Боржникам за комуналку включать «лічильник»?

Влада має намір відновити пеню за неоплату ЖКП. Таким чином вона хоче забезпечити себе від неминучого зниження рівня проплат на тлі підвищення тарифів. Ця ідея не вирішить проблему, вважають експерти...

Влада грає на випередження. Напередодні загального «захоплення» від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в середньому на 20-25% у зв`язку зі збільшенням з 1 серпня ціни на газ для підприємств теплокомуненерго, а до цього слід додати здорожчання блакитного палива для населення з 1 липня, верхи вирішили себе убезпечити. Як показує практика, перегляд комуналки неминуче веде до різкого зниження рівня оплати. Звідси й ідея запровадити, а точніше – відновити, пеню. Наші «керманичі» останнім часом все частіше застосовують метод батога, зовсім забуваючи про пряник, який в даному випадку доречний. І не варто вважати солодощами субсидії для малозабезпечених: ті, хто в цей кризовий час, намагаючись вижити, не розгинає спину, що дозволяє, славу Богові, здоров`я, теж заслуговують поваги з боку держави, а не штрафів. До того ж, розрахунок комуналки в нашій країні – річ сумнівна. Правда, ні Антимонопольний комітет, ні Державна інспекція за цінами, ні Державна житлово-комунальна інспекція, уповноважені контролювати дану сферу, жодного разу не виявили яких-небудь порушень. У жодному випадку не ставиться під сумнів компетентність цих органів, але відчуття того, що наша тарифна дійсність позбавлена будь-якої логіки, не зникає. Може, лад наведе новий незалежний ревізор – Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг? Але реалії вітчизняної законотворчості не зменшують сумнівів. Не варто також вважати винуватцем всіх наших незгод Міжнародний валютний фонд. Вимоги цього головного «інвестора» українських бюджетних дірок цілком відповідають економічній ситуації. Та й не вчора вони з`являлися, з ними погоджувалися ще при отриманні перших траншів, але політичні інтрижки застопорили їх виконання і по сьогодні. Далі відкладати нікуди. Як нас запевняють, без «продовження співпраці» з Фондом Україну засмокче боргова трясовина. Залишається тільки одне питання – якщо ми вже вирішили пограти з Фондом в піддавки, то, може, варто було поселити його представників в нашій країні, ну, хоч би на рік, щоби вони зрозуміли – життя в Україні абсолютно суперечить цивілізованій практиці. Тарифи на комуналку не тільки повинні відповідати якості послуг, але і заробітній платі, тобто її має вистачати і на інше необхідне. Що ж до вітчизняної якості, то вона в європейській країні не може бути на рівні Гондурасу, причому в периферійних районах цієї країни в центрі американського континенту, яка вічно бореться за справедливість...

                                                   Дари від влади – пеня із запасів     

Про те, що Кабмін подумовує про запровадження пені за невчасну оплату ЖКП, першим заявив віце-прем`єр Сергій Тігіпко. І знову-таки дежавю.

Пеня, або сленгом 90-х – «лічильник», яка діяла у всі часи, була скасована 13 листопада 1996 року. Тоді був введений в дію Закон "Про тимчасову заборону стягування з громадян України пені за невчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", в якому сказано: "У зв`язку з невиконанням державою зобов`язань з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати за розрахунками з 1 жовтня 1996 року і стягувати з громадян України пеню за невчасне внесення квартирної плати і за житлово-комунальні послуги".

Та й як можна забути час становлення незалежної України – замість зарплати залишки продукції ніким незатребуваного виробництва, м`ясо на асфальті, човникарі, купони.

Але життя налагоджувалося. І в лютому 2003 року тодішній президент Леонід Кучма підписав закон про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати. Статтею 3 цього документу встановлювалося, що «пеня за невчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в розмірі, визначеному в договорі про реструктуризацію заборгованості, нараховується за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, за умови відсутності заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії і т.д.».

Саме ця реструктуризація заборгованості підірвала віру в справедливість у мільйонів українців, які в найважчий час несли кровно зароблені, часто останні крихти, щоби сплатити своє щасливе життя в державну касу. Це вони, не ймучи віри, що коли-небудь за їх ощадкнижками виплатять заощаджені за радянських часів кровні кошти, викидали ті книжки у смітник. А ті, хто все ж таки зумів пересилити себе і зробити вибір на користь сімейної кухні, не поспішаючи з оплатою комуналки, залишилися переможцями. Але і їх торжество було нетривалим. Через рік комунальні нюанси стали вже неактуальними. Мораторій на введення пені був продовжений, не зважаючи на ледь помітні ознаки підвищення добробуту.

І ось знову лиха година – 2008 рік. Уряд Юлії Тимошенко, знову-таки «порадившись» з МВФ (до речі, дотепер сперечаються – чи потрібна взагалі нам допомога Фонду, і куди, зрештою, діваються кошти – авт.), вирішив повернути практику нарахування пені на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг. Був розроблений відповідний законопроект. І цей крок мав значні підстави – за даними Держкомстату, на 1 квітня 2008 року заборгованість з оплати послуг ЖКГ склала 8,192 млрд грн. Введення пені тоді МінЖКГ виправдовувало тим, що це не тільки допоможе вирішити проблему неплатежів, але і дозволить громадянам через суд вимагати підвищення якості послуг (!).

Нагрянув 2010-й. Ще напередодні всіх тарифних колізій, а саме в квітні у той час міністр з питань ЖКГ Олександр Попов, який нині керує, правда, на посаді першого заступника Черновецького, столичною мерією, висловлював сподівання, що в поточному році не буде введена система стягування пені і штрафів за прострочення з оплати ЖКП, як того вимагає МВФ.

«Ми знаходимося в умовах, коли у нас в країні кризова ситуація. Тому я не думаю, що цього року буде прийняте рішення про зняття мораторію на нарахування штрафів і пені для фізичних осіб, які несвоєчасно платять за житлово-комунальні послуги», - сказав А.Попов.

Цілком з ним згодна. Перш, ніж штрафувати, державі слід відповісти і за свої борги. Так, в Україні заборгованість з зарплатні тільки у січні-квітні зросла на 15% і на 1 травня склала 1,693 млрд. грн.  Може, саме з цієї причини борг населення з оплати ЖКП досяг 5,6 млрд. грн.?

А.Попов також згадав про «пряник», відзначивши, що міністерство розглядає можливість запровадження системи заохочення для тих, хто вчасно розраховується за спожиті послуги. Зокрема, для таких категорій громадян, за його словами, може бути введена 10% знижки на оплату послуг, як це робиться у м. Комсомольське (Полтавська обл.), де раніше А.Попов займав посаду голови міськадміністрації. «Зараз цією формою охоплено 74% населення міста (Комсомольська – УНІАН), і оплата сягає майже 100%», - відзначив він.

Юрій Хіврич, який прийшов на його місце у відомство, припускає, що ситуація не стане критичною – рівень оплати ЖКП населенням знизиться тільки в перші два місяці після підвищення тарифів, а через три місяці повернеться до колишнього показника. За його словами, неплатникам не відключатимуть тепло і гарячу воду, оскільки технічна можливість для цього не передбачена.

Спасибі й на цьому...

Тим часом, ряд експертів вважає, що штрафи для населення за несплату комунальних послуг вводити передчасно. Лідер Всеукраїнського громадського руху «Комунальний фронт» Віталій Яковенко відзначає, що така позиція ґрунтується на тому, що в більшості випадків якість комунальних послуг знаходиться на дуже низькому рівні і не відповідає цінам.

«Багато хто відмовляється платити за ці послуги саме на знак протесту, не погоджуючись з їх низькою якістю і високою ціною. Особливо це буде помітно після підвищення цін на ЖКП, що неминуче у зв’язку з підвищенням ціни на газ для населення і теплокомуненерго, коли за ту саму низьку якість вимагатимуть ще більші гроші. Тому ми категорично проти введення таких санкцій без поліпшення якості», - заявив лідер «Комунального фронту».

Глава громадської організації також відзначив, що введення штрафів передчасне і унаслідок відсутності механізмів для населення просто і легко довести відсутність послуги або її низьку якість. «Якщо уряд по-справжньому думає про людей, то якщо вже і вводити штрафи, то обов`язково одночасно вводити спрощені механізми доведення і фіксації відсутності комунальної послуги, за яку можна не платити. Це було б чесно по відношенню до українців, які масово потерпають від комунальних проблем», - сказав він.

При цьому лідер «Комунального фронту» підкреслив, що часто люди тимчасово накопичують заборгованість з ЖКП через свій нестабільний фінансовий стан, яку вони погашають при першій нагоді. «Статистика показує, що це дуже масове явище: у опалювальний сезон, коли суми оплат більші, борги населення ростуть і погашаються в літній період, коли розмір плати знижується. Причина цього явища – низький добробут людей, при їх високому рівні цивільної відповідальності. Тому вводити штрафи для таких людей неприпустимо», - додав В.Яковенко.

                                           Добре там, де не наші правлять...

А поки фахівці міркують, можна звернутися до міжнародного досвіду. Візьмемо як приклад систему Німеччини – економічного монстра.

Список експлуатаційних витрат, які зобов`язані сплачувати німецькі власники житла і квартиронаймачі, дуже довгий: тут і страхування будівлі, і боротьба з комахами, і виклик сажотруса. На кожен метр набігає 2-3 євро.

На німецькому ринку орендованого житла (а в Німеччині більшість населення живе на орендованій площі) квартплату чітко розділяють на дві складові частини. Першу називають "холодною" орендною платою -  Kaltmiete. Це, власне, та прописана в договорі ціна житлоплощі, яку власник нерухомості встановлює довільно, хоча він, природно, враховує середню ціну квадратного метра у даному регіоні. Саме з цієї суми орендодавець і платить прибутковий податок.

Другу частину квартплати прийнято називати "побічними витратами" - Nebenkosten. Маються на увазі витрати за утримання й експлуатацію житла. Їх несе власник, але квартиронаймач, згідно з орендною угодою, зобов`язаний їх компенсувати. Тут вже оплата проводиться "за фактом": квартиронаймач щомісячно переводить на рахунок орендодавця як передоплату наперед обумовлену суму, а той за підсумками року зобов`язаний надати звіт про свої реальні витрати. У результаті досить часто виникає ситуація, коли квартиронаймачеві доводиться доплачувати певну суму. Наприклад, коли протягом року через зростання цін на нафту подорожчав мазут, на якому працюють у Німеччині багато опалювальних систем. Якщо ж експлуатаційні витрати виявилися нижчими, аніж очікувалося, то власник квартири зобов`язаний повернути зайві кошти.

З орендної плати і "побічних витрат" складається так звана "тепла" орендна плата - Warmmiete. Це і є та ціна, яку квартиронаймач щомісячно платить господареві за надане житло. У цю суму не включена оплата електрики і телефону, оскільки договори з енергетичними і телекомунікаційними компаніями орендарі укладають самостійно.

Німецькі законодавці, впродовж декількох десятиліть послідовно укріплюючи права квартиронаймачів (адже вони складають основну частину електорату), чітко визначили список тих житлово-комунальних послуг, оплату яких власникам житла дозволяється перекладати на плечі орендарів. Треба сказати, список цей дуже довгий.

Так, власники нерухомості мають право стягувати зі своїх мешканців витрати на опалювання, на холодну і гарячу воду, а також на придбання, установку і заміну відповідних лічильників, на користування системою каналізації, на вивезення сміття, на освітлення і прибирання сходової клітки, на експлуатацію і ремонт ліфта, на кабельне телебачення. Вони можуть брати гроші з мешканців (і, природно, беруть) за оплату праці домоуправа, за прибирання земельної ділянки, що входить до складу загального майна багатоквартирного будинку, за озеленення цієї ділянки, за утримання прилеглого дитячого майданчика, за придбання засобів боротьби проти комах, за виклик сажотруса.

У цей же список входять також податок на власність, що встановлюється місцевими органами влади, і витрати на різні страховки. У Німеччині прийнято страхувати не тільки самі будівлі на випадок пожежі чи природних катаклізмів, але і відповідальність перед третіми особами, наприклад, перед користувачами ліфта.

За підрахунками Німецького союзу квартиронаймачів (Deutscher Mieterbund), здійсненими на основі даних за 2008 рік, витрати на житлово-комунальні послуги складають тут у середньому щомісячно 2,16 євро за квадратний метр загальної площі. Якщо додати всі теоретично можливі форми експлуатаційних витрат, то середня цифра зросте до 2,91 євро. Таким чином, мешканець, який знімає квартиру на 80 квадратних метрів, платить за її утримання щомісяця від 170 до 230 євро. За рік, відповідно, набігає від 2000 до 2800 євро. Це означає, що витрати на житлово-комунальні послуги можуть досягати 30 і більше відсотків від "холодної" орендної плати. Іншими словами, кінцева квартплата дорожча за чисту оренду приблизно на третину.

Власникам житла, які живуть у власних "чотирьох стінах", природно, теж доводиться оплачувати всі перераховані житлово-комунальні послуги. Крім того, в багатоквартирному будинку вони щомісячно відкладають узгоджену між власниками суму до резервного фонду. Там накопичуються гроші на планові і непередбачені ремонти будівлі. У результаті в крупних містах сума щомісячних поточних витрат за відносно велику квартиру в 120-150 метрів легко досягає 400-500 євро.  

Залишається тільки уявити, як виглядає житло рядового робочого на околиці Берліна, де цілий рік є гаряча вода, не протікає дах, не гниє підвал і не облущуються стіни парадного, де чистий двір без завалів сміття, і все в нашому питанні стане на свої місця. Ось якби нам там жити, а їх сюди пересилити для наведення ладу...

P.S. 22 липня Федерація профспілок України подасть в Окружний Адміністративний суд м.Києва позов з вимогою скасувати постанову №812 Національній комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ), якою були підвищені ціни на газ для населення на 50% з 1 серпня.

Тарифи на послуги ЖКГ з 15 жовтня ц.р. встановлюватиме НКРЕ. Але для цього комісії потрібен підготовчий період. Тому поки доля цін залишиться в руках місцевого самоврядування. Остаточне рішення ще не ухвалене.

І, виходячи з усього вищесказаного, остаточне рішення про введення пені за несплату ЖКП також ухвалюватиметься після остаточного прояснення ситуації з тим, коли і наскільки будуть підвищені тарифи.

Оксана Павловська (УНІАН)

УНІАН в Google News