Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг».

Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 228 із 419 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

В законі передбачено, що якщо власник/співвласники приміщень у багатоквартирному будинку самостійно не визначили управителя та не створили об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя таким будинком зобов’язаний визначити на конкурсних засадах орган місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відео дня

Співвласники мають право у будь-який час переобрати управителя, визначеного органом місцевого самоврядування.

Порядок та строки оголошення та проведення конкурсу щодо визначення управителя органом місцевого самоврядування встановлюється Кабінетом міністрів України

В даному законі викладено в новій редакції статтю 23 «Права та обов’язки власника/співвласників багатоквартирного будинку».

Нею передбачено, що власник/співвласники багатоквартирного будинку має (мають) право: управляти будинком; визначати управителя та самостійно або через представника укладати з ним договір про надання послуг з управління будинком; визначати виконавців житлово-комунальних послуг відповідно до законодавства та самостійно або через уповноважених представників укладати з ними відповідні договори; з урахуванням вимог законодавства визначати порядок та умови залучення, накопичення та використання коштів на проведення капітальних ремонтів та здійснення заходів з енергозбереження.

Власник/співвласники багатоквартирного будинку реалізовує (реалізують) свої права, якщо всі приміщення у багатоквартирному будинку належать одному власнику, то він одноособово приймає рішення щодо управління таким будинком.

В законі передбачено, що якщо співвласники багатоквартирного будинку не створили юридичну особу для належного утримання та використання майна, що належить їм на праві спільної власності, рішення щодо управління таким майном приймаються ними спільно відповідно до закону. Співвласник має право делегувати свої повноваження щодо прийняття рішень з використання неподільного та загального майна іншому із співвласників. Якщо співвласники багатоквартирного будинку створили юридичну особу для належного утримання та використання майна, що належить їм на праві спільної власності, порядок прийняття рішень щодо управління таким майном визначається законом і статутом такої юридичної особи.

В законі йдеться, що порядок проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, де не створено організацій співвласників, а також порядок прийняття рішень загальних зборів шляхом заочного голосування визначається Кабінетом міністрів України.

В законі передбачено, що власник/співвласники багатоквартирного будинку зобов’язаний (зобов’язані): забезпечувати належне управління, безпечну експлуатацію, технічне обслуговування, здійснення поточного та капітального ремонтів багатоквартирного будинку та утримання прибудинкової території відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері; здійснювати витрати, пов’язані із споживанням житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

В законі визначено особливості визначення способу управління багатоквартирним будинком. Співвласники можуть прийняти рішення про один з таких способів управління будинком: управління будинком через створену ними відповідно до законодавства юридичну особу (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку тощо); визначення управителя відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Для надання послуг з управління будинком може бути визначено лише одного управителя».

В законі передбачено, що типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджуються Кабінетом міністрів України.

Цей закон набирає чинності через шість місяців після дня його опублікування.