Київські ринки: дерибан міжвладного періоду
Київські ринки: дерибан міжвладного періоду

Київські ринки: дерибан міжвладного періоду

19:16, 13.02.2010
10 хв.

Київська влада вирішила приватизувати Житній і Володимирський ринки. Є побоювання, що це призведе до їх ліквідації. При цьому торговці поповнять армію безробітних, а кияни втратять ще одну комунальну власність і можливість недорого купити продукти у центрі столиці…

Київська влада вирішила приватизувати Житній і Володимирський ринки. Є побоювання, що це врешті-решт призведе до їх ліквідації як місця продажу селянами овочів та фруктів і створення на їхньому місці торговельних закладів у стилі «бутік» з відповідним асортиментом продукції теж потрібної, але зовсім не їстівної. При цьому торговці поповнять армію безробітних, а кияни втратять ще одну комунальну власність, де можна купити якісні продукти за відносно доступними цінами...

Обурилися кияни, обурилися і провели акції протесту самі працівники ринків. Адже привід серйозний – слово «приватизація» зазвичай позитивних асоціацій, на жаль, не викликає...

Житній ринок на Подолі – одна з визначних пам`яток Києва. Він був збудований в 1980 році. «Сьогодні вперше побував на Житньому ринку. Унікальне місце! Думаю, в майбутньому всіх своїх американських друзів буду водити туди на екскурсію. Цікаве починається ще на підході до павільйону – на бульварчику між Верхнім і Нижнім валами вирує торгівля посинілими кролячими тушками і квашеними огірками. В емальованих відрах – запашна квашена капуста і зелені помідори. Все розкладено на асфальті... Біля павільйону стоїть бабулька, в мішку у неї ворушаться бридкі на вигляд рептилії, схожі на вугрів. Виявилося – риби!... Сходіть на Житній, якщо досі вас туди не заносило!» – пише у своїх записках невідомий користувач всесвітньої мережі.

Відео дня

Тим, хто ще не бував на ринку, раджу поквапитися – вже зовсім скоро цей «раритет» української торгівлі може зникнути з лиця столиці і карт путівників...

Володимирський ринок, що неподалік від палацу «Україна», за архітектурою і часом будівлі подібний до Житнього ринку. Спочатку він був відданий переважно під торгівлю сільгосппродукцією. У часи перебудови навколо величезного павільйону, в якому продавали молочні продукти, мед, м`ясо, південні фрукти, побудували торговельні ряди, й лахи-черевики та інший ширвжиток витіснили картоплю-моркву. Згодом торговельні ряди навколо будівлі ринку замінили на постійні павільйони з тим-таки шматтям, причому недешевим. Продуктова торгівля згасає, а за цінами ринок значиться на другому місці після Бессарабки. Бабусі з пучками петрушки, солінням, картопелькою та іншим у кошиках перемістилися у проміжок між виходом з метро і входом на територію ринку. Зрозуміло, що їхня торгівля автоматично визнається «несанкціонованою» і «стихійною».

Ймовірною «приватизацією» громадськість Києва стривожена не на жарт. Адже йдеться про два найбільші з трьох ринків, що залишилися в комунальній власності столиці. Рішення продати Київрада прийняла ще 29 жовтня минулого року (№ 541/2610 «Про внесення змін у рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки»). Щоправда, процедура відбулася з порушеннями – проект рішення був поданий з голосу, без пояснювальної записки та обговорення в комісіях, передбачав продаж з аукціону будинків Житнього ринку (вул. Верхній Вал, 16) і Володимирського ринку (вул. Горького, 115). Попри минулорічність документа, громадськість довідалася про наміри київської влади тільки у 2010 році. Тобто нас поставили перед фактом...

«Інвестор» за сірою схемою

Столична влада уникає коментарів на ринкову тему, хоча дуже цікаво, коли відбудеться приватизація, про яку ціну йдеться?.. У фракції Блоку Віталія Кличкав Київраді пояснюють її мовчанку бажанням вивести в тінь цей процес.

Заступник голови фракції Блоку Віталія Кличка Наталія Новак каже, що керівництво Києва взяло собі за моду виносити на розгляд сесії найпривабливіші об`єкти з голосу, щоб не було зрозуміло, що саме приватизується, адже не кожен знає, що розміщене за названою адресою. У випадку з Житнім і Володимирським ринками повелися так само. При цьому ініціатори ідеї не аргументували необхідність приватизації об`єктів, які поповнюють бюджет міста чималою сумою.

Голова незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник стверджує, що приватизацію ринків «замовив» народний депутат від БЮТу Богдан Губський. Його слова підтверджує голова комісії Київради з питань власності Володимир Дейнега.

Що стосується Б.Губського, то він заперечує свій інтерес у цій історії, але при цьому зауважує: «Якщо їх виставлять на аукціон, я, можливо, візьму участь, усе залежить від ціни. У мене виникла ідея збудувати там великі школи для дітей з бідних родин». Таке несподіване бажання приватизувати за мільйони об`єкти у серці столиці, щоб ощасливити нужденних, викликає великий сумнів, особливо зважаючи на менталітет наших обранців...

Ласий шматок

До речі, про бідних. На жаль, нині ринки залишаються для українців одним з основних місць купівлі продуктів. За словами директора Центру досліджень проблем цивільного суспільства Віталія Кулика, у кризовий період кількість жителів столиці, які належать до цієї категорії, зросло на 10 п.п. і становить близько 37%. Крім того, довкола ринків виникає стихійна торгівля, яка дає можливість виживати найбіднішим верствам населення. А ще це місце, де аграрії можуть реалізувати свої «справжні» молоко, овочі та фрукти, як мовиться, з хробачками, що останнім часом є ознакою здорового продукту. Вигода для всіх очевидна: кияни можуть купити доступні та якісні продукти, селяни –  продати, а бюджет – отримати податки та збори. Є і ще один момент: ринки – місце праці великої армії людей, які називаються реалізаторами, а кількість охочих приєднатися до них, відзначає В.Кулик, у період кризи тільки зростає.

Природно, що названі ринки є ласим шматком для «інвестора» – традиційне місце торгівлі зі своїми постійними покупцями, зручна транспортна розв`язка, зрештою, більш ніж 1 га землі у центрі столиці... У цьому контексті заяви про школу для бідних звучать дуже по-хамськи, з неприхованим сарказмом...

Експерти вважають, що після приватизації на місці ринків з`являться торгово-розважальні центри. «Ми добре пам`ятаємо приклад Сінного ринку, який було приватизовано, і він просто припинив своє існування. Хоча, відповідно до закону, після приватизації підприємство не може бути перепрофільоване», – наголошує Віталій Кличко.

За повідомленнями у пресі, Київрада приватизує ринки через їхню нерентабельність. Але, зауважує заступник голови первинної організації профспілки «Захист праці» на Житньому ринку Володимир Погіба, тут працює близько тисячі підприємців, які щомісяця сплачують 1-14 тыс. грн., тому «розмова КГГА про нерентабельність ринку відпадає». З Володимирським ринком – аналогічна ситуація.

За словами Наталії Новак, Київрада має намір продати ринки за 100 млн. грн., тоді як, за оцінками експертів, їхня вартість «у кілька разів перевищує цю суму». «Такі дії завдають шкоди громаді Києва», – наголошує вона.

У Блоці Кличка звертають увагу на те, що на аукціон виставляють не цілісні майнові комплекси, вартість яких могла б бути набагато вищою, а окремі приміщення, які сьогодні перебувають на балансі комунальних ринків. Новак упевнена, що врешті-решт ринки потраплять в одні руки. За її словами, Блок Кличка готує проект документа про скасування рішення щодо приватизації ринків. Також Блок звернувся в органи контролю з проханням перевірити законність внесення приміщень Володимирського та Житнього ринків столиці у програму приватизації.

До останньої краплі ринку

Працівники ринків також налаштовані рішуче. Вони мають намір 25 лютого, у день розгляду проекту про скасування приватизації у Київраді, провести акцію протесту під стінами Київської міської державної адміністрації. «Ми закликаємо трудові колективи та колективи орендарів муніципальних підприємств, що підлягають приватизації, згуртуватися і створити у Києві Комітет солідарних дій для координації боротьби за збереження підприємств, робочих місць та соціального комунального блоку міста», – сказано в документі, прийнятому на загальних профспілкових зборах «Захисту праці» на Житньому ринку 4 лютого 2010 року.

Запал організаторів пікету зрозумілий – їх можуть позбавити єдиного місця праці, а в ситуації, коли число безробітних упевнено зростає, перспектива знайти нові джерела доходу видається вельми примарною. До слова, не так давно було закрито і знесено невеличкий ринок просто неба неподалік від Житнього, тож підстави для занепокоєння є.

Міжвладдя і безкарність? Ні! Вимагайте референдуму!

Як зауважив В.Кулик, сьогодні, у період «міжвладдя» у країні, «ділки» проводять шокову приватизацію з надією, що «відповідати за вчинене не доведеться».

За його словами, в інших, і не тільки європейських, країнах рішення про приватизацію комунальної власності приймаються шляхом проведення місцевого референдуму, вибір робить громада, а не купка корупціонерів, які дорвалися до влади. В Україні, на жаль, все по-іншому. У зв`язку з цим експерт вважає, що необхідно внести зміни до закону про місцеві референдуми, аби спросити процедуру їх проведення. Наприклад, сьогодні для проведення референдуму потрібен, зокрема, підпис мера. Як ви думаєте, чи підпише Черновецький рішення провести референдум щодо його відставки?..

Цікаво, коли буде досягнута точка кипіння? Здавалося, гори снігу і лід під ногами стануть останньою краплею в чаші терпіння, однак кияни виявилися набагато лояльнішими. Здавалося, що ті острівці зелені і в центрі (біля Театру російської драми та на Прорізний), і на околицях (біля метро Дарниця), які зараз поспіхом забудовують і вирубують, нарешті здетонують народним невдоволенням. Але наразі складається враження, що кияни просто намагаються збагнути ступінь нахабства, що діється навколо. Не упустити б момент...

Хочеться також, щоб усвідомлення суспільством того, що ми наймаємо їх на роботу, а не вони нас беруть у рабство, прийшло не тоді, коли останні крихти столичної краси і майна осядуть у чиїйсь кишені, а набагато раніше. І не треба сподіватися на опозицію, на Блок Кличка (хоча робота 15 чоловік викликає повагу), треба розраховувати на самих себе, власноруч рятувати столицю. Це не заклик до скинення влади, це нагадування: нас мільйони, а їх – десятки...

Лілія Коваль (УНІАН)

P.S. УНІАН буде відстежувати ситуацію навколо столичних ринків та інформувати наших читачів.

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся