Законодавча заборона надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру може призвести до зловживання контролюючих органів (податкової, санепідемстанції та інших, які видають дозвіл на ведення господарської діяльності).
Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловила журналістам голова Всеукраїнського об'єднання малого і середнього бізнесу "Фортеця" Оксана ПРОДАН, коментуючи ухвалений парламентом закон "Про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення житлової і загальної площ об'єкту житлової нерухомості)".
"Це призведе або до посилення зловживань з боку контролюючих органів (податкової, санепідемстанції і так далі) чи це будуть зловживання великого бізнесу, який примушуватиме виселятися і переходити у бізнес-центри, які сьогодні у багатьох випадках порожні", - вважає вона.
О. ПРОДАН зазначила, що один із співавторів закону навіть не відмовляється від того, що це замовлений проект. "Пан ЗАРУБІНСЬКИЙ (Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Блок Литвина - УНІАН ) у коментарях сказав про те, що такий проект був потрібний податковій. Тому усе, що там написане, спрямовано тільки на те, щоб знайти якусь додаткову зачіпку до тих, хто використовує ці приміщення в житлових будинках", - додала вона.
При цьому президент Асоціації професійних керівників нерухомістю Генріх ЛЮДКЕВИЧ сказав, що ці зміни суперечать ст. 383 Цивільного кодексу, яка говорить про те, що власник квартири має право використовувати своє майно на власний розсуд, якщо він не порушує громадського спокою і не завдає шкоди сусідам.
О. ПРОДАН додала, що визначення в законодавстві поняття "промисловий" або "виробничий" немає. "Ні в одному законі немає різниці, виробничий чи промисловий. Це говорить про те, що використовуватися ця зміна може з двох сторін. З одного боку, у якомусь з підзаконних актів або потім в якомусь законі буде дано визначення, що таке виробниче використання, яким чином обмежиться використання таких приміщень, яке суперечить Цивільному кодексу. Інша ситуація, коли будуть ці визначення використовуватися для обходу тих обмежень, які сьогодні існують при використанні яких-небудь промислових або виробничих приміщень", - вважає вона.
Голова об'єднання також не бачить логічного пояснення цим змінам.
"Ми не можемо сказати, навіщо це робиться сьогодні. Але через якийсь час ми зрозуміємо, що або буде використання цієї норми для того, щоб зловживати тими чи іншими приміщеннями тими людьми, які ініціювали ці зміни, або для того, щоб просто заробляти на хабарах бізнесу, який все одно нікуди не подінеться. Однозначно, якщо будуть зловживання з боку контролюючих органів і спроби обмежити право власності на ці приміщення, будуть рішення судів, і однозначно вони будуть на користь власників приміщень", - пояснила вона.
На думку О. ПРОДАН, ця норма стосуватиметься як дрібного бізнесу (перукарі), так і більшого (банки, нотаріуси).
Г. ЛЮДКЕВИЧ додав, що, як правило, кафе, ресторани і аптеки орендують приміщення, які переведені до нежитлового фонду.
На його думку, власники квартир не стануть масово переводити свої квартири до нежитлового фонду для здачі під офіси, оскільки ця процедура може зайняти не менше року. Він також не прогнозує масової міграції підприємців їх житлових будинків у бізнес-центри.
За оцінками Г. ЛЮДКЕВИЧА, у Києві лише близько 5-10% квартир, які здають під офіси, переведено до нежитлового фонду.
Він зазначив, що оренда офісу у житловому фонді Києва обійдеться в середньому 15 дол./кв.м на місяць за приміщення в навколоцентральних районах, а в офісних центрах на околицях міста - 10-15 дол./кв.м.
Як повідомляв УНІАН, 6 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон "Про внесення змін до ст. 6 Житлового кодексу Української РСР щодо визначення житлової і загальної площ об'єкту житлової нерухомості".
Документ передбачає, що житлові будинки, квартири, інші житла (об'єкти житлової нерухомості) призначаються і мають бути придатні для постійного проживання в них громадян, а також для використання в установленому порядку в якості службових жител і гуртожитків. Надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру заборонено.
Законопроект внесли народні депутати Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ (Блок Литвина), Юрій СЕРБІН (БЮТ), Владислав ЗАБАРСЬКИЙ (Партія регіонів).
