Базова інфляція в Україні прискорилася до 14%
Компанії зобов'яжуть називати своїх реальних власників
Мінфін випустив четвертий транш ПДВ-облігацій
Рада провалила виділення Фонду гарантування грошей із бюджету
Депутати вирішили простимулювати інвестиції у видобуток сланцевого газу
Донбас втратив 80% свого економічного потенціалу
Гривня на закритті міжбанку залишилася на рівні 13,11 за долар
Комісія визначила умови конкурсу на довгоочікуваний 3G-зв'язок в Україні
Україна може ввести санкції проти окремих російських компаній
Росія через дешеву нафту не зможе поповнити резервний фонд бюджету на 200 млрд рублів
***
Базова інфляція в Україні прискорилася до 14%
Базова інфляція (базовий індекс споживчих цін) в Україні у вересні порівняно з попереднім місяцем прискорилася до 2,7% із 1,2%, зафіксованих у серпні порівняно з липнем, повідомляється на сайті Державної служби статистики України.
За інформацією Держстату, у вересні 2014 року проти вересня 2013 року базова інфляція прискорилася до 14,1% із 11,2%, зафіксованих місяцем раніше.
Із початку року, проти грудня 2013 року, базова інфляція у вересні прискорилася до 13,7% із 10,7%, зафіксованих місяцем раніше.
За січень-вересень 2014 року порівняно з аналогічним періодом минулого року базова інфляція прискорилася до 6,5% із 5,6%, зафіксованих у січні-серпні.
Нагадаємо, що базова інфляція виключає короткострокові нерівномірні зміни цін під впливом окремих чинників адміністративного, подієвого й сезонного характеру. Переважно йдеться про цінову динаміку, яка не враховує зміни цін на продовольство й енергоносії.
Як повідомляв УНІАН, інфляція в Україні у вересні порівняно із серпнем, без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, прискорилася до 2,9%, проти вересня 2013 року - до 17,5%. Із початку року, до грудня 2013 року, інфляція у вересні прискорилася до 16,2%.
***
Компанії зобов'яжуть називати своїх реальних власників
Верховна Рада України ухвалила у першому читанні урядовий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів (№ 5114).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 247 народних депутатів із 259 зареєстрованих у сесійній залі.
Крім того, депутати підтримали пропозицію щодо скороченого терміну підготовки законопроекту до другого читання на 14 жовтня.
Законопроектом Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 209-2 "Порушення вимог щодо подання інформації про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи", згідно з якою неподання керівником юридичної особи або особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), державному реєстратору інформації про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", або подання ними державному реєстратору завідомо неправдивої інформації про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин.
Господарський кодекс України доповнюється новою статтею 64-1 "Кінцевий вигодоодержувач підприємства", згідно з якою підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору, у випадках та в обсязі, передбачених законом.
Термін "кінцевий вигодоодержувач" розуміється у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".
Стаття 216 Кримінального процесуального кодексу України доповнюється частиною шостою, відповідно до якої у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 209-2 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, який розпочав досудове розслідування.
Крім того, у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” визначається, зокрема, що кінцевий вигодоодержувач юридичної особи - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому фізичною особою-кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Публічні діячі – національні публічні діячі, іноземні публічні діячі, діячі, що виконують значні функції в міжнародній організації, а також їх пов’язані особи. Національними публічними діячами є фізичні особи, які виконують публічні функції в Україні, а саме: президент України, прем’єр-міністр України, члени Кабінету міністрів України, перший заступник міністра, заступник міністра, інші керівники центральних органів виконавчої влади та їх заступники; народні депутати України; голова та члени правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України; голова та судді Конституційного суду, голова та судді Верховного суду України, голови та судді вищих спеціалізованих судів, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради юстиції України; генеральний прокурор України та його заступники; голова та члени Рахункової палати; надзвичайні і повноважні посли; начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил, начальники Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил; голова Служби безпеки України та його заступники; голова Антимонопольного комітету України та його заступники; члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; державні службовці, посади яких віднесені до першої категорії посад; керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків; керівники статутних органів політичних партій.
Встановлюється, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати низку заходів, зокрема, стосовно публічних діячів, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від його імені, суб’єкт виявляє відповідно до внутрішніх процедур під час встановлення ділових відносин з клієнтом та у процесі його обслуговування.
Також у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців“, зокрема, встановлюється, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи:
перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина Україна або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа;
інформація про кінцевого вигодоодержувача юридичної особи, а саме прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина Україна або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
інформація про структуру власності засновників – юридичних осіб (крім політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій), яка дає можливість встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина Україна або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
До реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи засновником (засновниками) або уповноваженою ними особою включається: інформація про структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб та містить такі дані про зазначених фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина Україна або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); інформація про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи, а саме прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина Україна або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Зазначена інформація не включається до реєстраційної картки для проведення державної реєстрації політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.
У Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” до статті 28 вносять зміни, згідно з якими інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною. Для фізичних та юридичних осіб інформація з Державного реєстру прав надається виключно за об’єктом нерухомого майна в електронній формі через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто або пересилання поштового відправлення органам державної реєстрації прав та нотаріусам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.
За заявою власника чи іншого правоволодільця орган державної реєстрації прав надає інформацію у формі виписки про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права та їх обтяження на нерухоме майно, що йому належить.
Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, є офіційною та використовується відповідно до законодавства.
Крім того, законопроектом визначається, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим законом, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим законом.
***
Мінфін випустив четвертий транш ПДВ-облігацій
Міністерство фінансів України 6 жовтня здійснило четвертий випуск облігацій внутрішньої державної позики для оформлення відшкодування податку на додану вартість на користь 20 платників податків на суму 125,314 млн грн, повідомляється на сайті міністерства.
За інформацією Мінфіну, випуск облігацій проведено згідно з реєстром сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 1 січня 2014 року і підтверджених за результатами перевірок Державною фіскальною службою України, до якого увійшли 20 платників податків.
Погашення боргу за облігаціями здійснюється до 30 вересня 2019 року кожні шість місяців у розмірі 10% номінальної вартості, яка по одній облігації становить 1 тис. грн. Відсотки по облігаціях виплачуються двічі на рік - у квітні і жовтні, починаючи з квітня 2015 року.
Як повідомляв УНІАН, Кабмін 21 травня ухвалив рішення випустити ПДВ-облігації номінальною вартістю 1 тис. грн, терміном обігу 5 років і ставкою купону на рівні облікової ставки НБУ. 20 червня Кабмін визначив граничний обсяг випуску ПДВ-облігацій на рівні 7 млрд грн.
Перший транш ПДВ-облігацій на 3,5 млрд грн Мінфін випустив 8 липня, другий - на 2,2 млрд грн – 29 липня, а третій - на 955 млн. грн - 21 серпня.
***
Рада провалила виділення Фонду гарантування грошей із бюджету
Верховна Рада не підтримала проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 5049).
Як передає кореспондент УНІАН, водночас парламент вирішив повернутися до ухвалення рішення з даного питання на наступному засіданні - 14 жовтня.
За даний законопроект було декілька голосувань, але при жодному з них не було необхідних 226 голосів.
Законопроектом передбачено скоригувати норми Закону “Про обіг векселів в Україні”. Заплановано надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб право видавати звичайні векселі, на які будуть поширюватись загальні вимоги вексельного законодавства.
У пояснювальній записці йдеться, що впродовж 2013-2014 років банківська система зіткнулася із значними складнощами, пов’язаними, зокрема із зниженням реального ВВП, падінням промислового виробництва, незбалансованістю державних фінансів, падінням доходів населення. «На низькому рівні також залишається як попит на кредити, так і рентабельність банківського бізнесу. Як наслідок, багато банків на сьогодні потребують залучення додаткових ресурсів, а окремі з них визнані неплатоспроможними та знаходяться в стадії ліквідації. Така ситуація призвела до збільшення фінансового навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, значних витрат його коштів, що зумовлює необхідність термінового пошуку додаткових фінансових ресурсів для формування коштів фонду», - йдеться у записці.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні після декількох нерезультативних спроб парламент ухвалив Закон “Про внесення зміни до ст. 23-1 Закону України “Про державний бюджет України на 2014 рік” (щодо фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб)”.
Міністр фінансів Олександр Шлапак і народні депутати неодноразово наголошували на тому, що ці два проекти є взаємопов'язаними, тому мають бути ухвалені обидва. Тому ВР вирішила 14 жовтня ще раз повернутися до голосування за законопроект № 5049.
***
Депутати вирішили простимулювати інвестиції у видобуток сланцевого газу
Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності)» (№ 4766).
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 234 із 246 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що ним вносяться зміни до Податкового кодексу «для забезпечення достатньої свободи сторін для визначення умов угод про розподіл продукції, усунення суперечностей між нормами кодексу». Зміни, зокрема охоплюють внесення редакційних уточнень до визначення поняття «інвестор (оператор)».
Законом передбачено запровадження можливості покладення прав та обов’язків щодо реєстрації як платників податку на додану вартість за угодою, нарахування і сплати податку на додану вартість та подання податкової звітності з податку на додану вартість за багатосторонньою угодою на кожного інвестора та/або на оператора у порядку, визначеному угодою.
Крім того, передбачено запровадження можливості відображення частки залишку від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, відображеного оператором, іншими інвесторами за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, та запровадження відповідних механізмів.
Парламент спочатку декілька разів не зміг підтримати ухвалення даного законопроекту в першому читанні. міністр фінансів України Олександр Шлапак заявив, що в разі неухвалення цього рішення будуть зірвані угоди, «підписані з поважними компаніями».
«У випадку, якщо ми зараз не голосуємо і не підтверджуємо змінами до законодавства свої зобов'язання, які Україною вже прийняті, то ми відмовляємось від цих угод. Тому я думаю, що після цього заледве чи хтось прийде в Україну, щоб допомагати нам з видобутком сланцевого газу, і Україна вчергове підкреслить, наскільки вона необов'язковий партнер», - наголосив Шлапак.
Він висловив сподівання, що через рік після ухвалення закону «ми будемо говорити про те, що Україна стала більш незалежною із газозабезпеченням».
Після цієї заяви Шлапака народні депутати проголосували одночасно в першому читанні і в цілому як закон.
***
Донбас втратив 80% свого економічного потенціалу
Економічний потенціал Донецької й Луганської областей у результатівторгнення Російської Федерації втрачено для України приблизно на 80%, повідомив на брифінгу у Клубі Кабінету міністрів заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Роман Качур.
«Ми можемо сказати, що на цій території (Донецької і Луганської областей) економіка впала приблизно на 80%. Очевидно, це чинить як прямий, так і опосередкований вплив на економіку України в цілому», - сказав Качур.
Він також уточнив, що в Луганській області на даний момент зупинені 19 з 23 системоутворюючих підприємств, а в Донецькій області, за даними Мінекономрозвитку, «близько 50%».
Раніше Світовий банк оцінив внесок Донецької і Луганської областей у валовий внутрішній продукт (ВВП) України у 16%.
Антитерористична операція ведеться на території Донецької і Луганської областей з 15 квітня 2014 року. Як відзначав прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, щодня проведення АТО вимагає бюджетних асигнувань обсягом близько 80 млн грн.
***
Гривня на закритті міжбанку залишилася на рівні 13,11 за долар
У вівторок, 7 жовтня, котирування гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку України на закриття торгів встановилися на рівні 12,9800/13,1100 проти 12,9500/13,1100 на 12:00.
Як повідомили УНІАН скарбники комерційних банків, котирування гривні до євро на закриття торгів установилися на рівні 16,3581/16,5474 проти 16,3600/16,5343 на 12:00.
До російського рубля котирування гривні на закриття торгів установилися на рівні 0,3248/0,3288 проти 0,3247/0,3288 на 12:00.
***
Комісія визначила умови конкурсу на довгоочікуваний 3G-зв'язок в Україні
Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) схвалила документ щодо впровадження 3G-зв'язку в Україні, доопрацьований відповідно до зауважень Кабміну.
Рішення прийнято на засіданні комісії 7 жовтня. Так, НКРЗІ схвалила четверту редакцію проекту постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання проведення конверсії радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот загального користування", якою передбачено внесення змін у нормативно-правове поле з метою створення умов для впровадження сучасних радіотехнологій на ринку телекомунікацій.
Схвалений НКРЗІ проект документа передбачає можливість видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом за умови спільного використання загальними та спеціальними користувачами і створює механізм залучення і використання позабюджетних коштів, які надійдуть на рахунки спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу для здійснення заходів конверсії.
Крім того, доопрацьованим проектом постанови передбачено, що НКРЗ повинна забезпечити конкурентний спосіб надання в користування смуг радіочастот 1920-1935 / 2110-2125, 1950-1965 / 2140-2155, 1965-1980 / 2155-2170 МГц (три лота одночасно), з яким переможцями тендеру будуть визначатися учасники, які виконали всі умови та які запропонували найвищу ціну за відповідну смугу за результатами торгів "з голосу", коли учасники голосом по черзі пропонують ціну за лот.
Комісії також доручено розробити та затвердити умови тендеру на отримання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України для впровадження радіотехнології "Цифровий стільниковий радіозв'язок ІМТ-2000 (UMTS)" у смугах вище згаданих радіочастот, у яких буде встановлено: зобов'язання переможців тендеру будуть фінансувати в установленому порядку витрати, пов'язані з конверсією радіочастотного ресурсу України, додатково до вартості ліцензій; мінімальну вартість кожного лота згідно з методикою розрахунку, за якої така вартість визначається з урахуванням вартості за 1 МГц радіочастотного спектра на одного жителя України на рівні середньозваженої вартості продажу такого радіочастотного спектру в Латвії, Туреччини, Словаччини, Румунії, Чехії, Польщі, Греції за вирахуванням витрат, пов'язаних з конверсією радіочастотного ресурсу України, що становить 2,443 млрд грн.
Згідно з документом, Генштабу Збройних Сил, Міністерству внутрішніх справ разом з Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації необхідно визначити у двомісячний строк характеристики радіоелектронних засобів, які будуть застосовуватися для проведення конверсії. Після виконання цього завдання, у двомісячний термін відомства за участю НКРЗ повинні визначити методику проведення розрахунків електромагнітної сумісності та норм частотно-територіального рознесення радіоелектронних засобів у вищезазначених смугах радіочастот, що підлягають конверсії, а також у смугах радіочастот, які плануються для застосування за результатами конверсії.
Постановою також рекомендовано НКРЗІ разом з Антимонопольним комітетом України, Держслужба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та Мін'юстом у встановленому порядку внести зміни до Порядку проведення конкурсів або тендерів на отримання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України.
Реалізація доопрацьованої постанови дозволить збільшити надходження до державного бюджету України на суму понад 7329 млн грн. і надає можливість фінансування конверсії всього діапазону радіочастот, яка визначається трьома ліцензіями, переможцями конкурсу (додатково до сплати вартості ліцензій) шляхом перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету в сумі 1,601 млрд грн. Крім того, впровадження документа забезпечить механізм запровадження сучасного стандарту зв'язку, що дозволить прискорити темпи зростання телекомунікаційного ринку, сформувати істотні підстави для нових інвестицій, створення нових робочих місць, збільшення податків, поліпшення якості послуг доступу до швидкісного Інтернету.
Раніше Адміністрація президента розкритикувала уряд за зволікання з постановою по оголошенню конкурсу на впровадження 3G.
9 липня Президент України Петро Порошенко пообіцяв запровадити в Україні 3G і 4G-технології найближчим часом. За його словами, це повинно дати поштовх економічному розвитку країни. Повідомлення про зацікавленість в отриманні нової ліцензії подали п'ять українських операторів - Київстар, МТС, Астеліт, Укртелеком і Інтертелеком.
5 вересня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що уряд має намір не допустити монополізації ринку 3G-зв'язку компаніями з російським капіталом і в рамках продажу ліцензій на таку зв'язок буде намагатися провести відкритий конкурс з участю європейських компаній.
***
Україна може ввести санкції проти окремих російських компаній
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в рамках запровадження у відповідь заходів на торговельні обмеження щодо українських товарів з боку Російської Федерації розглядає можливість запровадження точкових санкцій щодо російських компаній і товарів, які не становлять так званого критичного імпорту.
Як передає кореспондент УНІАН, про це в ході брифінгу в Клубі Кабінету міністрів заявив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Роман Качур.
«У нас є всі законодавчі підстави для запровадження санкцій, - сказав він. - Відповідно до закону про зовнішньоекономічну діяльність Мінекономрозвитку може запроваджувати санкції щодо окремих компаній, таким чином повністю забороняючи їх економічну діяльність на території України або переходячи на режим індивідуального ліцензування».
Качур нагадав, що міністерство вже підготувало перелік товарів, імпорт яких може потрапити під дію режиму санкцій. «Саме з цією метою ми й оприлюднили цей список. У нас є власний аналіз - досить детальний щодо кожної компанії, щодо кожної галузі. Ми повинні розуміти, що серед цих компаній є компанії транснаціональні», - сказав Качур.
Водночас він зазначив, що потенційна можливість запровадження санкцій - це превентивний захід, і Мінекономрозвитку діятиме максимально точково.
«Ми дуже уважно аналізували ситуацію із залученням іноземних фахівців. Ми повинні чітко розуміти структуру імпорту з РФ. Більш як 60% - це енергоносії або так званий критичний імпорт, який нам дуже складно замінити в короткостроковому періоді. Тому запровадження санкцій повинно бути ефективним і точковим, щоб добитися ефекту, а не нашкодити своїм же компаніям, які існують на ринку, - зазначив заступник міністра. - Тому що кожна така дія може бути шкідливою для тих імпортерів, які працюють в Україні і створюють робочі місця».
Качур також звернув увагу, що Україна не має поки що досвіду запровадження секторальних або товарних санкцій. «А список, який оприлюднено, він оприлюднений за кодами товарів і, відповідно, він пропонується для обговорення. У нас немає підстав запроваджувати санкції щодо товарів, ми можемо санкції запроваджувати стосовно компаній. У цьому зв'язку, можливо, буде потрібен ще один нормативний документ, який буде проведено через Кабмін», - сказав він.
Як повідомляв УНІАН, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у відповідь на обмеження імпорту української продукції на російському ринку запропонувало вилучити з режиму вільної торгівлі з Російською Федерацією низку товарів і товарних груп, включаючи продукти харчування, алкоголь, тютюн, мінеральні добрива, гуму і гумові вироби, трикотаж, текстиль і текстильні вироби, парфумерну продукцію, скло і низку інших товарів. Загальний перелік включає 94 позиції і є неостаточним, оскільки виноситься на обговорення громадськості.
***
Росія через дешеву нафту не зможе поповнити резервний фонд бюджету на 200 млрд рублів
Росія не зможе поповнити резервний фонд у 2014 році в умовах зниження цін на нафту, сказав журналістам міністр фінансів Антон Сілуанов, повідомляє Reuters.
"Якщо цінова кон'юнктура буде така ж, як зараз, то, напевно, не буде можливості здійснити поповнення резервного фонду. Спочатку, місяць тому, у нас була оцінка близько 200 мільярдів рублів, але в умовах зниження ціни на нафту, погіршення зовнішніх умов, можливо, що цього не станеться", - сказав він.
Читайте такожЕкс-міністр фінансів РФ заявляє, що нафта могла подешевшати через змову США і країн Близького СходуУ даний час ціна на нафту індикативної для Росії марки Urals становить близько $90 за барель.
Станом на 1 жовтня 2014 року в резервному фонді було 3,5 трильйона рублів.
УНІАН
