Кого і як будуть "пеняти" - хмельницький варіант..
Кого і як будуть "пеняти" - хмельницький варіант..

Кого і як будуть "пеняти" - хмельницький варіант..

12:29, 26.01.2011
10 хв.

Ось-ось почнеться стягнення пені з громадян, які мають борги за житлово-комунальні послуги. Який соціальний ефект матиме це рішення, стане відомо через декілька місяців. А поки зрозуміло, що... не все ще зрозуміло...

Ось-ось повинні почати стягувати пеню з громадян, які мають борги за житлово-комунальні послуги. Презент 255 народних обранців, які наприкінці минулого року проглосували за відновлення пені, ще “символічний” й тим, що ухвалила рішення більшість нардепів від політичної сили, яка відома у країні гаслом “Турбота про кожну людину”. Який соціальний ефект матиме це рішення, стане відомо через декілька місяців, коли українці отримають на руки платіжки з новими тарифами на газ, електроенергію та водопостачання… Але вже зараз зрозуміло - закон прийняли, а питання залишились...

Старому закону - нове дихання

Чергова реформа уряду Азарова - не ноу-хау. Пеня існувала ще за часів СРСР., нікуди не зникла вона й з настанням незалежності. Тоді діяв закон, на підставі якого передбачалося нарахування пені у розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів. Проте з 1996 року було запроваджено мораторій на штрафи, оскільки держава не виконувала зобов’язання із виплати заробітної плати, пенсій, стипендій тощо. Кошти, стягнені у вигляді пені по розрахунках за послуги ЖКГ, починаючи з 1 жовтня 1995 року, зараховувалися в майбутні платежі за комуналку.

Відео дня

Тепер документ 14-річної давнини знову актуалізовано. Проти введення пені виступили дві інституції: Головне науково-експертне управління Верховної Ради та профспілки.

Перша акцентувала увагу на тому, що проблема недалекого минулого - борги із заробітної плати, пенсій, стипендій - нікуди не зникла. “За цих умов більш доцільним, на наш погляд, є не загальне скасування заборони стягнення пені, як це пропонується урядом, а диференціація її застосування. Вважаємо, що заборона стягнення пені повинна бути збережена для осіб, щодо яких має місце заборгованість з  заробітної плати та інших грошових виплат. У той же час для осіб, яким вказані виплати виплачуються своєчасно, вона може бути скасована”, - зазначали у Головному науково-експертному управлінні ВР.

Крім того, експерти не бачить реальних підстав на значний позитивний ефект від введення пені. Якщо певна частина громадян внаслідок несвоєчасної виплати їм зарплати та інших грошових виплат не може своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, то вона тим більше не зможе сплачувати відповідні послуги, збільшені на суму нарахованої пені.

А на думку заступника голови Національного форуму профспілок України Григорія Кабанченка, рішення парламенту є незаконним. Він наголосив, що для правового забезпечення цієї процедури спочатку необхідно внести зміни в низку законодавчих актів, зокрема, у закони “Про житлово-комунальні послуги”, “Про теплопостачання”, “Про питну воду та питне водопостачання” та ін. “Внесені зміни повинні чітко визначати розмір пені та її максимальну величину. Тільки після цього можна вести мову про можливість її нарахування та стягнення”, - вважає Г. Кабанченко.

Але у цій справі не обійшлося без Міжнародного валютного фонду. 16 липня минулого року між Україною та МВФ був підписаний меморандум, згідно з яким з боку України гарантується до кінця вересня прийняти законодавче рішення, що скасує дію закону “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”. Результат  очевидний - звітувати у штаб-квартиру МВФ є про що.

Навіщо “пеняти” населення, якщо воно платить майже 100-відсотково?

Уся ж казуїстика полягає у тому, що переважна частина населення України справно платить за комуналку. Так, у 2007 року рівень проплати становив 94,1%, 2008 - 95,5%, 2009 — 92,4% (кризовий рік!), а на 1 листопада 2010 року - 103,2%. Між іншим, подоляни продовжують утримувати високу планку проведених розрахунків. За даними Головного статистичного управління Хмельницької області, упродовж січня-листопада минулого року населення регіону сплатило за житлово-комунальні послуги 540,7 млн. грн.., що становить 99% від нарахованих сум за цей період. Найвищий рівень оплати спостерігався у Старокостянтинові та Городоцькому, Летичівському, Старокостянтинівському і Красилівському районах (103,2—101,2%).

Цю аксіому підтверджують і комунальники. Заступник директора міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” Світлана Остапюк повідомила, що їхні платники торік розрахувалися за спожиті послуги на 101,6%. До того ж протягом минулого року хмельничанам вдалося зменшити загальну заборгованість на мільйон гривень - до 12 млн. грн. До слова, списки найзлісніших неплатників керівництво “Хмельницьктеплокомуненерго” вивісило на своєму сайті (http://www.teplo.km.ua/borgnyky). Дуже часто серед любителів жити у борг попадаються заможні особи. Як стверджують у “Хмельницьктеплокомуненерго”, розмова зі згаданою категорією коротка: через виконавчу службу накладається арешт на їхнє майно.

А ось підприємства теплокомуненерго не можуть похвалитися райдужними перспективами. За даними ДК “Газ України”, вони заборгували за спожитий природний газ з початку опалювального сезону 2010-2011 рр. близько 2,7 млрд. грн. Рівень їхніх розрахунків становить 40%. Найбільшу заборгованість накопичили підприємства ТКЕ Дніпропетровської (400,26 млн. грн.), Донецької (385,1 млн. грн.), Харківської (361,54 млн. грн.), Одеської (154,37 млн. грн.), Запорізької (147,38 млн. грн.), та  Київської (118,79 млн. грн.) областей.

Підприємства теплокомуненерго Хмельницької області у рейтингу “Газа України” розташувалися  всередині. Загальний борг на кінець 2010 року становить 56 млн. грн.., а рівень розрахунків - 52%. Низька платоспроможність не змогла не зацікавити органи прокуратури. Після втручання правоохоронного відомства боржниками відшкодовано майже 22 млн. гривень. Зокрема, за розглядом припису міжрайонного прокурора, Славутське житлово-комунальне об’єднання ліквідувало 720 тис. гривень заборгованості за блакитне паливо. У Віньковецькому районі підприємство ТКЕ погасило 225 тис. грн.. газового боргу.

Кепські справи з оплатою за спожитий газ у Полонського підприємства теплових мереж - прокуратура області має намір стягнути з нього 3,5 млн. грн.. заборгованості за спожитий газ. Справа розглядатиметься господарським судом області в інтересах ВО “Хмельницькі теплові мережі”.

А от бюджетні організації хронічно винні теплопостачальним підприємствам. Щоправда, їх поки що “не пеняють”. Як повідомив начальник управління житлово-комунального господарства Хмельницької ОДА Петро Махнюк, вони протягом 11 місяців минулого року заборгували комунальникам близько 5 млн. грн. Цікаво, що “обросли” боргами здебільшого відомчі організації - установи Міністерства оборони, які дислокуються на території області, не сплатили за блакитне паливо 3,5 млн. грн.., міліцейське відомство - 400 тис. грн.., юстиція - 100 тис. грн.

Боржниками також є приватні та колективні підприємства регіону - понад 11 млн. грн.  Серед “аксакалів” - ТОВ “Комунпостачсервіс” (Хмельницький),  яке не заплатило за спожиті послуги 218 тис. грн.., підприємство “Октант” (відзначилося забудовами з порушенням будівельних норм у центрі Хмельницького) - 660 тис. грн.., ВАТ “Теофіпольський цукровий завод” (належить депутату обласної ради Вадиму Лейві) - 762 тис. грн. Приблизний термін заборгованості у згаданих фірм становить від 2 до 4 років.

Крім того, як наголошує П.Махнюк, в області нараховується левова частка коштів, які має відшкодувати держава підприємствам теплокомуненерго. Так звана різниця в тарифах. Для хмельницьких теплопостачальних підприємств сума становить 132,7 млн. грн. “Прогнозую, що у лютому цього року держава повністю виплатить цю суму. Відповідно, суттєво покращиться фінансовий стан комунальних підприємств”, — сказав він.

Нарахування пені - геометрична прогресія чи стабільна цифра?

Щодо пені, яку ось-ось мають почати стягувати з боржників, то  наявний парадокс - у жодному офіційному документі не зазначено, який розмір стягувати. Лише у проекті Житлового кодексу (ст. 112) передбачається нарахування пені за несвоєчасне внесення плати за послуги ЖКГ у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі несвоєчасного внесення плати за інші додаткові послуги передбачена пеня у розмірі, передбаченому договором про надання відповідної послуги. Також слід враховувати, що статтею 96 Цивільного процесуального кодексу передбачено стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості. Разом  назбирується суттєва сума. Але - скльки ж це буде в кінцевому підсумку - то ще питання остаточно нез"ясоване.

“Механізму нарахування пені поки що немає. Протягом двох тижнів наше міністерство обіцяло дати роз’яснення. Між іншим, в американців є вислів: “Дві речі, які наступають обов’язково - це смерть і податки”. Аналогічну паралель проведу з Україною: смерть і пеня. Переконаний, що пеня покликана дисциплінувати населення, зокрема, злісних неплатників”, - вважає П. Махнюк.

Із “залізним” аргументом начальника обласного управління ЖКГ можна посперечатися. Адже у когорті боржників перебувають зовсім небідні люди. Як зауважила начальника Головного управління соціального захисту населення Хмельницької ОДА Світлана Лукомська, “не платять особи, котрі мають по дві-три квартири”. До того самі комунальники, м’яко кажучи, прикривають VIP-боржників. Журналісту “УНІАН” одна з хмельницьких теплопостачальних компаній відмовила надати списки знаних в обласному центрі людей, котрі мають чималий термін заборгованості за спожитий газ. Сказали, що це буде розголошення особистих даних абонентів, мовляв, законодавство це забороняє. Утім в Україні ухвалений закон про доступ до публічної інформації, що дозволяє, даруйте за повторення, доступ і до особи боржника.

Віталій Тараненко (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся