Як повідомляв УНІАН, 23 липня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що уряд України створив комітет із введення санкцій проти РФ.
"Урядом України створено комітет із введення санкцій проти Російської Федерації. До нього увійдуть представники МЗС, Міністерства юстиції, економічний і фінансовий блок, силові та правоохоронні структури", - сказав він.
Яценюк доручив Комітету з введення санкцій проти РФ впродовж 10 днів запропонувати список осіб і санкцій
З квітня на території Луганської і Донецької областей орудують озброєні бойовики, що фінансуються Росією. Вони захоплюють людей в заручники, вбивають їх, а також знищують інфраструктуру міст Донбасу. З 15 квітня в регіоні почалася антитерористична операція. Впродовж липня українські силовики визволили від терористів ряд міст у Донецькій і Луганській областях. Військові продовжують операцію з визволення Донбасу від бойовиків.
Раніше Росія ввела санкції проти ряду українських товарів. У відповідь Україна поки що не ввела ніяких істотних обмежень на російські товари.
***
Україна підготувала список компаній з російським капіталом для можливих санкцій
Державна фіскальна служба (ДФС) підготувала для уряду список компаній з часткою російського капіталу понад 50%, які можуть потрапити під санкції з боку України.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу в п'ятницю повідомив глава ДФС Ігор Білоус.
«Ми зробили такий список (компаній, щодо яких можуть бути застосовані українські санкції - УНІАН) і передали його уряду... Туди увійшли компанії з капіталом понад 50%», - сказав Білоус.
Він також повідомив, що в цьому списку виявилося «дуже багато» компаній, однак не уточнив їх кількості.
«Їх дуже багато. Взагалі всі компанії з російським капіталом увійшли до списку, їх багато, їх сотні, якщо не тисячі», - сказав глава ДФС.
При цьому Білоус наголосив, що ДФС тільки створила цей список, і більше жодної роботи з ним вона проводити не уповноважена.
«Просто не вплутуйте нас у політику», - резюмував він.
Як повідомляв УНІАН, ДФС провела перевірки всіх компаній, в структурі яких є частина російського капіталу і які працюють на території України, з метою виявлення спонсорів сепаратистів на сході країни. В результаті перевірки служба склала список підприємств, щодо яких Україна може застосувати санкції.
23 липня прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що уряд України створив комітет із запровадження санкцій проти РФ.
З квітня на території Луганської та Донецької областей орудують озброєні бойовики, фінансовані Росією. Вони захоплюють людей у заручники, вбивають їх, а також знищують інфраструктуру міст Донбасу. З 15 квітня в регіоні почалася антитерористична операція. Протягом липня українські силовики звільнили від терористів ряд міст у Донецькій і Луганській областях. Військові продовжують операцію з визволення Донбасу від бойовиків.
***
Міжбанк закрився доларом по 12,40 гривень
У п'ятницю, 1 серпня, на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 12,0500/12,3500 грн/дол., до 12:00 ціни піднялися 12,3000/12,3900 грн/дол. До закриття торгів цінові рівні досягли значень 12,3200/12,4000 грн/дол.
Як повідомляє фінансова компанія «ІнтерБізнесКонсалтинг», ринок євро-гривня відкрився індикативними котируваннями - 16,1250/16,5305 грн/євро, до 12:00 ціни пішли вгору 16,4640/16,5885 грн/євро. До закриття торгів цінові показники по EUR/UAH досягли рівня 16,5055/16,6170 грн/євро.
Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,3375/0,3456 грн/рубль, до 12:00 ціни зросли 0,3438/0,3467 грн/рубль. До закриття торгів ціни залишилися на тому ж рівні. У Росії курс долар-рубль піднялися, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів склав 35,7355 (+0.0910).
На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,3380/1,3400.
Як повідомляв УНІАН, у четвер, 31 липня, на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 12,1500/12,3500, до 12:00 ціни зросли до 12,3500/12,6500. До закриття торгів цінові рівні впали до 12,1500/12,3000.
***
13 російських авіакомпаній оштрафовані за порушення правил повітряного простору України
13 російських авіакомпаній оштрафовані за порушення правил та порядку використання повітряного простору України.
Про це йдеться у повідомленні Державіаслужби України.
Повідомляється, що станом на 31 липня 2014 року за порушення правил та порядку використання повітряного простору України уповноваженими особами Державіаслужби України на російські авіакомпанії накладені стягнення у вигляді штрафів відповідно до законодавства України.
Зокрема, щодо: ОАО «Аэрофлот – российские авиалинии» складено 107 постанов про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 14 млн 552 тис. грн; ООО «Глобус» складено 45 постанов про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 6 млн 120 тис. грн; ООО «ПМА «Шар инк Лтд» складено 2 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 272 тис. грн.
Крім того, на ОАО «Государственная авиакомпания «224 летный отряд» складена 1 постанова про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 136 тис. грн; Федеральное Государственное бюджетное учреждение «Специальный летный отряд «Россия» складена 1 постанова про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 136 тис. грн; ОАО «Ак Барс Аэро» складено 3 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 408 тис грн.
Також на ОАО «Авиакомпания «РусДжет» складено 3 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 408 тис. грн; ЗАО «Ред Вингс» складено 2 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 272 тис. грн; ООО «Авиакомпания «ВИМ-АВИА» складено 8 постанов про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 1 млн. 88 тис. грн; ООО «Авиапредприятие «Газпромавиа» складено 2 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 272 тис. грн; ООО «Атран» складено 2 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 272 тис. грн; ООО «Авиакомпания «Центр-Юг» складено 2 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 272 тис. грн; ОАО Авиакомпания «Уральские авиалинии» складено 2 постанови про правопорушення в галузі цивільної авіації на загальну суму 272 тис. грн.
Зазначені постанови надіслані до Державної виконавчої служби України для їх примусового виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Також зазначається, що 28 липня державними інспекторами складено понад 600 протоколів про правопорушення у галузі цивільної авіації на ОАО «Аэрофлот – российские авиалинии» на загальну суму понад 81 млн. 600 тис. грн.
Як повідомляв УНІАН, після окупації Криму російськими військовими нелегітимна влада АРК 16 березня 2014 року провела незаконний референдум і заявила, що майже 97%, тих, хто взяв у ньому участь, проголосували за приєднання Криму до Росії.
Через два дні президент РФ Володимир Путін і нелегітимні керівники кримської влади і Севастополя підписали договір між РФ і Республікою Крим про прийняття до Росії Криму й утворення в складі РФ нових суб'єктів. Ще через кілька днів Рада Федерації Росії одностайно схвалила анексію Криму. Практично всі країни світу не визнали територіального розділу України, засудивши дії Кремля.
Російська Федерація з 3 квітня здійснила спроби в односторонньому порядку узяти на себе функції із забезпечення аеронавігаційного обслуговування в частині Сімферопольського району.
Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) ввела заборону на здійснення польотів до анексованого Росією Криму, зокрема до Сімферополя й Севастополя.
ІКАО рекомендувала авіаперевізникам уникати повітряного простору над Кримським півостровом, використовуючи існуючі альтернативні маршрути.
10 червня міністр юстиції України Павло Петренко повідомив, що Державна авіаслужба України нарахувала понад 200 млн грн штрафів російським авіаційним компаніям за порушення українського авіапростору. "Щодня Державною авіаційною інспекцією нараховується близько 1 млн доларів штрафів російським авіаційним компаніям. Сума, яка зафіксована, - вже понад 200 млн грн, і вона щодня збільшується", - сказав міністр.
За словами Петренка, уряд використовуватиме механізми міжнародних конвенцій, щоб "фактично тиснути на Росію, щоб вона компенсовувала ці збитки і фіксувалися порушення з боку РФ та застосовувалися санкції".
Міністр нагадав, що Україна готує меморандум щодо звернення до Міжнародної авіаційної організації з приводу порушення РФ українського повітряного простору.
7 липня Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO - International Civil Aviation Organization, ИКАО) офіційно підтвердила контроль української авіавлади над кримським авіаційним простором.
***
Доходи держбюджету України за півроку зросли на 13 млрд гривень
До загального та спеціального фондів державного бюджету України за січень-липень, за оперативними даними Державної казначейської служби, надійшло 229,6 млрд грн, що на 21,03%, або на 13,1 млрд грн, більше показника за аналогічний період минулого року, повідомляється на сайті Держказначейства.
За даними відомства, бюджет за цей період виконано на 93,4% проти планового показника за цей період, і недоотримання становили 16,2 млрд грн.
Згідно з оперативними даними Держказначейства, в січні-липні 2014 року до загального фонду держбюджету надійшло 202,2 млрд грн (96,1% суми, передбаченої бюджетним розписом на зазначений період), що на 35,9 млрд грн, або на 21,5%, перевищує показник січня-липня 2013 року.
Недонадходження до загального фонду держбюджету за звітний період становили 8,3 млрд грн. Державною фіскальною службою України не забезпечено збір до загального фонду державного бюджету на суму 8,5 млрд грн (при плані 180,6 млрд грн до бюджету надійшло 172,0 млрд грн або 95%), в тому числі податковими органами не забезпечено збір на суму 4,0 млрд грн, митними органами не забезпечено надходження на суму 4,5 млрд грн.
До спеціального фонду держбюджету в січні-липні 2014 року надійшло 27,4 млрд грн. (77,6% суми, передбаченої бюджетним розписом на зазначений період), що вище минулорічного показника на 4 млрд грн, або на 17%. Недонадходження до спеціального фонду за січень-липень становили 7,9 млрд грн.
Також повідомляється, що в січні-липні ц.р. відшкодовано 25,4 млрд грн ПДВ (89,2% плану), що на 8,1 млрд грн, або на 24,2%, менше відповідного показника за січень-липень 2013 року.
Як повідомляв УНІАН, до загального та спеціального фондів державного бюджету України за січень-червень 2014 року, за оперативними даними Державної казначейської служби, надійшло 175,8 млрд грн, що на 8,1%, або на 13,1 млрд грн, більше показника за аналогічний період минулого року.
31 липня Верховна Рада України прийняла зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", що передбачають збільшення обсягу дохідної частини державного бюджету на 2014 рік на 4,889 млрд грн - до 377,822 млрд грн і витратної частини - на 4 825 млрд грн, до 441,587 млрд грн.
***
Україна в липні скоротила імпорт газу з Угорщини в 2 рази
Україна в липні 2014 року скоротила імпорт природного газу з Угорщини порівняно з попереднім місяцем удвічі - до 101,2 млн. кубометрів з 210,7 млн кубометрів.
Про це свідчать дані оператора угорської газотранспортної системи FGSZ Ltd.
Згідно з даними FGSZ Ltd, середньодобовий імпорт газу з Угорщини в липні скоротився порівняно з попереднім місяцем до 3,3 млн з 7 млн кубометрів.
Добові обсяги поставок газу з Угорщини вже протягом трьох місяців не досягають максимальної технічної можливості в 16 млн кубометрів природного газу на добу.
Як раніше повідомляв УНІАН, за словами голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва, падіння обсягів реверсу газу з Європейського Союзу в Україні є тимчасовим і не спричинить критичних наслідків.
Російський «Газпром» з 16 червня 2014 року перевів Україну на передоплату поставок російського газу, знизивши подачу палива для українських споживачів до нуля. Разом з тим, Україна розробляє реверсні маршрути поставок газу з Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії. Відкриття всіх чотирьох маршрутів дасть змогу Україні збільшити щорічні поставки газу до 30 млрд куб. м. Найбільш перспективним маршрутом поставок газу в Україну є словацький.
Водночас у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України визнали, що протягом останніх двох тижнів обсяг реверсу значно знизився через «деякі дії і заяви «Газпрому».
***
Україна готується створити зони вільної торгівлі з Канадою та Узбекистаном
Міністерство економічного розвитку й торгівлі України веде підготовку до створення зон вільної торгівлі нашої країни з Канадою й Узбекистаном, що стане черговим кроком на шляху до диверсифікації ринків збуту вітчизняної продукції.
Про це в коментарі УНІАН заявив міністр економрозвитку Павло Шеремета.
«Йдуть переговори з різними країнами про створення зони вільної торгівлі. Це те, що ми можемо зробити, і повинні зробити. Це Північна Америка, вчора була розмова про одну з країн Центральної Азії», - сказав Шеремета.
На уточнююче питання, про які саме країни йдеться, він уточнив, що це Канада й Узбекистан, з делегатами яких міністр вів переговори в липні.
За словами Шеремети, зони вільної торгівлі з цими країнами можуть бути створені вже продовж року, оскільки розширення збуту вітчизняних товарів за кордоном в умовах скорочення товарообігу з Росією є пріоритетним завданням.
«Ми говоримо про прискорений режим, про прискорену дорожню карту, тобто це менше року», - сказав він.
Як повідомляв УНІАН, 27 червня Україна і Європейський Союз завершили підписання Угоди про асоціацію в повному обсязі, яка передбачає створення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі і зниження тарифних бар'єрів між сторонами.
Україна зобов'язана поступово знижувати імпортні мита впродовж 5, а щодо деяких товарів 10 років, тоді як ЄС відкрив свій ринок для України в режимі автономних торгових преференцій ще до підписання угоди.
30 липня міністерство економічного розвитку Російської Федерації розробило проект постанови уряду, яким вводяться мита на ввезення до Росії товарів українського походження.
***
Шеремета розповів, як Україна готується до введення Росією мит на наші товари
Україна готувалася до можливого запровадження російською владою мита на ввезення на територію країни українських товарів, і розробляє шляхи переорієнтації на інші ринки.
Про це в коментарі УНІАН заявив міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета.
«Ми очевидно давно готуємося до цього. Вже проведено ряд досліджень, ряд нарад, йдуть постійні розмови з підприємцями про можливість переорієнтації на інші ринки», - заявив Шеремета.
За його словами, від запровадження Росією мита постраждають не стільки певні галузі економіки, скільки окремі підприємства, які були повністю орієнтовані на цей ринок.
«Це ті підприємства, які були дуже сильно зав'язані на один ринок, очевидно, це не є хорошою стратегією. Вони більш уразливі і не важливо, яка це галузь», - сказав Шеремета.
Водночас, міністр висловив упевненість, що більшість українських підприємств зможуть переорієнтовуватися на інші ринки, а уряд надасть їм у цьому повне сприяння.
«Ми думаємо про експортно-кредитне агентство, про інформаційні лінії, про торговельні місії, які зможуть просувати українські товари і послуги», - зазначив він.
«Це (переорієнтація експорту – УНІАН) легше завдання, ніж військові дії і утримання нашої території від самі знаєте кого. Ми зможемо це зробити», - підкреслив Шеремета.
Як повідомляв УНІАН, 30 липня міністерство економічного розвитку Російської Федерації розробило проект постанови уряду, яким запроваджується мито на ввезення до Росії товарів українського походження.
Згідно з проектом, мито запроваджується «у розмірі ставок єдиного митного тарифу Митного союзу (ставок режиму найбільшого сприяння нації)".
Режим найбільшого сприяння, який у Росії існує з тими країнами, з якими не укладено угоди про вільну торгівлю, передбачає встановлення середньозваженого тарифу на поставку товарів (зараз близько 7,8%).
Довідка УНІАН. Російська Федерація традиційно є найбільшим споживачем українських товарів, хоч її частка у вітчизняному експорті неухильно знижується, що обумовлено запровадженням адміністративних обмежень російською владою. Так, у травні поточного року поставки до цієї країни скоротилися на 28,5% порівняно з травнем минулого - до 960 млн. дол, що становить 19% українського експорту.
Поставки українських товарів до Польщі за цей період зросли на 36,4% - до 248,6 млн. дол, до Німеччини – на 17% до 149,3 млн., до Італії – на 41% до 229,2 млн., до Угорщини – на 11,7% до 134 млн. дол. У цілому, за підсумками перших 5 місяців року обсяг поставок вітчизняних товарів до ЄС зріс порівняно з 2013 роком на 15,3% і становить третину від загального експорту.
УНІАН
