Як хмельницькі мешканці гуртожитку стали "спонсорами" з примусу...

Добігає кінця другий календарний місяць, а комунальники у розпачі: який алгоритм обчислення пені застосовувати для боржників? Натомість у Хмельницькому одне комунальне підприємство не розгубилося і підстрахувалося - в договір включена "спонсорська допомога"...

Ситуація з нарахуванням пені населенню за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ, яку народні обранці “реанімували” з 1 січня ц.р., залишається невизначеною. Сказавши “а”, депутати забули сказати “б” -  розмір “штрафу” і досі невідомий.

Уже добігає кінця другий календарний місяць, а комунальні служби у розпачі: який алгоритм обчислення пені застосовувати для боржників? Натомість у Хмельницькому одне комунальне підприємство не розгубилося і підстрахувалося досить суперечливими договірними засадами...

Депутати “гальмують”, а на місцях "квапляться"

Тарифне питання є найбільш чутливим і болючим для людей, бо одразу відображується на гаманцях громадян та подальшій їхній “любові” до влади. Ситуація вимагає делікатності. Між тим, хмельницьке комунальне підприємство “Електротранс” не стало перейматися “близькими стосунками”, а напряму пішло у бій за надходженнями із відкритим забралом. З деякими мешканцями гуртожитку цього КП з початку року були укладені “цікаві” договори. Подібні документи щорічно підписуються, в них закладено правові відносини між мешканцем, він же - наймач, та “Електротрансом”, він же - наймодавець. Проте два пункти нового договору свідчать, що юридичний відділ підприємства не просто ловив гав, а допустився значних правових перегинів.

Третій розділ договору красномовно нагадує мешканцю про порядок проведення розрахунків та відповідальність за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ. У пункті 3.3 сказано: “Наймач зобов’язаний сплачувати вартість найму та надавати спонсорську допомогу у розмірі 50 грн.(виділено редактором) щомісячно у період з 20 до 30 числа поточного місяця”. Відтак складається враження, що у комунальному гуртожитку оселилися родини заможних людей, котрі тільки й чекали шансу, аби інвестувати  кошти у казна-що. І те, що добровільно-примусовими "спонсорами" мають стати мешканці гуртожитку, які не є працівниками "Електротрансу", навряд чи може бути виправданням таких договірних нововведень.

Всім відомо, що дуже часто різноманітні  органи і структури (лікарні, школи, дитсадки тощо) "просять" у громадян кошти на покращення власного життя, але нечасто такий "пунктик" наважуються включити в офіційний документ.

Ідіотизм ситуації ще й у тому, що “спонсорська допомога” не може бути примусовою. Визначення терміну “спонсорство” міститься у статті 1 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації”, де “спонсорство — добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг”.

Інше ноу-хау “Електротрансу” - застосування пені, із чітко визначеним розміром. Про це йдеться у пункті 3.4  договору: “У разі затримки розрахунків наймач сплачує наймодавцеві пеню у розмірі 0,5% вартості найму за кожен день прострочення виконання зобов’язання, але не більше подвійної ставки НБУ”. Нагадаємо - на загальнодержавному рівні розмір пені ще не встановлено.

Заступник директора “Електротрансу” Олександр Божок у телефонній розмові пояснив, що мають на меті такі “гарячі” вимоги: “Наше підприємство збиткове, і ми повинні шукати шляхи виживання. 50 гривень щомісячної спонсорської допомоги від мешканців гуртожитку, які не є нашими працівниками і проживають там, підуть на ремонт при будинкової території гуртожитку. Що стосується пені, то всі мешканці гуртожитку справно сплачують кошти за житлово-комунальні послуги. Тому ми її не застосовуємо”. О.Божок повідомив, що мав розмову з колегами з рівненського “Електротрансу”, котрі зазначили, що тариф на проживання у їхньому гуртожитку становить 800 грн. на місяць. “У нас тариф 168,60 грн. залишився незмінним попри зростання вартості тепла та світла. За моїми підрахунками, рентабельний тариф для мешканців має бути не менше 230 гривень на місяць”, сказав він.

Зовсім іншу точку зору висловив голова Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Віталій Олуйко. Він зазначив, що його відомство порушить справу щодо “Електротрансу”. “За Типовим положенням про гуртожиток, згідно із ст. 131 ЖК України, керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів несуть персональну відповідальність за правильне використання гуртожитків. Сюди слід віднести: правильність експлуатації та санітарний стан; підтримку в гуртожитках громадського порядку; організацію побуту мешканців; проведення виховної роботи та ін. Таким чином, КП “Електротранс” фактично надає мешканцям гуртожитку житлово-комунальні послуги, а саме послуги з централізованого тепло-, водопостачання та водовідведення та утримання власних гуртожитків. Висновок про відсутність чи наявність у діях “Електротрансу” ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції можна зробити тільки після проведення відповідного дослідження”, - пояснив В.Олуйко.

Контроверсійну думку висловив начальник управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Петро Махнюк: “Пеня - відносний показник, який визначається Міністерством ЖКГ. У випадку з “Електротрансом” вважаю, що його керівники перевищили повноваження й повинні за це нести відповідальність. Бо конкретного розміру пені на сьогодні немає”.

Уряд - у пошуках формули

Реабілітацію пені за несвоєчасну сплату послуг ЖКГ не можна назвати канвою державних реформ. Тому що нове - це не завжди добре забуте старе. Як відомо, з 1996 року через кризу було введено в дію закон, який забороняв стягувати з громадян пеню за несвоєчасну сплату комуналки. Мораторій на штрафи було запроваджено, оскільки держава не виконувала зобов’язання із виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та ін. Кошти, стягнені у вигляді пені, починаючи з 1 жовтня 1995 року, зараховувалися в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги.

У прес-службі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства повідомили, що розробкою методики пені займається спеціально створена робоча група. Але процес йде повільно, бо з 1996 року ситуація в країні змінилася: “Зокрема, неясно, якому органу доручити нарахування пені. Це не може бути Ощадбанк, оскільки тепер сплачувати рахунки можна в багатьох банках”, - зазначають у прес-службі.

Правда, днями Мінрегіонбуд практично вийшов на чіткий розмір пені. Так, у проекті закону “Про внесення змін до Закону “Про житлово-комунальні послуги”, який розміщено на сайті відомства, пропонується, що у разі невчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожен день прострочення, але не більш як 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, який наступає за останнім днем граничного терміну здійснення платежу за житлово-комунальні послуги. Планується, що нарахування пені здійснюватиметься виконавцем/виробником у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Окремо у пояснювальній записці до документа наголошується, що на сьогодні на законодавчому рівні не визначений розмір такої пені і умови її нарахування і стягування. Втім, ще поки що лише законопроект.

Водночас, на сайті Верховної Ради з’явився законопроект про запровадження мораторію на стягнення з громадян України пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Автор - народний депутат Олег Ляшко - мотивує це тим, що нині існує солідна сума невиплачених заробітних плат державою, пенсій, а також стипендій. Тому логічно тимчасово заборонити нараховувати пеню.

Крім того, О.Ляшко пропонує заборонити нараховувати і стягувати пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати у випадку, якщо житлово-комунальні послуги надаються без встановлення цим користувачам лічильників обліку газу, води і теплової енергії безплатно, за рахунок коштів постачальників цих послуг.

Статистика безапеляційна - “люди платять вчасно”

Певним чином, бажання підстрахуватись "спонсорськими коштами" можна пояснити й тим, що власне пеня  від громадян  - то дуже невеликі кошти, адже населення залишається найбільш сумлінним платником. Головне управління статистики у Хмельницькій в області не стомлюється рапортувати про високий рівень оплати житлово-комунальних послуг подолянами. За його даними, торік населення сплатило за комуналку 634,9 млн. грн. (97,3% нарахованих за цей період сум). Найвищий рівень оплати спостерігався у Старокостянтинівському і Деражнянському районах, а також у Старокостянтинові (101,2–100,1%).

Водночас на кінець грудня заборгованість населення регіону за житлово-комунальні послуги становила 106,7 млн. грн. Збільшення відбулося в 22 адміністративних одиницях області, найбільш суттєве – в Чемеровецькому, Летичівському та Хмельницькому районах, де борг зріс у 3,5–2,4 раза. У цій сумі приховалися борги і попередніх років...

Віталій Тараненко (УНІАН)

УНІАН в Google News