Україна відкотилася на 61 місце в індексі прозорості ринків нерухомостіУкраїна зайняла 61 місце в індексі прозорості світових ринків нерухомості в 2012 році, складеному консалтинговою компанією Jones Lang LaSalle, опустившись із 46 позиції в індексі 2011 року.

Про це УНІАН повідомили в прес-службі компанії.

Згідно з індексом, найпрозорішим ринком нерухомості в 2012 році стали США, за ними з невеликим відривом йдуть Велика Британія та Австралія. До категорії «З високою прозорістю» входять також Нідерланди, Нова Зеландія, Канада, Франція, Фінляндія, Швеція й Швейцарія. Найбільші міста країн БРІК знаходяться на шляху до прозорості.

Відео дня

При цьому Москва й Санкт-Петербург зайняли в рейтингу 37 і 44 місце, тоді як у 2010 році дві російські столиці знаходилися на 31 і 35 рядках, відповідно. Відносне ослаблення позицій Росії в рейтингу пояснюється динамічним підвищенням прозорості деяких ринків, що розвиваються, які стартували з низької бази.

Міста України займають 61 рядок рейтингу прозорості ринків нерухомості (46-е місце в попередньому дослідженні).

До числа країн із найнижчим рівнем прозорості входять Венесуела, Монголія, Туніс, Гана, Ірак, Пакистан, Алжир, Ангола, Нігерія та Судан. У цей же ряд потрапила Білорусь.

«Поточні результати свідчать про взаємозв'язок між обсягами інвестицій у нерухомість і прозорістю ринків. Усі ринки, на яких протягом останніх двох років спостерігалися найвищі темпи зростання обсягів прямих інвестицій у комерційну нерухомість, такі як Бразилія, Туреччина, Індонезія та В'єтнам, входять до першої десятки світових лідерів із покращення прозорості», - вважають у компанії.

Довідка УНІАН. Індекс прозорості світових ринків нерухомості, вперше опубліковано в 1999 році, складається компанією Jones Lang LaSalle та її підрозділом LaSalle Investment Management на основі сукупності кількісних ринкових даних і інформації, зібраної шляхом опитування міжнародної бізнес-спільноти. На кожному ринку проводився загальний аналіз 83 різних чинників, які були згруповані по 13 тематичних питаннях, що враховують як фундаментальні показники ринків і нормативно-правову базу, так і особливості укладення угод.