Кожен день війни коштує Україні 80 млн гривень - Яценюк

Яценюк обіцяє не віддавати бойовикам «гроші Львова, Полтави, Києва»

Нацбанк очікує наступного року зростання ВВП на 1% за інфляції 9%

Відео дня

У «Актабанк» ввели тимчасову адміністрацію

Інфляція в Україні через падіння гривні прискориться до 19% - Нацбанк

Єврокомісія запропонувала провести газові переговори 27 вересня

Гривня на закритті міжбанку зросла до 14,20 за долар

Прогноз урожаю зернових в Україні підвищили до 60 млн тонн

Нацбанк може знизити облікову ставку, щоб стимулювати кредитування

Україна може скоротити виробництво й експорт соняшникової олії

***

Кожен день війни коштує Україні 80 млн гривень - Яценюк

Кожен день війни коштує Україні 80 млн грн, але уряд готовий створити спеціальний фонд фінансування відновлюваних робіт на звільнений територіях. 

Як передає кореспондент УНІАН, про це прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив на засіданні уряду.

«Кожен день війни коштує Україні 80 млн грн», - сказав він. Але уряд, за словами Яценюка, фінансує витрати. Разом з тим, зазначив глава уряду, згідно з законом про спеціальний статус окремих територій Донецької та Луганської області, уряд має також фінансувати відновлювальні роботи.

«Закон передбачає фінансувати з державного бюджету на 100% всі видатки по відновленню окремих територій Донецької та Луганської областей. Нагадаю, що там, де ми звільнили території, уряд платить всі заробітні плати, всі пенсії, всі видатки - все до копійки, не дивлячись на те, що ми не піднімаємо звідти податків. І ситуація погіршується з кожним днем, - сказав Яценюк. - Я дав доручення підготувати Міністерству фінансів проект закону про створення спеціального фонду відновлення окремих територій Донецької та Луганської областей, який повинен наповнюватися перше - з пожертв і фінансування українських олігархів, і друге – міжнародна донорська допомога. У нас буде проведена донорська конференція».

Як повідомляв УНІАН, раніше прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зазначав, що масштаби руйнувань на сході такі, що на відновлення інфраструктури будуть потрібні значні кошти - близько 8 млрд доларів.

Віце-прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що відновлювальні роботи на сході країни, де ведеться антитерористична операція, потребуватимуть біля 11,8 млрд грн.

***

Яценюк обіцяє не віддавати бойовикам «гроші Львова, Полтави, Києва»

Уряд виділятиме бюджетні кошти на відновлювальні роботи в зоні АТО лише у випадку встановлення повного контролю над територіями Донецької чи Луганської областей.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив у ході засідання уряду прем’єр-міністра України Арсеній Яценюк.

«Ми можемо з державного бюджету давати туди кошти, якщо ми відновимо повністю контроль над усією територію. Підприємства почнуть працювати і платити податки в центральний бюджет. Забирати гроші у Львова, Полтави, Києва, Житомира, у пенсіонерів України, лікарів, вчителів і відправляти просто на відновлення, де ці гроші будуть розкрадені російськими терористами, уряд не буде», - сказав Яценюк.

Раніше він відзначив, що кожен день війни коштує України 80 млн грн і уряд готовий створити спеціальний фонд, з якого також можуть йти кошти на фінансування необхідних витрат, включаючи, в першу чергу, відновлення інфраструктури.

***

Нацбанк очікує наступного року зростання ВВП на 1% за інфляції 9%

Рада Національного банку України затвердила грошово-кредитну політику на 2015 рік, що передбачає зростання реального ВВП у 2015 році на 1% при річній інфляції близько 9% і прогнозованому прирості монетарної бази на 20%.

Про це повідомляється на сайті Національного банку України.

«Розглядаючи основні принципи грошово-кредитної політики на 2015 рік, члени ради відзначили, що головним напрямком грошово-кредитної політики на 2015 рік має бути зниження приросту індексу споживчих цін за рік до рівня близько 9%. Зростання реального ВВП у 2015 році передбачається на рівні 1%, приріст монетарної бази прогнозується на рівні 20%», - йдеться в повідомленні.

За інформацією НБУ, ці показники узгоджено з іншими органами державної влади й Міжнародним валютним фондом у рамках програми «Стенд-бай», і регулятор має намір дотримуватися прийнятих відповідно до цієї програми зобов'язань.

Також повідомляється, що стратегія грошово-кредитної політики в середньостроковій перспективі базуватиметься на застосуванні режиму інфляційного таргетування, заснованого на принципах пріоритетності цінової стабільності та гнучкого обмінного курсу.

Крім цього, рада НБУ затвердила кошторис доходів і витрат регулятора на 2015 рік і частину прогнозованого прибутку до розподілу за 2015 рік, яка буде перерахована до держбюджету. «Члени ради взяли до уваги заплановане скорочення витратної частини кошторису Національного банку України, зокрема, наміри центрального банку позбутися непрофільних активів, скоротити витрати на утримання персоналу, адміністративно-господарські витрати», - зазначається в повідомленні.

Рада визнала, що грошово-кредитна політика в 2014 році проводилася в рамках затверджених параметрів і рекомендувала правлінню НБУ зосередитися на стабільності банківської системи й валютного ринку, підвищенні ліквідності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів затвердив прогнозні показники економічного розвитку України на 2015-2017 роки за двома сценаріями. Перший передбачає незначне зростання ВВП уже в 2015 році – на 0,3%, другий – на 2%. Інфляція в річному виразі за прогнозом у 2015 році становитиме від 10,9% до 13% залежно від сценарію розвитку.

За інформацією регулятора, зпочатку року грошова маса в Україні зросла на 7,0% - до 972,3 млрд грн, монетарна база - на 11,2%, до 341,4 млрд грн.

Приріст монетарної бази за 2013 рік становив 51,918 млрд грн, що в 3,4 раза перевищує показник приросту монетарної бази за 2012 рік. Грошова маса за цей період зросла на 17,2% - до 906,3 млрд грн.

***

У «Актабанк» ввели тимчасову адміністрацію

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів тимчасову адміністрацію в «Актабанк» на підставі рішення Національного банку України про визнання банку неплатоспроможним, повідомляється на сайті фонду.

За інформацією фонду, тимчасова адміністрація введена терміном на три місяці - до 17 грудня, тимчасовим адміністратором банку призначена Юлія Приходько.

Нагадаємо, з початку року Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в 17 банків, включаючи «Актив-Банк», «Терра Банк», «УФС», «Золоті ворота», «Єврогазбанк», «Фінростбанк», «Старокиївський банк», «АвтоКразБанк», «Західінкомбанк», «Південкомбанк», «Промекономбанк», «Інтербанк», «Форум», «Меркурій», «Брокбізнесбанк», «Реал Банк», «Даніель».

Таким чином, «Актабанк» став 18-м банком, у якому з початку року введена тимчасова адміністрація.

Фонд нагадав, що в період дії тимчасової адміністрації вкладники банку можуть отримати свої кошти за депозитами, термін дії яких закінчився, і за поточними рахунками. Виплати будуть проводитися в розмірі вкладу та процентів, нарахованих на день визнання банку неплатоспроможним, в межах 200 тис. грн.

Як повідомляв УНІАН, Нацбанк 15 серпня повторно відкликав валютну ліцензію у «Актабанк», яка вже була відкликана у травні у зв'язку з порушеннями законодавства у сфері протидії відмиванню доходів, але на початку червня банк скасував рішення регулятора в судовому порядку.

Довідка УНІАН. «Актабанк» (Дніпропетровськ) працює на ринку України з 2008 року і входить до групи середніх банків. За інформацією на сайті НБУ, основними власниками банку є громадяни Кіпру через компанію «Центр-Агро-Трейд». ЗМІ пов'язують «Актабанк» з бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим.

***

Інфляція в Україні через падіння гривні прискориться до 19% - Нацбанк

Національний банк України оцінює девальвацію гривні до долара США на міжбанківському ринку в січні-серпні в 66,9%, у зв'язку з чим прогнозує прискорення інфляції за підсумками року до 19%, повідомляється на сайті регулятора.

«Зниження обмінного курсу гривні, підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів у результаті проведення назрілих економічних реформ, а також погіршення ринкових очікувань позначилися на ціновій динаміці. Приріст індексу споживчих цін у річному вимірюванні в серпні зріс до 14,2% порівняно з 0,5% у грудні 2013 року. Очікується, що на кінець року індекс споживчих цін виросте на 19% у річному вимірюванні», - йдеться в документі «Основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік», затвердженому радою НБУ.

Згідно з документом, тиск на національну валюту чинять накопичені зовнішні дисбаланси як наслідок дефіциту поточного рахунку платіжного балансу в попередні роки, а також відплив капіталу з країни і депозитів із банківської системи, спровокований соціально-політичною ситуацією в країні.

«З метою посилення здатності економіки й фінансової системи протистояти зовнішнім шокам Національним банком було запроваджено перехід до системи гнучкого обмінного курсу. В результаті в січні-серпні обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку знизився на 66,9% - до 13,6058 грн/дол.», - зазначається в документі.

Як повідомляв УНІАН, Нацбанк затвердив основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік, що передбачають зростання реального ВВП у 2015 році на 1% при річній інфляції близько 9% і прогнозованому прирості монетарної бази на 20%.

Згідно з документом, пріоритетною метою політики є досягнення й підтримка в середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких стабільних темпів інфляції в межах 3-5% на рік до 2018 року. До цього часу очікується, що інфляція в річному вимірюванні становитиме на кінець 2015 року 9%, на кінець 2016 року - 7%, на кінець 2017 року - 5%.

Також повідомляється, що зниження інфляції досягатиметься за рахунок переходу до монетарного режиму інфляційного таргетування, запланованого на другу половину 2015 року.

Інфляція в Україні в серпні, без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, порівняно з липнем 2014 року прискорилася до 0,8%, проти серпня 2013 року - до 14,2%, до грудня 2013 року - до 12,9%.

***

Єврокомісія запропонувала провести газові переговори 27 вересня

Європейська комісія запропонувала провести тристоронні переговори щодо вирішення питань поставок газу до України і його транзиту до ЄС у форматі Україна-Росія-ЄС 27 вересня, однак російська сторона не давала згоди на такі переговори, повідомив журналістам міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Продан.

«Європейська комісія запропонувала 27 числа (вересня), але російська сторона поки не підтвердила на сьогоднішній день своєї участі (нараді) та, швидше за все, не підтвердить», - сказав міністр.

Він зазначив, що Україну задовольняє будь-яка дата переговорів, крім 22-23 вересня, коли відбудеться засідання Ради міністрів країн - членів Європейського енергоспівтовариства, де Україна є головою.

«Щодо місця проведення, то вона буде узгоджена в рамках консультацій. Поки немає інформації про місце зустрічі, тому що навіть дата не узгоджена. Але, напевно, це буде одна з європейських країн», - сказав Продан.

Раніше представник віце-президента Європейської комісії з енергетичних питань Гюнтера Еттінгера Марлен Холзнер заявила, що Тристороння зустріч у форматі Україна-Росія-ЄС для вирішення спірних газових питань відбудеться 20 вересня в Берліні. Проте пізніше ця інформація була спростована. Водночас Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу висловив сподівання, що в найближчі дні на тристоронній зустрічі вдасться вирішити енергетичний конфлікт між Україною і Росією.

Довідка УНІАН. Переговори про врегулювання цінового питання між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» тривали з початку травня, останній їх раунд відбувся у Києві 14-15 червня. Переговори закінчилися безрезультатно. Як наголосив голова уряду України Арсеній Яценюк, всі запропоновані компроміси були свідомо відхилені російською стороною виключно з політичних мотивів. На думку Яценюка, Росія вела переговори, маючи початкову установку не погоджуватися ні з однією із пропозицій, тоді як Україна і ЄС мали чітко вибудувану єдину позицію.

16 червня «Газпром» скоротив до нуля поставки газу для України, залишивши тільки обсяги прокачування для європейських споживачів. Крім того, Україна і Росія подали позови до Стокгольмського арбітражу: Україна - про встановлення справедливої ціни на газ при збереженні чинного контракту про стягнення 6 млрд дол. як переплату в попередні періоди. Позовна вимога російської сторони - стягнути з України борг за спожите паливо у розмірі 4,5 млрд дол.

***

Гривня на закритті міжбанку зросла до 14,20 за долар

У середу, 17 вересня, на міжбанківському валютному ринку України торги доларом США відкрилися котируваннями 14,1000/14,4000, на 12:00 звузився спред до 14,1500/14,2500. На закриття торгів цінові рівні знизилися до 14,0000/14,2000, повідомляє ІнтерБізнесКонсалтинг.

Ринок євро-гривня відкрився котируваннями 18,2495/18,6410, на 12:00 ціни становили 18,3350/18,4685. На закриття торгів цінові показники по EUR/UAH пішли вниз до 18,1380/18,4010.

Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,3681/0,3760, на 12:00 ціни сконцентрувалися в діапазоні 0,3686/0,3717. На закриття торгів ціни знизилися до 0,3649/0,3679.

***

Прогноз урожаю зернових в Україні підвищили до 60 млн тонн

Міжвідомча робоча група при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі у вересневому балансі оцінює урожай зернових в Україні у 2014 році на рівні 59,9 млн.тонн, що на 2,4% більше серпневого прогнозу групи.

Зокрема, прогноз валового збору пшениці цього року підвищено на 13% - до 23,7 млн тонн, ячменю – на 12%, до 8,9 млн тонн, жита – на 9,5%, до 0,5 млн тонн. Разом із тим, оцінку врожаю кукурудзи в країні в 2014 році погіршено на 9,2%, до 25,2 млн тонн.

Експорт зернових із України в 2014/2015 маркетинговому році (МР, липень 2014 – червень 2015) Мінекономрозвитку припускає на рівні 33,6 млн тонн, зокрема 11,7 млн тонн пшениці, 4,1 млн тонн ячменю, 15,5 млн тонн кукурудзи.

Як повідомляв УНІАН, Мінагропрод у 2014 році прогнозує вищий урожай зернових, ніж у 2013 році, коли країна зібрала рекордні за роки незалежності 63 млн тонн зерна.

Експорт зернових із України в 2013/2014 МР становив 32,4 млн тонн, що на 42% більше, ніж у попередньому сезоні.

***

Нацбанк може знизити облікову ставку, щоб стимулювати кредитування

Національний банк України має намір в 2015 році зменшити облікову ставку в разі зниження темпів інфляції, аби стимулювати кредитування, повідомляється на сайті регулятора.

«При зниженні темпів інфляції проводитиметься регулювання облікової ставки у напрямі її зниження, що сприятиме полегшенню доступу суб'єктів господарювання до можливості отримання кредитних ресурсів», - наголошується в документі «Основи грошово-кредитної політики НБУ на 2015 рік», затвердженому радою регулятора.

Відповідно до документу, облікова ставка буде базовою ставкою для визначення вартості ресурсів з рефінансування, проте вартість розміщення ресурсів може відрізнятися від облікової ставки в разі різкої зміни ситуації на грошово-кредитному ринку.

Також повідомляється, що для посилення дієвості процентних важелів Нацбанк використовуватиме коридор ставок по щоденних інструментах, нижньою межею якого буде ставка за депозитними сертифікатами «овернайт», а верхньою – ставка за кредитами рефінансування «овернайт».

Як повідомляв УНІАН, правління НБУ ухвалило рішення з 17 липня підвищити облікову ставку на 3 п.п. – до 12,5%. Востаннє регулятор переглядав облікову ставку у квітні цього року, підвищивши її рівень з 15 квітня на 3 п.п. – до 9,5%.

У 2013 році Нацбанк заявляв про наміри поступово знижувати облікову ставку і впродовж року проводив таке зниження двічі: до 7% з 10 червня і до 6,5% з 13 серпня, в результаті чого також знижувалися ставки за кредитами рефінансування НБУ.

Національний банк України при визначенні доцільного розміру облікової ставки орієнтується на можливий рівень інфляції наступного року.

***

Україна може скоротити виробництво й експорт соняшникової олії

Міністерство економічного розвитку прогнозує скорочення обсягів виробництва соняшникової олії в Україні у 2014/2015 маркетинговому році (МР, вересень 2014 – серпень 2015) на 14% порівняно з попереднім сезоном – до 4 млн. тонн.

Відповідно до балансу Міжвідомчої робочої групи при Мінекономрозвитку, експорт цього товару з України цього МР становитиме 3,5 млн. тонн, що на 16,4% менше, ніж у сезоні 2013/2104 року.

При цьому, за оцінками міністерства, в минулому МР Україна виробила 4,65 млн. тонн соняшникової олії, а поставила на зовнішні ринки 4,19 млн. тонн.

Як повідомляв УНІАН, профільна асоціація «Укроліяпром» прогнозує виробництво соняшникової олії в країні в 2014/2015 МР на рівні 4,3 млн. тонн.

Відповідно до останнього прогнозу Мінсільгоспу США, урожай соняшнику в Україні цього року становитиме 10 млн. тонн, виробництво соняшникової олії – 4,25 млн. тонн, експорт – 3,7 млн. тонн.

Україна є найбільшим експортером соняшникової олії у світі.

УНІАН