Київ-2025: промзони - під офіси, центр - туризму

Проект Стратегії розвитку Києва до 2025 року передбачає перепрофілювання промзон, кілька ділових центрів, збереження кордонів, а також створення туристичного «старого міста»...

Проект Стратегії розвитку Києва до 2025 року передбачає перепрофілювання промислових зон, наявність декількох ділових центрів, розвиток столиці в існуючих кордонах, а також створення туристичного «старого міста». Київська влада до червня планує закінчити розробку стратегії, а у вересні - затвердити.

Розробник документа - консорціум, у складі якого Фонд «Ефективне управління» та міжнародна консалтингова компанія The Boston Consulting Group (BCG), проаналізувавши європейський досвід (Прага, Будапешт, Рига, Вільнюс, Лодзь, Варшава), прийшли до висновку: якщо міста спочатку розвивалися як промислові, то зараз їхня функція змістилася у бік послуг і комерції, а на колишніх заводах і фабриках трудяться «білі коміри».

Наприклад, під час розвитку Праги взяли курс на туризм, промзони були перепрофільовані за рахунок зовнішніх інвесторів, «старе місто» стало привабливим, проте такий підхід призвів до розростання передмістя. У Вільнюсі з центральної частини зробили «цукерочку» за 10 років, вклавши 20 млн. євро. Будапешт може похвалитися рівномірним розселенням мешканців по території міста, але нова забудова переважає над вторинною.

Європейські столиці зіткнулися з тим, що розвиток периферії та існування одного ділового центру позначалися на інфраструктурі, а в результаті - затори на дорогах. У Києві ми спостерігаємо подібну ситуацію.

Компактність - наш головний метод

Судячи з міжнародного досвіду, сталий розвиток міста ґрунтується на двох китах: збалансованому розвитку територій та розвитку громадського транспорту.

Як зазначив керівник проекту з розробки стратегії Києва до 2025 року Сергій Перапечка (компанія BCG) під час засідання громадської ради з розробки даного документа, серед цілей стратегії столиці - забезпечити екологію, рівномірно розподілити населення по його території, усунувши дисбаланс «робочих» і «спальних» масивів, уникнути соціального розшарування (появи гетто), створити туристичну привабливість.

Керівник проекту озвучив п`ять принципів розвитку міста, які закладаються у стратегію. Серед них - компактність, яка передбачає фіксацію території міста в існуючих межах, пріоритет вторинної забудови, сфокусованість на модернізації і розвитку існуючої інфраструктури.

Розробники вважають, що розпорошення зусиль і коштів на розвиток передмістя ставить під загрозу розвиток міських територій, що вимагають першочергових інвестицій, а вторинна забудова збереже зелені зони і зробить раціональним використання землі. Щоб задовольнити потребу населення в житлі, пропонують стимулювати більш ефективне використання існуючого житлового фонду - простоюють «інвестиційні» квартири, площа яких співставна з «квадратами», які щорічно здаються в експлуатацію (понад 1 млн. кв. м).

Де живу - там працюю

У документі роблять акцент на формуванні міста як культурно-ділового центру, що передбачає реструктуризацію та перепрофілювання промислових зон, які займають близько 20% території столиці, в офіси та торговельні площі, а також розвиток декількох центрів ділової активності за принципом «де живу - там працюю» (до речі, будівництво Київ-Сіті планується на 200 га в мікрорайоні «Позняки-11») і збалансований розвиток агломерації (передбачає координування дій з Київською областю).

Серед конкретних заходів з розвитку «нового» міста - пропонується розміщувати бізнес-центри, ТРЦ, готелі у Дарницькому, Дніпровському, Деснянському районах й у віддалених районах правобережжя. Пріоритетні інфраструктурні об`єкти - Подільсько-Воскресенська лінія метро з охопленням Троєщини, кільцева міська електричка, а також розширення трамвайної та тролейбусної мереж на лівому березі.

Ще один принцип - відповідальність перед майбутніми поколіннями - включає відновлення та збереження «старого міста», яке зможе стати привабливим для туризму, забезпечення будівництва об`єктів медичної та спортивної інфраструктури в новій забудові, збереження і збільшення зелених зон.

Для цього в центрі пропонують обмежити розміщення комерційної нерухомості, визначити межі історичного центру, заборонити нове будівництво на території пам`яток, заповідників, регламентувати забудову в буферних зонах, реструктуризувати промпідприємства в історичному центрі, заборонити будівництво висотних будівель на територіях охоронних зон.

При цьому передбачається забезпечити плановість і контроль виконання стратегії, основним інструментом якої стане генеральний план міста. Прозорість планують забезпечити шляхом створення інформаційної онлайн-системи щодо об`єктів інвестицій і питань містобудування, аби інвестор через інтернет-ресурс міг вибрати собі відповідну для вкладення ділянку, а також шляхом постійного моніторингу та ведення містобудівного кадастру.

Рух у глибину…

У членів громадської ради запропоновані принципи сумнівів не викликали. Як зазначив головний архітектор Києва Сергій Целовальник, компактність припускає, що місто буде перебувати у своїх кордонах, а нове будівництво пов`язане з великими інвестиціями і розвитком супутньої інфраструктури. При цьому, на його думку, беручи до уваги пріоритет вторинної забудови, необхідно йти "у глибину, вгору і до центру». Він пояснив, що необхідно підвищувати середню поверховість будівель, освоювати території, які були охоронними зонами підприємств, заглиблюватися в підземний простір для будівництва паркінгів, тунелів, а також створювати багаторівневу транспортну інфраструктуру (розв`язки, естакади).

Члени ради висловили спільну думку, що стратегію розвитку Києва варто розглядати спільно зі стратегією розвитку Київської області. Зокрема, начальник Інституту генерального плану Києва Сергій Броневицький вважає, що компактність веде до зменшення витрат на розвиток інфраструктури, однак треба враховувати той факт, що населення негативно сприймає ущільнення забудови.

На його думку, крім 6,5 га промислових зон, в Києві можна використовувати для розвитку і перепрофілювати тисячі гектарів відомчих територій. Крім того, С.Броневицький зазначив, що документ повинен стати локомотивом, який стимулює зміни в законодавстві щодо відселення мешканців з будинків застарілої забудови під час реновації.

Журналіст Андрій Куликов запропонував закласти в стратегію можливість впливати на містобудівні процеси територіальним громадам і місцевим радам. «Територіальне планування без участі місцевих рад та територіальних громад неможливо», - сказав він.

Архітектор Євген Лішанський вважає, що документ спізнився щодо розробки генплану міста. Стратегія стане політичним гаслом, а для її практичної реалізації потрібно зв`язати документ з генпланом в частині термінів і понять, а також прописати механізм її реалізації. Він запропонував передбачити преференції для тих, хто буде будувати житло на правому березі, а місця праці - на лівому. «Всі проблеми міста через те, що баланс між лівим і правим берегом порушений», - підкреслив архітектор. При цьому необхідно налагодити взаємодію з Київською областю в плані розселення та використання територій, прилеглих до Києва. А акцент потрібно зробити на інженерній інфраструктурі та комплексності забудови, вважає член громадської ради.

В. о. першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Беркута порекомендував окреслити межі «старого міста» під час його відтворення, визначити регламент використання території та забудови. Він також нагадав про необхідність вирішити проблему з МАФами біля станцій метро.

Скоригований проект стратегії розробники представлять на наступному засіданні ради...

Тетяна Акімова (УНІАН)

УНІАН в Google News