Виконання статей закону «Про регулювання містобудівної діяльності» в разі його підписання Президентом, залежатиме від розробників генеральних планів міст.
Таку думку УНІАН висловив директор проектної групи «Архіматика» Олександр ПОПОВ.
«Основне нововведення нового закону - чітке планування територій. Якщо раніше причиною точкової забудови була саме відсутність діючих правил забудови, то тепер шляхом введення поняття «План зонування», визначаються конкретні вимоги до забудови по кожній території, починаючи від функціонального призначення й закінчуючи висотністю», - сказав він.
При цьому О.ПОПОВ вважає, що коментарі фахівців про те, що цим законом скасовуються громадські слухання - безпідставні.
Він пояснив, що містобудівна документація враховує інтереси громадськості через процедуру проведення громадських слухань, проходить експертизу, зокрема екологічну, й стає основним початковим документом для проектування забудови конкретної території.
«Обговорення проходять на початковому етапі при створенні містобудівного документа, в якому на підставі рішення всіх необхідних узгоджувальних органів і думки громадськості ухвалюється рішення: що, якою поверховістю можна будувати на тій або іншій території. Таким чином, забудовник, який бажає побудувати об'єкт, отримуватиме конкретні розпорядження щодо того, що він може побудувати на цікавій для нього земельній ділянці», - сказав він.
При цьому закон дозволить суттєво спростити процедуру узгодження проектів: по котеджах до 3-х поверхів і 300 кв. м загальної площі будувати можна на основі отриманого в управлінні архітектури будівельного паспорта, без додаткових початкових даних і узгоджень; проекти об'єктів 1-3 категорії складності не проходитимуть експертизу; обов'язкова експертиза збережеться лише для складних багатофункціональних і багатоповерхових об'єктів 4-5 категорій складності, а також об'єктів, що будуються за бюджетні гроші.
На думку експерта, закон працюватиме й позитивно позначиться на ринку нерухомості, якщо буде розроблена сучасна, можлива для реалізації містобудівна документація.
«На даний момент, такою навряд чи може похвалитися якесь із міст України. Методики містобудівного проектування дісталися в спадок від радянського планового господарства, й стикаючись із колажем із приватних інвестиційних проектів на окремих майданчиках, м'яко кажучи, пробуксовують. Реакцією на невідповідність містобудівної документації реаліям стала діюча громіздка процедура розробки й узгодження проектів, за якої практично на кожному майданчику містобудівні питання вирішуються окремо (шляхом розробки й узгодження містобудівного обгрунтування)», - пояснив директор «Архіматики».
О.ПОПОВ вважає, що ухвалення закону - це шанс для вітчизняної містобудівної школи привести містобудівну документацію, починаючи з методики її розробки, у відповідність із реаліями часу.
«У разі успіху, ми отримаємо прогнозований розвиток міст, із ясною картиною привабливих майданчиків для інвестування, з одного боку, й поетапно реалізовувані узгоджені з інтересами громадськості, потрібні місту інфраструктурні проекти, з іншого. У разі невдачі: генеральні плани, фактично гальмуючі розвиток міст, зважаючи на відсутність інвестиційної привабливості об'єктів, які можуть бути розміщені в визначених містобудівною документацією рамках, отже, відсутність достатніх надходжень до бюджету, необхідних для будівництва мостів, ліній метро, впорядкування й утримання парків і навіть прозаїчного прибирання снігу взимку», - зазначив експерт.
Як повідомляв УНІАН, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», розроблений урядом, прийнятий Верховною Радою 13 січня ц.р. В уряді стверджують, що закон значно спрощує й вдосконалює всі етапи містобудівної діяльності й здешевить будівництво мінімум на третину.