Директор архітектурної майстерні «Архіматика» Олександр Попов не виключає збільшення компаніями видачі кредитів для придбання житла своїм співробітникам. Таку можливість компаніям, за його словами, дає постанова Верховного Суду України № 6-79цс12 від 18 липня 2012 року.
Як повідомили УНІАН у прес-службі компанії «Архіматика», він, зокрема, вважає:
«Завдяки постанові Верховного Суду України № 6-79цс12 від 18 липня 2012 року, фізичні та юридичні особи тепер зможуть без ліцензії Нацбанку або Нацкомфінуслуг спокійно видавати кредити один одному. Таким чином, компанії можуть використовувати надання кредитів як мотивацію своїх співробітників і при цьому заробляти гроші. У найближчому майбутньому взяти кредит на купівлю житла на місці роботи зможе більша кількість українців».
На думку О.Попова, такий механізм фінансування придбання нерухомості може стати гарною альтернативою банківським кредитам.
«Недоступні банківські позики сприяють розвитку нових інструментів залучення коштів. В Україні і раніше були компанії, які давали гроші в борг своїм найбільш «надійним» співробітникам. Тепер завдяки рішенню ВСУ робити це можна з мінімальними ризиками. Раніше в суді деякі несумлінні позичальники домагалися рішення, що дозволяє не повертати гроші. Основний підводний камінь був у тому, що для того, щоб позичати гроші, потрібна була спеціальна ліцензія. Без неї кредитор в результаті міг залишитися ні з чим. Тепер достатньо договору між сторонами», - зазначив О.Попов.
За його даними, на первинному ринку житла банківський кредит залучають не більше 3% покупців, більшість же користується розстрочкою від забудовника.
Довідка УНІАН. Верховний Суд України у своїй постанові № 6-79цс12 від 18 липня 2012 зазначив, що окремі послуги, пов'язані з фінансовими послугами (наприклад, надання коштів у позику, поручительства) можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг або юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але і фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Договір позики, як загальна договірна конструкція, є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки Цивільний кодекс України не містить жодного винятку як щодо суб'єктного складу, так і відносно права на одержання від позичальника процентів від суми позики , розмір яких та порядок їх отримання встановлюється договором.
Водночас, Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, та не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст. ст. 1046 - 1048 Цивільного кодексу України.
